www.odb.km.ua Відгуки та побажання
Вовчик вечеряє. Хмельницька обласна бібліотека для дітей імені Т. Г. Шевченка
Діти Хмельниччини читають! Приєднуйся!   Читати - це круто!   Читати - престижно!   Читай і будь успішним!   Будь в тренді: читай і знай!   Читають батьки - читають діти!   Читай! Формат не має значення!
    Електронний каталогЗведений електронний каталог БХООб’єднана віртуальна довідкаВіртуальні виставкиБуктрейлери
      Про бібліотеку
      Ресурси бібліотеки
      Проекти та програми
      "Героїв пам’ятаєм імена"
      Бібліотечному фахівцю
      Конкурси для дітей
      Електронна бібліотека
      Веб-уроки
      Здійснення закупівель
      Карта сайту


      Пошук по сайту


       
        Головна » Електронна бібліотека » Читаночка.
      Вовчик вечеряє.

      ВОВЧИК ВЕЧЕРЯЄ

         Надвечір, коли повертаються з роботи батько й мати, а бабуся приводить з дитячого садка п'ятирічного Вовчика, квартира оживає. У кімнаті справ­ляє гармидер телевізор, на кухні щось шкварчить, вибрикує, випорскує апетитні запахи.
         А Вовчик, білявенький, з ластовинням біля кирпатого носа, ганяє по кімнаті м'яча.
         Ось і готова вечеря. Мати насипає смачної каші в тарілку і кличе сина:
         – Вовчику, ходи вечеряти.
         – Я не хочу їсти, – супиться малий. – У садку цілий день їв і пив.
         – Такої каші ти не їв.
         – Не хочу-у-у, мамо, – пхинькає Вовчик.
         – Треба, дитино, треба, – наполягає мати на своєму.
         –  Я не хочу-у-у, не хочу-у-у, – бігає хлопчик по кімнаті, аж біла з рудим відблиском чуприна з'їжилася.
         Тоді мати починає забавляти синочка (а батько в цей час виходить з хати):
         – Бабусю, ото я сьогодні біду бачила на подвір'ї...
         – Яку? – буцімто дивується старенька.
         – Бабу-ягу під кущем смородини.
         – Під нашою смородиною? – злякано вигукує бабуся.
         – Під найбільшим кущем, – продовжує гру мати, аж поки Вовчик, що уважно прислухається до розмови, і собі запитує:
         – А що баба-яга там робила?
         Мати не поспішає відповідати. Вона стоїть з тарілкою і ложкою, як солдат на чатах. Малий знову перепитує:
         – А що баба-яга робила під кущем?
         – Вона, синочку, перекинулася довгою гусеницею.
         – Чим-чим? – допитується Вовчик, а мати в цей час обережно вкладає йому ложку у рот. І той, проковтнувши кашу, цікавиться:
         – То що робила баба-яга?
         – Баба-яга, синку, вилізла на смородинову гілку, виставила свої залізні зуби і давай гризти зелені ягідки...
         Вовчик стоїть, слухає, раз у раз розкриває рот, і мати згодовує йому ложку за ложкою кашу.
         Отак точнісінько птахи годують своїх малят. Тільки у них немає столів, стільців, тарілок, ложок і виделок. І ніхто їх не забавляє.

      ЗАПИТАННЯ ДО ДІТЕЙ:

         Чи сподобався вам Вовчик?
         Як навчити Вовчика їсти вдома?
         Коли найкраще розповідати дітям казки?
         Хто з дітей, яких ви знаєте, нагадує Вовчика?


      • 4
      • 3
      • 2
      • 1
      • 2222
      • АРТ територія111
      • Дошкільнятам2

      БЛОГИ БІБЛІОТЕКИ

      Шановний читачу! Давай разом визначимо рейтинг книг "Весна - 2017". Яка книга, на твою думку, найцікавіша:
      Саллі Грін “Напівзагублений ”
      Джоан Роулінг “Гаррі Поттер и Прокляте дитя”
      Наталія Щерба “Лунастри”
      Саша Кочубей “Сім нескладух говорухи”
      Оксана Радушинська “Коли сонце було стозрячим. Амулет волхва”
      Наталка Малетич “Щоденник Ельфа”
      Ульф Старк “Диваки і зануди”
      Роальд Дал “Відьми”







      Яндекс.Метрика
      © ХОБ для дітей ім. Шевченка. , 2010-2017 г.
         Офіційний сайт
      29001, Україна, м. Хмельницький, вул. Свободи 51.
      www.odb.km.ua            mail@odb.km.ua
      Копіювання інформації можливе тільки за наявності згоди
      адміністратора, а також активного посилання на сайт.
      створення
      сайту
      Студія Спектр