“Граматика” М.Смотрицького

 ДОРОГІ ДРУЗІ!

    Є постаті, які навічно ввійшли в історію рідного Поділля. Пропонуємо вашій увазі пам'ятку, в якій йдеться про видатну людину – українського церковного і культурного діяча, письменника-полеміста Мелетія Смотрицького. За своє життя він зробив величезний внесок у розвиток світової історії, філософії, літератури, лінгвістики.
    Тут ви знайдете біографічні відомості про Мелетія Смотрицького, інформаційний список матеріалів про нього та епоху, в яку він жив і творив на благо рідної землі.

    Однією із яскравих постатей в історії української культури кінця ХVІ – першої половини ХVІІ століття є відомий вчений-філолог, письменник, церковний і громадський діяч Мелетій (Максим) Смотрицький.
    Народився Мелетій у 1572 році в містечку Смотрич на Поділлі (тепер Дунаєвецького району Хмельницької області). Хоча єдиної думки про дату його народження немає. Деякі історики доводять, що Мелетій Смотрицький народився в другій половині 1576 року, або першій половині 1577 року.
    Батько його – відомий український письменник, педагог, культурно-освітній діяч Герасим Смотрицький.
    Освіту Мелетій здобув у відомій Острозькій академії, з 1601 року продовжив навчання у Віленській єзуїтській колегії. Згодом слухав лекції у Лейпцизькому, Нюрнберзькому та Віттенберзькому університетах. Здобув учений ступінь доктора медицини. Це була надзвичайно працелюбна людина, котра досягла вершин знання світової історії, філософії, теології, медицини, літератури і лінгвістики.
    Життя і творчість М.Смотрицького припадає на складну добу в історії України. У 1608 році він поселився у Вільно і виступав спільно з членами Віленського братства на захист православної віри. Глибокі переживання за долю рідної землі і народу змусили його виступити проти Брестської унії 1596 року, суть якої  полягала  в  об'єднанні  православних  і католиків під зверхністю Папи Римського, проти духовної кабали, яка була, по суті, посяганням на національну незалежність.
    Перебуваючи у Віленському Святодуховному монастирі, М.Смотрицький за рік написав, а в 1610 році видав талановитий, глибоко викривальний, гострокритичний твір “Тренос, або Плач східної церкви”, який містив 436 сторінок. У цьому творі він оплакує долю православної церкви, яка є алегорією України, що стогнала від національного і соціального гноблення: “Горе мені, бідній, горе нещасній з усіх боків з добра ограбованій!.. Руки в оковах, ярмо на шиї, пута на ногах, меч над головою обосічний, вода під ногами глибока, вогонь по боках невгасимий, звідусіль крики, звідусіль крах переслідування”.
    Книга принесла авторові широку славу: вона ходила по руках, стала ідейною зброєю в боротьбі з уніатськими узурпаторами. Невдовзі книгу заборонили, спалили, а авторові загрожували карою. Досить різка критика “Треноса” змусила полеміста-письменника припинити свою діяльність. Протягом десяти років він не написав жодного твору, а в 1617 році постригся в ченці під іменем Мелетій. В монастирі Смотрицький приступає до написання найголовнішої своєї праці “Граматика слов'янська” (1619 р.), яка поставила автора в ряд славетних світових імен. “Граматика”, яка була створена всього за один рік, відкрила цілу епоху в мовознавстві.  Ця  книга на довгий період стала взірцем шкільного підручника. Вона мала чотири розділи: орфографія, етимологія (сучасна морфологія), синтаксис і просодія (правила віршування). Саме тут, у “Граматиці” Смотрицький увів до вжитку літеру “г”, узаконив вживання “й”, виділив займенник, дієприслівник, відкрив місцевий відмінок. Встановив правила вживання літер на позначення голосних і приголосних, вживання великої букви, розділових знаків, правила переносу. Багато з його правил орфографії та пунктуації збереглися до сьогодні.
