www.odb.km.ua Відгуки та побажання
Пономарьов  Олександр Валерійович Хмельницька обласна бібліотека для дітей імені Т. Г. Шевченка
Діти Хмельниччини читають! Приєднуйся!   Читати - це круто!   Читати - престижно!   Читай і будь успішним!   Будь в тренді: читай і знай!   Читають батьки - читають діти!   Читай! Формат не має значення!
    Електронний каталогЗведений електронний каталог БХООб’єднана віртуальна довідкаВіртуальні виставкиБуктрейлери
      Про бібліотеку
      Ресурси бібліотеки
      Сторінка юного краєзнавця
      Проекти та програми
      "Героїв пам’ятаєм імена"
      Бібліотечному фахівцю
      Конкурси для дітей
      Електронна бібліотека
      Веб-уроки
      Здійснення закупівель
      Карта сайту


      Пошук по сайту


       
        Головна » Ресурси бібліотеки » Наші видання » Їх виколихала Хмельниччина (набір пам’яток для користувачів-учнів 5-9 класів про митців – наших земляків).
      Пономарьов Олександр Валерійович

         Співак, поет, композитор, аранжувальник. Народний артист України, неодноразовий лауреат Всеукраїнської премії в галузі музики і масових видовищ Золота Жар-птиця.
         Народився Олександр Пономарьов 9 серпня 1973 року у місті Хмельницькому. Олександр ріс звичайним допитливим хлопчиком, як сам зізнається, трішки бешкетником. В школі навчався добре, любив кишенькові електронні ігри, займався боксом, захоплювався музикою, колекціонував платівки, які, як кажуть, заслуховував до дир. Часто з друзями у дворі співав під гітару. Так, коли йому виповнилося дванадцять років, з'явилася пісня “Святая Анна”. Саша навіть співав її однокласниці, яка подобалася  йому.
         У п'ятнадцять років під час боксерського поєдинку отримав травму, яка призвела до погіршення зору. Лікарі звеліли Саші повісити боксерські рукавички на гвіздок.
         У 1988 році Олександр закінчив 8 класів і успішно склав іспити в Хмельницьке музичне училище ім. В.Заремби. Враховуючи те, що юнак не мав початкової музичної освіти, викладачі поставили йому умову: за перший рік навчання засвоїти матеріал семирічної музичної школи. Хлопець успішно справився із завданням, і у 1992 році закінчив училище за фахом диригента-хормейстера. Ще навчаючись в училищі, почав писати власну музику на власні слова.
         У 1993 році Олександр став студентом вокального факультету Львівської музичної академії ім. М.Лисенка. Навчався у класі оперного співу професора В.Д.Ігнатенка. У цьому ж році він вперше вийшов на професійну сцену як учасник Всеукраїнського фестивалю “Червона Рута”, який відбувся у Донецьку. І зразу ж здобув перемогу  – перше місце у номінації “Популярна музика”.
         У 1994 році Олександр Пономарьов взяв участь у Міжнародному фестивалі-конкурсі “Слов'янський базар” у Вітебську, на якому зайняв друге місце. В кінці 1994 року за слухацькими симпатіями він стає “Зіркою” в радіоконкурсі “12+1”. Кращим співаком його визнали слухачі у 1995 році. Олександр обійшов відомих тоді грандів естрадного співу, увірвавшись вихором в український співочий бомонд.
         У 1995 році у Чернівцях без особливих зусиль Пономарьов став володарем Гран-прі міжнародного конкурсу молодих естрадних виконавців імені Володимира Івасюка. В цьому ж році співак перевівся із Львівської академії до столичної Національної музичної академії.
         У 1996 році на Міжнародному фестивалі “Таврійські ігри” Олександр Пономарьов отримав Всеукраїнську премію в галузі музики та масових видовищ “Золота Жар-птиця” в номінації “Співак року” та став володарем Гран-прі на Міжнародному конкурсі молодих виконавців у Ялті.
         Плідним та урожайним був для Олександра Пономарьова 1997 рік, який приніс йому ще одну “Золоту Жар-птицю” фестивалю “Таврійські ігри” та титул “Зірки естради року” в межах загальнонаціональної програми “Людина року”. А в кінці грудня 1997 року у столичному палаці “Україна” відбувся сольний концерт Олександра Пономарьова “Перша і остання любов”. Загалом у 1997 році він виступив у 134 концертах, 82 із яких були сольними в 33 містах України, в тому числі і в рідному Хмельницькому.
         А наступний 1998 рік був для нашого земляка Олександра Пономарьова знаковим – Указом Президента України Л.Д.Кучми йому присвоєно звання Заслуженого артиста України. Таким чином, він став наймолодшим Заслуженим артистом в Україні.
         Вперше в історії незалежної України у лютому-березні цього ж року пройшов “живий” всеукраїнський гастрольний тур Олександра Пономарьова 25 містами України, під час якого відбулося 37 аншлагових концертів. На церемонії нагородження Всеукраїнською премією в галузі сучасної української музики і масових видовищ “Золота Жар-птиця” співаку третій раз поспіль було вручено перо “Золотої Жар-птиці”, як найкращому співаку року.
         А в грудні 1999 року Олександр Пономарьов стає єдиним українським артистом, відзначеним вчетверте премією “Золота Жар-птиця”. На думку музичних експертів, саме він є найкращим співаком країни у 1999 році. Результатом творчої плідної співпраці Олександра Пономарьова з одним із кращих кліпмейкерів Максом Папірником є відеокліпи: “Ніжними вустами” та “Ти моя” (1999 р.), “Чомусь так гірко плакала вона” (2000 р.), “Він чекає на неї”, “Минає день”, “Крила”, “Вогонь” (2001 р.), “Човен” (2002 р.).
         У 2001 та 2002 роках Олександр Пономарьов знову стає володарем титулу Всеукраїнської премії в галузі музики та масових видовищ “Золота Жар-птиця” в номінації “Співак року” (фестиваль “Таврійські ігри”).
         На 48-му Міжнародному конкурсі “Євробачення” (травень 2003 р.) вперше була представлена Україна піснею “Hastalavista” у виконанні Олександра Пономарьова. Олександр займає 14 місце із 26 можливих. У червні 2003 року відбувається дебют Олександра у кіно, у чотирьохсерійному фільмі “Особисте життя”, де Олександр Пономарьов грає роль співака Влада Хмельницького.
         Як своєрідний підсумок творчої діяльності співака за 11 років є вихід у 2004 році альбому “Краще”, до якого входить 16 композицій. В цьому ж році у Старій Фортеці Кам'янця-Подільського відбувається грандіозний класичний концерт Олександра Пономарьова, який супроводжується відеозйомкою для подальшого створення DVD-версії цього виступу.
         5 липня 2004 року на Майдані Незалежності Олександр виконує Гімн Олімпійському вогню, слова до якого він написав власноручно. Того ж дня Олександр бере участь в естафеті з передачі Олімпійського вогню і біжить зі смолоскипом вулицями Києва.
         В останні роки співак Олександр Пономарьов плідно працює. Вийшло декілька нових відеокліпів, альбомів, компакт-дисків, зокрема компакт-диск з Гімном України у виконанні Олександра. Вперше в Україні у 2005 році з ініціативи Олександра Пономарьова та за участю Президента України у Національному Палаці “Україна”відбувся “Благодійний бал Олександра Пономарьова”. Зібрані кошти від цього балу були спрямовані на придбання реанімаційного обладнання для новонароджених.
         А в липні 2006 року відбувся виступ Олександра Пономарьова на 15 Міжнародному фестивалі мистецтв “Слов'янський базар” із академічною програмою у супроводі симфонічного оркестру Національної радіокомпанії України на чолі з диригентом Володимиром Шейко.
         18 серпня 2006 року нашому земляку Олександру Валерійовичу Пономарьову Указом Президента України В.А.Ющенка присвоєно звання Народного артиста України.
         Сьогодні Олександр Пономарьов – один із найпопулярніших  композиторів і співаків. У його репертуарі – арії із опер, романси, українські народні пісні, популярні естрадні твори. Олександр Пономарьов одружений, виховує доньку та сина.
         О.Пономарьов ніколи не забуває місто, де народився, і при першій-ліпшій нагоді старається побувати у рідному Хмельницькому. 

