www.odb.km.ua Відгуки та побажання
ЩЕДРА ЧЕРЕШНЯ Хмельницька обласна бібліотека для дітей імені Т. Г. Шевченка
Діти Хмельниччини читають! Приєднуйся!   Читати - це круто!   Читати - престижно!   Читай і будь успішним!   Будь в тренді: читай і знай!   Читають батьки - читають діти!   Читай! Формат не має значення!
    Електронний каталогЗведений електронний каталог БХООб’єднана віртуальна довідкаВіртуальна довідкаОнлайн послуги
      Про бібліотеку
      Ресурси бібліотеки
      Сторінка юного краєзнавця
      Проекти та програми
      Героїв пам’ятаєм імена
      Бібліотечному фахівцю
      Конкурси для дітей
      Електронна бібліотека
      Веб-уроки
      Здійснення закупівель
      Онлайн послуги
      Відкриті дані
      Карта сайту
      Аудіокнига


       
        Головна » Електронна бібліотека » Письменники Хмельниччини - дітям » Вибрані твори.
      ЩЕДРА ЧЕРЕШНЯ

      ЩЕДРА ЧЕРЕШНЯ

         На нашому просторому подвір'ї, перед пасікою, росте розкішна щеплена черешня. Від роду їй, мабуть, років сім-вісім, а на цьому місці вона росте-кучерявиться п'ять весен. Саме я її тут посадив. Правда, є у неї ще шість сестер, різняться вони лише ягодами – величи­ною, кольором і терміном достигання.
         Весною вона засвітилася білим цвітом, наче наре­чена перед шлюбом. І бджоли, і метелики, і різна ко­машня обціловували її пахучі квіти, сонячні промін­чики ласкаво горнулися до них, а теплий вітерець від­ганяв вранішні заморозки, що дерлися із зарослого різнодерев'ям глибокого яру, в якому постійно виспіву­вала свої сумні пісні занехаяна людьми річечка Баті­жок.
         І вже на початку літа виднілися поміж крупним довгастим листям зелені плоди. На них зразу зверну­ли увагу всюдисущі горобці і синиці, не раз милували­ся ними сойки і шпаки, дивувалася їх красою білочка, оглядав черешневий стовбур і окремі гілки червоного­ловий санітар тутешнього саду – дятел.
         Як тільки сонечко і літечковий червень підрум'­янили боки у крупних плодах, горобчики кинулися до них, пробуючи своїми тупуватими дзьобиками тверду ще шкірочку. Коли те побачили синички, то зразу від­чули приємний кислуватий сік ягід і радісно, на весь сад, заспівали:
         –  Цінь-цінь-цінь! Які смачні черешеньки! Цінь- цінь-цінь, які добрі ці ягоди!
         Те почула сойка, сіла на черешневу гілку і як за­сичить:
         –  Геть, геть, синиці і горобці, з черешні, геть! Чуєте?!
         І птахи пурхнули на сливи, горіх і яблуню, які росли недалеко, тут же, на подвір'ї. Чубатій же не присмакували зеленкуваті черешні, і вона, зойкнувши “фе-е-е, і чим це смакували дурні горобці і вертихвіст­ки синиці? Мабуть, вони нічого ліпшого не їли у своє­му житті”, змахнула крильми, аж захиталася вся мо­лода деревина, та й подалася у зелений шум яру.
         Після теплих ночей і сонячних днів плоди на че­решні спочатку пожовтіли, а потім сонячний худож­ник підфарбував їм боки у рожевий колір. І черешня наче засвітилася різноколірними вогнями: з гілочок поміж зелені листочки звисали люстри рожево-жов­тих ліхтариків. Ті кульки-ліхтарики привабили жов­тогарячу білочку з пухнастим хвостом. Вона вмости­лася на гілочці, обперлася спиною об стовбур дерева, взяла передніми лапками червонобоку черешню і під­несла до ротика. Так вона з'їла кілька ягід, а кісточки випльовувала. То наша білочка, вона не боїться людей, робить акробатичні номери на яблунях над Рексом, а той, на радощах, до хрипоти лає її.
         Попоївши черешень, білочка взяла одну ягідку у ротик і подалася, мабуть, до своєї домівки.
         Ще не встигла білочка покинути щедру черешню, як на товсту гілку сів дятел. Він зразу великим дзьо­бом зірвав рожевощоку ягоду, оглянувся і злетів на високий стовп, на верхівці якого була прикріплена електрична лампа.
         Несподівано звідкись прилетіла зграйка шпаків, а за ними не забарилися обліпити деревину і наші го­робчики. Птахи не стільки вгамовували свій голод, як псували ягоди. Так тривало доти, поки не з'явилася господиня нашого саду і яру – сойка. Вона швидко навела порядок на деревині, бо тут же і гавкала не гір­ше за Рекса, і нявкала, як справжній сусідський Мурчик. Через хвилину на дереві зосталася лише наша чубата. Вона вмостилася на найврожайнішу гілку і почала ласувати достиглими ягодами.
         Ось така у нас щедра черешня.


      • 4
      • 3
      • 2
      • 1
      • 2222
      • АРТ територія111
      • Дошкільнятам2

      Бібліотека запрошує

      БЛОГИ БІБЛІОТЕКИ

      Шановний читачу! Давай разом визначимо рейтинг книг “Зима 2019-2020”. Яка книга, на твою думку, найцікавіша:
      Валентина Захабура “Ой лише, або З чим їдять вундеркіндів”
      Олександр Гаврош “Музей пригод”
      Сашко Дерманський “Мері”
      Микита Гайдамака “Кібершулер”
      Сергій Щербаков “Бізнесмаги”
      Роланд Сміт “Пік”
      Рейнбоу Ровелл “Фанатка”
      Катерина Соболь “Дарителі”
      Сер Стів Стівенсон “Агата Містері”
      Рік Ріордан “Син Нептуна”







      © ХОБ для дітей ім. Шевченка. , 2010-2019 г.
         Офіційний сайт
      29001, Україна, м. Хмельницький, вул. Свободи 51.
      www.odb.km.ua            mail@odb.km.ua
      Копіювання інформації можливе тільки за наявності згоди
      адміністратора, а також активного посилання на сайт.
      створення
      сайту
      Студія Спектр