www.odb.km.ua Відгуки та побажання
Методичні матеріали Хмельницька обласна бібліотека для дітей імені Т. Г. Шевченка
Діти Хмельниччини читають! Приєднуйся!   Читати - це круто!   Читати - престижно!   Читай і будь успішним!   Будь в тренді: читай і знай!   Читають батьки - читають діти!   Читай! Формат не має значення!
    Електронний каталогЗведений електронний каталог БХООб’єднана віртуальна довідкаВіртуальна довідкаОнлайн послуги
      Про бібліотеку
      Ресурси бібліотеки
      Сторінка юного краєзнавця
      Проекти та програми
      Героїв пам’ятаєм імена
      Бібліотечному фахівцю
      Конкурси для дітей
      Електронна бібліотека
      Веб-уроки
      Здійснення закупівель
      Онлайн послуги
      Відкриті дані
      Карта сайту
      Аудіокнига


       

      Методичні матеріали

        Головна » Бібліотечному фахівцю » Методичні матеріали
      "Діти в бібліотеці". Методичні рекомендації з питань організації роботи з читачами-дітьми.
      admin
      11 липня 2018 р.

         Бібліотека сьогодні – це реальний і віртуальний простір з вільним доступом до інформації кожної дитини. Вона просуває читання заради духовного збагачення, інтелектуального та творчого розвитку дітей.
        Тому, розглядаючи питання організації роботи з читачами-дітьми, насамперед, потрібно звернути увагу на їх особливості. Це важливо для успішного обслуговування та загальної взаємодії з користувачем. Адже саме він має стати центром уваги бібліотекаря. Потрібно максимально розширити коло впливу на нього, налагодити відносини через усі можливі канали комунікації, при цьому всьому формат живого спілкування має бути визначальним.
         Відомо, що послугами бібліотек користуються різні вікові групи читачів-дітей: від дошкільників до старшокласників. Сприйняття інформації їх теж різне. Отже, про психологічні особливості дітей:

      Психологічна характеристика дітей дошкільного віку.
         Це діти віком від 0 до 6 років. Окремо потрібно нагадати про тенденцію активного залучення до раннього розвитку наймолодших читачів – дітей віком від 0 до 3 років. Бібліотека в цьому випадку стає осередком пізнавального і творчого розвитку малечі. Спільні зусилля з батьками дадуть плідні результати. Допоможуть виховати їх розважально-ігрові заходи, знайомство з казковими персонажами, інсценізація, голосні читання та ін. Доречним буде використання матеріалів проекту “Почитайко” Національної бібліотеки України для дітей. Він пропонує ознайомлення з віршами, короткими оповіданнями, відібраними і озвученими працівниками спеціалізованих бібліотек України.
         Серед особливостей дітей віком від 4 до 6 років – складання нової соціальної ситуації розвитку. Провідна роль в цьому відводиться грі, в ході якої діти освоюють інші види діяльності, невідомі для себе, спостерігається інтенсивний інтелектуальний розвиток, формується готовність до навчання в школі. В цей період у них з’являється певне коло елементарних обов’язків, змінюються взаємини з дорослими, поступово вони відходять від спільної роботи до самостійного виконання завдань. Діти набувають спілкування з однолітками, з’являються певні стосунки між ними, коло їх спілкування розширюється. Вони усвідомлюють свої вчинки, мають величезний інтерес до світу дорослих, діють як дорослі але у форматі сюжетно-рольової гри. Тому бібліотекарям в роботі з такими дітьми особливу увагу варто звернути на формат спілкування сюжетно-рольової гри. В таких ігрових умовах дитина-читач емоційно та інтелектуально заcвоїть систему людських відносин. Таким чином вона задовільняє свою потребу у спілкуванні з однолітками та потребу у суспільнозначимій діяльності. От чому дітей дошкільного віку потрібно залучати до бібліотеки. В цей період розвивається їх творча діяльність (конструкційні ігри, технічна і художня творчість); дитина усвідомлює норми і правила, розрізнення того, що є добрим і поганим. Особливістю розвитку мовлення дітей цього періоду є те, що вони самостійно придумують казки, короткі оповідання, малюють, ліплять, читають, слухають музику та ін. Вони сприйнятливі до пізнання кольорів, форм, розмірів предметів тощо. Бібліотекарі мають активізувати читання, стимулювати дітей до пізнання.

