ЛІХТЕНШТЕЙН
Єфрем
Ісаакович

   Доктор медичних наук, професор.
   Народився Ліхтенштейн Є.І. у 1910 році у м. Волочиську. Його батько був простим дільничим лікарем, якому доводилося не раз у важких умовах рятувати людські життя.
   Закінчивши у 1925 році Чорноострівську семирічку, почав працювати службовцем відділу охорони здоров’я у Проскурові. Одночасно навчався у вечірньому робітничому університеті. У 1931 році він став студентом медінституту, у 1936 році став аспірантом. Війна перешкодила захистити дисертацію. Всю війну майор Ліхтенштейн був начальником відділу фронтового евакопункту.
   Повернувшись до мирного життя, захистив кандидатську дисертацію, працював у клініці в Києві, а з 1951 року – в медичному інституті. У 1960 році захистив докторську дисертацію. Є.Ліхтенштейн написав 70 наукових праць, які стосувалися маловивчених хвороб.
   Та не тільки клінічна діяльність і її результати цікавили професора. Він вивчав відображення медичних проблем у творчості Л.Толстого, Г.Флобера, І.Тургенєва, лікарську діяльність А.Чехова, вивчав історію хвороб і смерті І.Тургенєва, М.Коцюбинського.
   Як підсумок життя відомого медика – його книга “Пам’ятати про хворого”, в якій він писав: “Неможлива, немислима байдужість лікаря до чужого страждання”. У 1991 році була перевидана його праця про життя, хворобу і смерть А.Моцарта, а у 1993 році надруковано його статтю “Відшуміле життя. Клінічний етюд”про хворобу Сергія Єсеніна. Сам же лікар-гуманіст Ліхтенштейн помер у 1973 році.

Прочитайте:

♦ Назаренко Є. Лікар-гуманіст : наші славні земляки / Є.Назаренко // Подільські вісті. – 1999. – 14 вересня.

–  http://www.livelib.ru/author/229330