У вихідний день весняний сонячний ранок покликав Сашка з батьком у садок до роботи. Вони згортали перепріле за зиму торішнє листя кожен своїми граблями. Ще взимку батько виготовив для сина залізні граблі, лопату і сапу. Звичайно, кожна ця річ відрізнялася від справжньої лише трохи меншими розмірами. Сашко вигрібав листя з-під смородинових і агрусових кущів. Від роботи у хлопчика розчервонілися щоки, до спітнілого чола поприлипали темні кучері, які вибилися з-під коричневого беретика. Він розстебнув гудзики на нейлоновій куртці і почав згортати листя навколо розлогого куща калини. Раптом побачив у неглибокій ямці колючий м'яч. Що це? Підійшов ближче, нагнувся і впізнав їжака. – Тату! – закричав Сашко на весь садок. – Я знайшов мертвого їжака! Батько оглянув згорненого у клубок звірка і сказав: – Їжак. Сашуню, живий. Він всю зиму проспав під калиновим листям. Тепер вже скоро прокинеться. – А що він їв узимку? – Нічого не їв, бо спав, – пояснив батько. – У нього було під шкірою багато сала, ну, жиру, якого набрав за літо і осінь. Той жир і годував сплячого. – Тату, візьмемо їжачка до хати, – попросив Сашко. – Йому тут вночі холодно. – Ні, сину, краще накриємо його калиновою ковдрою, під якою він перезимував. Якщо він під нею не замерз, то тепер житиме. Бо ж березень, а не січень з лютими морозами. То накриємо його листям? – Добре, тату, – погодився хлопчик. – А коли йому присниться сонечко і зелена травичка, тоді він прокинеться. Еге? – Так, сину. Вони обережно накрили їжака сухим калиновим листям і пішли працювати подалі від того місця, щоб дочасно не розбудити звірка.
ЗАПИТАННЯ ДО ДІТЕЙ:
Чим сподобався вам Сашко? Чи правильно поступили Сашко з батьком, коли накрили їжака листям? Яких ви знаєте звірів, які засинають на зиму?