www.odb.km.ua Відгуки та побажання
Великий українець і державотворець Хмельницька обласна бібліотека для дітей імені Т. Г. Шевченка
Діти Хмельниччини читають! Приєднуйся!   Читати - це круто!   Читати - престижно!   Читай і будь успішним!   Будь в тренді: читай і знай!   Читають батьки - читають діти!   Читай! Формат не має значення!
    Електронний каталогЗведений електронний каталог БХООб’єднана віртуальна довідкаОнлайн послуги
      Про бібліотеку
      Ресурси бібліотеки
      Сторінка юного краєзнавця
      Проекти та програми
      Героїв пам’ятаєм імена
      Бібліотечному фахівцю
      Конкурси для дітей
      Електронна бібліотека
      Веб-уроки
      Здійснення закупівель
      Онлайн послуги
      Відкриті дані
      Карта сайту
      Аудіокниги


        Головна » Ресурси бібліотеки » Наші видання
      Великий українець і державотворець

      Пам'ятник М.С.Грушевському в м. Києві

          Видатний історик, організатор української науки, літературознавець, соціолог, публіцист, письменник, політичний, громадський і державний діяч – все це про Михайла Сергійовича Грушевського.
          Михайло Сергійович Грушевський народився 17 вересня 1866 р. (29 вересня за новим стилем) у старовинному місті Холм  – нині польське місто Хелм. Там провів перші роки свого життя.
          “Я походжу з давньої, але бідної духовної родини Грушів, пізніше Грушевських, що загніздилася в Чигиринськім повіті”, – писав Михайло Сергійович в автобіографії. А точніше, Михайло Сергійович Грушевський походив із козацького роду Грушів – Грушевських. Ще за часів Богдана Хмельницького в історичних спогадах фігурував військовий писар Іван Груша, “чоловік дуже освічений і розумний”.
          Батько Михайла, Сергій Федорович, виріс в родині диякона. Він здобув вищу освіту – закінчив Київську духовну академію, проте після закінчення навчання не став священиком, а почав працювати вчителем словесності. Розпочавши кар'єру звичайним учителем, він невдовзі став інспектором, потім директором і отримав титул “превосходительства”. Цікаво, що він склав зразковий шкільний підручник церковнослов'янської мови. Ця праця принесла авторові чималу славу і визнання.

      Сім'я Грушевських на Кавказі 

          Мати, Глафіра Захарівна, походила теж із духовної сім'ї із західної Київщини. Дід його закінчив семінарію, відзначався великою любов'ю до книги, особливо любив історію України.
          Дитинство хлопчика було щасливим. Йому було чотири роки, коли сім'я через хворобу батька змушена була переїхати із Холма на Кавказ. Сергію Федоровичу запропонували місце вчителя гімназії в Кутаїсі. Згодом він став інспектором народних шкіл у Ставропольській губернії.
          Великий вплив на розвиток малого Михайлика мали батьки. Згодом, в автобіографії Михайло Сергійович згадував: “Виростав я на Кавказі, куди батько перейшов у 1869 році: в Ставрополі, потім Владикавказі, зрідка звідуючи Україну. Одначе, під впливом оповідань батька, що заховав тепле прив'язання до всього українського – мови, пісні, традицій, в мені рано збудилося й усвідомилося національне українське почуття,  піддержуване  книжками,  тими  рідкими  поїздками  на Україну”.
          Батько дуже пильно стежив за розвитком та успіхами сина. Він був щирим патріотом і виховував у дитині національну свідомість. Михайло вчився у батька українських пісень. У них завівся звичай разом молитися. Мати рано навчила хлопчика читати. Він багато читав, виростав, як кажуть, цікавою дитиною, мрійником і фантазером, тому рано почав пробувати свої сили у написанні прози та віршів. 

