www.odb.km.ua Відгуки та побажання
Під дощем Хмельницька обласна бібліотека для дітей імені Т. Г. Шевченка
Діти Хмельниччини читають! Приєднуйся!   Читати - це круто!   Читати - престижно!   Читай і будь успішним!   Будь в тренді: читай і знай!   Читають батьки - читають діти!   Читай! Формат не має значення!
    Електронний каталогЗведений електронний каталог БХООб’єднана віртуальна довідкаВіртуальні виставкиБуктрейлери
      Про бібліотеку
      Ресурси бібліотеки
      Проекти та програми
      "Героїв пам’ятаєм імена"
      Бібліотечному фахівцю
      Конкурси для дітей
      Електронна бібліотека

        Веб-уроки
        Здійснення закупівель
        Карта сайту


        Пошук по сайту


         
          Головна » Електронна бібліотека » Письменники Хмельниччини - дітям » Стукав сніг...
        Під дощем

        Під дощем

           ...А дощ все йшов і йшов.
           Заколисував, обчаровував, закохував, ніжними та турботливими руками загортав у ворсистий плед спокою... Він ритмічно постукував пальцями у вікно, завішане білою тюлю небесних сліз, наче довгоочікуваний гість, якого виглядаєш чи то хвилину, чи все своє життя...
           А дощ то пускався підтюпцем, пустотливо розбриз­куючи краплі розтріпаним старим віником, то притишував, замовкав, ступаючи повільно і несміливо, мов немовля, котре робить лише перші кроки по своєму життю. Його вологе, тривке дихання, наповнене солодом мокрої землі і важких похилених квітів, проникаючи крізь шпарини думок, обіймало душу живою, цілющою купелею, заспокоювало, гоїло, віщувало...
           І кудись далеко брела пуста дорога, розтоптана краплистими чоботами води. Кудись, чи на самісінький початок дощу, чи й за його початок, де розімліло-сонний від спекотної задухи світ, що пропахнув осиним медом і передосінніми грушками, лише ледь-ледь здригається, відчуваючи його присутність.
           А ота заговорена душа навшпиньки, не скрипнувши дверима, тихцем утікала з дому. І бігла розтріпана, намокла, не розбираючи шляхів, ледь помітною стежкою, вздовж котрої, мов вартові, похилилися високі трави у прозорих краплистих коралях з малюнками безкінечного неба. Бігла, вихльоставши поділ плаття у матіоловий присмак намоклого надвечір'я, вплітаючи у волосся пасма відспіваних солов'їних пісень і солодко-дикого аромату райських яблук. Бігла... За долею своєю чи від долі?..
           А дощ все йшов і йшов...
           Облітав на темні річкові води білою сніговицею вишневих садів, повінчаних, мов із нелюбом, з пожарищами осінніх падолистів. Завмирав, затихав, ховався... і раптом, стріпнувшись, зривався у небо зграєю наполоханих перелітних лебедів, лопочучи крильми на розбитому роздоріжжі минулого і майбутнього.
           І все знову і знову, як вперше, повторювалось спочатку, зробивши повний оберт на колесі Чумацького Шляху. Повторювалось і повториться, щоб піти не у безвість, а у безкінечність. Назавжди. На життя.
           ...І тільки дощ все йшов та йшов...


        • 4
        • 3
        • 2
        • 1
        • 2222
        • АРТ територія111
        • Дошкільнятам2

        БЛОГИ БІБЛІОТЕКИ

        Шановний читачу! Давай разом визначимо рейтинг книг "Літо - 2017". Яка книга, на твою думку, найцікавіша:
        Сергій Гридін “Не ангел”
        Андрій Кокотюха “Гімназист і чорна рука”
        Наталія Щерба “Чароділ”
        Василь Карпюк “Ще літо, але вже все зрозуміло”
        Оксана Лущевська “Задзеркалля”
        Марина Рибалко “Марічка і червоний король”
        Люсі-Мон Монтгомері “Діти з долини Райдуг”







        © ХОБ для дітей ім. Шевченка. , 2010-2017 г.
           Офіційний сайт
        29001, Україна, м. Хмельницький, вул. Свободи 51.
        www.odb.km.ua            mail@odb.km.ua
        Копіювання інформації можливе тільки за наявності згоди
        адміністратора, а також активного посилання на сайт.
        створення
        сайту
        Студія Спектр