Пам'ятник Володимиру Великому в Києві

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

   Князь Володимир. В історію нашого народу він увійшов як князь Святитель, який охрестив Україну-Русь і ввів її в християнську цивілізацію.
   Володимир Святославич був третім сином князя Святослава Ігоровича. Рік його народження точно не встановлено (припускають 948 року). Матір'ю Володимира була ключниця княгині Ольги рабиня Малуша, тому прізвисько “робичич” – син рабині – супроводжувало його протягом усього життя.
   Як свідчить “Повість минулих літ”, після смерті княгині Ольги, у 969 році Святослав поділив своє князівство між дітьми. Старшому синові Ярополку дістався Київ, Олега було відправлено в Овруч до древлян, а Володимир у супроводі брата матері Добрині, згідно наказу Святослава, поїхав у Новгород.
   Навесні 972 року, повертаючись із невдалого походу, по дорозі до Києва, біля Дніпровських пагорбів князь Святослав із дружиною попав у засідку печенігів. У нерівному бою князь Святослав загинув. Невдовзі між його синами спалахнули чвари, в результаті яких загинули князі Олег та Ярополк. Зібравши велике військо, Володимир повернувся і у 980 році зайняв Київ.
   Єдиновладний правитель усіх давньоруських земель рішуче розпочав реформи державного устрою:
   - у кінці 80-х років Х ст. Володимир послав дванадцять своїх синів і вірних дружинників до різних міст Київської Русі, таким чином на місцях правили близькі до князя люди і втілювали в життя його волю;
   - для посилення своєї влади та влади бояр князь Володимир удосконалив і доповнив попередній кодекс “Закон Руський”, особлива увага приділялась “Статуту земляному”;
   - першим із українських князів Володимир почав карбувати срібні і золоті монети на зразок візантійських, на яких були зображені образи Христа й князя Володимира та знак “тризуб”;
   - велику увагу приділяв будівництву столиці Русі – місту Києву: в кінці Х ст. було збудовано фортецю, високі земляні вали.
   У зовнішній політиці Володимир продовжував справу своїх попередників, приєднуючи все нові й нові землі.
   Невдовзі Київська Русь стала найбільшою країною в Європі. Її кордони сягали на півночі до Чудського та Ладозького озер, на півдні – до Дону, Росі, Південного Бугу, на сході – до Оки та Волги, а на заході – до Дністра, Карпат та Західного Бугу. Для захисту від набігів печенігів було створено цілу систему фортець вздовж річок Десна, Осетр, Сула.
  Щоб довести світові про могутність Русі, Володимир вирушив у похід на візантійський Корсунь (Херсонес), обложив і захопив місто. Князь зажадав, щоб візантійські імператори віддали за нього заміж їхню сестру, царівну Анну. І вони на це погодились, але за умови, що Володимир прийме хрещення. Коли Анна у супроводі політичних і релігійних діячів прибула, князь Володимир прийняв хрещення, одружився з нею, віддав Корсунь грекам і з почестями повернувся до Києва. Так розповідають літописи.

