www.odb.km.ua Відгуки та побажання
Загадки. Хмельницька обласна бібліотека для дітей імені Т. Г. Шевченка
Діти Хмельниччини читають! Приєднуйся!   Читати - це круто!   Читати - престижно!   Читай і будь успішним!   Будь в тренді: читай і знай!   Читають батьки - читають діти!   Читай! Формат не має значення!
    Електронний каталогЗведений електронний каталог БХООб’єднана віртуальна довідкаВіртуальні виставкиБуктрейлери
      Про бібліотеку
      Ресурси бібліотеки
      Сторінка юного краєзнавця
      Проекти та програми
      "Героїв пам’ятаєм імена"
      Бібліотечному фахівцю
      Конкурси для дітей
      Електронна бібліотека
      Веб-уроки
      Здійснення закупівель
      Карта сайту


      Пошук по сайту


       
        Головна » Електронна бібліотека » Письменники Хмельниччини - дітям » Вибране
      Загадки.

      1. Голубе рядно –
          Вище зір воно.

      ***

      2. В небі ходить пішки,
          Показав нам ріжки.

      ***

      3. Сковорода,
          А в ній – вода.

      ***

      4. Сплять собі в коробці
          Дерев'яні хлопці.

      ***

      5. Сивий дідуган
          Вкрив собою лан.

      ***

      6. На невидимі шнурочки
          В небі вішає дзвіночки.

      ***

      7. Зеленаві пагінці –
          На сорочку і штанці.

      ***

      8. Здогадатись ви могли б?
          Хто між нами ділить хліб?

      ***

      9. До піску подібна,
          В час їди потрібна.

      ***

      10. В тісто убрався,
            Сиром напхався.

      ***

      11. Без полоззя, без коліс
            Через річку перевіз.

      ***

      12. Розгорнеш – дашок,
            А згорнеш – ціпок.

      ***

      13. Біжить, хлюпотить –
          Так до річки спішить.

      ***

      14. Куцохвоста, бородата,
            А на молоко багата.

      ***

      15. Довжелезний дріт
            Передав привіт.

      ***

      16. Тіло –патичок,
            Серце – вуглячок.

      ***

      17. Сім дірок має,
            Подмеш – заграє.

      ***

      18. Як сірничок на зріст –
            Предовгий в неї хвіст.

      ***

      19. Не луна, а все повторить
            Хто про що і з ким говорить.

      ***

      20. В який ліс я і ти
            Не можемо ввійти?

      ***

      21. В нього стільки голочок,
            Як у небі зірочок.

      ***

      22. Такий у нього писок,
            Мов у сестричок-лисок.

      ***

      23. Одну лиш пісеньку він знає:
            Вночі та вдень її співає.

      ***

      24. Довкола вата
            Холоднувата.

      ***

      25. І дерева, і кущі
            Срібні одягли плащі.

      ***

      26. Заглянув до комори – 
            Мишей загнав у нори.

      ***

      27. Росте не десь, а на вікні.
            Дарує квіти запашні.

      ***

      28. Запам'ятав науку
            Збирать-ковтать пилюку.

      ***

      29. Хмари ганяє, дуба ламає...
            Що це таке? Хто відгадає?

      ***

      30. Придбала одежину
            На літо і на зиму.

      1. Небо. 2. Місяць. 3. Ставок. 4. Сірники. 5. Туман.
      6. Жайворонок. 7. Льон. 8. Ніж. 9. Сіль. 10. Вареник.

      11. Човен. 12. Парасолька. 13. Струмок. 14. Коза.
      15. Телефон. 16. Олівець. 17. Сопілка. 18. Голка. 19. Магнітофон.
      20. Намальований.
      21. Їжак. 22. Лис. 23. Півень. 24. Сніг.
      25. Іній. 26. Кіт. 27. Вазон. 28. Пилосос. 29. Вітер. 30. Ялинка.

       

      –  Кліньк! Кльок! –
      Співа струмок,
      Біжить з-під шапки снігу.
      Ріка ламає кригу.
      ... Іде ясна
      До нас...
                         .(ансеВ)

      ***

      Ну й же кінь –
      Волокінь:
      Силу має –
      Поле крає
      З краю в край.

      Де він ходить,
      Щедрий вродить
      Урожай.

