www.odb.km.ua Відгуки та побажання
Швидкомовки та вірші. Хмельницька обласна бібліотека для дітей імені Т. Г. Шевченка
Діти Хмельниччини читають! Приєднуйся!   Читати - це круто!   Читати - престижно!   Читай і будь успішним!   Будь в тренді: читай і знай!   Читають батьки - читають діти!   Читай! Формат не має значення!
    Електронний каталогЗведений електронний каталог БХООб’єднана віртуальна довідкаВіртуальні виставкиБуктрейлери
      Про бібліотеку
      Ресурси бібліотеки
      Сторінка юного краєзнавця
      Проекти та програми
      "Героїв пам’ятаєм імена"
      Бібліотечному фахівцю
      Конкурси для дітей
      Електронна бібліотека
      Веб-уроки
      Здійснення закупівель
      Карта сайту


      Пошук по сайту


       
        Головна » Електронна бібліотека » Письменники Хмельниччини - дітям » Вибране
      Швидкомовки та вірші.

      Спить
      Сам
      Сом –
      Сомище,
      Сплять
      Самі
      Ситі
      Соми ще.
      Спати самому –
      Солодко сому.

      Біліє
      На хвилях лілея,
      Біліє-леліє...
      Але
      Я не стану Чіпати лілеї —
      Лише надивлюся
      На неї.

      Липа хлипа,
      Плаче липа:
      –  Ви, Пилипи,
      Не могли би
      Погуляти –
      Не пиляти?
      Пилип глипа
      На Пилипа:
      –  Як, Пилипку?
      –  Жалко липку.
      –  Киньмо пилку!
      –  І... сокирку.

      У сороки
      Три мороки:
      Хижку будувати,
      Діток понадбати,
      Геть всім дати знати,
      Що весна уже.
      ...Сорок-сорокошич
      Дім пристереже.

      –  Є хто у гаї?
      –  Є!:
      Зозуленька кує,
      Гніздечко жайвір в'є,
      Джерельце срібне б'є.
      І сонечко тут є –
      Із ліжечка встає.

      Лелека
      Лебедю
      Лелече:
      –  Ой леле!
      Скільки тут
      Малечі!! –

      І лебідь
      Лебедить:
      –  Лелеко,

      Є лебедята, –
      Жити...
      Легко!

      Зовсім ще вона мала,
      Вбралася у плаття біле,
      По садочку йшла-ішла,
      Як дівчаточко несміле.
      Усміхнувсь старий горіх,
      І зраділа мати вишня:

      Вперше до сестер своїх
      Вишенька гуляти вийшла.

      Комишем вітрець колише:
      –  Десь тут тиша. Гей-бо, тишо!
      Чом над шляхом не шугаєш,
      В лісі дуба не ламаєш,
      Не засвищеш у щілину
      ...В ніч темнющу горобину?

      Шелестить-шепоче тиша:
      –  Тиші тиша – наймиліша.

      –  Сійся, вівсе, сійся,
      У ріллі зігрійся,
      У стебло розвийся.
      Колосом обвийся:
      Коник напасеться –
      Сили набереться!
      –  Сіюсь, друже, сіюсь.
      Тільки-но зігріюсь.
      На стебельця стану –
      Гривоньки дістану.
      Коник буде мчатись.

      Із вітрами гратись!

      Коси
      Косять:
      –  Шурх – хап!
      Роси
      Росять:
      –  Крап! крап!
      Коси
      Росам:
      –   Р-росіть!
      Роси
      Косам:
      –  К-косіть!

      ДЕРКАЧИК

      Понад лугом линуть, линуть
      Звуки хриплуваті:
      Ніби хтось міцну тканину
      Роздира на клапті.
      ...Ранок брови сірі хмурить.
      –  Хто дере? – питаю.
      З-за верби пташатко буре:
      –  Дир!.. Це я... співаю.

