www.odb.km.ua Відгуки та побажання
Великий майстер слова (до 155-річчя від дня народження Шолом-Алейхема). Хмельницька обласна бібліотека для дітей імені Т. Г. Шевченка
Діти Хмельниччини читають! Приєднуйся!   Читати - це круто!   Читати - престижно!   Читай і будь успішним!   Будь в тренді: читай і знай!   Читають батьки - читають діти!   Читай! Формат не має значення!
    Електронний каталогЗведений електронний каталог БХООб’єднана віртуальна довідкаВіртуальні виставкиБуктрейлери
      Про бібліотеку
      Ресурси бібліотеки
      Проекти та програми
      "Героїв пам’ятаєм імена"
      Бібліотечному фахівцю
      Конкурси для дітей
      Електронна бібліотека
      Веб-уроки
      Здійснення закупівель
      Карта сайту


      Пошук по сайту


       
        Головна » Ресурси бібліотеки » Наші видання
      Великий майстер слова (до 155-річчя від дня народження Шолом-Алейхема).

      Пам'ятник Шолом-Алейхему в Біробіджані

       

      ДОРОГИЙ ДРУЖЕ!

         Мабуть тобі доводилося чути сумні та веселі історії про хлопчика Мотла, або про Тев'є-молочника. Це персонажі творів одного з найвидатніших та найпопулярніших єврейських письменників Шолом-Алейхема (Шолома Нохумовича Рабиновича). У перекладі з мови ідиш “Шолом-Алейхем” означає: “Мир вам!”. Вибір цього псевдоніма був невипадковим, адже твори Шолом-Алейхема – повісті, романи, новели, оповідання, п'єси – із щирою посмішкою йдуть до читачів, як слова вітання і доброзичливості, вчать людей стійко переборювати найважчі випробування в житті.

      Батьки Шолом-Алейхема

          Народився майбутній письменник 2 березня 1859 року в Україні, в містечку Переяславі (тепер Переяслав-Хмельницький) у родині крамаря Рабиновича. Батько його був поважною людиною в місті, цікавився світською культурою та просвітницькою літературою. Він мав м'який характер, любив свою сім'ю і особливо маленького Шолома. Згодом Шолом-Алейхем присвятив батькові чимало сторінок, написаних з великою любов'ю. Після народження Шолома, родина Рабиновичів  переїхала з  Переяслава  до містечка Воронково (це містечко виступатиме потім у творах Шолом-Алейхема під назвою “Ксерилівка”). Там і промайнуло дитинство письменника. Як усі діти єврейського містечка, Шолом навчався у хедері – приватній школі. У своїх творах він не раз  згадував  убогість і сумні умови навчання в цій школі.
         Блискучою пам'яттю та допитливим розумом відрізнявся маленький Шолом від своїх ровесників. У ранньому дитинстві він цікавився казковим і фантастичним, захоплювався і українським фольклором. На його неабияку уяву великий вплив мали казки та легенди, українські пісні.
        Хоч батько Шолома і мав свою справу: вів торгівлю зерном, мав лавку, орендував земську пошту, все ж, матеріальне становище великої родини ставало все гіршим, прибутки падали. У пошуках кращих заробітків родина Рабиновичів знову переїздить до Переяслава, де відкриває заїжджий дім.
         У 13 років хлопчик втратив матір. Хає-Естер  померла від холери. Це було великим ударом для родини Рабиновичів. Згодом батько оженився вдруге. Мачуха була сварливою та злою жінкою. Діти постійно чули її лайки та прокляття, тому першим літературним твором спостережливого хлопчика став славнозвісний “лексикон” мачушиних лайок. Батько випадково прочитав ці записи і схвалив їх. Так Шолом почав пробувати писати свої перші пригодницькі твори. Прочитавши Д.Дефо “Робінзон Крузо”, написав роман “Єврейський Робінзон Крузо”.

