www.odb.km.ua Відгуки та побажання
Цифротвір. Хмельницька обласна бібліотека для дітей імені Т. Г. Шевченка
Діти Хмельниччини читають! Приєднуйся!   Читати - це круто!   Читати - престижно!   Читай і будь успішним!   Будь в тренді: читай і знай!   Читають батьки - читають діти!   Читай! Формат не має значення!
    Електронний каталогЗведений електронний каталог БХООб’єднана віртуальна довідкаВіртуальні виставкиБуктрейлери
      Про бібліотеку
      Ресурси бібліотеки
      Проекти та програми
      "Героїв пам’ятаєм імена"
      Бібліотечному фахівцю
      Конкурси для дітей
      Електронна бібліотека

        Веб-уроки
        Здійснення закупівель
        Карта сайту


        Пошук по сайту


         
          Головна » Електронна бібліотека » Письменники Хмельниччини - дітям » Вибране
        Цифротвір.

        ОДИН

           –  Один я, одиниця! – журиться цифра 1. Одиниця чи один – то одне й те саме. Це – Я.
           –  Одному, – зітхнуло довгасте Коло-Нуль, – на світі важко.
           –  О, правда! Ти мене розумієш, Нулю. Тобі теж одиноко?
           –  Одиноко-одиноко!
           Отак стоять Один-Одиниця та Коло-Нуль. Порізно.

        НУЛЬ

           –  Ну, годі журитись, —– сказало Коло-Нуль цифрі 1.
           Нуль я – не Коло і не довгасте. Й не сумую.
           –  Невже не сумуєш? Хай будеш Нуль. А я все ж таки Один-одиниця. Один олівець, один зошит... А ти – ніщо, порожнє місце.
           –  Над цим я і не думав, – зітхнув Нуль. Воно ніби й справді так, як ти говориш.

        ДВА

           –  Добродію, хто ти?
           –  Два. Один додати до одного – буде два. Ви хоч здогадуєтесь, скільки то буде, якщо біля двох поста­вити нуль?
           –  Де там здогадуємось!
           –  Двадцять буде! – підпоміг Школярик.

        ТРИ

           –  Тр-р!
           –  Три, а не тр-р! – поправляє дядька-їздового цифра, схожа на літеру “3”, і питає: – Не так хіба?
           –  Та ніби так і не так, цифро, – на те мовив їздо­вий. – Треба, цифро, розрізняти подібне, але різне. У мене ось кінь та кобила і лошатко – скільки їх разом?
           –  Три! Троє.
           –  Тр-р-р! – я сказав. Що це означає?
           –  Так ви зупиняєте коней.
           –  Таки так! 

        ЧОТИРИ

           –  Чого ми, – загомоніли цифри, – не можемо встояти?
           Чогось Один підійшов до цифри Три. Один і ще Один приєдналися до цифри Два.
           –  Чи не здається вам, – усміхнувся Учитель до учнів, – що числа зліва і справа – різні?
           Відповів Школярик:
           –  Один і три: ЧОТИРИ; один та один і два: ЧО­ТИРИ.

        П'ЯТЬ

           –  Подивіться на зірку, що намальована.
           –  Подивились!
           –  Погляньте на квітки фіалок, бузку... По скільки на них пелюсток?
           –  Поглянули!
           Підрахував Школярик:
           –  Променів у зірок – по п'ять, пелюсток у фіа­лок, бузку та інших квітів – теж по п'ять.

        ШІСТЬ

           Шепоче понеділок до вівторка, вівторок до середи, шепелявить середа до четверга, четвер до п'ятниці, п'ятниця до суботи:
           –  Ш-ша! ПІ-ша! Скільки нас – мовчок! Хай дехто поморочить собі голову.
           Школярик, хоч у нього випав передній зуб, сказав:
           –  Шість! Але тут не всі дні тижня. 

        СІМ

           Схлипнула неділя:
           –  Сором! Ой! Усі шість днів згадано, мене мовби й забули! Що, тижнів уже не буде? Може, місяців не буде?
           –  Справді, – додав Учитель. – Без неділі тиждень не тиждень. Без чотирьох тижнів місяць не місяць. У тижні, отже, шість днів і...
           –  ...сьома неділя, – підказав Школярик.

        ВІСІМ

           –  Візьмемо цифри: чотири і чотири. Складімо іх. Склали? Яку дію ми виконали?
           –  Виконали ми дію – додавання.
           –  В ящику знаходилось десять яблук. Два яблука ми взяли. Яку дію ми виконали?
           –  Віднімання!
           –  Всі поміркуймо. Два рази по чотири або чотири рази по два. Щоб одержати потрібне число, яку дію треба виконати?
           –  Все ясно. Множення!
           –  Вас, хлопчиків та дівчаток, тут порівно. Хлоп­чиків два і два. Стільки дівчаток. Скільки треба яблук з тих, що у ящику, щоби поділити так, аби кожному дісталося по яблуку?
           –  Вісім. Ця дія – ділення.

        ДЕВ'ЯТЬ

           –  Десять у вас груш?
           –  Дванадцять без чотирьох.
           –  Даю ще одну. Скільки буде всіх груш, коли іще три додати і три відняти?

           –  Думаємо!
           –  Дев'ять! – не втерпів Школярик.

        ***

           Школярик поставив коло цифри Один... Нуль і одер­жав: 10.
           Так він учинив із цифрами Два, Три, Чотири, П'ять, Шість, Сім, Вісім, Дев'ять і одержав: 20, ЗО, 40, 50, 60, 70, 80, 90, потім додав до Десяти Нуль, одержав – 100, додав ще 0, одержав – 1000.
           Можна додавати і нулі й інші цифри – кінця їм, цифрам, немає. Отже, їх можна додавати, віднімати, множити, ділити.
           Так творяться цифри, тобто – числа.


        • 4
        • 3
        • 2
        • 1
        • 2222
        • АРТ територія111
        • Дошкільнятам2

        БЛОГИ БІБЛІОТЕКИ

        Шановний читачу! Давай разом визначимо рейтинг книг "Літо - 2017". Яка книга, на твою думку, найцікавіша:
        Сергій Гридін “Не ангел”
        Андрій Кокотюха “Гімназист і чорна рука”
        Наталія Щерба “Чароділ”
        Василь Карпюк “Ще літо, але вже все зрозуміло”
        Оксана Лущевська “Задзеркалля”
        Марина Рибалко “Марічка і червоний король”
        Люсі-Мон Монтгомері “Діти з долини Райдуг”







        © ХОБ для дітей ім. Шевченка. , 2010-2017 г.
           Офіційний сайт
        29001, Україна, м. Хмельницький, вул. Свободи 51.
        www.odb.km.ua            mail@odb.km.ua
        Копіювання інформації можливе тільки за наявності згоди
        адміністратора, а також активного посилання на сайт.
        створення
        сайту
        Студія Спектр