Васнецов В. Хрещення Князя Володимира

   Князь Володимир розумів, що для утворення сильної, єдиної держави потрібна була державна релігія. На той час у столиці жили і мусульмани, і іудеї, були і впливові християнські общини. Та, повернувшись до Києва, князь знав напевне, що Русь буде християнською. Історичні документи свідчать, що Хрещення Русі відбулося близько 988 року. Частина населення чинила опір нововведенням, у Новгороді навіть спалахнула збройна боротьба.
   Щоб закріпити нову релігію, князь наказав будувати церкви і ставити їх на тих місцях, де раніше стояли ідоли – язичницькі боги.
   “…Він виписав із грецьких і болгарських земель багато священиків, а також єпископів і митрополитів, казав їм учити наших людей і настановляти з них священиків. Почав ставити церкви по городах і по селах, де хрестили людей; закликав грецьких майстрів і казав їм вимурувати гарні церкви у Києві й по деяких інших містах. Попривозив із грецьких міст ікони, книги, також статуї. Виписав майстрів із Візантії й казав їм бити українські гроші, золоті й срібні, – такі, як бито у Візантії. Одним словом, старався уподобити свою державу до Візантії, в чім лиш міг. З тим настала велика відміна на Україні і по всіх землях Київської держави. З християнством із Греції та Болгарії прийшли до нас наука, освіта, книги” – із книги Михайла Грушевського “Як жив український народ”.
   Прийняття прославленого християнства в Київській Русі мало величезне значення:
   - ця релігія освячувала княжу владу і всебічно відстоювала її авторитет;
   - йшло прискорення розвитку феодального землеволодіння (монастирі перетворювалися на великих землевласників);
   - настав усебічний розвиток руської культури, освіти, моралі. При монастирях і церквах відкривалися школи, створювалися бібліотеки;
   - відбулося міжнародне визнання Київської Русі.
   Керуючи державою протягом тридцяти п'яти років, здійснивши глибокі зміни у державотворенні, Володимир Великий помер 15 липня 1015 року в селі Берестове під Києвом і був похований у десятинній церкві у Києві. 
   Отож, поширення християнства, введення України в коло християнських держав, заснування шкіл, будівництво храмів, міст, зміни в законодавстві – все це великі заслуги князя Володимира. Великою, міцною і єдиною була при ньому княжа Україна. За його труди на благо рідної землі народ ще за життя назвав його Великим князем, любив його як батька нації, а після смерті ввів його до лику святих.

Лебедєв К.В. Хрещення киян

ЦЕ ЦІКАВО!

Династичні зв'язки князя Володимира

   Прийнявши християнство, князь Володимир став могутнім державотворцем, у якого склалися рівноправні зв'язки зі багатьма країнами Європи. Літописи повідомляють, що дружні стосунки князь Володимир мав із сусідніми князями: Болеславом Лядським, Стефаном Угорським, Андріхом Чеським, майбутнім королем Норвегії Олафом Трігвісоном та іншими.
   Своїх дітей він одружив із членами родин західноєвропейських володарів:
   - син Святополк одружився із дочкою польського князя Болеслава Хороброго; 
   - син Ярослав – з дочкою короля Швеції Олафа Інгігердою – Іриною;
   - дочка Премислава була одружена з угорським королем Ладиславом Лисим;
   - друга донька – з чеським королем Болеславом Рудим;
   - третя – Марія Доброніга  – з королем Польщі Казимиром Обновителем.
   Шлюб Володимира з Анною зв'язав його не лише з візантійськими, а й також з німецькими цісарями: сестра Анни Теофано була дружиною цісаря Оттона ІІ і матір'ю Оттона ІІІ.

ВАРТО ЗНАТИ

   Хрещення Русі – запровадження в Київській Русі християнства, яке відбулося за князювання Володимира Святославича близько 988 року. Запровадження християнства сприяло підвищенню авторитету держави на міжнародній арені та збагаченню культури Київської Русі.
   Християнство – одна із світових релігій. Виникло в І ст. н.е. у східних провінціях Римської імперії. Має три основні напрямки: православ'я, католицизм, протестантизм.  Грунтується на вірі в Ісуса Христа як боголюдини, який зійшов на землю і прийняв страждання заради спасіння людства.
   Православ'я – один із трьох напрямків християнства. Остаточно сформувалося в 1054 році, коли християнство поділилося на візантійську та римо-католицьку церкви. Набуло поширення в Київській Русі.

Хрещення Київської Русі-України

ПРОЧИТАЙТЕ ПРО ВОЛОДИМИРА ВЕЛИКОГО:

♦ Білоусов Є.В. Володимир Святий – князь Київський / Є.В.Білоусов ; худож. Т.Лисюк. – Київ : Книга, 1997. – 14 с. : ілюстр.

♦ Історія хрещення Київської Русі. – Київ : Кондор, 2013. – 64 с.

♦ Скляренко С.Д. Володимир : роман / С.Д.Скляренко ; худож. І.Ю.Селютін. – Донецьк : Сталкер, 2008. – 528 с. – (Україна крізь віки).

♦ Толочко О.П. Київська Русь. Т. 4 / О.П.Толочко, П.П.Толочко. – Київ : Альтернативи, 1998. – 351 с. – (Україна крізь віки).