                         .(могулп з роткарТ)

      ***

      –  Довгоногий довгов'яз,
      Ти чого в ріллі зав'яз?
      –  Не зав'яз я, з-під землі
      Кличу паростки малі:
      –  Гей, вилазьте тут і там!
      Будуть люди раді вам!
                         .(инилсор, щоД)

      ***

      Не барильце.
      Не таріль це –
      Рано-вранці схопиться,
      Синім степом котиться,
      Упаде за гай –
      Лампочку вмикай!
                         .(ецноС)

      ***

      –  Кузня є? Агов!
      –  Немає.
      –  Де куєш?
      –  У лузі, в гаї!
      –  По ковадлу молоточком?
      –  Я кую... лиш голосочком.
                         .(ялузоЗ)

      ***

      В шапці-невидимці
      Ходить по дротинці:
      –  Двигуни, крутіться!
      –  Лампочки, світіться!
      Має, бач, турботу:
      Дати всім роботу.
                         .(муртс йинчирткелЕ)

      ***

      Отакий, мов хата:
      Має коліщата
      Й вчеплені до спини
      Довгі дві дротини.
      –  Всі заходьте! – просить.
      Він людей підвозить.
                         .(субйелорТ)

      ***

      –  Що, Йванку, видно з корабля?
      –  Тут близько Місяць, зорі,
      Он голуба пливе Земля
      У голубім просторі.
      А он Дніпро...
      –  І нас впізнав ти?
      –  Авжеж! Все бачать...
                         .(итваномсоК)

      ***

      Хто це зранку в полі ходить,
      Ніжним голосом виводить,
      Каже: – Червню, мій синочку.
      Грій зеренця в колосочку;
      Просить: – Липню, любий сину,
      Дбай про бджілок, мед, вощину;
      Молить Серпня: – О синашу!
      Всю збери пашницю нашу!
      ... Хто ж то в полі неокраїм
      Так турбується врожаєм?

                         .(отіЛ)

      ***

      У зеленім картузі
      На одній стоїть нозі.
      Біля вуха китиця
      Щирим злотом світиться.
      Звичка в нього є ота:
      Він голівку поверта
      В бік, де сонце котиться –
      Родичем доводиться.
                         .(китияноС)

      ***

      Встала в полі брама:
      –  В сім шовків я вбрана.
      Встала коло броду:
      –  Гарна я на вроду.
      Вітер ахнув: – Пава!
      А вона... пропала.
                         .(аклесеВ)

      ***

      Як вона цвіла –
      Жовтою була,
      Як дозріла, побіліла,
      Спохопилась, полетіла
      Десь рости й цвісти.
      Що це? знаєш ти?
                         .(абабьлуК)

      ***

      Йшла зоряниця –
      Красна дівиця –
      Через покоси,
      Гублячи сльози...
      Місяць дивився
      І засмутився,
      Сонечко встало –
      Слізки зібрало.
                         .(асоР)

      ***

      Завертіло,
      Закрутило
      Пил, солому, пух.
      Знизу шило –
      Мотовило,
      Зверху – капелюх.
                         .(рохиВ)

      ***

      Вибігла
      Із джерела:
      І лугами,
      І полями
      Та дрімучими
      Лісами –
      Ген до моря...
      Побрела.
                         .(ачкіР)

      ***

      Відома звіку рідина,
      Усяк її вживає,
      Буває хмаркою вона,
      Пушинкою буває,
      Бува, як скло, крихка, тверда
      Звичайна, підкажіть...

                         .(адоВ)

      ***

      Там доорює, там сіє,
      Трусить яблука в садках
      І малює, як уміє,
      На листочках і листках.
      –  Ну й завзята ж у роботі!
      –  Так зате вся в позолоті.
                         .(ьнісО)

      ***

      Сімеєчка-сім'я
      Живе собі в хатинці,
      У дерев'яній скринці.
      Сім'ю ту знаю я:
      Узимку спить, а влітку
      Шукає кожне квітку.
                         .(илождБ)

      ***

      Зажурились перепілки:
      –  Десь поділись колоски!
      –  Залишились, бачте, тільки
      По всім полі – сопілки.
      Бігло перепеленя:
      –  Мамо, тітко – це ж...
                         .(янретС)

      ***

      –  Бабцю, хочем їсти,
      Дайте щось нам вгризти!
      –  Ой зайці-малята,
      Ви заходьте – нате
      З голови все хустя –
      Вам на зуби хрустя.
      –  Щедра ви бабуся!
      – 
      Так? А як я звуся?
      Жовтобокий карапуз
      Йшов городом та й загруз,
      Бо насіння стільки має.