      М. Грушевський – гімназист

          Під час навчання у Тифліській гімназії Михайло Грушевський був одним із найкращих учнів. Більш за все він цікавився історичними творами, які спонукали до роздумів над долею України. В цей час він познайомився з історичними творами М.Костомарова, П.Куліша, А.Скальковського та інших. Такі твори допомагали Михайлу розширити свої знання про культуру і минуле рідного краю. Підтримуючи інтереси сина, його батько спеціально передплачував науковий журнал “Київська старина”, присвячений історії та літературі України.
          Згодом Грушевський писав, що з малих літ саме українознавство він обрав своєю спеціальністю. Питання лише в тому, яких граней торкнутися – славістики чи історії. Скоро Михайло визначився: він обрав історію. Особливий інтерес у нього викликали питання початку Русі, появи княжої Русі, історія козацтва.
          Навесні 1882 р. родина Грушевських зазнала великого горя: протягом одного місяця померли два брати Михайла і його сестра. Хлопець важко пережив таку немилосердність долі.
          У 1884 році з'явилися перші твори Михайла Грушевського: оповідання “Страшний свідок” та “Остання кутя”. В пошуках власного стилю він написав ще декілька оповідань. У 1885 р. оповідання “Бех-аль-Джугур” (змальовує часи боротьби англійців із мусульманськими повстанцями в Африці) було надруковано у Львові.
          У 1886 р. збулася мрія Михайла. Після закінчення гімназії він вступив до Київського університету. Батько довго не погоджувався відпустити сина, але врешті дав згоду лише після Михайлової обіцянки не брати участі в студентських гуртках. Дідусь, навпаки, благословив його, бо сам свого часу навчався в Київському університеті на історико-філологічному факультеті.
          Науковим керівником студента Грушевського став професор Володимир Антонович. Майбутній великий історик та політик займався глибоким вивченням історії України, починаючи з ранніх її періодів. Він вивчав документи, маловідомі історичні джерела, старанно шукав правду, намагався знайти відповідь на запитання, що не давало йому спокою: де лежить   причина   занепаду  України,  чому   така  нелегка  доля українського народу.
          Вже на третьому курсі студент Грушевський пише пошукову роботу “История Киевской земли от смерти Ярослава до конца ХІV века”, яку було удостоєно Золотої медалі.
          Наукова діяльність молодого історика мала велике значення, бо до цього часу український народ не мав власної історичної науки.
          Важливим етапом в житті Михайла мав стати магістерський іспит, без успішного складання якого мрія про кафедру української історії залишилася б нездійсненною. В.Антонович обрав для нього досить важку тему, присвячену історії Барського староства “Барское староство. Исторические очерки”. В пошуках наукових джерел Михайло Сергійович працював на Поділлі, а саме в Кам'янці-Подільському. Тут він вивчав у фондах історичного музею різноманітні рукописи, брав участь у засіданнях Подільського єпархіального історикостатистичного комітету. В цей час на дністровських кручах поблизу Старої Ушиці, біля скельного монастиря доби ХІІ-ХІV століть проходили розкопки, які очолили В.Антонович і Є.Сіцінський. Долучився до цієї роботи і М.Грушевський.
          У 1893 р. Грушевський успішно здав магістерський іспит, а в травні 1894-го він захистив дисертацію на ступінь магістра.
          Подальша доля М.С.Грушевського, починаючи з 1894 р., пов'язана з Галичиною, з викладанням історії у Львівському університеті. Тут він стає професором, главою наукового товариства ім. Т.Шевченка, засновником Українського наукового товариства.
          1896 рік став для Михайла Грушевського роком заснування власного родинного гнізда. У травні Михайло Сергійович одружився із перекладачем і педагогом Марією Вояківською.

      М.Грушевський з дружиною М.Вояківською

          Сучасники свідчать, що в шлюбі він був щасливий, в його родині панувало тепле відношення один до одного.