      Психологічна характеристика дітей молодшого шкільного віку.
         Це діти віком 6-10 років. Основною особливістю цього віку є зміна соціальної позиції, яка характеризується прийняттям нової соціальної ролі “учень”. В цей період вони усвідомлюють своє соціальне “Я”. Діти в цьому віці шукають своє місце в колективі, налагоджують контакти з однокласниками, які з роками стають сталими, з’являються спільні інтереси, загальні переживання. Успішному розвитку і навчанню сприятимуть спілкування з дорослими, читання їм книг, уважне вислуховування їх думок, підтримка інтересу до пізнання. В цей період підкреслюється вплив сім’ї на життєдіяльність дитини. Тому бібліотекарям важливо працювати в напрямку родинно-сімейного виховання, забезпечити  позитивні батьківсько-дитячі взаємини шляхом проведення цікавого і зміствного дозвілля в бібліотеці. Матеріали з досвіду роботи бібліотек для дітей області “Малюк у бібліотеці” (Хмельницька ОДБ) допоможуть зробити процес спілкування з молодшими читачами та їх батька-ми більш творчим та ефективним.

      Психологічна характеристика дітей підліткового віку.
         Підлітковий вік охоплює період розвитку дитини від 11 до 15 ро­ків. Biн є органічним продовженням молодшого шкільного віку і водночас відрізняється від нього. Діти на цьому етапі розвитку навчаються в середніх класах загальноосвітньої школи, тому цей період називають середнім шкільним віком.Діти в цьому віці мислять абстрактно, з’являється власна логічна система, здатність критикувати. Цей період визначається створенням кумирів. Тому необхідно враховувати потреби дітей в пізнанні і подавати їх у такій формі, щоб виник інтерес, емоційний відгук. Актуальним стає спілкування з однолітками. Саме воно може відсунути на другий план навчання, спілкування з батьками. Формувати мотиви до пізнання потрібно у відповідності до домінуючої потреби віку – пізнавальної. Зростає особистісна незалежність та здатність самоуправляти власною поведінкою, прийняття на себе відновідальності. Тому варто активно використовувати самостійність дітей в проведенні заходів, долучення до їх організації, особливо інтелектуально-змагального характеру. Тут створюються умови для вибору підлітком позиції помічника дорослого і реалізації його особистості. Проведення заходів для цієї категорії читачів потребує урізноманітнення використання додаткових засобів. Вони будуть цікавими коли, сприятимуть розвитку мислення, розвитку вміння причинного пояснення явищ, обгрунтуванню висновків тощо. У них присутні сформовані інтереси, пов’язані зі здібностями, професійною спрямованістю.
         Підлітки-читачі – категоріямобільна, комп’ютерна, динамічна. Змінилися пізнавальні і читацькі інтереси сучасних читачів, їхні дозвіллєві переваги, джерела одержуваної інформації. Змінилися процеси і характеристики читання в цілому. Вони відносяться до книги не як до “підручника життя”, а як до одного із засобів інформації і масової комунікації. Читання стає більш функціональним і прагматичним: або книга читається для виконання шкільного завдання, або – для відпочинку. І, найголовніше, змінилися характер і ставлення  підлітків до всього комплексу медіа: книг, періодики, телебачення, радіо, а також до мультимедіа й Інтернету. Кваліфіковане використання Інтернету сприяє піднесенню ролі бібліотеки як фундаменту освіти, зростанню просвітницької місії бібліотеки, якісно збільшується її інформаційний потенціал. Доречним буде звернення до методичних рекомендацій Інформаційні технології в бібліотеці для дітей” (Хмельницька ОДБ).
         Чим живе сучасний підліток, що його цікавить, що турбує, хто його кумири, наскільки активною є його життєва позиція? Саме такі питання мають хвилюватибібліотекарів. У підлітків безліч запитань до життя і вони в силу своїх вікових особливостей, як ніхто потребують розуміння, уваги та ненав’язливої допомоги.        

