www.odb.km.ua Відгуки та побажання
ГРИЦЬКОВІ ДРУЗІ Хмельницька обласна бібліотека для дітей імені Т. Г. Шевченка
Діти Хмельниччини читають! Приєднуйся!   Читати - це круто!   Читати - престижно!   Читай і будь успішним!   Будь в тренді: читай і знай!   Читають батьки - читають діти!   Читай! Формат не має значення!
    Електронний каталогЗведений електронний каталог БХООб’єднана віртуальна довідкаВіртуальні виставкиБуктрейлери
      Про бібліотеку
      Ресурси бібліотеки
      Сторінка юного краєзнавця
      Проекти та програми
      "Героїв пам’ятаєм імена"
      Бібліотечному фахівцю
      Конкурси для дітей
      Електронна бібліотека
      Веб-уроки
      Здійснення закупівель
      Карта сайту


      Пошук по сайту


       
        Головна » Електронна бібліотека » Письменники Хмельниччини - дітям » Вибрані твори.
      ГРИЦЬКОВІ ДРУЗІ

      ГРИЦЬКОВІ ДРУЗІ

         Колись те діялося, не за моєї пам'яті. В одному селі жив маленький хлопчик Грицько. На голові у ньо­го була копичка русявого волосся, бровенята мав чор­ні, як шнурочки, а очі – карі, як каштани, що пада­ють восени.
         Хлопчик жив не сам, а з батьком і мачухою. Грицько дуже любив свого тата – високого, чубатого і вусатого. Чоловіки – великий і малий – завжди допомагали один одному, обидва любили співати і танцювати, купатися влітку у ставку, а взимку кататися на санках, доглядати корову і курей, піклуватися про птахів, вирощувати квіти.
         За це носата, крива на ногу ще й суха, як тарань­ка, мачуха й не злюбила хлопчика. І коли чоловік на кілька днів пішов до міста, зла баба вирішила позбу­тися пасинка.
         Як тільки мороз добре притиснув надворі і заму­рував усі вікна у хаті, гукнула мачуха до Грицька:
         –  Піди-но, хлопче, до копанки та принеси води.
         Грицько кинувся до чобіт, аж їх зла баба захова­ла, він за шапкою – і тої нема. Взяв у сінях відро, ви­йшов з хати, став босими ногами на сніг – і заплакав.
         Аж тут де не візьметься на небі сонечко, та як припече під Грицьковими ногами, то снігу зразу й не ста­ло. Натомість суха тепла стежечка простяглася до са­місінької кринички. Ще й теплий вітерець обгорнув сиротину від холоду.
         Хлопчик посміхнувся сонечку, подякував вітер­цеві і побіг, вибрикуючи, як доглянуте добрими людь­ми лошатко. Набрав у відро води, приніс на подвір'я. І тільки став на хатній поріг, як сонечко заховалося за хмари, а вітерець майнув крилом – і замів стежку снігом.
        Здивувалася мачуха, що Грицько живий-здоровий повернувся до хати у такий лютий мороз, і вирі­шила послати його у ліс по дрова. “Звідти, – подума­ла недобра жінка, – ти вже не прийдеш живим”.
         Як загарчала вона по-звірячому, то хлопчик бо­сий і роздягнений вискочив надвір, став на порозі і заплакав: високі кучугури снігу кругом, мороз тріщить, а ліс – ген-ген, ледь чорніє на видноколі.
         Тут сонечко виглянуло з-за хмари, припекло по­синілі від холоду босі ноженята – і простелилася сте­жечка, вкрита зеленим споришем, між глибокими сні­гами аж до далекого лісу. Ще й теплий вітерець обгор­нув сиротину від холоду.
         Посміхнувся хлопчик сонечку, подякував вітер­цеві, витер сльози і побіг, вибрикуючи, до гаю. Назбирав там хмизу, попоїв досхочу пахучих суниць і пішов додому.
         Тільки Грицько опустив біля хатнього порога в'яз­ку хмизу, як сонечко заховалося за хмари, а вітерець майнув крилом – і замелася стежка снігом.
         Мачуха, як побачила Грицька, то ледь не луснула зі злості. Довго думала, як же це малий у такий силь­ний мороз майже голий повернувся живим-здоровим із лісу та ще й приніс в'язку сухого хмизу. То й вирі­шила відправити його до батька, а самій піти за ним назирці:
         –  Йди-но, хлопче, до свого тата у місто і скажи йому, щоб купив мені бубликів з маком, нову макітру і три кільця смачної ковбаси. Та не барися! Щоб одна нога тут, а друга – там!
         –  То дайте хоч шапку і чоботи, – попросив Грицько, витираючи сльози, які цюрком текли з очей.
         –  Що-о-о?! – рикнула по-лев'ячи мачуха. – Тобі чобіт і шапки хочеться? Може, й кожух дати? А кочер­ги по голові не хочеш?!
         Хлопчик злякано вилетів із хати, став на порозі – і ні з місця. Мороз ноги обпікає, під благеньку соро­чину забрався, а вітер сніг перегортає з кучугури на кучугуру. Куди ж тут йти?
         Нараз сердито заскрипіли сінешні двері – і ви­повзла, як стара черепаха, мачуха: у червоному кожу­сі, теплій вовняній хустині, чорних битих валянках.
         –  Ти іще стоїш? – ревнула басом, беручи до рук важке коромисло.
         Грузнучи по пояс у снігу, Грицько побіг до воріт. А там пригріло сонечко – і зелена споришева стежка простелилася від посинілих од морозу ніг аж до далекого міста. Ще й теплий вітерець обгорнув сиротину від холоду. Хлопчик, не оглядаючись, помчав з усіх сил.
         Як тільки мачуха ступила на зелену стежку, то здійнявся страшний вітер з морозом і лапатим снігом та як закрутить, як завиє, то зла жінка й до хати не потрапила. Так на вулиці під чужим тином і загинула.
         А Грицько біг і біг зеленою стежечкою, поки не зустрів батька, який вже повертався додому. Тато схо­пив сина, загорнув у кожух і приніс до хати.
         Так і живе Грицько з батьком. І ніколи вони не згадують лиху мачуху. До сонечка хлопчик завжди радісно посміхається, а теплому вітерцеві личенько підставляє. Бо ці вірні друзі виручали його у скрутні години.


      • 4
      • 3
      • 2
      • 1
      • 2222
      • АРТ територія111
      • Дошкільнятам2

      БЛОГИ БІБЛІОТЕКИ

      Шановний читачу! Давай разом визначимо рейтинг книг "Літо - 2017". Яка книга, на твою думку, найцікавіша:
      Сергій Гридін “Не ангел”
      Андрій Кокотюха “Гімназист і чорна рука”
      Наталія Щерба “Чароділ”
      Василь Карпюк “Ще літо, але вже все зрозуміло”
      Оксана Лущевська “Задзеркалля”
      Марина Рибалко “Марічка і червоний король”
      Люсі-Мон Монтгомері “Діти з долини Райдуг”







      © ХОБ для дітей ім. Шевченка. , 2010-2017 г.
         Офіційний сайт
      29001, Україна, м. Хмельницький, вул. Свободи 51.
      www.odb.km.ua            mail@odb.km.ua
      Копіювання інформації можливе тільки за наявності згоди
      адміністратора, а також активного посилання на сайт.
      створення
      сайту
      Студія Спектр