www.odb.km.ua Відгуки та побажання
Пригода п’ятнадцята Хмельницька обласна бібліотека для дітей імені Т. Г. Шевченка
Діти Хмельниччини читають! Приєднуйся!   Читати - це круто!   Читати - престижно!   Читай і будь успішним!   Будь в тренді: читай і знай!   Читають батьки - читають діти!   Читай! Формат не має значення!
    Електронний каталогЗведений електронний каталог БХООб’єднана віртуальна довідкаВіртуальні виставкиБуктрейлери
      Про бібліотеку
      Ресурси бібліотеки
      Сторінка юного краєзнавця
      Проекти та програми
      "Героїв пам’ятаєм імена"
      Бібліотечному фахівцю
      Конкурси для дітей
      Електронна бібліотека

        Веб-уроки
        Здійснення закупівель
        Карта сайту


        Пошук по сайту


         
          Головна » Електронна бібліотека » Щоденник Славка Хоробрика, або Пригоди хлопчика-міліціонера
        Пригода п’ятнадцята

        ПРИГОДА П’ЯТНАДЦЯТА

        Парне молоко

           Славко, Катруся і пекінес Малюк цілий тиждень житимуть у Катрусиної тітки Оксани в селі. Незадовго до нового навчаль­ного року дітей відправили у село, аби, як сказали дорослі, вони подихали чистим, а не міським, загазованим повітрям, поїли свіжих овочів і фруктів та попили парного молока. Саме довкола молока і закрутилася історія, котра спершу здалася кримінальною, а потім стала повчальною.
           Хтось занадився випивати все молоко, яке тітка Оксана надоювала від своєї улюбленої кізки Мілки. Зазвичай воно стояло, накрите марлею, в банках на веранді. Діти, досхочу набігавшись округою, надскакували до веранди, наливали молоко в чашки і, прицмокуючи, випивали його. Ото задово­лення!!! Чудово!!!
           Коли, ні сіло ні впало, тітка почала помічати, що молоко невідомо як зникає з банок. Кішка Руда (її так назвали за колір шерсті) була поза підозрою, бо вона мала свою мисочку, куди господиня наливала їй молока і та пила його досхочу. Та й не змогла б Руда спершу зняти марлю з банки, випити молоко, а потім повернути накривку на місце.
           Отже, Славко, як майбутній міліціонер, узявся з'ясувати: хто ж це такий ласун, що готовий красти молоко з чужої веранди? Тим більше, що товариство хлопчикові склала Катруся Розум­ниця і майже справжній міліцейський пес Малюк. Разом вони неодмінно розплутають цю молочну таємницю!
           Як професійні слідчі, друзі спершу взялися розпитати міс­цевих мешканців, хто, на їхню думку, здатен на такий вчинок.
           –  Та кицька випила молоко! – однозначно заявила сусідка баба Клава.
           –  Міг і собака занадитися, – припустив дядько Іван.
           –  Вуж! – компетентно промовив колишній лісник дід Микола.
           –  З двома руками і двома ногами – людина, – відмах­нулася тітка Світлана і знову взялася до прополювання бур'янів на городі.
           Ціле тобі гроно підозрюваних!..
           Для того, аби об’єктивно оцінити ситуацію, діти навідалися на берег, де зазвичай паслася коза Мілка. По сусідству з нею якісь господарі припнули велику чорно-рябу корову і кількох телят. Малюк, як тільки побачив незнайому величезну тварину (він-бо ніколи раніше так близько не бачив корову, хіба в рекламі по телевізору), зчинив такий лемент, що переля­кав усю живність, котра до цього мирно паслася на бережку! Схоже, Малюк не зможе взяти слід. Він надто вразливий до живої природи...
           –  Славку, кого ж ми будемо шукати? – розгубилася Катруся.
           –  Навіть не знаю... – зізнався замислений хлопчик. – Кат­русю, скажи, а хіба тут не у всіх є корови чи кози? – навіщось поцікавився Славко.
           –  Майже у всіх, – Катруся не вперше бувала в тітки, тому знала всі подробиці тутешнього життя. – У кожному господарстві тримають корів, лише дехто, як моя тітка Оксана, – кіз. А чо­му ти запитуєш?
           –  Мені здається, що молоко не крастиме той, у кого вдома і так його досхочу, – почав Славко розмірковувати вголос. – Отже, на веранду до тітки Оксани занадився хтось, хто не тримає господарства!
           –  Справді! – погодилася дівчинка.
           –  А в кого тут поруч немає господарства? – розпитував далі Славко.