*     *    *

♦ Володимир Великий (948-1015) // Усі видатні постаті історії України. – Харків, 2006. – С. 25-30.

♦ Володимир Святославич // Котляр М.Ф. Історія України в особах : давньоруська держава / М.Ф.Котляр. – Київ, 1996. – С. 60-67.

♦ Володимир і Ярослав. Християнство на Україні // Грушевський М. Як жив український народ / М.Грушевський ; худож. О.Штанко. – Київ, 1999. – С. 25-31.

♦ Володимир Святославич // Ушаков Д.О. Видатні українці / Д.О.Ушаков. – Харків, 2008. – С. 12-15.

♦ Розвиток Київської Русі // Єрмановська Г. Україна / Г.Єрмановська. – Харків, 2016. – С. 11-14.

♦ Володимир Святославич // Довідник з історії України. А-Я / за заг. ред. І.Підкови. Р.Шуста. – Київ, 2001. – С. 126-127.

♦ Володимир Святославич, Володимир-Василій Святославич Святий // Енциклопедія історії України. Т. 1. А-В. – Київ, 2003. – С. 619-620.

♦ Володимир Великий (978-1015) // Новий довідник. Історія України. – Київ, 2005. – С. 64-68.

♦ Князь Володимир Святий // Костомаров М.І. Галерея портретів : біограф. нариси / М.І.Костомаров. – Київ, 1993. – С. 11-15.

♦ Сліпушко О. Князь Володимир Великий – володар миру на Русі / О.Сліпушко // Урядовий кур'єр. – 2008. – 3 берез.

♦ Старіченко С.М. Київська держава за часів правління Володимира Великого : історія України : 7 кл. / С.М.Старіченко // Історія та правознавство. – 2013. – № 2. – С. 23-26.

ВЕБЛІОГРАФІЯ

♦ Володимир Святославич [Електронний ресурс]// Вікіпедія. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%
D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1% 81% D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87
(дата звернення: 19.04.2018 р.). – Назва з екрана.

♦ Князь Володимир Великий [Електронний ресурс]// Моя Україна. – Режим доступу: https://myukraine.org.ua/knyaz-volodymyr-velikiy/ (дата звернення: 19.04.2018 р.). – Назва з екрана. 

♦ Володимир Великий – найвидатніший державний діяч України  [Електронний ресурс]// 112.ua. – Режим доступу: https://ua.112.ua/statji/volodymyr-velykyi-naivydatnishyi-derzhavnyi-diiach-ukrainy-345076.html (дата звернення 19.04.2018 р.). – Назва з екрана.

♦ Володимир Великий [Електронний ресурс] // Урядовий сайт для юних громадян. – Режим доступу: http://children.kmu.gov.ua/history/persons/1358.html(дата зверне-ння 19.04.2018 р.). – Назва з екрана.

♦ Правління князя Володимира. Територіальне зростання Київської Русі [Електронний ресурс] // Ветерани.UA.– Режим доступу:
http://veterano.com.ua/korisni-materiali/istoriia/6861-pravlinnya-knyazya-volodimira-teritorialne-zrostannya-kijivskoji-rusi
(дата звернення 19.04.2018 р.). – Назва з екрана.

♦ Володимир Великий [Електронний ресурс] // Українці в світі. – Режим доступу: http://www.ukrainians-world.org.ua/ukr/peoples/ba3540b8fd4cde18/ (дата звернення 19.04.2018 р.). – Назва з екрана.

♦ Актуальність Володимирового хрещення Русі-України [Електронний ресурс] //  Слово Today. – Режим доступу: http://slovo.today/2017/07/28/aktualnist-volodymyrovogo-khreschennya-rusi-ukrayiny.html (дата звернення 19.04.2018 р.). – Назва з екрана.

   Матеріали обговорені на засіданні науково-методичної ради
   Хмельницької обласної бібліотеки для дітей імені Т.Г.Шевченка.
   
   Протокол № 6  від 9.07.2018 р.
 

   Матеріал підготувала                              Суховірська О.А.

   Комп'ютерний набір                                 Марчук Л.В.
                                                                     Богданова О.Г.

   Відповідальна за випуск                         Черноус В.Ю.

Софія Київська