www.odb.km.ua Відгуки та побажання
Неслухняне курчатко. Хмельницька обласна бібліотека для дітей імені Т. Г. Шевченка
Діти Хмельниччини читають! Приєднуйся!   Читати - це круто!   Читати - престижно!   Читай і будь успішним!   Будь в тренді: читай і знай!   Читають батьки - читають діти!   Читай! Формат не має значення!
    Електронний каталогЗведений електронний каталог БХООб’єднана віртуальна довідкаВіртуальні виставкиБуктрейлери
      Про бібліотеку
      Ресурси бібліотеки
      Проекти та програми
      "Героїв пам’ятаєм імена"
      Бібліотечному фахівцю
      Конкурси для дітей
      Електронна бібліотека
      Веб-уроки
      Здійснення закупівель
      Карта сайту


      Пошук по сайту


       
        Головна » Електронна бібліотека » Читаночка.
      Неслухняне курчатко.

      НЕСЛУХНЯНЕ КУРЧАТКО

         Знаєте, чого одна курка вдягнена у рябе плаття, друга – у жовте, третя – у біле, інша – чорне, а півні завжди у пишних костюмах? Не знаєте? То послухайте ось цю казку.
         Якось курка нанесла яєць і висиділа аж десятеро курчат. Такі вже вони гарненькі, м'якенькі, геть-чисто у ніжному пуху.
         Рано-вранці квочка вивела своїх малят на подвір'я. А там всі стежки були обсаджені квітами. Цвіли купчаки і чорнобривці, флокси і настурція, троянди й айстри, ромашки і маки. Яких тільки квітів не було! І червоні, і жовті, і білі, і сині, і оранжеві. Такого дива поки що курчата ще не бачили.
         Найхитріше курчатко й питається матері-квочки: 
         –  Матусю, а що це таке гарне?
         –  То, дитино, квіти.
         –  Де вони тут взялися? – запитало друге курчатко.
         –  Бабуся посадила.
         –  А хто така бабуся? – запитало третє курчатко.
         –  Вона старенька і дуже ласкава. Вас пшоном годуватиме.
         –  А що таке пшоно? – запитало четверте курчатко.
         –  То дуже смачна їжа. Від пшона ви будете швидко рости.
         –  А навіщо нам рости? – запитало п'яте курчатко.
         –  Щоб бути такими, дітоньки, як я.
         –  А навіщо нам бути такими, матусю, як ви? – запитало шосте курчатко.
         –  Щоб яйці, дітоньки, нести.
         –  А навіщо яйці нести? – запитало сьоме курчатко.
         –  Щоб квочкою стати.
         –  А навіщо квочкою бути? – запитало восьме курчатко.
         –  Щоб маленьких курчаток висидіти.
         –  Яких курчаток висидіти, матусю? – запитало дев'яте курчатко.
         –  Таких, дітоньки, як ви.
         –  І вони будуть такі, як ми? – здивувалося десяте курчатко.
         –  Такі, дітоньки, такі, – щасливо квоктала квочка.
         Малі дуже зраділи цьому і почали весело гратися. Коли ж досхочу набавилися, то захотілося їм пити. Побігло двоє курчаток до ромашок і побачили на білих пелюстках крапельки води.
         –  Що це таке прозоре, матусю, що в ньому сонячні зайчики граються? – запитало курчатко.
         –  То, дітоньки, росичка, – відповіла квочка. – Хто нап'ється з ромашки, в того виросте біле-пребіле пір'ячко, а хто вгамує спрагу росичкою з настурції чи кульбаби, той матиме жовтеньке вбрання. Хто ж збиратиме росичку з різних квіток, той вбереться у рябеньке платтячко, як ось у мене. Найкраще вбрання матиме те з вас, котре попробує водички із струмка після грози, коли на небі веселка засяє.
         Кинулися курчата збирати росичку з квітів, які кому припали до вподо­би.
         А одне, найбільшеньке, все поглядало на небо: чи не пливе з моря-океану хмара синя, чи не приніс вітер на своїх дужих крилах красуню-веселку? Таки дочекалося. Надвечір темна хмара заховала сонце, почало блискати і гриміти. Скоро й дощ пішов. Тільки впали останні краплі з неба, як у високості з'явилася веселка. Та така яскрава, та така різнобарвна, аж очі вбирає. Курчатка побачили веселку і до матері:
         –  Що то на небі?
         –  То веселка, дітоньки, веселка.
         Як почуло найбільшеньке про веселку, то притьмом побігло до струмка, який в'юнився між споришем на подвір'ї, і напилося з нього води.
         А найменшеньке курча було дуже неслухняне і вередливе. Квочка кличе його їсти, а воно тікає у бур'яни, просить, щоб воно погрілося у неї під крилом, а воно, хоч і змерзло, та бігає, ніби на нього гедзь напав.
         Гралося мале, гралося, аж доки побачило велику калюжу з брудною- пребрудною водою. Тільки хотіло напитися звідти, аж квочка як замахає крильми, як закудкудаче:
         –  Не пий, не пий, дитино, тієї води! Не пий!
         –  А я хочу! – зухвало вигукнуло курча!
         –  Не пий, любе, бо матимеш таке брудне пір'ячко, як та вода!
         –  Ну і хай! – заверещало неслухняне мале і всунуло дзьобик у калюжу ...
         Може, два місяці минуло з того часу, може й більше. Не скажу вам точно. Курчатка повиростали, давно у пір'я вбралися. Квочка радіє, що діти у неї такі гарні і чистенькі, бо слухняними росли. І біленькі, і рябенькі, і жов­тенькі, а півник – то вже такий красень, що ні словами передати, ні пером описати. Як веселка після грози!
         Лише одна курочка, найменшенька, ніби з болота вилізла. Якась вона брудна, наче ніколи не вмивається. Гляне іноді на своїх сестричок і брати­ка – і ледь не плаче: “Чого я матусю не слухала? Навіщо пила брудну воду з калюжі?”.
         Є каяття, та нема вороття.

      ЗАПИТАННЯ ДО ДІТЕЙ:

         Скільки висиділа квочка курчаток?
         Про що питали курчатка матусю?
         Чому кури мають різного кольору пір'я?
         Чому півник у такому гарному вбранні?
         Що стало з курчатком, яке не слухалося матусі?
         Як ви розумієте вислів: “Є каяття, та нема вороття”?


      • 4
      • 3
      • 2
      • 1
      • 2222
      • АРТ територія111
      • Дошкільнятам2

      БЛОГИ БІБЛІОТЕКИ

      Шановний читачу! Давай разом визначимо рейтинг книг "Весна - 2017". Яка книга, на твою думку, найцікавіша:
      Саллі Грін “Напівзагублений ”
      Джоан Роулінг “Гаррі Поттер и Прокляте дитя”
      Наталія Щерба “Лунастри”
      Саша Кочубей “Сім нескладух говорухи”
      Оксана Радушинська “Коли сонце було стозрячим. Амулет волхва”
      Наталка Малетич “Щоденник Ельфа”
      Ульф Старк “Диваки і зануди”
      Роальд Дал “Відьми”







      Яндекс.Метрика
      © ХОБ для дітей ім. Шевченка. , 2010-2017 г.
         Офіційний сайт
      29001, Україна, м. Хмельницький, вул. Свободи 51.
      www.odb.km.ua            mail@odb.km.ua
      Копіювання інформації можливе тільки за наявності згоди
      адміністратора, а також активного посилання на сайт.
      створення
      сайту
      Студія Спектр