           –  У всіх є... – знизала плечима Катруся і для більшої впевненості навіть один за одним загнула пальці, пригадавши усіх сусідів. – Зажди! – спохопилася вона. – Просто через город від тітки Оксани живе дід Федір. Він дуже старенький і ходить, спираючись на два ціпки. У нього немає ніякого господарства, – запевнила Катруся Розумниця.
           –  Може бути... – замислився Славко Хоробрик. – Може бути... Тоді – влаштуємо засідку!
           Доки тітка Оксана поралася на городі, діти заховалися у заростях в’юнкої троянди неподалік веранди і почали чекати... Спершу біло цікаво виглядати з-за пахучих трояндових кущів: ти бачиш геть усе, а тебе не помічає ніхто! Але згодом діти трохи потомилися і врешті їм стало геть нудно отак бити байдики другу чи третю годину поспіль.
           –  Славку, а може, ми вигадаємо якийсь інший спосіб знайти крадія молока? – з надією запитала сонна Катруся.
           –  Заждімо ще зовсім трішки, – попросив її Славко.
           Він-бо точно знав, що терплячість у такій справі завжди винагороджується успіхом. Звідки знав? Звісно, з розповідей дідуся і тата.
           І зовсім скоро Славкові здогади почали втілюватися в життя. Спочатку з-за хати почулося характерне стукання – так стукає ціпок, коли вдаряється у щось тверде, наприклад, підмурок, камінець чи бордюр. Згодом – у полі зору юних слідчих з'явився старенький дідок. Він весь час озирався і підтюпцем, спритно спираючись на палиці, попростував прямісінько до веранди.
           –  Нам час! – пошепки скомандував Славко.
           Діти залишили схованку в трояндових кущах і хутко побігли услід за непроханим гостем. Дідусь саме приклався до слоїка з молоком.
           –  Ой... – зніяковів він, коли діти зненацька опинилися на порозі й застали його, можна сказати, на місці злочину.
           Славко й Катруся також розгубилися: як їм присоромлю­вати за крадіжку такого старого-старого чоловіка? Він навіть старший за Славкового дідуся...
           Несподівано допомогла тітка Оксана, яка саме на цю пору повернулася до хати.
           –  Діду Федоре!.. То це Ви?.. – розгубилася вона від неспо­діваного і неприємного відкриття. – Чого ж Ви, як злодій, про­крадаєтеся до обійстя?
           –  Молоко дуже добре... – прицмокнув старенький.
           –  Хіба я не пригостила б Вас отим молоком? – запитала тітка Оксана. – Невже треба красти?
           –  Дуже смачне... – повторив дід Федір і присоромлено опустив очі. – Вибач, Оксано... Кхи-кхи..
           –  Та це Ви мене вибачте, – раптом розчулилася тітка. – Могла б сама здогадатися і запропонувати Вам молочка. Сідайте, не стійте. Вам же важко...
           Тітка Оксана підсунула старенькому стілець, а решту молока з банки перелила в чашку і подала дідусеві.
           –  Ви більше не крадіть! – настановила господиня дому. – Я Вам щоранку залишатиму слоїк парного молочка. А ще – подарую кізочку, яку цієї весни народила моя Мілка.
           –  Куди мені кізочку? – відмахнувся дід Федір. – Я старий, слабкий, самотній...
           –  Ото будете її доглядати, а вона навесні почне частувати Вас молоком, – постановила тітка Оксана. – Вже буде Вам веселіше і не так самотньо! А треба буде – я Вам допоможу.
           Потім тітка Оксана дістала з духовки пиріжки з яблуками, і всі дружно смакували випічкою зі свіжим молоком.


        • 4
        • 3
        • 2
        • 1
        • 2222
        • АРТ територія111
        • Дошкільнятам2

        БЛОГИ БІБЛІОТЕКИ

        Шановний читачу! Давай разом визначимо рейтинг книг "Літо - 2017". Яка книга, на твою думку, найцікавіша:
        Сергій Гридін “Не ангел”
        Андрій Кокотюха “Гімназист і чорна рука”
        Наталія Щерба “Чароділ”
        Василь Карпюк “Ще літо, але вже все зрозуміло”
        Оксана Лущевська “Задзеркалля”
        Марина Рибалко “Марічка і червоний король”
        Люсі-Мон Монтгомері “Діти з долини Райдуг”







        © ХОБ для дітей ім. Шевченка. , 2010-2017 г.
           Офіційний сайт
        29001, Україна, м. Хмельницький, вул. Свободи 51.
        www.odb.km.ua            mail@odb.km.ua
        Копіювання інформації можливе тільки за наявності згоди
        адміністратора, а також активного посилання на сайт.
        створення
        сайту
        Студія Спектр