www.odb.km.ua Відгуки та побажання
Зупинка  Хмельницька обласна бібліотека для дітей імені Т. Г. Шевченка
Діти Хмельниччини читають! Приєднуйся!   Читати - це круто!   Читати - престижно!   Читай і будь успішним!   Будь в тренді: читай і знай!   Читають батьки - читають діти!   Читай! Формат не має значення!
    Електронний каталогЗведений електронний каталог БХООб’єднана віртуальна довідкаВіртуальні виставкиБуктрейлери
      Про бібліотеку
      Ресурси бібліотеки
      Сторінка юного краєзнавця
      Проекти та програми
      "Героїв пам’ятаєм імена"
      Бібліотечному фахівцю
      Конкурси для дітей
      Електронна бібліотека
      Веб-уроки
      Здійснення закупівель
      Карта сайту


      Пошук по сайту


       
        Головна » Ресурси бібліотеки » Інтерактивні ресурси
      Зупинка
      PDF Друк
      ОСЛИК

           Жили-були Ослик і Ведмедик. Раз випало їм обидвом тягнути візок із поклажею. Ведмедик смикає прямо, Ослик – убік.
           – Нам додому! – зауважив Ведмедик. – Ти, Осле, куди оце тягнеш?
           – Не все одно хіба, куди тягнути? – ворухнув довгими вухами Ослик і заіржав.
           – Все одно, знаєш кому? – осердився Ведмедик.
           – А – кому? І-га-га?
           Ведмедик ще дужче розгнівався і сказав:
           – Тому, чиїй голові… гвинтиків не вистачає.
          Сів Ослик обіч дороги, опустив голову, задумався: де б то на гвинтики ті розжитися? Га? І згадав Борсука-годинникаря. Скочив на бистрі ноги, притрюхикав до Борсукової майстерні.
           – Виручай, брате! – став Ослик просити майстра.
          – Гвинтиків моїй голові не вистачає. У тебе їх он скільки!
           Обійшов Борсук навкруг Ослика, зміряв поглядом з ніг до вух і хрюкнув, усміхаючись у ріденькі вуса:
        – Гвинтики моїх механізмів замалі для твоєї, ослячої, голови. Звернися – хи-хи! – до мого кума Бобра. Він тесляр – виручить. Хрю-хрю! Хи-хи!
           Ослик притьмом кинувся до Бобра. Бобер саме підгризав молоду осичку. Мав замовлення на гвинти до верстатів нової стельмашні, що відкривалася у старому яру. Вислухав гвинтороб Ослика, розвів безпорадно лапи і прорік:
            – Не підійдуть мої гвинти – завеликі вони та й призначення їм зовсім інше.
            – Сказав це Бобер і похитав головою. Не розсміявся, а посмутнів.
         Ослик згадав Зайця-коваля. О! Цей якого схочеш гвинта може виготовити! Чого це я не здогадався зразу?!
         Тільки-но розповів Ослик Зайцеві про свою біду, той аж за живіт ухопився. То він реготався, то хитро поглядав на співбесідника, тоді як не крикне, простерши лапу на двері:
           – Іди з моїх очей, халаминднику! А то, може трапитись, – лусну!
           – Прощай, вибач, – тільки й сказав Ослик.
          Бреде Ослик лісовою дорогою, розмірковує: “І чого я такий нещасний та безталанний? Гвинтиків якихось ніяк не дістану. Піду з горя та й утоплюся”. Аж іде напроти не хто, а сам Лев. Опустив Ослик вуха, привітався чемно і намірився пройти мимо. Лев кивком голови зупинив Ослика, запитав:
           – Чого ти, Ослику, ніби тільки що з води витягнутий? Що трапилося?
           – Як мені, царю усіх звірів і всього лісу, бути іншим?
           І переповів Ослик усе по порядку: як тягнув з Ведмедиком візок, як вони перебалакались і що було далі.
           – Про що ти, синку, думав, як тягнув отой візок? – подивився запитально Лев на Ослика.
           – Ні про що! – стріпнув Ослик вухами. – Ні про що!
           – Ото ж бо й воно, – спохмурнів, аж старшим видався Лев. – Ото ж бо й воно.

           Побрів Лев своєю дорогою. Ослик стоїть, мабуть, і досі, розгублений і ніяк не може дотямити, чого мудрий Лев розсердився на нього? Невже, як щось робиш або наміряєшся робити, мусиш про це думати? Га?.



      • 4
      • 3
      • 2
      • 1
      • 2222
      • АРТ територія111
      • Дошкільнятам2

      БЛОГИ БІБЛІОТЕКИ

      Шановний читачу! Давай разом визначимо рейтинг книг "Літо - 2017". Яка книга, на твою думку, найцікавіша:
      Сергій Гридін “Не ангел”
      Андрій Кокотюха “Гімназист і чорна рука”
      Наталія Щерба “Чароділ”
      Василь Карпюк “Ще літо, але вже все зрозуміло”
      Оксана Лущевська “Задзеркалля”
      Марина Рибалко “Марічка і червоний король”
      Люсі-Мон Монтгомері “Діти з долини Райдуг”







      © ХОБ для дітей ім. Шевченка. , 2010-2017 г.
         Офіційний сайт
      29001, Україна, м. Хмельницький, вул. Свободи 51.
      www.odb.km.ua            mail@odb.km.ua
      Копіювання інформації можливе тільки за наявності згоди
      адміністратора, а також активного посилання на сайт.
      створення
      сайту
      Студія Спектр