www.odb.km.ua Відгуки та побажання
Слово про Павла Гірника Хмельницька обласна бібліотека для дітей імені Т. Г. Шевченка
Діти Хмельниччини читають! Приєднуйся!   Читати - це круто!   Читати - престижно!   Читай і будь успішним!   Будь в тренді: читай і знай!   Читають батьки - читають діти!   Читай! Формат не має значення!
    Електронний каталогЗведений електронний каталог БХООб’єднана віртуальна довідкаВіртуальні виставкиБуктрейлери
      Про бібліотеку
      Ресурси бібліотеки
      Сторінка юного краєзнавця
      Проекти та програми
      "Героїв пам’ятаєм імена"
      Бібліотечному фахівцю
      Конкурси для дітей
      Електронна бібліотека
      Веб-уроки
      Здійснення закупівель
      Карта сайту


      Пошук по сайту


       
        Головна » Ресурси бібліотеки » Наші видання
      Слово про Павла Гірника

      Президент України Віктор Ющенко вручає Національну премію України
      імені Тараса Шевченка поету Павлу Гірнику. 2009 рік.

       

      Світає, посвітається,
      Сідають тіні попри душі.
      Скресає, воскресається
      І убієнне, і грядуще.

      Літає чорне вороння,
      Холоне хата за плечима.
      Чекає стомлена рідня –
      Сльозина, випита очима.

      Світає, посвітається,
      Людніє слово без'язике.
      Скресає, воскресається.
      Співають діти боголикі…

                                    Із збірки “Посвітається”

       