      Матеріали про життя і творчість Олександра Пономарьова:

      Кульбовський М. Люблю свій край : про О.Пономарьова / М.Кульбовський // Подільський кур'єр. – 2007. – № 1.
      Олександр Пономарьов: “Я був бешкетником!” // Однокласник. – 2003. – № 1.
      Ткаченко Т. Идеальный мужчина – Александр Пономарев / Т.Ткаченко // Натали. – 2003. – № 10.
      У гостях в Олександра Пономарьова побували підопічні хмельницького “Карітасу” // Проскурів. – 2007. – 8 листопада.
      Браницкая Я. С Новым годом, сынок! / Я.Браницкая // Viva! – 2007. – № 26. – С. 26-33.


      • 4
      • 3
      • 2
      • 1
      • 2222
      • АРТ територія111
      • Дошкільнятам2

      БЛОГИ БІБЛІОТЕКИ

      Шановний читачу! Давай разом визначимо рейтинг книг "Літо - 2017". Яка книга, на твою думку, найцікавіша:
      Сергій Гридін “Не ангел”
      Андрій Кокотюха “Гімназист і чорна рука”
      Наталія Щерба “Чароділ”
      Василь Карпюк “Ще літо, але вже все зрозуміло”
      Оксана Лущевська “Задзеркалля”
      Марина Рибалко “Марічка і червоний король”
      Люсі-Мон Монтгомері “Діти з долини Райдуг”







      © ХОБ для дітей ім. Шевченка. , 2010-2017 г.
         Офіційний сайт
      29001, Україна, м. Хмельницький, вул. Свободи 51.
      www.odb.km.ua            mail@odb.km.ua
      Копіювання інформації можливе тільки за наявності згоди
      адміністратора, а також активного посилання на сайт.
      створення
      сайту
      Студія Спектр