www.odb.km.ua Відгуки та побажання
Нова спроба Хмельницька обласна бібліотека для дітей імені Т. Г. Шевченка
Діти Хмельниччини читають! Приєднуйся!   Читати - це круто!   Читати - престижно!   Читай і будь успішним!   Будь в тренді: читай і знай!   Читають батьки - читають діти!   Читай! Формат не має значення!
    Електронний каталогЗведений електронний каталог БХООб’єднана віртуальна довідкаОнлайн послуги
      Про бібліотеку
      Ресурси бібліотеки
      Сторінка юного краєзнавця
      Проекти та програми
      Героїв пам’ятаєм імена
      Бібліотечному фахівцю
      Конкурси для дітей
      Електронна бібліотека
      Веб-уроки
      Здійснення закупівель
      Онлайн послуги
      Відкриті дані
      Карта сайту
      Аудіокниги


        Головна » Електронна бібліотека » Письменники Хмельниччини - дітям » Хто перший?
      Нова спроба

      НОВА СПРОБА

         Вранці Віталько довго й уважно розглядає себе в дзеркалі.
         –  Мамо, правда, в мене голова, як нова?
         –  Як нова, – сміється мама.
         –  Я аж на себе став несхожий.
         –  Авжеж, аж покращав, – підхвалює мама. Віталько здогадується: це щоб не боявся більше стригтися. Та нехай там...
         –  Мамо...
         –  Що, сину?
         –  Сорочка в мене вже така... Дайте другу.
         –  Ти ж тільки в неділю взяв чистеньку...
         –  Взяв...
         –  І що? Вже задрипався?
         –  Дру-у-гу дайте...
         Мама знизує плечима, та все ж переодягає Віталька.
         –  Видумує щось...
         Але він більше не видумує. Випив чашку молока з хлібом – і гайда-драла у двір. Добре, що хоч мама знов не згадала про ту книжечку з бібліотеки. Сварилась тоді за неї!
         “Хіба не міг дочекатися на дворі? Понесло під місток... А якби хтось інший книжечку ту взяв, не Аделя Павлівна якраз надійшла? Тепер не дасть більше!”.
         Віталько і сам кається, та... Назад не повернеш.
         З такими гіркими думками Віталько минає Льонькову хату, потім Федеві. Йде далі, аж на берег. Бреде попід став. Схиляється над тихою водою, розглядає в ній себе, як перед цим у дзеркалі. Ні, таки не схожий на себе: пострижений, сорочка чистенька...
         І Віталько ступає бадьоріше.
         Ось і гребля. На її схилах біліють табунці ромашок, вітерець пригладжує очеретяний чуб ставу, вода гуде і ляскає під містком.
         Віталько, проте, не йде на греблю. Бере ліворуч, на темний шифер бібліотеки під ясенами.
         Обережно ступив у коридор. У бібліотеку двері трохи прочинені – не заскочила клямка, як виходив хтось.
         У щілинку Віталько бачить схилене над паперами обличчя Аделі Павлівни, а далі, за її спиною, – книги, книги, книги...
         –  Добрий день! – вітається Віталько якимсь не своїм, хрипким голосом.
         Бібліотекарка дописує слово, відривається від паперів, дивиться на Віталька здивовано. І він сміливішає, підступає ближче.
         –  Дайте мені... книжечку... прочитати...
         Вона стріпнулася на стільці, наче прокинулася зі сну, враз вирівняла зігнуту над паперами спину.
         –  Що-о?!. Книжечку?!. А ту де подів?.. Ти так її приніс?..
         Впізнала!..
         Таки впізнала! Підстриженого, в іншій сорочці – і впізнала!..
         Наче гарячий рвучкий вихор зірвав його з місця. Підхопив і поніс попід став, берегом на дорогу, поніс аж ген-ген... І не знав Віталько, де він згасне, де випустить зі своєї круговерті, той гарячий, пекучий вихор.


      • 4
      • 3
      • 2
      • 1
      • 2222
      • АРТ територія111
      • Дошкільнятам2

      Бібліотека запрошує

      БЛОГИ БІБЛІОТЕКИ

      Шановний читачу! Якій літературі ти надаєш перевагу:
      Історичній
      Пригодницькій
      Детективній
      Містичній
      Фентезі
      Мотиваційній







      © ХОБ для дітей ім. Шевченка. , 2010-2024 г.
          Офіційний сайт
      29001, Україна, м. Хмельницький, вул. Свободи 51.
      www.odb.km.ua             mail@odb.km.ua
      Копіювання інформації можливе тільки за наявності згоди
      адміністратора, а також активного посилання на сайт.
      створення
      сайту
      Студія Спектр