          Чи знаєш ти, юний читачу, що наш земляк, подільський поет Павло Гірник у 2009 році став лауреатом Національної премії України імені Тараса Шевченка в галузі літератури. Цієї найвищої державної відзнаки удостоєний поет за збірку “Посвітається”.
          Глибокий талант, шевченківська пристрасть, шевченківська чистота, прозорість поетичного слова давно зробили поезію Павла Гірника відомою та неперебутньою в Україні та за її межами. Висока відзнака підтвердила, що Павло Гірник – неповторний український поет, який гідно представляє своє покоління в сучасному літературному світі.
          Народився Павло Миколайович Гірник 30 квітня          1956 року у місті Хмельницькому в сім'ї письменника Миколи Андрійовича Гірника. Його мати Тамара Дмитрівна була етнографом. У 1973 році закінчив середню школу № 3 міста Хмельницького, потім навчався на філологічному факультеті Кам'янець-Подільського педагогічного інституту. Після першого курсу перевівся у Київський педагогічний інститут (нині університет ім. М.Драгоманова), який закінчив у 1977 році. Згодом закінчив вищі літературні курси у Москві. Однокурсниця П.Гірника Віра Березюк згадує: “Серед філологів-україністів Павло Гірник виділявся тим, що незмінно ходив у вишиванці, багато читав і мав власний погляд на літературу. Для Павла “Кобзар” завжди був найдорожчою книжкою” (Подільські вісті. – 2009. – 24 квітня).
          У 1984 році Павла Гірника прийняли до Спілки письменників України, а з 1996 року – він член Асоціації українських письменників. Вже на початку 80-х років йому пророкували славу поета, яких в Україні – одиниці. Проте, винятковістю свого поетичного дару він особливо не переймався. Суспільні переміни 80-х, українська воля, діяльність у громадській організації “Спадщина”, в Товаристві української мови, у Русі, де крок за кроком кувалася і здобувалася українська незалежність – ось чим жив у   ті   роки   поет.   Власне,   він   став   одним   із   фундаторів Українського Народного  Руху  на   Хмельниччині,  брав  участь  у  страйкових акціях, мітингах, голодував на площі, одним із перших у нашому місті розгорнув жовто-блакитний національний стяг. На початку 90-х років редагував рухівську газету “Пробудження”, з якої згодом виросла газета “Є”. Він просто інакше не міг жити тоді, коли Україні потрібні були його вчинки, його приклад, його позиція.
          А далі були біль і розчарування. Біль за тим, що не сталося, що не дає Україні стати українською, самодостатньою, справжньою. Павло Гірник – поза партіями, поза суєтою. Він пішов учителювати. Навчав дітей української мови у школах Вінничини і Хмельниччини, працював завідувачем літературно-драматичної частини Хмельницького театру ляльок. І завжди писав і пише  вірші. Його вірші – це його молитви, його біль і любов. Це те, чим він живе.
              У зимну днину, в лиху годину
              Летіли гуси над білим ставом.
              А ватаг крикнув, що Україна,
              І серце стало.
                      (Із збірки “Посвітається”).
          Тут, на рідному Поділлі, Павло Гірник написав одинадцять поетичних збірок, у кожній з яких – справжня любов до рідної землі – України:
              Земле моя, Україно, тобі до лиця
              Неопалима калина, терни і собори.
                      (Із збірки “Посвітається”).
          Він – лауреат престижних всеукраїнських премій: імені А.Малишка за збірку “Летіли гуси”, імені П.Тичини за збірку “Коник на снігу”, імені П.Усенка за кращий цикл поезій у журналі “Дніпро”, головної Національної премії України імені Тараса Шевченка за збірку “Посвітається”, яка заслуговує на глибоке вивчення і всенародне визнання.
          Поезія Павла Гірника живиться своїм корінням із подільської глибинки, із українського села – основи нації. Його поезія – це розповідь про ідею свободи, віками переслідувану,   нищену,   катовану.   Його   поезії   населені козаками, кобзарями,   побратимами,  князями-українцями. У  його  віршах зустрічаємо Северина Наливайка, Григорія Сковороду, Устима Кармалюка, Марусю Чурай, Катерину Білокур…, зрештою, простих сільських трударів, які все своє життя порпалися “… у гноях і болоті, без хліба і сну, в самоті, у морози й відлиги…”. На кожній сторінці “Посвітається” відчувається неабияка напруга почуттів, таємнича магія підтексту. Це монолог про прожите і наболіле, про цінності справжні і фальшиві.
          Високо цінує поет мудре народне слово. Воно зблискує золотом у багатьох його творах, первозданністю подільської народної говірки. “Я до слова ставлюсь, як до сонця. Кожне мені світить… А сонце і обпікає, і гріє. Це те, що дано нам згори, з небес, з космосу. Мова – також з космосу. Як і Шевченкові пророцтва. Тому ніщо не мине: ні наша мова, ні Шевченко…” – каже поет.
          Павло Гірник став істинним продовжувачем традицій Тараса Шевченка, спадкоємцем Шевченкової інтонації, Шевченкового болю і Шевченкової віри. Кобзар і сьогодні його “…муштрує”, “водить рядками”. І скресає, воскресається у Гірниковім слові “і убієнне, і грядуще”.
          У збірці “Посвітається” поет стверджує, що сьогодні “Шевченко повертається додому”:
              Не розлюби себе. Не розгуби
              Ні голосу, ні стогону, ні слуху.
              Шевченко йде дорогами доби
              І завжди обирає кручі духу.
              Іде і йтиме у тривожний час,
              І вже його не зупинить нікому.
              Ви чуєте? Минаючи Парнас,
              Шевченко повертається додому!
           Твори П.Гірника перекладають на інші мови світу, його люблять і цінують шанувальники високої поезії. Як сказав відомий подільський письменник Б.Грищук “Такого поета, як Павло Гірник, Поділля ще не мало. Та навряд чи й матиме у найближчі десятиліття”.
           Отже, юний друже, читай, вивчай, проймайся високою і самобутньою поезією. Поезією Павла Гірника.

       
      Твори Павла Гірника:

      ♦ Гірник П. Посвітається : поезії / П.Гірник. –Хмельницький:  А.Цюпак, 2008. – 232 с.
      ♦ Гірник П. Смальта : поезії / П.Гірник. – Хмельницький : А.Цюпак, 2006. – 64 с.
      ♦ Гірник П. Коник на снігу : збірка поезій / П.Гірник. – К. : Факт, 2005. – 136 с.
      ♦ Гірник П. Китайка : поезії / П.Гірник. – Хмельницький, 1994. – 31 с.
      ♦ Гірник П. Се я, причинний : поезії / П.Гірник. – Хмельницький, 1994. – 95 с.
      ♦ Гірник П. Летіли гуси… : поезії / П.Гірник. – К. : Молодь, 1988. – 80 с.
      ♦ Гірник П. Спрага : вірші, поема / П.Гірник. – К. : Радянський письменник, 1983. – 78 с. – (Перша книга поета).

