www.odb.km.ua Відгуки та побажання
БОРОВИКИ Хмельницька обласна бібліотека для дітей імені Т. Г. Шевченка
Діти Хмельниччини читають! Приєднуйся!   Читати - це круто!   Читати - престижно!   Читай і будь успішним!   Будь в тренді: читай і знай!   Читають батьки - читають діти!   Читай! Формат не має значення!
    Електронний каталогЗведений електронний каталог БХООб’єднана віртуальна довідкаВіртуальні виставкиБуктрейлери
      Про бібліотеку
      Ресурси бібліотеки
      Сторінка юного краєзнавця
      Проекти та програми
      "Героїв пам’ятаєм імена"
      Бібліотечному фахівцю
      Конкурси для дітей
      Електронна бібліотека
      Веб-уроки
      Здійснення закупівель
      Карта сайту


      Пошук по сайту


       
        Головна » Електронна бібліотека » Письменники Хмельниччини - дітям » Вибрані твори.
      БОРОВИКИ

      БОРОВИКИ

         До бабусі Марини, що жила у селі Слобідка Гірчичанська, прибився надвечір. Старенька саме доїла корову на оборі.
         Я привітався, поклав подарунки на стареньку та­буретку і:
         –  Бабусю, я побіжу в ліс, може мені щось усміх­неться... Дуже хочу грибів, смажених на вугликах.
         –  У лісі вже темно, сину. Завтра раненько підеш, а зараз відпочинь. Пройшов же сім верст.
         –  І все ж я пошукаю щастя...
         З тими словами зняв з колика відро, перебіг єди­ну у цьому селі широку споришеву вулицю, на якій табунцями навпроти воріт своїх господарів збиралися ночувати гуси і качки, перебіг сусідське подвір'я, а там, за городом, – ліс! Такий же, як і кілька років тому, коли два тижні пас бабусину корову.
         Втоптаною конюшиновою стежкою буквально вле­тів у зелену стіну лісу... Було вже і справді темнувато.
         Вирішив пошукати щастя скраю, де ще крізь густі крони дерев іноді пробивалися косі сонячні промені. Ки­нувся праворуч до великого дубового куща, віти якого лежали на землі. Рвучко підняв крайню гілляку –і ах­нув! Земля була вкрита боровиками! Ніби хтось навмис­не насадив кілька десятків великих і малих грибів. Від несподіванки впустив гілляку. Оглянувся, чи нікого нема поблизу, протер очі: чи не сон це? Витягнув з кишені складного ножика, якого спеціально купив у Києві для цієї мети (а тоді я закінчив три курси університету), опус­тився на коліна і поповз під казкову гілляку...
         Через хвилин десять я випростався, радісно усмі­хаючись, і до дуба та лісу:
         –  Дякую вам, мої любі друзі, що не забули мене, що привітали таким дорогим подарунком!
         Було за що дякувати: у руках тримав повнісіньке відро боровиків – великих, середніх і навіть дрібних...
         Бабуся ще поралася коло корови, як я опинився перед нею із ношею. Вона аж нестямилася:
         –  Свят, свят, свят, сину! Хто це тобі наклав пов­нісіньке відро боровиків?
         –  Хазяїн лісу, бабусю, сам Дубовик.

         –  Це ти справді, Миколко, чи снишся мені з гри­бами? – перехрестилася старенька.
         –  Так, бабусю, це таки я. А Дубовик мені у Києві снився, кликав до себе в гості. Оце мені подяка, що не забув його провідати...
         Того вечора я досхочу попоїв смажених на вугли­ках грибних шапочок, які вміла готувати лише бабуся Марина.


      • 4
      • 3
      • 2
      • 1
      • 2222
      • АРТ територія111
      • Дошкільнятам2

      БЛОГИ БІБЛІОТЕКИ

      Шановний читачу! Давай разом визначимо рейтинг книг "Літо - 2017". Яка книга, на твою думку, найцікавіша:
      Сергій Гридін “Не ангел”
      Андрій Кокотюха “Гімназист і чорна рука”
      Наталія Щерба “Чароділ”
      Василь Карпюк “Ще літо, але вже все зрозуміло”
      Оксана Лущевська “Задзеркалля”
      Марина Рибалко “Марічка і червоний король”
      Люсі-Мон Монтгомері “Діти з долини Райдуг”







      © ХОБ для дітей ім. Шевченка. , 2010-2017 г.
         Офіційний сайт
      29001, Україна, м. Хмельницький, вул. Свободи 51.
      www.odb.km.ua            mail@odb.km.ua
      Копіювання інформації можливе тільки за наявності згоди
      адміністратора, а також активного посилання на сайт.
      створення
      сайту
      Студія Спектр