         З вересня 1873 року Шолом Рабинович почав навчатися в Переяславському повітовому училищі. Незважаючи на труднощі (хлопець погано знав російську мову), любов і прагнення до знань перемогли. Він не шкодував ні сил, ні часу, виявляючи велику наполегливість у навчанні. І не марно – йому, як  найкращому учневі, призначили стипендію в  розмірі ста двадцяти карбованців на рік.
         Це означало велику серйозну допомогу для всієї родини. У 1876 році юнак закінчив повітове училище на відмінно. У цьому ж році спробував вступити в Житомирський учительський інститут. Проте, саме в цей час російський уряд закрив інститути для євреїв. Після тривалих пошуків роботи, Шолому нарешті пощастило отримати місце вихователя дочки заможного поміщика і орендаря Елімелеха Лоєва в селі Софіївці. Три роки Шолом служив домашнім учителем його дочки. Справжнім щастям для молодого вчителя стала любов до своєї учениці Ольги Лоєвої. Дізнавшись про любов юнака до своєї дочки, Лоєв у запалі вигнав його. Знову Шолому довелося шукати роботу. Під час вимушених мандрів поїхав до Києва. Лише у 1880 році в Лубнах він був обраний рабином. Два з половиною роки Шолом таємно листувався з коханою. Тільки у 1883 році вони знову зустрілись і, всупереч волі батька, одружились. З Ольгою Лоєвою Шолом-Алейхем прожив 30 щасливих років, виховали чотирьох дочок і двох синів.

      Письменник з дружиною Ольгою та дітьми

        Одружившись, письменник переїхав у Білу Церкву. Шлях Шолома  до літератури був доволі стрімким. Ще у 1879 році було надруковано перші літературні статті молодого Шолома Рабиновича в газетах “Гацфиро” (“Світанок”) та “Гамейліц” (“Захисник”).
        Протягом 1883-1887 років він надрукував у “Єврейському листку” серії фейлетонів і нарисів, численні повісті, оповідання. Так у 1883 році була опублікована перша повість “Два камені” (“Цвей штейнер”), написана мовою ідиш і присвячена його юнацькому роману з Ольгою. Наступний твір – новела “Вибори” вперше був підписаний псевдонімом “Шолом-Алейхем”. В перші роки літературної діяльності письменник написав такі твори, як “Дитяча забавка”, “Ножик”, “Картини з бердичівського життя”, “Сендер Бланк”.
          А з оповідання “Ножик” про пригоди “маленького грішника” починається серія блискучих оповідань для дітей. Цікаво, що всі твори Шолом-Алейхем писав народною єврейською мовою ідиш, якою розмовляли євреї України, Росії, Польщі. Протягом всього свого життя письменник боровся за право писати цією мовою. Його велика заслуга в тому, що ідиш став мовою єврейської літератури. Письменник розкрив його красу, вишуканість і дотепність.
         У 1885 році помер старий Лоєв і його дочка стала власником великої спадщини. Вже в 1887 році сім'я переїхала до Києва. З'являються літературно-критичні твори письменника. Центральною темою єврейської літератури він оголошує життя знедоленого народу. У боротьбі за народність єврейської художньої літератури великого значення письменник надавав художній творчості народу. В його творах безліч народних прислів'їв, жартів, пісень, казок. Народна творчість для Шолом-Алейхема була невичерпним джерелом для його кращих творів. У кінці 80-х років з'являються його романи “Степеню”, “Іоселе Соловей”. Саме в ці роки Шолом-Алейхем стає центральною фігурою єврейської  літератури. Однак  його матеріальні статки погіршились. Шолом-Алейхем спробував збільшити капітали тестя, але, не маючи досвіду в біржових справах, він швидко розорився і змушений був виїхати за кордон. Лише через три роки, у 1891 році, після сплати тещею боргів, письменник повернувся до родини і оселився в Одесі. Там він працює в “Одеському листку”, де друкує фейлетони, ліричні нариси. Під час вимушених мандрів Шолом-Алейхем відвідував Париж, Відень, Чернівці. Це дало вдосталь матеріалу для створення колоритних образів підприємців, спекулянтів, багатіїв, різного роду “гендлярів повітря”, таких як Монахем-Мендель і, водночас, сильних, життєрадісних бідняків-трударів, як Тев'є-молочник. Отож дев'яності роки знаменують потужний зліт творчого генія письменника: видрукувано “Менахем-Мендель”, перші новели “Тев'є-молочар”, “Якнехоз”, більше двадцяти п'єс.