       
      Твори Павла Гірника у періодиці:

      ♦ Гірник П. Дим (уривок) : вірш / П.Гірник // Подільський кур'єр. – 2009. – 12-18 березня.
      ♦ Гірник П. Дорогою додому / П.Гірник // Проскурів. – 2003. – 7 березня.
      ♦ Гірник П. Із поетичної збірки “Посвітається” / П.Гірник // Подільські вісті. – 2009. – 6 березня.
      ♦ Гірник П. Кілька думок без жодного приводу / П.Гірник // Проскурів. – 2002. – 7 лютого.
      ♦ Гірник П. Кількоро слів щодо того, що поза словами / П.Гірник // Проскурів. – 2001. – 2 листопада.
      ♦ Гірник П. Навіщо палити смолоскип, якщо надворі розвиднілося? / П.Гірник // Подільські вісті. – 1993. – 13 лютого.
      ♦ Гірник П. Наодинці з усіма / П.Гірник // Подільські вісті. – 2008. – 14 листопада.
      ♦ Гірник П. Один як свічка – на всіх / П.Гірник // Україна. – 1994. – № 2. – С. 13.
      ♦ Гірник П. Озирнись і отямся, збагни і скажи… : вірші / П.Гірник // Подільські вісті. – 2000. – 28 листопада.
      ♦ Гірник П. Сам собі сам / П.Гірник // Подільські вісті. – 2006. – 5 травня.
      ♦ Гірник П. “Ти молитва моя, ти – Поділля моє нічиє, ти пелюстка любові, яка не тримається літа…” : із збірки “Посвітається” / П.Гірник //  Подільські вісті. – 2009. – 24 квітня.
      ♦ Гірник П. Той, хто ще молиться до неба, аби воно просто було… / П.Гірник //  Подільські вісті. – 2008. – 14 листопада.

       
      Матеріали про життя і творчість Павла Гірника:

      Про присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка : Указ Президента України, 2 березня 2009 р. // Культура і життя. – 2009. – 11 березня. Найвищу Державну відзнаку присуджено нашому земляку, поету Павлу Гірнику за збірку “Посвітається”.
      Гаєвська Н.М. Гірник Павло Миколайович / Н.М.Гаєвська // Українська літературна енциклопедія. – Т. 1. – К., 1988. – С. 426.
      Гірник Павло Миколайович // Мацько В. Літературне Поділля : довідник / В.Мацько. – Хмельницький, 1991. – С. 17.
      Павло Гірник // Літератори Хмельниччини : довідник обласної організації Спілки письменників України / упоряд. М.Федунець. – Хмельницький, 1997. – С. 12.
      Павло Гірник // Літературна Хмельниччина ХХ століття : хрестоматія / упоряд. М.Ф.Федунець. – Хмельницький, 2005. – С. 552-561.  
      Павло Гірник. Поет // Хмельницький в іменах. Прозаїки. Поети. Журналісти : довідник / укл. В.Дмитрик, Є.Семенюк. – Хмельницький, 2006. – С. 40.