      Катя Грушевська

          21 червня 1990 р. в сім'ї народилася єдина і улюблена дитина – Катерина, Кулюня, як її тепло називали батьки і родичі. Після народження доньки Грушевський купив землю і побудував будинок у Львові. Нині це верхня частина вулиці І.Франка, тут розташовано музей М.Грушевського. Мала Катруся росла розумною та кмітливою, проте хворобливою дівчинкою. Тому навчання дитини батьки проводили самостійно, вдома. Батько організував освіту доньки так, щоб найповніше розкрити її здібності і знання, а мати, як педагог та знавець багатьох іноземних мов, навчила її французької, польської, німецької та англійської. Катруся читала та малювала, захоплювалася літературою та історією.
          Влітку родина їздила до села Криворівні, що на Гуцульщині, де побудувала невелику хату над Черемошем. Там Грушевські мали можливість спілкуватися з Іваном Франком, Михайлом Коцюбинським та іншими представниками української інтелігенції.
          В Галичині М.С.Грушевський став не лише видатним вченим-істориком, але й найбільш авторитетним політичним діячем того часу. Він став одним з ініціаторів створення Української націонал-демократичної партії і “Товариства українських поступовців”. Разом з І.Франком заснував і видав “Літературно-науковий вісник”, був одним із організаторів Української видавничої спілки, часопису “Український студент”, організував публічні університетські курси у Львові, на власні кошти відкрив вчительську семінарію і т.д.
          М.С.Грушевський вважав питанням своєї честі створити цілісну історію України, пояснити народу українському, яким було його минуле. Ця праця була складною і нелегкою. Він розпочав її, як тільки приїхав до Львова і продовжував вподовж всього життя – повних сорок років!
          Його “Історія України-Руси” складається з десяти томів, це понад 6000 сторінок друку. Як вчений він розумів, що лише збагнувши своє минуле, народ знайде дорогу в майбутнє.
          У 1898 р. вийшов перший том монументальної праці “Історія України-Руси”. До 1913 р. вийшло сім томів і перша половина восьмого. Проте, праця вченого розросталася. До речі, останній десятий том був виданий вже після його смерті у 1937 році.
          У 1904 р. побачили світ “Нарис історії українського народу”, а у 1911 р. – “Ілюстрована історія України”. В цих працях М.С.Грушевський, опираючись на широкий документальний матеріал, доводив, що історія українського народу розпочалася не з ХІV століття, а з ІV, з часів слов'янських племен антів, а першою українською самостійною державою була Київська Русь.

      Видатний вчений-історик М.Грушевський

          У своїх працях Грушевський також багато уваги приділяв історії культури. Одна з найкращих його праць носить назву “Культурно-національний рух на Україні в ХVІ-ХVІІ віці”. Особливо цікавився він письменством. “Історія української літератури“ в п'яти томах написана Михайлом Сергійовичем надзвичайно цікаво і по новому висвітлює українську письменницьку творчість.
          Після заснування у 1908 р. в Києві “Українського наукового товариства” професор Грушевський стає його головою. Під його редакцією побачили світ 12 томів “Записок” цього товариства. Більшість його статей з питань суспільствознавства надруковано в “Літературно-науковому віснику”, що виходив у Києві.
          В різні періоди свого життя М.С.Грушевський писав і літературні твори: оповідання, драматичні твори, вірші, навіть кіносценарії. З-під його пера вийшли збірки оповідань: “Оповідання” (1904), “Sub din” (“Проти неба”, 1918), “З старих карток” (1918), “Під зорями” (1928), драматичних творів “Хмельницький в Переяславі” і “Ярослав Осмомисл” (1917), кіносценарію “Запорожці” (1924).
          Отож, і в художніх творах, поезіях Михайло Сергійович, як пише академік Микола Жулинський “намагався утвердити себе в переконанні, що саме літературною творчістю зможе розбудити національний дух народу, підняти його з колін і повести як духовний провідник нації за собою”.

      Тільки б того бажав, щоб в щасливий той час,
                  як минуть ці невольницькі муки,
      І на рідній землі запанують у нас
                  наші вільні щасливі онуки,
      Пригадали б і вас, хто боровсь і страждав
                  і по світу без втіху тинявся,
      Як Мойсей Ханаану, тих днів виглядав
                  і вмирати в неволі зостався.
      Буде так, спом'януть! І на предків серцях
                  ваше ймення написане буде.
                           (М.Грушевський “Тільки б того бажав…”.
                           Із книги “Із літературної спадщини”).