      ПТАШНИЧОК

      Пилка, струг і молоток
      Вийшли вранці на горбок.
      –  Жви, – озвалась пилка, – жви!
      До роботи станьте й ви.
      Я колоду найтовстішу
      Вам поріжу, враз поріжу.
      –  Стру-стру-стру! Я – твій друг,–
      –  Швирга пилці гострий струг.–
      Дошки чисті та ще й рівні
      Для будови необхідні.
      –  Тук-ток-ток! Тук-ток-ток!
      Обізвався молоток. –
      Я дашок змайструю з бляхи –
      Забиваю вправно цвяхи.
      Всі працюють –
      Жви! Тук-ток!
      Всі майструють –
      Стру! Тук-ток!
      Для гусей, курей, качок
      Буде славний пташничок.

      А ХМАРА...

      А хмара – як мур.
      –  Брів, хмаро, не хмур!
      –  Не хмурусь, я хмарюсь –
      Об хмароньку вдарюсь.
      –  То й що?
      –  Гримне грім
      –  Над бором старим.
      ...У хмарі-перині
      Сплять внуки хмарині.

      ПТИЦЕ-СИНИЦЕ

      –  Птице-синице,
      Хто то?
      –  Сини це
      Й дочки-синиці.
      –  Ви – по суниці?
      –  Ні! Біля річки –
      Агрус, порічки...
      –  Наші синиці
      Люблять... суниці.

      СОНЕЧКО

      Гляну на листочок –
      Сонечком палає.
      Гляну на струмочок –
      В нім проміння грає,
      Гляну в небо, в небі
      Синім, аж густому,
      Котиться, як треба,
      Сонечко додому –
      У м'яке кубельце,
      Золоту колиску.
      ...Умліває серце
      З чарів тих і блиску.

      МАК

      На городі мак.
      –  А цвіте він як?

      –  Синьо, жовто, біло...
      –  В оці зарябіло!
      –  Й чорно він цвіте.
      –  Знатимем і те.

      ЛОСІ

      Лосю довелося
      Стріти в лісі лося.
      Запитав лось: – Хто се?
      –  Лосик, лось я, лосе!
      І... зраділи лосі –
      Не стрічались досі.

      ПАСТУШОК

      Ходить полем пастушок.
      В нього славний батіжок:
      Цвйохне, хльосне батіжком –
      Аж луна іде кругом.
      І недарма пастушок
      Виплів з клоччя батіжок –
      Гонить вівці до води
      Ще й гукає: – Йди-но, йди!
      Ось для чого пастушок
      Носить в полі батіжок!

      ЖАЙВІР

      –  Жайворе-пташку,
      Де зимував?
      –  Ген, за морями...
      –  І часто співав?
      –  Ні! На чужині
      Не милі пісні:
      Ночі там довгі,
      Ще довші там дні.
      Сонце не гріє,
      Небо не те,
      Квітка не так,
      Як дома цвіте.
      ...Жайвір у вись
      Блакитну злетів,
      І над землею
      Полинув спів.

      ВЕСЕЛКА

      Межею, де пшениця,
      Де гречка-медівниця,
      З Дніпра, із переброду
      Веселка носить воду.
      Ячмінь торкає вуса:
      –  Вже досхочу нап'юся!

      ОДУД

      Одуд проситься: – Ду-ду!
      Я заграю на дуду. –
      Задудніла одудиха
      До одуда тихо стиха:
      –  Ти, одуде, не дуди,
      –  Маленят не побуди:
      Хай посплять одуденята –
      В сні міцніють їх крилята.
      Чемні будьмо!
      –  О, ду-ду!
      Я подую лиш в дуду.

      ЛІКАР

      Стука дятлик: тук-тук-тук!
      Рурку-трубку взяв до рук –
      Наслухає дуба, липу,
      Чи немає в грудях хрипу?
      У берізок слабість – нежить.
      –  Вам пілюлі вжить належить!
      Недалечко он аптека.
      –  Я – бігом! – озвавсь лелека
      Тук-тук-тук! навкруг луна:
      Хворих лікар не мина.

      КОЛОС КОЛОСА ПИТАЄ

      Колос колоса
      Питає:
      –  Що за гук
      У нашім краї? –
      Це на рідний
      Лан врожайний
      Гуркотять-ідуть
      Комбайни, їде Йвасик
      Вдвох із дідом.
      Дід і кажуть:
      –  Будем з хлібом!
      –  ...Колос колосу Киває:
      Хто як дбає,
      Так і має!

      ПРАЛЯ

      Принесла водиці –
      Лялечці-дитинці
      Плаття, кофти прала,
      Мовила-казала:
      –  В чистім будеш. Лялю,
      Маєш мамку пралю.