        
        Безперечно, найвидатнішим твором і найпопулярнішим до сьогодні є “Тев'є-молочар”, побудований у формі монологів героїв, звернених до самого автора. Сам письменник вважав Тев'є найулюбленішим із створених ним літературних типів. Простакуватий і шляхетний Тев'є розуміє людей, тонко відчуває красу природи, завжди поводиться гідно і не грішить проти совісті. Працьовитий та бідний чоловік звик “у поті чола свого” добувати хліб, не хилитися перед труднощами, нестатками, кривдами. У нього велика сім'я – сім працьовитих та розумних дочок. По-різному склалися їхні долі. Найстарша Цейтл, не бажаючи пов'язати свою долю з нелюбом, – заможним м'ясником Лайзером-Вольфом, одружується із бідним кравцем Мотлом, який згодом помирає від сухот. Дочка Годл закохалась в революціонера і вирушила з ним на заслання у Сибір. А Хіва, порушивши всі традиції, вийшла заміж за неєврея, писаря Федька,  прийняла  християнство. З цього приводу Тев'є міркує: “А що таке єврей і неєврей? І навіщо бог створив євреїв і неєвреїв? А якщо вже створив і тих і інших, то чому вони мають бути роз'єднані,чому повинні ненавидіти один одного”?.
         Трагічно склалася доля у дочки Шпринці. Вона закохалася в багатого, але нікчемного Арончика, та, вражена його блюзнірством, зрадництвом, наклала на себе руки – втопилася. Нещасливо складається доля і в сумирної Бейлки. Вона виходить заміж за нелюбого, але багатого, аби забезпечити батькові старість. Життя не щадить Тев'є і його дочок: помирає його дружина Голда, а на завершення тяжких поневірянь, всіх євреїв за царським указом виселяють із рідного села за “межу осідлості”. Разом з батьком і Цейтл у добровільне вигнання збирається і Хава. Проте вигнаний із свого дому, з торбиною за плечима, Тев'є звертається сам до себе: “В дорогу, Тев'є…”. Він не зломлений, вірить у життя. Йому треба йти – онуки вже чекають, виглядають діда. “Діти і діти дітей – це ж неабищо!” – каже Тев'є – великий трудар і життєлюб.
          Отож, тема “маленької людини”, зневаженних, знедолених, пригнічених стала центральною темою творчості Шолом-Алейхема, як і всієї світової літератури ХІХ століття.

         У перші роки ХХ століття Шолом-Алейхем продовжив тему “маленької людини”, створив чимало оповідань: “Зачарований кравець”, цикл “Залізничні оповідання”, серію замальовок “Нова Касрилівка”, “Скрипка”, “Дрейфус у Касрилівці”, “Якби я був Ротшильдом”, “Аман і його дочки”, “Бідні і веселі”. У 1904 році у Петербурзі, познайомився з Максимом Горьким та Купріним, які високо оцінили творчість єврейського письменника. 
           У жовтні 1905 року в Києві вибухнув єврейський погром. Це змусило письменника виїхати за кордон. По дорозі він 
      виступає в містах Західної України – Тернополі, Чернівцях, Львові, далі відвідав Відень, Краків, Румунію, Швейцарію, Бельгію, Париж, Лондон, зрештою, приїздить до Нью-Йорка. У 1908 році Шолом-Алейхем повертається на Батьківщину. В цьому ж році він важко захворів на туберкульоз легень. За рекомендацією лікарів він знову їде за кордон, лікується в Італії,  Швейцарії, Франції, Німеччині.

       