          Сталося так, що довгий час Михайло Сергійович жив на два міста – Київ і Львів, що було доволі складно. Мабуть не було жодної ділянки суспільного життя, до якої б він не долучився. Народ вважав його символом всеукраїнського єднання і справжнім провідником українства.
          Коли влітку 1914 р. почалася Перша світова війна, Грушевський з родиною перебував на Гуцульщині. Через воєнні події, не маючи змоги виїхати до Києва, він поїхав до Відня, потім до Румунії і лише в листопаді добрався до Києва. Влада вороже поставилася до вченого, тому його було зараз же заарештовано. Помешкання Грушевських у Києві і Львові обшукали. Поліція забрала всі цінні папери і книжки. Шукали докази того, що Грушевський брав участь у створенні легіону українських січових стрільців для боротьби з Росією. В лютому 1915 р. його вислали етапом до Симбірська. Слідом до Симбірська виїхала і його родина. За рік, завдяки клопотанням вченого В.Вернадського, Грушевського перевели до Москви під нагляд поліції. Михайло Сергійович знову зайнявся науковою та громадсько-політичною роботою, писав до російських часописів, потайки працював у місцевих українських організаціях.
          Коли здійснилася Лютнева революція в Петрограді, Грушевський, нарешті, міг вільно повернутися до Києва. 4 березня 1917 р. в Києві створюється Українська Центральна Рада, головою якої заочно обрано Михайла Грушевського. Викликаний телеграмою, 12 березня він повертається з Москви до Києва і негайно включається в роботу Ради.
          Центральна Рада діяла протягом 14 місяців. Саме авторитет вченого і його глибоке знання прагнень народу України стоїть за текстами Універсалів Центральної Ради. Першим Універсалом проголошувалася автономія України у складі Росії. Другий Універсал передбачав введення до складу Центральної Ради представників національних меншин. Третій Універсал проголошував створення Української Народної Республіки, а четвертим Універсалом було заявлено про повну політичну незалежність України від Росії.

      Перший Універсал Центральної Ради зачитується в присутності М.Грушевського

          Після падіння Центральної Ради у квітні 1918 р. Грушевський деякий час жив у Кам'янці-Подільському, де редагував газету “Голос Поділля”. Потім жив у Празі, Відні, Варшаві. Там теж не полишає займатися науковою роботою, розпочав роботу над створенням багатотомної “Історії української літератури”.
          Після кількох років переговорів із радянськими представниками М.С.Грушевському нарешті дозволили повернутися в Україну. У березні 1924 р. сім'я Грушевських повертається на батьківщину. В Києві Грушевський прагнув згуртувати представників різних шкіл українських істориків, створив та очолив науково-дослідну кафедру історії України при УАН, проводив активну наукову роботу.
          Визнаючи величезний внесок вченого в історичну науку, у 1929 р. Грушевського вибрали академіком АН СРСР, але посилюється і цькування талановитого вченого. У березні 1931 р. в Москві М.С.Грушевського заарештували. Його звинувачували в тому, що він ніби-то очолював  “Український національний центр”. На допитах у Москві і Харкові вже немолодого вченого шантажували, погрожуючи арештом його доньки, тому він змушений був визнати висунуті звинувачення. Проте, пізніше він від них відмовився і був звільнений.
          Не зважаючи на обставини, в ці роки М.С.Грушевський не полишав наукової роботи: працював над українською історіографією 17-18 століть. Написав тези “Про українську історіографію ХVІІІ ст. Декілька міркувань”, друкувався у виданнях АН СРСР.
          Все ж Грушевського відсторонили від займаних посад, він змушений був жити в Москві під наглядом НКВС. Всі ці події підірвали здоров'я вченого, фактично він втратив зір. Восени 1934 р. сім'я вивезла його на лікування до Кисловодська. Сподівалися на цілющі кавказькі води, але даремно – здоров'я Михайла Сергійовича стало ще гіршим. 25 листопада 1934 р. в Кисловодському санаторії після нескладної операції по видаленню карбункула Михайло Сергійович помер. Йому було 68 років. Похоронили Грушевського в Києві на Байковому кладовищі, там, де вже раніше спочили такі видатні українці, як Антонович, Лисенко, Леся Українка.

      Могила М.Грушевського (Байкове кладовище, Київ) 

           Після смерті Грушевського влада поступово створила йому репутацію “ворога народу”. Розповсюдження його робіт було заборонено і вони були поміщені в спецархіви.
          Донька академіка Катерина Грушевська працювала в Інституті матеріальної культури. Вона вивчала наукову спадщину батька, підготувала до друку батькові рукописи десятого тому “Історії України-Руси” та шостий том “Історії української літератури”, але з липня 1938 р. вона була під пильним оком НКВС: слідство, допити, арешт, ув'язнення. Її звинувачували в черговій “змові” проти радянського народу. Катерину Грушевську було засуджено до 8 років каторги. У 1938 р. був арештований брат М.С.Грушевського Олександр та племінник Сергій, які згодом загинули.
          Згорьована мати, Марія Сильвестрівна Грушевська, як могла добивалася перегляду справи доньки, та не в силі була полегшити її жахливу долю. Відомо, що в березні 1943 р. Катерина Грушевська померла у засланні. Сьогодні ця сумна історія і гірка правда родини Грушевських повертається із архівних документів.