      УКРАЇНА

      Міста і села, ріки могучі,
      Лани безкраї квітучі, родючі,
      Незміряні доли, несходжені гори,
      Степів і морів неосяжні простори,
      Усе це наш край, на світі єдина.
      Кохана, як матінка, — УКРАЇНА.

      СТРУМОК

                ...І біжить,
                І дзвенить,
                І витьохкує.
      –  Ти куди це, струмочку?

                –  Біжу,
      Може, чимось комусь послужу.
      –  І чогось так дзвениш!
                –  А дзвеню:
      Радий квітам я, сонечку, дню.
      –  Ще й витьохкуєш.
                –  Кличу я всіх
      Пити воду з джерелець моїх.
               І біжить,
               І дзвенить,
               І витьохкує...

      ЧАПЛІ 

      Чапу-лапу – чапля біла
      Чаплю сіру перестріла,
      Перестріла чапля чаплю:
      –  Танцювать, як ти, я втраплю!
      Чаплі взулися в сап'янці –
      Почались чаплині танці:
      Чапи-лапи, лапи-чапи...
      –  Ширше крила! вище лапи!

      ГЛІД

      Край дороги дід, дід,
      Бородатий глід, глід.
      В діда ягоди червоні.
      Ми підставили долоні
      Ще й подолки раз, раз!:
      –  Угощайте нас, нас.
      Глід сміється: – Угощайтесь
      Та здоров'я набирайтесь!

      ОПЕНЬКИ

      Опеньки! Опеньки!
      Оп! у козубеньки –
      Ото вам забава!
      Оксанці, Панасу,
      Одарці, Тарасу,
      Олелькові –  страва.
      Шикуйтесь, опеньки
      О-оп! в козубеньки!

      СІМ'Я

      Уласик
      І Тарасик,
      Улянка
      І Тетянка

                    У бабці Неоніли
                    Щербу і кашку їли,
                    Усмак медком запили
                    Ух і набрались сили

      Уласик
      І Тарасик,
      Улянка
      І Тетянка!

       

      ВЕРЕДНИК

      Вередує Каленик:
      –  Ой, гарячий вареник!
      Вітерець шепче вітру:
      –  Нум, подмімо в макітру!
      Вередує Каленик:
      –  Вже вареник – студеник!
      –  Піч турбується: – Хлопче,
      Підігрію охоче.
      Вередує вередник:
      –  Я би з'їв... невареник.

      БАРАНЕЦЬ

      У ясельцях баранця –
      Ні травиці, ні сінця.
      –  Я вкосив би, – мекнув, – сіна
      Розболиться в мене спина,
      По бур'ян не піду пішки,
      Бо натомлю дуже ніжки.
      ...І немає в баранця
      Ні сінця, ні бур'янця.

      НОВІ ШАТИ

      Кленок аж плаче: – В мене
      Вже листя не зелене.
      Таке, немов жовтаве
      І трохи мов іржаве.
      Кленку калина: – Клене!
      Й моє вбрання черлене.
      Пошила Осінь-мати
      За ніч нові нам шати.

      ЗІРОНЬКО, ЗІЙДИ

      Зіронько,
      Зійди.
      З неба нам
      Світи,
      Золотом
      Сіяй,
      Край наш
      Звеселяй!
      Зіронька
      Сія,
      З нею свічусь
      Я.

      МАМА

      У матусі очі –
      Сонечка яскраві,
      У матусі руки
      Ніжні та ласкаві.
      Нас матуся рідна
      Найвірніше люблять:
      У біді пригорнуть,
      В щасті приголублять.
      Ніжне в мами слово,
      Ніби пісня ллється.
      Наше серце разом
      З матусиним б'ється.

      ЗИМА

      Поля і діброви,
      Околиця вся
      Біліють, як брови
      Мого дідуся.
      Як брови, як вуса –
      Біліш їх нема!
      ...Йде білим обрусом
      Вся біла зима.

      ЛИЖНИК

      Хлоп'я зрозгону: гуп! у сніг:
      Геть лижі полетіли з ніг,
      І розбирає хлопця сміх –
      За комір вліз й лоскоче сніг.

