www.odb.km.ua Відгуки та побажання
МАЗУР Микола Іванович Хмельницька обласна бібліотека для дітей імені Т. Г. Шевченка
Діти Хмельниччини читають! Приєднуйся!   Читати - це круто!   Читати - престижно!   Читай і будь успішним!   Будь в тренді: читай і знай!   Читають батьки - читають діти!   Читай! Формат не має значення!
    Електронний каталогЗведений електронний каталог БХООб’єднана віртуальна довідкаВіртуальні виставкиБуктрейлери
      Про бібліотеку
      Ресурси бібліотеки
      Сторінка юного краєзнавця
      Проекти та програми
      "Героїв пам’ятаєм імена"
      Бібліотечному фахівцю
      Конкурси для дітей
      Електронна бібліотека
      Веб-уроки
      Здійснення закупівель
      Карта сайту


      Пошук по сайту


       
        Головна » Проекти та програми » Міні-довідник юного краєзнавця » Художники Хмельниччини
      МАЗУР Микола Іванович
      МАЗУР Микола Іванович

          “Є лише одна річ, яка змінюється: “бажання пізнавати світ”, – так просто сказав про себе і власну життєву й мистецьку філософію один з найвідоміших подільських митців, Народний художник України Микола Мазур.
          Народився Микола Іванович в 1948 році в Краснодарському краї в Росії. З десяти років його дитинство проходило на Ново-Каховській ГЕС, куди переїхали його батьки. Батько працював будівельником, мати – кранівницею. А малий Микола проводив своє дозвілля серед звалищ металобрухту. Назбиравши обрізків, непотрібних деталей від машин, конструював свою власну машину часу. Вже тоді, в дитинстві, формувалися його естетичні смаки, уподобання. Пробував свої сили в Новокаховській ізостудії, а потім – навчання в Одеському художньому училищі ім. М.Грекова на живописному відділенні (1963-1968 рр.). По закінченню училища доля привела його у місто Хмельницький. Це було більше трьох десятиліть тому.
          З 1968 року працював учителем, а згодом директором Хмельницької художньої школи. Перейшовши на творчий хліб, одержав перше монументальне замовлення. Його металева композиція на фронтоні будинку автошколи (1978 р.) була відзначена обласною премією.
          У 80-90-ті роки Мазур М.І. створює в парках, на площах, вулицях об'ємно-просторові композиції з металу. Більшість із цих оригінальних творів за видом мистецтва відносяться до монументальної скульптури.
          Микола Іванович оформляє дитячий майданчик-автодром у парку відпочинку ім. 500-річчя міста. Він обирає незвичний спосіб заповнення паркового простору, обрамленого деревами та озером: створює об'ємно-просторові композиції “Автомістечко” (1982 р.) та “Космодром” (1986 р.). Вже багато років радують дітвору чудо-машини “Гну”, “Гоночна”, “Ретро”, “Трубач”, “Паровоз”, “Велосипед”, “Лев” та інші. А поряд – “Космодром”, в якому діти не тільки бавляться, а й розвивають свою уяву, фантазію.
          Своєрідну архітектурну ауру нашого міста створюють і інші фантастичні скульптури із металу. Взяти хоча б об'ємно-просторову композицію “Сад”, що біля кінотеатру “Силістра” (1987-1991 рр.). Вона символізує гармонію Всесвіту, єднання людини і природи, злагоду і мир.
          В інших монументальних творах М.І.Мазура, таких як “Політ на повітряній кулі”, “Цирк”, декоративно-скульптурній композиції набережної річки Случ у Старокостянтинові відчувається його незбагненна метафористична майстерність.
          Монументальні скульптури Мазура знайшли високе схвалення республіканської художньої ради. До Національної Спілки художників його прийняли в 1987 році, як монументаліста. І звання Заслуженого художника України у 1996 році Микола Іванович одержав за подвижництво у створенні об'ємно-просторової архітектури нашого міста.
          Неповторний Микола Іванович і як живописець. Живописом він займається постійно, ще з часу навчання в училищі. Має свій почерк, власну палітру, його роботи відзначаються лише йому притаманними композиціями, побудовами і має особисту мету в образотворчому мистецтві.
          Колорит картин М.І.Мазура, образний, композиційний лад, глибока метафоричність – все це завдяки спілкуванню з українським фольклором, народним малярством, декоративним розписом, вишивкою, витинанкою.