      Що аж боки роздимає –
      Через те й загруз...
                         .(зубраГ)

      ***

      Хатка-лопатка,
      Дітки–круглятка
      Пнуться повище,
      Де не були ще.
                         .(ялосавК)

      ***

      І наткала ж полотна!
      Вся ним вкрита далина:
      Поле, ліс, луги і ріки,
      Села та міста великі...
      В біле вбралася сама.
      –  День вам добрий! Я...
                         .(амиЗ)

      ***

       

      Дерев'яні
      Дві конячки
      Мчать мене
      З гори навскачки.
      А коли заспотикаюсь –
      Я за палиці
      Тримаюсь.
                         .(іжиЛ)

      ***

      Є в нашім домі
      Дивний дім:
      Зима гостює
      В домі тім,
      Та я охоче
      В домі тім
      Все бережу
      Що п'ю і їм.
                         .(киньлидолоХ)

      ***

      Гладить бороду дідусь:
      –  Через річку і ставок
      Ось мостить місток візьмусь
      Без колод, стовпів, дощок.
      –  Ви, дідусю, це всерйоз?
      –  Усерйоз – я ж дід…
                         .(зороМ)

      ***

       

      Цілу нічку баранець
      Випасав сто сот овець.
      Вранці плакав: – Ой, біда!
      Вся розбіглась череда.
                         .(іроз, ЬЦЯСІМ)

      ***

       

      Мочений,
      Товчений,
      Сушений,
      Душений.
      Хто умивається,
      З ним привітається.
                         .(киншуР)

      ***

      Маю ріжки, й пір'я,
      Хоч не птах, не звір я,
      Як постелять постіль мати,
      Будем разом ночувати –
      Вухонько до вушечка,
      Я м'яка...
                         .(акчешудоП)

      Хто вони?

      Над селом, полями, річкою
      Сипле сріберною січкою
      Щедро, наче з рукава.
      І широка наша вулиця,
      В сніг закутана, сутулиться,
      До тепла малят ззива,
      А хлоп'ята із дівчатками
      І на лижах, і санчатками
      З гірки мчать – весела путь!
      ... Над селом, полями, річкою
      Сіє-віє, сріблом-січкою.

      Як січка того зовуть?
                         .(ьнечіС)

      ***

      Ух і злий: морозом тисне
      І щипа за руки й ніс,
      Понавіював навмисне
      Нам перин високих скрізь.
      Під перинами отими
      Яблуні спить корінець,
      Сплять заврунені озимі
      Й сниться їм 'зими кінець,
      Літо сниться й щедра осінь,
      Гул машин, пісні в садках...
      Тільки ще не в квітах, росах –
      Вся країна в перинах.
      ... І лютує, і скрегоче,
      Нібито страшний нам він.
      Це котрий нас так мороче
      Року неспокійний син?
                         .(йитюЛ)

      ***

      Плаєм, полем походжав,
      В голубу трубу гукав:
      –  Гей, струмочки срібнопері,
      Сині ріки, тихий став,
      Прокидайтесь – час настав!
      ... Малюків у гурт збирав:
      В того човник із паперу,
      В того, бачте, пароплав...
      Краєм рідним походжав,
      Журавлів ключі стрічав:
      –  Буде в нас пісень і сміху,
      Квітів, меду, хліба, трав –
      В господарстві добрих справ!
      ... Походжав та походжав...
      Біл-берізці – їй на втіху –
      Дрібно коси заплітав.
                         .(ьнезереБ)

      ***

      Як сонця, гарячі квіти
      Світять, світять.
      Дні ясні.
      І вінки сплітають діти
      З квітів тих. Звучать пісні,
      Мов дзвіночки голосні.
      ...В того місяця турботи!..
      Сій, ори, квітчай поля.
      Без турботи і роботи\
      Не родила б так земля,
      Наша матінка-земля!
                         (ьнетівК)

      ***

      Весь промоклий він, зарошений:
      І у сні, і наяву
      Бачить килим-луг некошений,
      Нетолочену траву.
      З ним ласкавий вітер водиться,
      Дощ і сонце в дружбі з ним.
      Що посієш в землю, вродиться
      Урожаєм нескупим.
      Бравий в праці і не прошений.
      Не у сні, а наяву
      Доглядає луг некошений
      І полів красу живу.
      Хай промоклий... Усміхається,
      Ніби каже: – Не біда!
      Як цей місяць називається?
      Хто скоріше відгада?
                         .(ьневарТ)