      ВІХОЛА

      Білі коні здиблено.
      Срібні сани зламано,
      Здиблено-поламано,
      На скалки подрібнено,
      А вона й не журиться –
      Закрутилась дзигою
      Вулицею тихою;
      І жахнулась вулиця
      І дверима й вікнами:
      В'їхала-приїхала
      Сніговиця-віхола
      Вся з морозу виткана!

      ДЕ ПРОХОДИВ...

      Де проходив Грудень, –
      Грудочки та груди.
      Брів за Груднем Січень,
      Сипав сніг, як січку.
      А за Січнем Лютий
      Вітерцями крутить
      І регоче й виє.
      Зимонька радіє:
      –  Бач, синочки милі
      Не сидять – при ділі!

      ГІРКА

      Ми будуєм гірку
      На крутім узгірку,
      Сніг на санях возим.
      Дружно воду носим.
      Щоб усі малята
      Узяли санчата
      І прийшли на гірку
      Нашу на узгірку:
      Будемо кататись,
      Вниз, як вітер, мчатись!

      У МЛИНІ

      –  Гей, млинарику, змели
      Борошна, щоб ми були
      З короваєм, буханцями,
      Пирогами, галушками...
      –  Та заходьте – поскоріш
      Засипайте зерно в кіш! –
      Млин туркоче, млин гуркоче:
      –  Потружусь і я охоче!

      ПІЧ

      –  Печи-спечи, пече,
      Буханець малечі.
      –  Печу-спечу!
      –  Спечи, пече, кашку
      Катрі та Івашку...
      –  Печу-спечу!
      –  Звари, пече, борщик.
      –  Подавайте горщик –
      Варю-зварю!
      Борщ та каша й хлібець –
      Буде всім обідець.
      –  Нум за стіл! Нум!

      СТЕЖИНКА

      Біжить, біжить стежинка.
      Як нею підеш ти,
      Вона тебе зуміє
      Далеко повести.
      Побачиш наше поле –
      Жита, трава довкіл
      І біла-біла гречка,
      А в ній сто тисяч бджіл.
      В гаю дива великі,
      Умій лиш розглядіть:
      Дерева, птиці, квіти
      І джерело дзюрчить.
      І поведе стежинка
      Тебе на битий шлях,
      І будеш ти в чудових
      І селах, і містах.
      ...Світити буде сонце
      Чи хмарка надійде,
      Завжди тебе стежинка
      Додому приведе.

      НАШ КРАЙ
      (колискова)

      Спи-засни, дитино,
      Люлі, засинай.
      Ще не вмерла Україна
      І не вмер наш край.

      Приспів:
      Сяють зорі сині,
      Сонце світить нам.
      Україна не руїна,
      Українонька-Вкраїна
      Дім наш і наш храм!

      Спи-засни, мій сину,
      Люлі, засинай.
      Ще не вмерла Україна
      Швидше виростай!

      Приспів.

      В щасну спи годину,
      Синку, засинай.
      Є і буде Україна,
      Любий, рідний, знай!

      Приспів.

      ...Спи-засни, дитино,
      Люлі, засинай.
      Ні! Не вмерла Україна
      І не вмре наш край!

      Приспів.


      • 4
      • 3
      • 2
      • 1
      • 2222
      • АРТ територія111
      • Дошкільнятам2

      БЛОГИ БІБЛІОТЕКИ

      Шановний читачу! Давай разом визначимо рейтинг книг "Літо - 2017". Яка книга, на твою думку, найцікавіша:
      Сергій Гридін “Не ангел”
      Андрій Кокотюха “Гімназист і чорна рука”
      Наталія Щерба “Чароділ”
      Василь Карпюк “Ще літо, але вже все зрозуміло”
      Оксана Лущевська “Задзеркалля”
      Марина Рибалко “Марічка і червоний король”
      Люсі-Мон Монтгомері “Діти з долини Райдуг”







      © ХОБ для дітей ім. Шевченка. , 2010-2017 г.
         Офіційний сайт
      29001, Україна, м. Хмельницький, вул. Свободи 51.
      www.odb.km.ua            mail@odb.km.ua
      Копіювання інформації можливе тільки за наявності згоди
      адміністратора, а також активного посилання на сайт.
      створення
      сайту
      Студія Спектр