      Індивідуальна робота

        Підтримка інтересу до читання напряму залежить від індивідуальної роботи з читачем. Тут важливе володіння навичками взаємодії з дітьми, вміння працювати з різними їх віковими категоріями, бажання допомогти їм зорієнтуватись в інформаційному просторі, навчити ним користуватись, тобто бути не байдужим.
         Головне в індивідуальному бібліотечному обслуговуванні – це особистість бібліотекаря. Роль бібліотекаря, якого діти самостійно обирають для спілкування, надзвичайно цінна.Він може привабити до читаня книг, навчити користуватись інформацією.
         Індивідуальний підхід до читача є ключовою ланкою в процесі залучення його до бібліотеки та обслуговування. Потрібно розуміти, що читач приходить перш за все як індивідуальність, зі своїми потребами, а бібліотекар виглядає в його очах, як втілення всієї системи засобів інформації. Коло індивідуальної роботи значно ширше, ніж просто бесіда або набір дій бібліотекаря. Насамперед, потрібно вивчити своїх читачів: їх особливості, інтереси, потреби, мотиви зверенення. На власному досвіді кожен бібліотекар переконується втому, наскількиважлива перша зустріч з майбутніми читачами. Привітність та увага до читача допоможуть йому в майбутньому відчути себе комфортно в спілкуванні з бібліотекарем. Дуже важливо зуміти емоційно вплинути на дитину, стати порадником і першим помічником, визначити рівень читання у наймолодших читачів – це потрібно для рекомендації книг для самостійного читання або ж читання їм дорислими, спільного прочитання вдома. В індивідуальній роботі варто пам’ятати про вже визначені рівні читачів:
         • механічні – вони вміють поєднувати звуки мови з письмовими знаками – читачі
           старшого дошкільного віку;

         • автоматичні – вони можуть слідкувати за оповіддю, особливо якщо її структура
           добре відома – до цієї категорії належать більшість читачів-дітей;

         • рефлективні – вони переповідають та оцінюють текст під час читання;
         • творчі – для них читання художніх творів є мистецтвом, вони розуміють
           стиль і техніку написання.

         Бібліотекарю потрібно провести дитину по цих читацьких рівнях, прививаючи любов до отримання знань. На цьому шляху важливе спілкування з нею, вивчення її інтересів, вплив на читання. Все заради її розвитку як читача.
         Основна форма індивідуальної роботи з читачем – бесіда, у всіх її різновидах за метою, формою, використаними прийомами. Вона потрібна для:
         • налагодження контакту з дитиною (щоб відвідування бібліотеки стало для неї
           приємною подією);

         • проведення екскурсії по бібліотеці (для того, щоб він почував себе комфортно
           та орієнтувався в просторі);

         • для допомоги читачеві у виборі книги.
         Крім того, в практику бібліотечної роботи все активніше впроваджується віртуальне спілкування. Завдяки новим інформаційним технологіям з’явилася можливість для користувача поставити через віртуальну довідкову службу питання бібліотекарю онлайн. Віртуальне спілкування включає обмін текстовими повідомленнями, електронну пошту, відеозв’язок з бібліотекарем тощо.
         Для промоції певної книги читачеві корисним буде використання наступних прийомів:
         – “мости” – від знайомих читачеві до незнайомих, від простих до складних.
            Базується на схожості елементів (наприклад, від кіно до книги, від одного твору
            автора 
      до іншого);
         – “опора на відоме”– рекомендація книги з посиланням на відомі факти;
         – “авторитет”– спирання на відоме ім’я автора, або відгук відомої людини;
         – “сюрприз”– рекомендація нової книги, несподіваної для читача, але така,
            що йому сподобається;

         – “інтрига”– знайомство з невеличким цікавим епізодом, який викличе зацікавленість
            у читача;

