www.odb.km.ua Відгуки та побажання
Білі коні. Хмельницька обласна бібліотека для дітей імені Т. Г. Шевченка
Діти Хмельниччини читають! Приєднуйся!   Читати - це круто!   Читати - престижно!   Читай і будь успішним!   Будь в тренді: читай і знай!   Читають батьки - читають діти!   Читай! Формат не має значення!
    Електронний каталогЗведений електронний каталог БХООб’єднана віртуальна довідкаВіртуальні виставкиБуктрейлери
      Про бібліотеку
      Ресурси бібліотеки
      Сторінка юного краєзнавця
      Проекти та програми
      "Героїв пам’ятаєм імена"
      Бібліотечному фахівцю
      Конкурси для дітей
      Електронна бібліотека
      Веб-уроки
      Здійснення закупівель
      Карта сайту


      Пошук по сайту


       
        Головна » Електронна бібліотека » Письменники Хмельниччини - дітям » Вибране
      Білі коні.

      БІЛІ КОНІ

         На копиці, ще не вивершеній, – малята. Мало не весь дитячий садок. Тут, у лузі, село сіно громадить.
         Йосипок дивиться у небо і:
         –  Гляньте! Ви гляньте – коні! Білі коні!
         Хлоп'ята й дівчатка дивляться: над обрієм кучугури хмар і більше нічого.
         ... Ішов раз Йосипок через колгоспний двір – аж сусідський дід коня напувають із жолоба. Кінь білий-білий, гривастий-гривастий, великий-великий!.. Йо­сипок зупинився, зачудований.
         –  Чи не хочеш, парубче, – прижмурують очі дідусь, – покататися на гриваневі?
         Йосипок аж затремтів. Ще б не хотів! І не стямився він, як опинився на теплій пругкій спині коневій. Дід підсадили.
         Як славно їхалося тоді Йосипкові! Од криниці до самої стайні. А тепер ось дивиться у небо, вигадує-фантазує:
         –  Я вже їду верхи!..
         –  Птр-р! – почулося над лугом.
         Конюх! Дід-сусіда! Розвертаються васагом, у який впряжено двоє коней: білого-білого й сірого. Коні схожі на хмари, що помандрували ген-ген – за обрій.
         Йосипок схопився на ноги.
         –  Діду-у!
         –  A-а! Йосип! – озвалися дід – були вже близько. Щось подумали і пообіцяли: – Покатаю! Всіх пока­таю. Але коням треба підкрипитися.
         –  Ми їм сіна дамо! – зохотилися хлоп'ята.
         –  Е! – заперечили дід. – Господарі так не роблять. Сіно піде худобі на зиму. Тепер і попастися є де.
         –  Тоді ми копицю складемо!
         –  Це вже інше діло.
         Конюх беруться за величезні вила, а весела дітвора з вихователькою давай зносити суху траву з покосів. Луг дзвенить від голосів. Коні пасуться, набираються сили.
         –  Йосипе, – підступила до хлопчини Катруся. – Кататися на коняках не страшно? Я трохи боюся.
         –  Хлопцям не страшно. Та й дівчатам нема чого боятися. Головне – дивися вперед і тримайся за гри­ву.
         Коні скубуть траву. На їхні спини поглядають хло­п'ята, позиркують і дівчатка.


      • 4
      • 3
      • 2
      • 1
      • 2222
      • АРТ територія111
      • Дошкільнятам2

      БЛОГИ БІБЛІОТЕКИ

      Шановний читачу! Давай разом визначимо рейтинг книг "Літо - 2017". Яка книга, на твою думку, найцікавіша:
      Сергій Гридін “Не ангел”
      Андрій Кокотюха “Гімназист і чорна рука”
      Наталія Щерба “Чароділ”
      Василь Карпюк “Ще літо, але вже все зрозуміло”
      Оксана Лущевська “Задзеркалля”
      Марина Рибалко “Марічка і червоний король”
      Люсі-Мон Монтгомері “Діти з долини Райдуг”







      © ХОБ для дітей ім. Шевченка. , 2010-2017 г.
         Офіційний сайт
      29001, Україна, м. Хмельницький, вул. Свободи 51.
      www.odb.km.ua            mail@odb.km.ua
      Копіювання інформації можливе тільки за наявності згоди
      адміністратора, а також активного посилання на сайт.
      створення
      сайту
      Студія Спектр