      Донька М.Грушевського – Катерина

          Наукова спадщина М.С.Грушевського надзвичайно велика і різноманітна. Він – автор майже 2 тисяч праць з галузі української і світової історії, історіографії, літератури, соціології, етнографії, археології, що збагатили європейську і національну науку.

      Пам'ятник М.Грушевському у Львові

          Сьогодні М.С.Грушевський повертається до нас у пам'ятниках, назвах освітніх установ, вулиць, майданів. Портрет М.Грушевського зображено на банкноті номіналом 50 гривень та пам'ятних монетах. В багатьох куточках світу започатковано асоціації, встановлено премії, що носять його ім'я, створено наукові фонди ім. М.Грушевського. Через десятки років український народ проніс добру пам'ять про свого видатного сина, великого вченого і патріота Михайла Сергійовича Грушевського. Без сумніву, він – велика Особистість в історії України, багатогранна і талановита, символ незалежної України.

       

      ІЗ НАУКОВОЇ І ЛІТЕРАТУРНОЇ СПАДЩИНИ М.С.ГРУШЕВСЬКОГО

      ♦  Грушевський М.С. Історія України-Руси. В 11-и т. 12-и кн.. / М.С.Грушевський. – Київ : Наукова думка, 1996.

      ♦ Грушевський М.С. Історія української літератури. В 6 т. 9 кн. / М.С.Грушевський ; упоряд. В.В.Яременко. – Київ : Либідь, 1993.

      ♦ Грушевський М.С. Всесвітня історія у 6-и ч. в короткім огляді / М.С.Грушевський. – Київ : Українознавство, 1996.

      ♦ Грушевський М.С. Дитина у звичаях і віруваннях українського народу / М.С.Грушевський. – Київ : Либідь, 2006. – 256 с. : іл.

      ♦ Грушевський М.С. Духовна Україна : збірка творів / М.С.Грушевський. – Київ : Либідь, 1994. – 558 с. – (Пам'ятки історичної думки України).

      ♦ Грушевський М.С. З історії релігійної думки на Україні / М.С.Грушевський. – Київ : Освіта, 1992. – 192 с.

      ♦ Грушевський М.С. Із літературної спадщини / М.С.Грушевський ; упоряд. Г.Бурлака, А.Шацька. – Нью-Йорк – Київ : Книга, 2000. – 416 с.

      ♦ Грушевський М.С. Ілюстрована історія України / М.С.Грушевський ; вст. ст. В.А.Смолій. – Київ : Наукова думка, 1992. – 544 с. – (Пам'ятки історичної думки України).

      ♦ Грушевський М.С. Ілюстрована історія України : репринтне відтворення видання 1913 р. / М.С.Грушевський. – Київ : С.В.Кульженко, 1990. – 524 с. : іл. 

      ♦ Грушевський М.С. Ілюстрована історія України з додатками та доповненнями / М.С.Грушевський. – Донецьк : БАО, 2010. – 734 с. : іл.

      ♦ Грушевський М.С. Історія України, приладжена до програми вищих початкових шкіл і нижчих класів шкіл середніх / М.С.Грушевський ; упоряд. А.Ф.Трубайчук. – Київ : Варта, 1993. – 256 с.

      ♦ Грушевський М.С. На порозі нової України / М.С.Грушевський ; авт. передм. І.Р.Юхновський. – Київ : Наук. думка, 1991. – 121 с.

      ♦ Грушевський М.С. Нарис історії Київської землі від смерті Ярослава до кінця ХІV сторіччя / М.С.Грушевський ; авт. післям. П.П.Толочко. – Київ : Наук. думка, 1991. – 541 с.

      ♦ Грушевський М.С. Новий період історії України за роки від 1914 до 1919 / М.С.Грушевський ; упоряд. А.Ф.Трубайчук. – Київ : Либідь, 1993. – 46 с.

      ♦ Грушевський М.С. Предок : із белетрист. спадщини / М.С.Грушевський ; худож. І.Гаврилюк. – Київ : Веселка, 1990. – 247 с. : іл.