         – “книга для тебе”– книга відібрана саме для конкретного читача;
         – “читач-читачеві”– в книгу, яка рекомендується додається відгук читача-ровесника.
         Щоб індивідуальна робота з читачем мала успіх, важливо вміти слухати кожного читача, знайти свої підходи до кожного, в спілкуванні виділити важливе для їх вивчення як читача. Працюючи над цим, потрібно звернути увагу на характеристики читача:
         • особистісні якості;
         • читацькі потреби та інтереси;
         • мотиви читання;
         • потенційні читацькі інтереси, які можна розвинути;
         Особливу увагу потрібно звертати на дітей, які мають розвинені таланти – обдаровані діти, учасники предметних олімпіад і найактивніші читачі, а також тих, хто читає мало і ще не має визначених інтересів. Обидві категорії портебують допомоги, одні – в реалізації, інші – в пошуку потрібного.
         Працюючи індивідуально з дітьми, варто пам’ятати, що молодші читачі добре сприймають рекомендаційну бесіду. Для середнього віку доцільніше застосовувати ті форми роботи, які ненав’язливо допоможуть вибрати потрібну книгу з декількох – інтерв’ю, робота з відгуками, бесіди. Читачі старшого віку люблять висловлювати свою думку, спілкуватись з однолітками. Тому для них – анкети, відгуки.
         Хочеться наголосити, що індивідуальна робота буде успішною в тому випадку, коли буде вестись професійно та систематично. Ватро дотримуватись у спілкуванні з читачами-дітьми непорушних стандартів:
         
      • актвне привітання;
         • зоровий контакт;
         • усмішка;
         • емоційний зв’язок;
         • повне інформування;
         • не розмовляти при читачеві про особисті або виробничі питання.

      Бібліотечний простір для дітей

         В бібліотеці має бути комфортно, сучасно і максимально зручно. Тоді вона сприймається як центр інформації та затребуване місце для спілкування, вільна територія для реалізації творчих та культурно-освітніх потреб. Бібліотечний простір повинен вражати і надихати читача гратися і вчитися, пізнавати і вдосконалюватись в її стінах. Для цього необхідні нові концепції оформлення, дизайну фізичного простору бібліотеки.
         Чому так активно звертається увага на дизайн? Саме дитина-читач, яка так прагне змін у всьому, буде ходити із задоволенням до бібліотеки, коли там їй комфортно і сучасно. Дитина сприймає яскраві кольори, шрифти відповідного розміру, оригінальне оформлення виставок, яке займає головне місце при знайомстві з фондом. Тут важливі тони і кольори, вільний доступ до стелажів, розміри виставок, зручність роботи біля них. Бібліотека має давати емоцію і відповідати сучасним тенденціям розвитку суспільства, очікуванням дітей.
         Звичайно, книжковий простір для дитини має бути не лише відкритим, а й цікавим. Формуючи середовище, важливо будувати його з врахуванням вікових особливостей і типологією читання. Зона для маленьких має бути найяскравішою. Трохи старші діти полюбляють не тільки роздивлятись, для них важливий рух і маніпуляції. Тому для них готується насичений предметний ряд. На полицях доречною є присутність іграшок та веселих літературних ігор. Для середнього і старшого віку середовище вибудовується з врахуванням вікових особливостей і багатофункціональності: учбові комплекси, виставкові зони тощо. Допоможуть в цьому матеріали з досвіду роботи з читачами-дітьми бібліотек Хмельницької та Тернопільської областей Від традицій до новацій”  (Хмельницька ОДБ).
         І головне в облаштуванні простору – не забувати про вплив на загальну атмосферу таких важливих компонентів: освітлення, меблі, квіти, настрій, музика, телебачення, енергетика, персоналізація, перевищення очікувань, використання імені користувача, бажання йому допомогти.
         Простір має бути наповнений фокус-зонами, наприклад:
         • ІТ – комп’ютерна техніка з доступом до Інтернету та Wі-Fі (для самостійної роботи
           та навчання, створення презентацій, підготовки рефератів, онлайн-спілкування та ін.);

        • Творча – з матеріалами для майстрування, презентації досвіду, обміну ідеями,
           реалізації захоплень, хобі тощо;

        • Тиха – зі зручними меблями (для самостійного читання, спілкування з друзями
           чи ровесниками);

        • Ігрова – настільні ігри, конструктори, ігрові комплекси, м’які іграшки тощо;
        • Релакс – для психологічного розвантаження батьків і дітей.
        Цікаві рішення популяризації ресурсів з використанням сучасних методів реклами і їх зонування пропонуються в консультації “Мерчандайзинг у бібліотеці, або як полегшити вибір книги читачу”  (Національна бібліотека України для дітей).

