www.odb.km.ua Відгуки та побажання
Пригода одинатцята Хмельницька обласна бібліотека для дітей імені Т. Г. Шевченка
Діти Хмельниччини читають! Приєднуйся!   Читати - це круто!   Читати - престижно!   Читай і будь успішним!   Будь в тренді: читай і знай!   Читають батьки - читають діти!   Читай! Формат не має значення!
    Електронний каталогЗведений електронний каталог БХООб’єднана віртуальна довідкаВіртуальні виставкиБуктрейлери
      Про бібліотеку
      Ресурси бібліотеки
      Проекти та програми
      "Героїв пам’ятаєм імена"
      Бібліотечному фахівцю
      Конкурси для дітей
      Електронна бібліотека

        Веб-уроки
        Здійснення закупівель
        Карта сайту


        Пошук по сайту


         
          Головна » Електронна бібліотека » Щоденник Славка Хоробрика, або Пригоди хлопчика-міліціонера
        Пригода одинатцята

        ПРИГОДА ОДИНАДЦЯТА

        Класний журнал

           Уже цілих чотири хвилини, відколи розпочався третій урок, а вчительки Вікторії Сергіївни досі немає в класі. Ще жодного разу не бувало такого, щоб Вікторія Сергіївна запізнилася на свій урок! Звісно, така непунктуальність вчительки майже-майже не засмутила учнів. Більше того – невимовно потішила! Адже чим менше часу вчителька пробуде в класі, тим більше часу діти можуть бешкету­вати, розмовляти і не зосереджуватися на навчанні.
           І цілісінький клас сповна віддався такій необтяжливій розвазі: дівчатка безперервно торохкотіли про якісь свої дівчачі таємниці; хлопчаки ділилися знаннями про нові комп'ютерні ігри; ще кілька однокласників обговорювали бойовик, який вчора пока­зували по телевізору. Софійка надумала розмалювати шкільну дошку квіточками і різними кривулями, схожими на людей чи тварин; худорлявий Роман навіщось примудрився розсердити товстушку Наталку - тепер вона, ніби огрядна надокучлива муха, наздоганяла його по всьому класу, аби тріснути підруч­ником по голові та “віддячити” за образу; “заучка” Ігор затулив руками вуха, аби не чути гамору, і завзято повторював домашнє завдання. Словом, все було, як завжди, але не так, як має бути під час уроку. Лише насуплений Максим чомусь не поспішав долучи­тися до веселощів своїх однокласників, а набундючився і – ні кроку з-за парти. Хоча що ж тут дивного? Максим сьогодні відзначився з самого ранку, бо вже на першому уроці отримав двійку за неви­конану домашню вправу. Тепер йому не до пустощів... Треба думати, як виправляти двійку і як витримати татове покарання.
           –  Слухайте сюди! Я знаю! – заволав просто з дверей, увір­вавшись до класу, Костик.
           Клас миттєво притих.
           –  Вікторії Сергіївни немає тому, що немає нашого класного журналу! – повідомив хлопчик.
           –  Звідки ти знаєш? – здивувалася Софійка.
           –  Чув оцими-от вухами, – Кость одночасно тицьнув вка­зівними пальцями обох рук у свої вуха.
           –  Де ти чув?
           –  Де-де... У вчительській, – відмахнувся він. – Мене насва­рили за те, що кричав у коридорі, і повели до вчительської, – розповів Кость подробиці тих пригод, які він сам собі влаштував поганою поведінкою.
           –  І що там? – від цікавості аж притишила голос Наталка, захекана після біганини.
           –  А там – заплакана Вікторія Сергіївна, – коротко пояснив очевидець. – Її заспокоюють... подають у склянці воду... розпи­тують, де вона могла залишити наш класний журнал.
           –     Що ж вона?
           –  Нічого, – знизав Кость плечима. – Говорить, що тільки на хвилинку залишила журнал, наші зошити і ще ці... як їх... а, конспекти на столі у класі. Потім забрала все, а пропажі не помітила.
           –  Невже журнал зник у нашому класі? – зойкнула одна з дівчаток.
           –  Ми маємо негайно знайти його! – постановив Славко Хоробрик.
           –  Де ми будемо його шукати?
           –  У кого?
           –  Як саме? – засипали його запитаннями однокласники.
           –  Все просто: потрібно з'ясувати, кому вигідно, щоб журнал зник, – почав хлопчик розмірковувати вголос.
           –  Нікому... – перезирнулися поміж собою однокласники. – Навіщо його комусь викрадати? Чому?
           –  Чому? Цікаве запитання... Правильне... Може тому, що в журналі... двійка? – Славко питально і багатозначно подивився на Максима.
           Той зненацька густо-густо почервонів, як варений рак, опус­тив голову і щось пробубонів собі під ніс.
           –  Максиме, ти поцупив журнал з оцінками? – відверто запитав Славко Хоробрик.
           Максим нічого не відповів, тільки ствердно кивнув русявою головою.
           –  Я хотів виправити двійку, а потім непомітно повернути журнал, – пояснив він крізь сльози. – Тільки побоявся черкати...
           –  То й добре, що побоявся! – зрадів Славко. – Тепер ми можемо спокійно повернути журнал Вікторії Сергіївні.
           –  І ми нічого їй не розкажемо? – кліпнув Максим віями, мокрими від солоної роси.
           –  Треба розказати, – твердо вирішив Славко. – Ти зробив негідний вчинок і маєш у ньому зізнатися й попросити вибачення.
           –  Але ж мене тепер виженуть зі школи... – схлипнув горе-крадій.
           –  Ні. Могли б вигнати, якби знайшли украдений журнал. А його неодмінно знайшли б! – запевнив Славко. – А ще у Вікторії Сергіївни могли бути проблеми на роботі. А потім про твій проступок неодмінно розказали б мамі й татові, а во­ни точно не взялися б тебе хвалити... – описав хлопчик-міліціонер всі неприємні наслідки Максимової крадіжки. – Класний журнал – це документ, як і щоденник. А документам ведеться суворий облік! Зрозумів?
           –  Так, зрозумів, – зітхнув Максим. – Але ви хоча б підете зі мною до вчительської, га? – з надією в голосі запитав він. – Будь ласка...
           –  Авжеж! – як один, вигукнули однокласники.


        • 4
        • 3
        • 2
        • 1
        • 2222
        • АРТ територія111
        • Дошкільнятам2

        БЛОГИ БІБЛІОТЕКИ

        Шановний читачу! Давай разом визначимо рейтинг книг "Весна - 2017". Яка книга, на твою думку, найцікавіша:
        Саллі Грін “Напівзагублений ”
        Джоан Роулінг “Гаррі Поттер и Прокляте дитя”
        Наталія Щерба “Лунастри”
        Саша Кочубей “Сім нескладух говорухи”
        Оксана Радушинська “Коли сонце було стозрячим. Амулет волхва”
        Наталка Малетич “Щоденник Ельфа”
        Ульф Старк “Диваки і зануди”
        Роальд Дал “Відьми”







        Яндекс.Метрика
        © ХОБ для дітей ім. Шевченка. , 2010-2017 г.
           Офіційний сайт
        29001, Україна, м. Хмельницький, вул. Свободи 51.
        www.odb.km.ua            mail@odb.km.ua
        Копіювання інформації можливе тільки за наявності згоди
        адміністратора, а також активного посилання на сайт.
        створення
        сайту
        Студія Спектр