      ♦ Грушевський М.С. Про батька козацького Богдана Хмельницького / М.С.Грушевський. – Дніпропетровськ : Січ, 1993. – 55 с.

      ♦ Грушевський М.С. Про старі часи на Україні : коротка історія України (для першого початку) / М.С.Грушевський. – Київ : Обереги, 1991. – 103 с.

      ♦ Грушевський М.С. Про українську мову і українську школу / М.С.Грушевський ; передм. Я.Гояна. – Київ : Веселка, 1991. – 46 с. : іл.

      ♦ Грушевський М.С. Хто такі українці і чого вони хочуть / М.С.Грушевський. – Київ : Знання України, 1991. – 240 с.

      ♦ Грушевський М.С. Як жив український народ / М.С.Грушевський ; худож. О.Штанко. – Київ : Веселка, 1999. – 111 с. – (Українське відродження).

       

      МАТЕРІАЛИ ПРО ЖИТТЯ, НАУКОВУ І ПОЛІТИЧНУ ДІЯЛЬНІСТЬ
      ТА ЛІТЕРАТУРНУ ТВОРЧІСТЬ М.С.ГРУШЕВСЬКОГО

      Верстюк В.Ф. М.С.Грушевський : коротка хроніка життя та діяльності / В.Ф.Верстюк, Р.Я.Пиріг. – Київ : Либідь, 1998. – 143 с.

      Винар Л. Силуети епох : Д.Вишневецький, М.Грушевський : історичні розвідки / Л.Винар ; худож. П.Гейдик. – Дрогобич : Відродження, 1992. – 184 с.

      Тагліна Ю.С. Михайло Грушевський / Ю.С.Тагліна ; худож. Є.В.Вдовиченко. – Київ : Укрвидавполіграфія, 2014. – 128 с.

      Тагліна Ю.С. Михайло Грушевський / Ю.С.Тагліна ; худож. Є.В.Вдовиченко. – Харків : Фоліо, 2010. – 121 с. – (Знамениті українці).

      Хорошевський А.Ю. Проект “Україна”. Галерея національних героїв : нариси / А.Ю.Хорошевський. – Харків : Бібколектор, 2012. – 410 с.

      Хорунжий Ю. Вірую : роман / Ю.Хорунжий. – Київ : Бібліотека українця, 2001. – 368 с.

      *   *   *

      Верба І.В. Грушевський Михайло Сергійович / І.В.Верба // Енциклопедія історії України. Т. 2 Г–Д. – Київ, 2004. – С. 232-235.

      Клімов А.А. “Перший президент” / А.А.Клімов // Клімов А.А. Великі українці : енциклопедія / А.А.Клімов. – Харків, 2008. – С. 70-71.

      Остапенко П.В. Михайло Грушевський (1866-1934) / П.В.Остапенко // Усі видатні постаті історії України. – Харків, 2006. – С. 184-193.

      Ушаков Д.О. Михайло Сергійович Грушевський / Д.О.Ушаков // Видатні українці. – Харків, 2008. – С. 68-72.

      Хорошевский А.Ю. Михаил Грушевский / А.Ю.Хорошевский // 100 знаменитых символов Украины. – Харьков, 2008. – С. 378-384.

      Шаров І. Бути вірним ідеї / І.Шаров // Вчені України : 100 видатних імен. – Київ, 2006. – С. 108-113.

      *   *   *

      ♦ Про відзначення 150-річчя від дня народження Михайла Грушевського : указ Президента України, 9 лютого 2015 р. // Урядовий кур'єр. – 2015. – 11 лют. – С. 4.

      Білокінь С. Про ідеологічну боротьбу нашої доби : (зокрема про М.Грушевського і проблеми контрпропаганди) / С.Білокінь // Літерат. Україна. – 2015. – № 1-2. – С. 10-11.

      Баханов К.О. Схема М.Грушевського як теоретична основа побудови змісту шкільного курсу історії України / К.О.Баханов // Історія та правознавство. – 2015. – № 9. – С. 2-3.

      Бурлака Г. Історична тематика в літературній творчості Михайла Грушевського / Г.Бурлака // Дивослово. – 2011. – № 12. – С. 51-54.

      Бурлака Г. Літературна творчість Михайла Грушевського / Г.Бурлака // Дивослово. – 2008. – № 1. – С. 48-54.