    Через століття М.В.Ломоносов назвав “Граматику” воротами своєї вченості. Вона двічі (у 1648 і 1721 роках) перевидавалася в Москві та в Румунії (у 1697, 1755 роках).
    На початку 1624 року Смотрицький вирушає в подорож на схід – до Константинополя, Сирії та Палестини, де відвідав святі місця. Навесні 1625 року він повертається до Києва. Перебуваючи у страшній скруті, Смотрицький офіційно у 1627 році переходить на бік унії, став архімандритом Дерманського монастиря. Скоро випускає твір “Апологія”, в якому намагається пояснити і виправдати причини свого переходу до унії. “Апологія” була вороже зустрінута  православною громадськістю. Книга була спалена, а Смотрицького змусили на спеціальному соборі, куди з'їхалися представники вищого православного духовенства, зректися унії. Проте він таємно залишив Київ і відмовився від зречення. Важко пояснити причини цього. Мабуть, позначилися єзуїтське виховання, слабкий характер, а також грубість і безтактність, з якими православне духовенство намагалося повернути його в свою віру.
   Вподовж 1628-1629 років Мелетій Смотрицький видав кілька книжок, в яких виправдовував свій вчинок, агітував за скликання собору для примирення українських церков.
    З цього часу і до останніх днів життя М.Смотрицький перебував у Дерманському монастирі на Волині. Опинившись у колі людей, з якими все життя боровся, покинутий старими друзями, хворий Мелетій там вже нічого не писав і не публікував. Вів аскетичний спосіб життя, виснажував себе постами, не зважав на хворобу, яка підточувала його здоров'я. Помер Мелетій Смотрицький 17 грудня 1633 року на 58 році життя. Його тіло покоїться в церкві цього монастиря. Надгробний камінь гласить: “Я багато помилявся. Але Бог мені простить”. І все ж, незважаючи на хитання, нестабільність позицій, наш земляк Мелетій Смотрицький по праву належить до когорти великих гуманістів і патріотів України.
    Упродовж всього життя він залишався великим працелюбом, дослідником. Про його інтерес до історії говорять посилання на праці стародавніх істориків. Наприклад, у книзі “Лексикон греко-латинський” на полях – численні примітки і записи.
    Після  смерті  Смотрицького   всі   його   численні особисті книги були приєднані до бібліотеки Дерманського монастиря. Майже 250 років про них ніхто не згадував. Лише    наприкінці ХІХ століття історик С.Голубєв, вивчаючи книжкові скарби Дерманського монастиря, знайшов на 12 книгах докази того, що ці книги належали М.Смотрицькому.
    У 70-ті роки минулого століття частину книг М.Смотрицького було виявлено в Харківській науковій бібліотеці ім. Короленка. А ще декілька книг зберігається в колекції першодруків Національної бібліотеки ім. Вернадського. Ці книги свідчать про енциклопедичність наукових інтересів нашого земляка.
   Ерудит, людина всебічної європейської освіти Мелетій Смотрицький постійно переймався долею свого народу й своєї церкви, робив усе, що міг.