      ***

      Працьовитий скрізь буває –
      Сад і ліс він оглядає:
      Де суниці, вишень гроно –
      Все малює на червоно
      Й превелику радість має –
      Ягодами всіх вгощає.
      Відпочине аж тепер він.
      Тож котрий син року?
                         (ьневреЧ)

      ***

      Щоб земля буяла цвітом,
      Пахла медом, хлібом ситим,
      Кашею з гречок,
      Мов дитину-малолітку,
      Із любов'ю пестив квітку
      Й колосок...
      І заждалась дуже липа,
      Через тин у далеч глипа:
      –  Де тезко мій? Де?
      ...У поля новим комбайном
      Помагать збирать врожай нам
      О-он іде!..
      Хто тезко той наших лип,
      Відгадать ви не змогли б?
                         .(ьнепиЛ)

      ***

      Спозаранку до смеркання
      Гуркіт-перегук:
      І моторів рокотання,
      І безтарок стук.
      Жнем-молотим яр-пшеницю,
      Двиготить аж степ.
      ...В небо зірку-зоряницю
      Вивів місяць-серп.
      По стерні іде серпович,
      Гладить колос-вус,
      Підійняв питально брови:
      –  Як я, друзі, звусь?
                         .(ьнепреС)

      ***

      У нього клопоту доволі:
      Дзвінка торкнись у кожній школі,
      Книжки вручи і букварі
      Коханій милій дітворі...
      А ще турбота на городах,
      В садках, полях, на тихих водах...
      Скрізь добрий лад всьому дає.
      Нум, відгадаймо, хто він є?
                         .(ьнесереВ)

      ***

      В нього фарби – на підбір:
      Золоті та золотисті.
      В нього пензлі. Сад і бір,
      Ліс і поля гони чисті
      Розмалює в добрий час –
      І билинки не залише.
      Хто ж то завітав до нас?
      Придивімося пильніше!
      Барви, барви – тут і там,
      Бо його уже прийшов день.
      Дуже любий, милий нам
      Цей десятий місяць...
                         .(ьнетвоЖ)

      ***

      У притихлому саду
      Грає вітер на дуду:
      –  Люлі, ой, люлі,
      Гілки непоснулі!
      Йде сива зима:
      А-а-а!
      Пожовтілий пада лист.
      І рясний же падолист!
      –  Люлі, ой, люлі,
      Гаї непоснулі!
      Надходить зима:
      А-а-а!
      Падолист! Ну й падолист
      Серед сіл, лісів і міст!
      Чули? Ви... чули?
      Дерева зітхнули:
      –  Заснімо... зима - А-а-а..
                         .(дапотсиЛ)

      ***

      Із вітрами-сніговіями,
      З морозенками у змові
      Цементує ями й виями,
      Порядкує на ставкові,
      Хмари-тучі ставить будами
      Над антенами стальними,
      Геть закидав землю грудами,
      Грудомахами твердими,
      Та й узявся укривать її
      Та укутувать невміло
      В широченні ковдри ватні і...
      І кругом все побіліло.
      Розгулявся сили повен.
      Хто такий він? Хто він?
                         .(ьнедурГ)


      • 4
      • 3
      • 2
      • 1
      • 2222
      • АРТ територія111
      • Дошкільнятам2

      БЛОГИ БІБЛІОТЕКИ

      Шановний читачу! Давай разом визначимо рейтинг книг "Літо - 2017". Яка книга, на твою думку, найцікавіша:
      Сергій Гридін “Не ангел”
      Андрій Кокотюха “Гімназист і чорна рука”
      Наталія Щерба “Чароділ”
      Василь Карпюк “Ще літо, але вже все зрозуміло”
      Оксана Лущевська “Задзеркалля”
      Марина Рибалко “Марічка і червоний король”
      Люсі-Мон Монтгомері “Діти з долини Райдуг”







      © ХОБ для дітей ім. Шевченка. , 2010-2017 г.
         Офіційний сайт
      29001, Україна, м. Хмельницький, вул. Свободи 51.
      www.odb.km.ua            mail@odb.km.ua
      Копіювання інформації можливе тільки за наявності згоди
      адміністратора, а також активного посилання на сайт.
      створення
      сайту
      Студія Спектр