        У 1906-1909 роках під час перебування в Америці, письменник працював над повістю “Хлопчик Мотл”, яка, фактично, залишилася незакінченою. Цей твір належить до числа найвизначніших досягнень письменника.
        У творах  –  реалістично-психологічні картини з життя єврейської бідноти, оповиті чаром лірики та м'якого гумору. Через розповіді єврейського хлопчика Мотла читачу розкриваються традиції, історія, побут євреїв. Письменник змальовує головні риси цього багатостраждального народу: терпимість, релігійність, працелюбність, оптимізм, жагу до життя.
        У 1909-1911 роках Шолом-Алейхем працював над повістю “Пісня над піснями”. Цей “юнацький роман” складається із чотирьох частин. Перші дві частини були опубліковані у варшавському часописі “Дер Фрайнд” у 1909 році – “Сторінка Пісні пісень” і “Ще одна сторінка Пісні пісень”. Третя і четверта частини – “Пасхальна ніч” і “Субота після Пятидесятниці” були надруковані у нью-йоркських періодичних виданнях у 1911 році.
        У перших двох частинах розповідається про життя і любов касрилівських юнаків і дівчат, важке і жорстоке дитинство Бузі і Шимека, які жили як брат і сестра, про те, як зароджувалося їх дитяче почуття. У двох останніх частинах йдеться про зустріч героїв через багато років, про сумну і трагічну долю їхньої любові. Бузя виходить заміж за волею дідуся і бабусі, ламаючи життя і своє, і Шимека. Шимек кохає Бузю тим святим почуттям, яке оспіване у “Пісні пісень”. Заповітною мрією Шимека було піднятися з Бузею до самих хмар і пливти з нею над землею.
        Біблійна “Пісня пісень” ніби відкрила очі герою повісті. Шимек дивиться на світ крізь призму її поетичних рядків. Вони допомагають йому зрозуміти себе, свої почуття.
        “Любов над усе!” – проголошується у пісні Соломона, де любов Суламіти долає всі перепони. Незважаючи на трагічний кінець, “Любов над усе!” – проголошує і твір єврейського письменника.
        Особливе місце у творчості письменника займає драматургія: це і великі драматичні твори “Врозбрід”, “Шукачі скарбу”, “Значний виграш”, і одноактні “Агенти”, “Люди”, “Царство небесне”. Всього письменник написав двадцять п'єс. З театром пов'язаний і третій роман його трилогії про талановитих, але бідних євреїв  – “Мандрівні зірки”,  герой якого актор (перший “Стемпеню” – роман про музиканта, другий  “Йоселе-соловей” –  про співака).
         Незважаючи на тяжку недугу, в останні роки свого життя Шолом-Алейхем продовжував напружено працювати. У 1913-1916 роках він писав автобіографічну повість “З ярмарку”, яка, на жаль, залишилась незакінченою. Ця повість – жива історія його страждань і поневірянь. Автор згадує своє дитинство, свою батьківщину, містечко де народився (в повісті назване Касрилівкою). Як казав сам автор, повість ця – “твір моїх творів, книга книг, пісня пісень моєї душі”.
         З 1914 року Шолом-Алейхем перебував у Америці. Тяжко хворий, він мріяв повернутися на Батьківщину, але  хвороба не дозволила це здійснити. Перед смертю він писав: “Заберіть мене додому, поховайте мене на Київському кладовищі”. 13 травня 1916 року Шолом-Алейхем помер в Нью-Йорку.

         Похований він на Бруклінському кладовищі, згідно із “заповітом”: “Хай мене поховають не поміж аристократів, вельмож чи багатіїв, а серед звичайних людей, робітників, разом із справжнім народом”.
          У листі до російського письменника Л.Толстого Шолом-Алейхем писав: “Я – єврейський народний письменник”.
         І справді, Шолом-Алейхем істинно народний письменник. В його творах – сотні яскравих образів простих трударів – шевців, міщан, рабинів, дітей, домогосподарок. Охочі до розмов, простодушні і доброзичливі, балакучі персонажі його творів розповідають про свої буденні історії, свої клопоти і біди і в такий спосіб саморозкриваються. Це люди бідні, знедолені, але не скорені. Це добрі, шляхетні, жартівливі люди, які не втратили віри і оптимізму.


               

         Зі сторінок своїх творів письменник говорить про милосердя, чуйність, любов до ближнього. Твори Шолом-Алейхема зрозумілі і близькі і дорослим, і молоді, і дітям. Їх з інтересом читають люди різних національностей.
         Вся його творчість пронизана духовними зв'язками єврейського і українського народів. Тут постійно переплітаються скарби накопичені у народній і літературній творчості єврейського народу із багатством української літератури та фольклору: піснею, гумором, влучним словом.