      *   *   *

      Березюк В. “Наче серце до серця сьогодні стоїть Україна” / В.Березюк // Подільські вісті. – 2009. – 24 квітня.
      Березюк В. “Не промовчи Шевченка у собі…” : П.Гірник – лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка / В.Березюк // Українська мова та література. – 2009. - № 17-19. – С. 64.
      Грищук Б. “Знову ти сам, як сльоза” / Б.Грищук // Подільські вісті. – 2000. – 13 липня.
      Грищук Б. “Такого поета, як Павло Гірник, Поділля ще не мало…” / Б.Грищук // Подільські вісті. – 2009. – 12 березня.
      Дмитрик В. Творчий вечір Павла Гірника / В.Дмитрик // Проскурів. – 2009. – 12 березня.
      Дмитрик В. …Тобою пишаємося! / В.Дмитрик // Українець. – 2009. – № 3. – С. 44-45.
      Кабачинська С. Непарадний портрет : наш земляк, поет Павло Гірник, удостоєний найвищої державної нагороди України в галузі культури – Шевченківської премії / С.Кабачинська // Є Поділля. – 2009. – 26 лютого.
      Кульбовський М. На самоті зі словом / М.Кульбовський // Проскурів. – 2006. – 18 травня.
      Козак І. Як козарлюга Павло Гірник став лауреатом / І.Козак // Голос України. – 2009. – 13 червня.
      Кушнір С. Павло Гірник – без п'яти хвилин лауреат / С.Кушнір // Є! – 2001. – 22-28 січня.
      Маліш П. “Народе мій, сліпий Кобзарю, куди тебе ведуть поводирі?”/ П.Маліш // Подільський кур'єр. – 2009. – 12-18 березня.
      Науменко В. Нова книга Павла Гірника / В.Науменко // Проскурів. – 2004. – 22 січня.
      Науменко В. Слово про Павла Гірника / В.Науменко // Проскурів. – 2006. – 20 квітня.
      Осадчук П. Сила духовної самооборони / П.Осадчук // Літературна Україна. – 2001. – 15 лютого.
      ♦ Павло Гірник – лауреат Шевченківської премії // Проскурів. – 2009. – 26 лютого.
      Полянська Н. Його зірка – мова свята / Н.Полянська // Подільський кур'єр. – 2010. – 18 лютого.
      Полянська Н. “Поезія – завжди прощання на мить, що більше не мина…” / Н.Полянська // Проскурів. – 2009. – 23 липня.
      Слободянюк Т. “Ти ще повстанеш в собі, несподіваний світе. Білю золою хрещату сорочку твою…” : Павлові Гірнику – 50 / Т.Слободянюк // Подільські вісті. – 2006. – 5 травня.
      Слободянюк Т. “Творимо з Шевченка величезний міф кріпака-генія, його не читавши…”/ Т.Слободянюк // Подільські вісті. – 2009. – 6 березня.
      Слободянюк Т. Той, хто ще молиться до неба, аби воно просто було… / Т.Слободянюк // Подільські вісті. – 2008. – 14 листопада.
      Ткаченко Н.А. Філософська лірика Павла Гірника / Н.А.Ткаченко // Майбуття. – 2005. – № 3-4.
       


       
      Матеріали обговорені на засіданні науково-методичної ради обласної бібліотеки для дітей ім. Т.Г.Шевченка.
      Протокол № 2 від 3.02.2010 р.
       
      Матеріал підготувала                           Суховірська О.А.
       
      Комп'ютерний набір                              Богданова О.Г.
                                                                     Марчук Л.В.
       
      Відповідальна за випуск                       Черноус В.Ю.
       
       

      • 4
      • 3
      • 2
      • 1
      • 2222
      • АРТ територія111
      • Дошкільнятам2

      БЛОГИ БІБЛІОТЕКИ

      Шановний читачу! Давай разом визначимо рейтинг книг "Літо - 2017". Яка книга, на твою думку, найцікавіша:
      Сергій Гридін “Не ангел”
      Андрій Кокотюха “Гімназист і чорна рука”
      Наталія Щерба “Чароділ”
      Василь Карпюк “Ще літо, але вже все зрозуміло”
      Оксана Лущевська “Задзеркалля”
      Марина Рибалко “Марічка і червоний король”
      Люсі-Мон Монтгомері “Діти з долини Райдуг”







      © ХОБ для дітей ім. Шевченка. , 2010-2017 г.
         Офіційний сайт
      29001, Україна, м. Хмельницький, вул. Свободи 51.
      www.odb.km.ua            mail@odb.km.ua
      Копіювання інформації можливе тільки за наявності згоди
      адміністратора, а також активного посилання на сайт.
      створення
      сайту
      Студія Спектр