          У багатьох роботах художника, присвячених рідній землі, Поділлю, відчувається біль і турбота про людські долі, невіддільні від любові до отчого дому, Батьківщини. Чимало живописних полотен композиційно і сюжетно відображають історію України, її сьогодення. Тут і фатальні сторінки – геноцид українського народу в 1932-1933 роках (полотно “Голодомор”, “1933 рік”, “Біда в домі”) і чорнобильська трагедія (“Молитва”, “Вогняна ніч”, “Чорна яблуня”) і наша минувшина (“Пилява”, “Стіна”, “Метафора”).
          Його полотнам притаманний теплий колорит з традиційним контрастом чорного, червоного, синього. Насиченими є і акварельні композиції художника. Вони несуть в собі життєдайний смисл, поєднуючи алегорію, символ, притчу, метафору. Саме таким постає перед нами “Небо і земля”. Це полотно, подароване Президенту України, нагадує давню японську гравюру. Символічні знаки переходять з полотна в полотно, висвітлюючи висоту задуму. Яблуня в художника є уособленням дерева життя, пізнання (“Сад”, “В зимі”, “Розмова”). Птах віщує свободу, є символом мудрості і сподівань (“Веснянка”, “Наодинці”). Намисто уособлює долю (“Сонет”, “Коралі”).
          Надзвичайно цікава робота “Верета”. Згорблена селянська жіноча постать з веретою за плечима – образ нашої страждальної матінки, яка, ввібравши в себе всію людські гріхи і болі, натужно прокладає собі шлях до нового життя. Подільські мотиви не полишають пензля художника: “Подільська рапсодія”, “Ковчег”, “Вогненна ніч”, “Лісничий”, “Це вам голос”, “Відлуння”, “Втрата свідомості”. Широкі пастозні мазки, глибокі кольори нагадують гаму подільських рушників, ліжників, гобеленів.
          Особливо вражаючим є триптих “Попіл сподівань”: на білому рушнику, на білому снігу оголено тіло молодої жінки із закритими очима. А зверху химерним звіром насувається чорна хмара. Біле – символ непорочності, чорне – символ смерті. Такого ж звучання й картина “Молитва”: у білій вазі чорні яблука і груші. Дивишся на ці полотна і в уяві постають Чорнобильська катастрофа та її наслідки.
          Оригінальні пошуки знайшли своє втілення і у графічних роботах художника. Зрілим майстром графіки і портретного жанру виступає Микола Іванович у роботі “Портрет”, “Маестро”, “Мушлі”, “Спогади” та портретах дружини і сина.
          “Ангел Скорботи” (сумісна чотирирічна праця з сином Богданом) став місцем поклоніння хмельничан в дні вшанування пам'яті жертв сталінських репресій. До речі, за роботи “Ангел Скорботи” – пам'ятник жертвам репресій, що у нашому місті та пам'ятник Сергію Параджанову у Києві скульптор Богдан Мазур – син Миколи Івановича у 1999 році став лауреатом Малої Шевченківської премії.
          Сьогодні М.І.Мазур в напруженій праці і творчому горінні примножує свій мистецький доробок, радує своїх шанувальників новими роботами, експонує свої твори на обласних, республіканських та міжнародних виставках. Він – лауреат обласних премій ім. Т.Г.Шевченка та В.Розвадовського, а також Всеукраїнської премії “Золота фортуна”. Помер Мазур М.І. 9 жовтня 2015 року.

       


      • 4
      • 3
      • 2
      • 1
      • 2222
      • АРТ територія111
      • Дошкільнятам2

      БЛОГИ БІБЛІОТЕКИ

      Шановний читачу! Давай разом визначимо рейтинг книг "Літо - 2017". Яка книга, на твою думку, найцікавіша:
      Сергій Гридін “Не ангел”
      Андрій Кокотюха “Гімназист і чорна рука”
      Наталія Щерба “Чароділ”
      Василь Карпюк “Ще літо, але вже все зрозуміло”
      Оксана Лущевська “Задзеркалля”
      Марина Рибалко “Марічка і червоний король”
      Люсі-Мон Монтгомері “Діти з долини Райдуг”







      © ХОБ для дітей ім. Шевченка. , 2010-2017 г.
         Офіційний сайт
      29001, Україна, м. Хмельницький, вул. Свободи 51.
      www.odb.km.ua            mail@odb.km.ua
      Копіювання інформації можливе тільки за наявності згоди
      адміністратора, а також активного посилання на сайт.
      створення
      сайту
      Студія Спектр