Перлини мудрості Мелетія Смотрицького

♦ Очисти серце, щоб прийняти мудрість, котра в підступну душу не входить.
♦ Не прикладайте гріха до гріха, але добром добро спомагайте.
♦ Якщо ви од вітця вашого і од матері вашої відступились, то і від вас усі відступляться і на вічне забуття у непам'ять вас увергнуть.
♦ Чи може бути пастирем і вчителем той, котрий сам ніколи не вчився?
♦ Не подобає вам бути тільки іменем пастирями, а в річі самій хижаками…
♦ Неплідному дереву в огні мук згоряти.
♦ Одкрийте сердечні очі ваші і пізнайте самих себе, пізнайте родителя і родительку ваших, усвідомте, в чиїм і в якім домі ви народилися.
♦ Синівською безбожністю є до батьків непоштивість.
♦ Шануй мудрість, а не золото.
♦ Утіха й веселість печаль завжди родять.

Прочитайте про Мелетія Смотрицького

♦ Врата вченості. Мелетій Смотрицький (бл. 1572-1633) // Мельничук Г. 1000 незабутніх імен України / Т.Мельничук. – Київ. 2005. – С. 137-138.
♦ Кривоший О. Смотрицький Мелетій / О.Кривоший // Довідник з історії України. А – Я. – Київ, 2001. – С. 789-790.
♦ Кривоший О. Смотрицький Мелетій / О.Кривоший // Довідник з історії України. Т. 3. – Київ, 1999. – С. 215-216.
♦ Мелетій Смотрицький // Історія України в особах ІХ-ХVІІІ ст.. – Київ, 1993. – С. 175-180.
♦ Помилявся, але йшов вперед // Прокопчук В.С. Подільської землі сини / В.С.Прокопчук. – Хмельницький, 1993. – С. 114-117.
♦ Сас П.М. Смотрицький Мелетій / Т.М.Сас // Енциклопедія історії України. Т. 9. – Київ, 2012. – С. 676-677.
♦ Сас Т.М. Смотрицький Мелетій / Т.М.Сас // Малий словник історії України. – Київ, 1997. – С. 368-369.
♦ Смотрицький Мелетій // УСЕ. – Київ, 1999. – С. 1256.
♦ Я спасення шукав для народу // Прокопчук В.С. З народних глибин / В.С.Прокопчук. – Хмельницький, 1991. – С. 3-10.

*    *    *

♦ Біловус Н. Мелетій Смотрицький – український полеміст і педагог / Н.Біловус // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2008. – № 36. – С. 20-22.
♦ До ювілею Смотрицького // Майбуття. – 1998. – № 1.
♦ Косинська Ю. “Мудрість у підступну душу не входить…” / Ю.Косинська // Україна молода. – 2013. – 30 січ.
♦ Маревич В.І. То де ж народився Мелетій Смотрицький? / В.І.Маревич // Подільські вісті. – 1999. – 15 квіт.
♦ Мошак М. Церковні братства та наші просвітителі / М.Мошак // Проскурів. – 2014. – 25 груд.
♦ Назаренко Є. Книги у житті Мелетія Смотрицького / Є.Назаренко // Подільські вісті. – 2008. – 22 лип.
♦ Назаренко Є. Про рік народження Мелетія Смотрицького / Є.Назаренко // Подільські вісті. – 2009. – 21 лип.
♦ Прокопчук В. Ще раз про дату народження Мелетія Смотрицького / В.Прокопчук // Майбуття. – 1998. – № 1.

*      *     *

– Мелетій Смотрицький [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D1%82%D1%96%
D0%B9_%D0%A1%D0%BC%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%86%D1%8C%
D0%BA%D0%B8%D0%B9// Вікіпедія. – Заголовок з екрана. – Мова укр.

– Мелетій Смотрицький – публіцист, вчений і патріот [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://day.kyiv.ua/uk/article/ukrayina-incognita/meletiy-smotrickiy-publicist-vcheniy-i-patriot //Газета “День”. – Заголовок з екрана. – Мова укр.

– Смотрицький Мелетій (бл. 1577-17 (27).12.1633) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.yunilibr.rv.ua/index.php/kraeznavstvo/istorychne-kraeznavstvo/vydatni-
rivnyany/836-smotryckyj-meletij //Рівненська обласна бібліотека для молоді. – Заголовок з екрана. – Мова укр.

    Матеріали обговорені на засіданні науково-методичної ради Хмельницької обласної бібліотеки для дітей імені Т.Г.Шевченка.
    Протокол № 5 від 3.07.2017 р.

Матеріал підготувала                 Суховірська О.А.

Комп'ютерний набір                    Марчук Л.В.

                                                      Богданова О.Г.

Відповідальна за випуск             Черноус В.Ю.