          

       Пам'ятник у  Києві                                    Пам'ятник у Москві

         Шолом-Алейхем любив, добре знав і шанував творчість Т.Г.Шевченка. Як згадував його брат В.Рабинович, Шолом-Алейхем  казав: “Коли я писав мої вірші, то шукав “Кобзаря”, цю “пісню пісень” Шевченка, і не зміг знайти. Я ладен був віддати що завгодно і скільки завгодно, і ось тепер бачу, що заплатив би найвищу ціну навіть за одну його “Катерину”. Письменник добре знався і спілкувався з видатними українськими діячами культури, своїми сучасниками – письменником Михайлом Коцюбинським, композитором Миколою Лисенком та іншими. В Україні високо цінують творчість і шанують пам'ять про великого земляка – єврейського письменника Шолом-Алейхема, як символ миру і злагоди, єдності, дружби і толерантності між людьми.

      Твори Шолом-Алейхема:

      ♦ Шолом-Алейхем.Вибране / Шолом-Алейхем ; упоряд. А.М. Михайляна. –  К. : Україна, 2009. –  382 с. 
          До книги увійшли кращі твори видатного єврейського письменника: “Потоп”, “Тев'є-молочар”, “Залізничні історії” (”Записки коммівояжера”), “Хлопчик Мотл”, “Ножик” та інші твори. В них майстерно змальовано нелегке життя простих євреїв – шевців, крамарів, подорожніх, дітей, рабинів, міщан на початку ХХ століття.

      ♦ Шолом-Алейхем.Записки коммивояжера : железнодорожные рассказы ; Менахем-Мендл : повесть в письмах ; пер. с идиша / Шолом-Алейхем. –  М. :  Текст, 2006. – 349 с.
         Знаменитий цикл оповідань “Записки коммівояжера” та повість “Менахем-Мендл” відносяться до кращих творів Шолом-Алейхема. Невичерпний оптимізм та дотепний гумор, притаманний єврейському народу, присутні в цих творах. Є тут і сумні, і, одночасно, веселі історії. Вони, як саме життя письменника – людини важкої долі, але оптимістичної вдачі.

      ♦ Шолом-Алейхем. Истории для детей : повесть и рассказы : пер. с евр. / Шолом-Алейхем. – М. : Детская литература, 1988. – 207 с. : илюстр.
         Цей невеличкий збірник творів класика єврейської літератури змальовує картини життя єврейської бідноти: багатий та складний світ горя, страждань, радості та щастя.

      ♦ Шолом-Алейхем.Тев'є-молочник : оповідання / Шолом-Алейхем ; пер. з євр. Є.Х. Райцина ; передм. А. Кацнельсона. – К. : Котигорошко, 1993. – 127 с.
         Через яскраві образи маленьких людей,  їх боротьбу за існування письменник багатогранно і барвисто зобразив життя і проблеми єврейського народу. Весь твір складається із монологів Тев'є в уявній розмові з письменником. Колоритний образ Тев'є-молочника є уособленням образу єврейського народу, який, незважаючи на всі злигодні, що випали на його долю, не пригнічений почуттям приреченості, а сповнений життєвої сили і мудрості.

      Матеріали про життя і творчість

       Шолом-Алейхема:

      ♦ Васильєв Є. Шолом-Алейхем / Є. Васильєв // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник. Т. 2 / за ред. Н. Михальської та Б.Щавурського. – Тернопіль,  2006. – С. 792-794.

      ♦ Гой М. Цей мудрий і загадковий Шолом-Алейхем / М. Гой // Шолом-Алейхем. Вибране / Шолом-Алейхем. – К., 2009. – С. 5-12.

      Элькин  В.А.“Тевье-молочник” / В.А. Элькин // Энциклопедия мировой литературы / под. ред. С.В.Стахорского.–М., 2001. –  С. 487.

      ♦ Кацнельсон А. Шолом-Алейхем і його Тев'є / А. Кацнельсон // Шолом-Алейхем. Тев'є-молочник / Шолом-Алейхем. – К., 1993. – С. 5-6.

      Токмань Г. Майстер іронії : літературознавчий нарис / Г. Токмань // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2009. –  № 12. – С. 49-52.