      Голобородько Я. Професор-державотворець : до 140-річчя від дня народження М.Грушевського / Я.Голобородько // Укр. література в загальноосв. школі. – 2006. – № 8. – С. 2-6.

      Кучеренко М. Дах Грушевських : про долю родин – мешканців київського дому голови української Центральної Ради / М.Кучеренко // Україна молода. – 2015. – 10 лист. – С. 11.

      Мельниченко В. В ім'я українського слова : до 150-річчя з дня народження М.Грушевського / В.Мельниченко // Слово Просвіти. – 2016. – № 2. – С. 10-11.

      Мельниченко В. Михайло Грушевський: “Живу я підневільно в Москві…” / В.Мельниченко // Слово Просвіти. – 2015. – 2-8 лип. – С. 10-11.

      Мельниченко В. Михайло Грушевський: “Обвинувачення Шевченка в малюванні карикатур…” / В.Мельниченко // Слово Просвіти. – 2016. – № 22. – С. 10-11.

      Мельниченко В. Михайло Грушевський: “Шевченко не розділяє, а єднає” : до 150-річчя з дня народження М.Грушевського / В.Мельниченко // Слово Просвіти. – 2016. – № 6. – С. 8-9.

      Чишко В. Видатний історик України : М.С.Грушевський / В.Чишко // Все для вчителя. – 2004. – № 22-23. – С. 41-42.

      Чебухова Т. Матеріали до курсу за вибором “Визначні постаті України” : Михайло Грушевський / Т.Чебухова // Історія в школах України. – 2010. – № 3. – С. 16-21.

      Вебліографія

      – Михайло Грушевський. Енциклопедія життя і творчості [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.m-hrushevsky.name/uk/Bio.html – Заголовок з екрана. – Мова укр.

      – Михайло Грушевський [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://children.kmu.gov.ua/history/persons/1354.html – Заголовок з екрана. – Мова укр.

      – М. С. Грушевський “Історія України-Руси” (у форматі PDF) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archeos.org.ua/?page_id=1522 – Заголовок з екрана. – Мова укр.

      – Історичний портрет М.С.Грушевського [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://referat-ok.com.ua/istoriya-ukrajini/istorichnii-portret-ms-grushevskogo – Заголовок з екрана. – Мова укр.

      – Загадка дати смерті Михайла Грушевського [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.istpravda.com.ua/research/2014/11/24/145966/ – Заголовок з екрана. – Мова укр.

      – М.С.Грушевський і Поділля [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.tovtry.km.ua/ru/history/statti/postati/grushevs.html – Заголовок з екрана. – Мова укр.

      – Михайло Сергійович Грушевський [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.geroi.if.ua/content&content_id=22 – Заголовок з екрана. – Мова укр.

      – До дня народження М.Грушевського. 10 фактів [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://tvoemisto.tv/news/do_dnya_narodzhennya_myhayla_grushevskogo_10_faktiv_73186.html – Заголовок з екрана. – Мова укр.

      – Михайло Грушевський [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://100v.com.ua/uk/Mihaylo-Grushevskiy-person – Заголовок з екрана. – Мова укр.

      – Біографія Михайла Грушевського [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://onlyart.org.ua/biographies-poets-and-writers/grushevskyj-myhajlo-biografiya/ – Заголовок з екрана. – Мова укр.


      Календар знаменних дат

      Знаменні події 28 березня

      1. Руцький, Микола Миколайович -- 28.03.1961 р. народився Руцький М.М.
        До ювілею 7 років (інтервал 5 років), з дати події минуло 63 років
      • 4
      • 3
      • 2
      • 1
      • 2222
      • АРТ територія111
      • Дошкільнятам2

      Бібліотека запрошує

      БЛОГИ БІБЛІОТЕКИ

      Шановний читачу! Якій літературі ти надаєш перевагу:
      Історичній
      Пригодницькій
      Детективній
      Містичній
      Фентезі
      Мотиваційній







      © ХОБ для дітей ім. Шевченка. , 2010-2024 г.
          Офіційний сайт
      29001, Україна, м. Хмельницький, вул. Свободи 51.
      www.odb.km.ua             mail@odb.km.ua
      Копіювання інформації можливе тільки за наявності згоди
      адміністратора, а також активного посилання на сайт.
      створення
      сайту
      Студія Спектр