      Бібліотека – для дітей громади

         У зв’язку з проведенням реформування, бібліотеки мають налаштуватися на переосмислення, впровадження інновацій і адаптацію бібліотечного обслуговування дітей до потреб місцевої громади. Вона чекає від бібліотеки на якісні бібліотечні послуги, які задовольнятимуть потреби та відповідатимуть очікуванням. Бібліотеці потрібно бути в центрі громадських інтересів, знати потреби дітей громади, змінюватись і розвиватись разом з громадою.
         Потрібно пам’ятати, що самостійно бібліотека не зможе вести повноцінну роботу (без партнерських відносин з громадськими організаціями, установами, соціальними структурами та ін.). В партнерських відносинах вона має виступити ініціатором, жаною стороною цих відносин, обізнаною із запитами читачів. В результаті такого партнерства бібліотека отримає: залучення до роботи широкого кола спеціалістів; нові джерела інформації; підтримку громади, міцевої влади.
          Алгоритм задоволення потреб користувачів сучасних бібліотек має передбачати:
          • відкриті бібліотечні фонди;
          • нову літературу;
          • Інтернет;
          • відвідування бібліотеки родиною;
          • соціокультурну діяльність;
          • соціальні проекти;
          • безбар’єрний доступ.
        Цьому сприятимуть власні проекти та участь в інших. Саме вони допоможуть отримати сучасні технології, які допоможуть розширити спектр продуктів і послуг; здійснювати інформаційне забезпечення на якісно новому рівні; створити багатофункціональні приміщення, які дозволять забезпечити культурну, освітню і комунікаційну функції; стати місцем для дітей, де вони зможуть вдосконалювати свої знання і продуктивно спілкуватись.
          Пам’ятайте – для реалізації проектів бібліотекарю потрібно бути:
          ініціативним,
          готовим до змін,
          комунікабельним,
          вміти бачити шляхи розвитку,
          володіти творчими та організаційними підходами,
          вміти створювати електронні інформаційні ресурси,
          небайдужим до потреб читачів своєї громади.
        Тоді бібліотека буде успішним, необхідним інформаційним, освітнім, дозвіллєвим центром громади.

      Список використаної літератури:

      • Лахно О. Публічна бібліотека – інформаційний центр громади / Міністерство культури і туризму України ; Національна парламентська бібліотека України ; О.Лахно, С.Кравченко, І.Цуріна. – Київ, 2008. – 51 с.

      •  •  •

      • Талалаєвська М. Нові бачення просторових рішень бібліотек (за матеріалами зарубіжних і українських інтернет-джерел) / М.Талалаєвська  // Бібліотечна планета. – 2018. – № 1. – С. 20-22.

      Вебліографія:

      • Бібліотека як центр спілкування : метод.-бібліогр. матеріали / ОУНБ ім. В. Г. Короленка ; підгот. О. Рижаєва ; відп. за вип. О. Сльозка. – Чернігів, 2011. – 55с. [Електронний ресурс] .– Режим  доступу:
      http://libkor.com.ua/php/metod_mat_files/Library_ as_ a_center_of_communication.pdf (дата звернення 15.06.2018 р.). – Назва з екрана.

      • Особистість дитини дошкільного віку: психологічні особливості розвитку [Електронний ресурс] // Психологія. – Режим доступу: http://osvita.ua/vnz/reports/psychology/29338/ (дата звернення 15.06.2018 р.). – Назва з екрана.

