www.odb.km.ua Відгуки та побажання
Дорога Хмельницька обласна бібліотека для дітей імені Т. Г. Шевченка
Діти Хмельниччини читають! Приєднуйся!   Читати - це круто!   Читати - престижно!   Читай і будь успішним!   Будь в тренді: читай і знай!   Читають батьки - читають діти!   Читай! Формат не має значення!
    Електронний каталогЗведений електронний каталог БХООб’єднана віртуальна довідкаВіртуальна довідкаОнлайн послуги
      Про бібліотеку
      Ресурси бібліотеки
      Сторінка юного краєзнавця
      Проекти та програми
      Героїв пам’ятаєм імена
      Бібліотечному фахівцю
      Конкурси для дітей
      Електронна бібліотека
      Веб-уроки
      Здійснення закупівель
      Онлайн послуги
      Відкриті дані
      Карта сайту
      Аудіокнига


       
        Головна » Електронна бібліотека » Письменники Хмельниччини - дітям » Стукав сніг...
      Дорога

      Дорога

         ...Ось і знову в осиротілому полі видніються лише. Настовбурчені вуса стерні та де-не-де бабряться, спинаючись догори, вайлуваті скирти. А ночами, коли ще майже не чути скрипу коліс на небесному шляху, поле уві сні знову чує тихий солодкоголосий спів жита, легке перешіптування та потріскування колосся, що дозріває, напоєне білим молозивом зірок і підземних джерел. Сниться бита дорога, що безкінечно в'ється двома коліями поміж полями пшениці, ячменю, конюшини... Ой, скільки разів поле прохало її зупинитися і постояти біля нього хоча б трішечки, хоча б хвилинку, приголубившись личком до його житяно-колючої бороди!.. Скільки разів дарувало їй квіти, висіяні мавками на узбіччі, скільки разів сплітало чудернацькі вінки із польових трав та казок... Та де там...
         Дорога, ще з дитинства закохана у вітер, що спинився був якось біля старого журавля, аби напоїти своїх вороних, та й зачарував юнчине серденько поглядом іскристо-сірих очей, хапаючи квіти, не слухала ні казок, ні прохань.
         І лише у темно-смоляні грозові ночі, коли розлючений вітер шмагав блискавками, немов батогами, перелякані дерева – дорога боязко тулилася до поля, ховаючись у його здоровенних житяних долонях.
         А на ранок – знову сходило сонце і у краплинах нічної грози, що тремтіли на коралях сонця, причаїлося і небо, і хмари, і зелений луг... І не було нічних страхіть, що не інакше, як примарились, не інакше, як наснились, задур­манені пахощами поля і колисковою цвіркунів...
         І дорога, хлюпаючи босими ногами по калюжах, бігла далі, залишаючи по собі лиш витоптаний слід у густому житі.


      • 4
      • 3
      • 2
      • 1
      • 2222
      • АРТ територія111
      • Дошкільнятам2

      Бібліотека запрошує

      БЛОГИ БІБЛІОТЕКИ

      Шановний читачу! Давай разом визначимо рейтинг книг “Зима 2019-2020”. Яка книга, на твою думку, найцікавіша:
      Валентина Захабура “Ой лише, або З чим їдять вундеркіндів”
      Олександр Гаврош “Музей пригод”
      Сашко Дерманський “Мері”
      Микита Гайдамака “Кібершулер”
      Сергій Щербаков “Бізнесмаги”
      Роланд Сміт “Пік”
      Рейнбоу Ровелл “Фанатка”
      Катерина Соболь “Дарителі”
      Сер Стів Стівенсон “Агата Містері”
      Рік Ріордан “Син Нептуна”







      © ХОБ для дітей ім. Шевченка. , 2010-2019 г.
         Офіційний сайт
      29001, Україна, м. Хмельницький, вул. Свободи 51.
      www.odb.km.ua            mail@odb.km.ua
      Копіювання інформації можливе тільки за наявності згоди
      адміністратора, а також активного посилання на сайт.
      створення
      сайту
      Студія Спектр