      ♦ Шолом-Алейхем (1859-1916) // Усі зарубіжні письменники та їхні твори : короткий літопис життя і творчості письменників : аналіз творів, відгуки літературознавців, статті, реферати, запитання та завдання для самоконтролю. – К., 2009. – С. 40-45.

      ♦ Шолом-Алейхем // Усі зарубіжні письменники / упоряд. О.Д. Міхільов. – Х.,  2006. – С. 165-171.

      Шолом-Алейхем (Рабинович Соломон Нохумович) (1859-1916) // Хорошевський А.Ю. Проект “Україна” : галерея національних героїв / А.Ю. Хорошевський. – Х., 2012. –  С. 241-243.

       

      Шановні вчителі!

      Використайте в роботі:

      Будугай О. Мотиви гріха і каяття у творах для дітей “Маленький грішник” М.Коцюбинського і “Дзиґа” Шолом-Алейхема / О.Будугай // Дивослово. – 2009. – № 12. – С. 48-51.

      Бурбело Л. “Усі мої дитячі літа я зазнав мук через ножики”: за новелою Шолом-Алейхема “Ножик” / Л. Бурбело // Зарубіжна література. – 2005. – № 9. – С. 12-18.

      ♦  Войтанович А. Національний колорит повісті “Хлопчик Мотл”:  урок з використанням прийому “незакінчене речення” та елементів інтерактивних технологій / А. Войтанович // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2008. – № 3. – С. 44-46.

      Гукова О.О. Мені здається, що в мене крила : інтегрований урок за повістю Шолом-Алейхема “Хлопчик Мотл” / О.О.Гукова // Зарубіжна література в школах України. – 2006. – № 12. – С. 27-29.

      Жванко В. Повість Шолом-Алейхема “Хлопчик Мотл” / В. Жванко // Зарубіжна література. – 2005. – № 9. – С. 5-9.

      Назарчук  О.І. Світ очима дитини : комбінований урок за повістю Шолом-Алейхема “Хлопчик  Мотл” / О.І. Назарчук  // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. –  2013. –  № 2. – С. 28-30.

      Приходько Л.І. “Сьогодні свято – не можна плакати” : вивчення оповідання Шолом-Алейхема “Хлопчик Мотл” / Л.І.Приходько // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2004. – № 8. – С. 25-30.

      Святенко О.  Пафос людяності : за повістю Шолом-Алейхема “Хлопчик Мотл” / О.Святенко // Зарубіжна  література. –  2004. – № 17. –  С. 4-6.

      Хабайлюк Л.А. Нездійсненна мрія Шимека та Бузі : урок за романом “Пісня над піснями” Шолом-Алейхема / Л.А.Хабайлюк // Зарубіжна література в школах України. – 2006. – № 9. – С. 42-43. 

      Письменниця, онучка Шолом-Алейхема Бел Кауфман

      Матеріал підготувала                     Суховірська О.А.

      Комп'ютерний набір                        Копаничук Т.В.

                                                               Богданова О.Г.

      Відповідальна за випуск                Черноус В.Ю. 


      • 4
      • 3
      • 2
      • 1
      • 2222
      • АРТ територія111
      • Дошкільнятам2

      БЛОГИ БІБЛІОТЕКИ

      Шановний читачу! Давай разом визначимо рейтинг книг "Весна - 2017". Яка книга, на твою думку, найцікавіша:
      Саллі Грін “Напівзагублений ”
      Джоан Роулінг “Гаррі Поттер и Прокляте дитя”
      Наталія Щерба “Лунастри”
      Саша Кочубей “Сім нескладух говорухи”
      Оксана Радушинська “Коли сонце було стозрячим. Амулет волхва”
      Наталка Малетич “Щоденник Ельфа”
      Ульф Старк “Диваки і зануди”
      Роальд Дал “Відьми”







      Яндекс.Метрика
      © ХОБ для дітей ім. Шевченка. , 2010-2017 г.
         Офіційний сайт
      29001, Україна, м. Хмельницький, вул. Свободи 51.
      www.odb.km.ua            mail@odb.km.ua
      Копіювання інформації можливе тільки за наявності згоди
      адміністратора, а також активного посилання на сайт.
      створення
      сайту
      Студія Спектр