      • Руденко І. Особливості психологічного розвитку дитини: вікові кризи, основні новоутворення, провідні типи діяльності / І.Руденко [Електронний ресурс] // Віртуальна школа професійного становлення молодого педагога. – Режим доступу:
      http://teacher.ed-sp.net/index.php?option=com_content&view=article&id=180:2014-07-25-11-30-11&catid=1:2011-09-13-21-50-27&Itemid=2 (дата звернення 15.06.2018 р.). – Назва з екрана.

      • Позиціонування і партнерство в сучасній системі соціокультурних комунікацій бібліотеки для дітей / Нац. б-ка України для дітей ; автор-упоряд. О.В.Безручко. – Київ, 2014. – 32 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:       http://www.chl.kiev.ua/mbm/Book/View/158#page/4/mode/2up (дата звернення: 15.06.2018 р.). – Назва з екрана.

      • Психологічна характеристика дошкільного віку [Електронний ресурс] // Навчальні матеріали онлайн. – Режим доступу: http://pidruchniki.com/15970122/psihologiya/psihologichna_harakteristika_doshkilnogo_viku (дата звернення 15.06.2018 р.). – Назва з      екрана.

      • Психологічні особливості дітей молодшого шкільного  та підліткового віку [Електронний ресурс] // Про.Світ. – Режим доступу: http://www.prosvitcenter.org/uk/psyhologichni-osoblyvosti-ditej-molo/ (дата звернення 15.06.2018 р.). – Назва з екрана.

      • Середній шкільний вік [Електронний ресурс] // Посібники. – Режим доступу: http://posibniki.com.ua/post-seredniy-shkilniy-vik (дата звернення 15.06.2018 р.). – Назва з екрана.

      • Шуляк С.О. Використання сучасних ігрових форм у бібліотечно-інформаційному обслуговуванні читачів дитячих бібліотек  [Електронний ресурс] / С.О.Шуляк. – Режим доступу: http://pednauki.chdu.edu.ua/article/viewFile/79339/75072 (дата звернення 15.06.2018 р.). – Назва з екрана.

       

      УДК 027.625
               Д 49

         Діти в бібліотеці : методичні рекомендації з питань організації роботи з читачами-дітьми / Управління культури, національностей, релігій та туризму Хмельницької облдержадміністрації ; обл. бібліотека для дітей ім. Т.Г.Шевченка. –  Хмельницький, 2018. – 10 с.
         У даному виданні розміщені рекомендації для бібліотекарів, які працюють з дітьми. Вони допоможуть якісно організувати роботу з читачами цієї категорії.

       

         Матеріали обговорені на засіданні  науково-методичної ради обласної бібліотеки для дітей імені Т.Г.Шевченка.
         Протокол № 3 від 18.06.2018 р.

       

         Матеріал підготувала                      Лифар О.П.

         Комп’ютерний набір                        Богданова О.Г.

         Відповідальна за випуск                 Черноус В.Ю.

       


      • 4
      • 3
      • 2
      • 1
      • 2222
      • АРТ територія111
      • Дошкільнятам2

      Бібліотека запрошує

      БЛОГИ БІБЛІОТЕКИ

      Шановний читачу! Давай разом визначимо рейтинг книг “Осінь 2019”. Яка книга, на твою думку, найцікавіша:
      Анна Лачина “Украдений світ”
      Ольга Войтенко “У світлі світляків”
      Гюдрун Скреттінг “Антон”
      Валентина Захабура “Лепрекони”
      Дженні Німмо “Чарлі Бон”
      Люсі Гокінг, Стівен Гокінг “Джорж”
      Дорота Сувальська “Сюзанка хитрує”
      Алевтіна Шавлач “Пампуха”
      Олександр Зубченко “Перемагаючи долю”
      Анастасія Нікуліна “Зграя”







      © ХОБ для дітей ім. Шевченка. , 2010-2019 г.
         Офіційний сайт
      29001, Україна, м. Хмельницький, вул. Свободи 51.
      www.odb.km.ua            mail@odb.km.ua
      Копіювання інформації можливе тільки за наявності згоди
      адміністратора, а також активного посилання на сайт.
      створення
      сайту
      Студія Спектр