Співак, поет, композитор, аранжувальник. Народний артист України, неодноразовий лауреат Всеукраїнської премії в галузі музики і масових видовищ “Золота Жар-птиця”.
   Народився Олександр Пономарьов 9 серпня 1973 року у місті Хмельницькому. Олександр ріс звичайним допитливим хлопчиком, як сам зізнається, трішки бешкетником. В школі навчався добре, любив кишенькові електронні ігри, займався боксом, захоплювався музикою, колекціонував платівки, які, як кажуть, заслуховував до дир. Часто з друзями у дворі співав під гітару. Так, коли йому виповнилося дванадцять років, з'явилася пісня “Святая Анна”. Саша навіть співав її однокласниці, яка подобалася  йому.
   У п'ятнадцять років під час боксерського поєдинку отримав травму, яка призвела до погіршення зору. Лікарі звеліли Саші повісити боксерські рукавички на гвіздок.
   У 1988 році Олександр закінчив 8 класів і успішно склав іспити в Хмельницьке музичне училище ім. В.Заремби. Враховуючи те, що юнак не мав початкової музичної освіти, викладачі поставили йому умову: за перший рік навчання засвоїти матеріал семирічної музичної школи. Хлопець успішно справився із завданням, і у 1992 році закінчив училище за фахом диригента-хормейстера. Ще навчаючись в училищі, почав писати власну музику на власні слова.
   У 1993 році Олександр став студентом вокального факультету Львівської музичної академії ім. М.Лисенка. Навчався у класі оперного співу професора В.Д.Ігнатенка. У цьому ж році він вперше вийшов на професійну сцену як учасник Всеукраїнського фестивалю “Червона Рута”, який відбувся у Донецьку. І зразу ж здобув перемогу  – перше місце у номінації “Популярна музика”.
   У 1994 році Олександр Пономарьов взяв участь у Міжнародному фестивалі-конкурсі “Слов'янський базар” у Вітебську, на якому зайняв друге місце. В кінці 1994 року за слухацькими симпатіями він стає “Зіркою” в радіоконкурсі “12+1”. Кращим співаком його визнали слухачі у 1995 році. Олександр обійшов відомих тоді грандів естрадного співу, увірвавшись вихором в український співочий бомонд.
   У 1995 році у Чернівцях без особливих зусиль Пономарьов став володарем Гран-прі міжнародного конкурсу молодих естрадних виконавців імені Володимира Івасюка. В цьому ж році співак перевівся із Львівської академії до столичної Національної музичної академії.
   У 1996 році на Міжнародному фестивалі “Таврійські ігри” Олександр Пономарьов отримав Всеукраїнську премію в галузі музики та масових видовищ “Золота Жар-птиця” в номінації “Співак року” та став володарем Гран-прі на Міжнародному конкурсі молодих виконавців у Ялті.
   Плідним та урожайним був для Олександра Пономарьова 1997 рік, який приніс йому ще одну “Золоту Жар-птицю” фестивалю “Таврійські ігри” та титул “Зірки естради року” в межах загальнонаціональної програми “Людина року”. А в кінці грудня 1997 року у столичному палаці “Україна” відбувся сольний концерт Олександра Пономарьова “Перша і остання любов”. Загалом у 1997 році він виступив у 134 концертах, 82 із яких були сольними в 33 містах України, в тому числі і в рідному Хмельницькому.
   А наступний 1998 рік був для нашого земляка Олександра Пономарьова знаковим – Указом Президента України Л.Д.Кучми йому присвоєно звання Заслуженого артиста України. Таким чином, він став наймолодшим Заслуженим артистом в Україні.
   Вперше в історії незалежної України у лютому-березні цього ж року пройшов “живий” всеукраїнський гастрольний тур Олександра Пономарьова 25 містами України, під час якого відбулося 37 аншлагових концертів. На церемонії нагородження Всеукраїнською премією в галузі сучасної української музики і масових видовищ “Золота Жар-птиця” співаку третій раз поспіль було вручено перо “Золотої Жар-птиці”, як найкращому співаку року.
   А в грудні 1999 року Олександр Пономарьов стає єдиним українським артистом, відзначеним вчетверте премією “Золота Жар-птиця”. На думку музичних експертів, саме він є найкращим співаком країни у 1999 році. Результатом творчої плідної співпраці Олександра Пономарьова з одним із кращих кліпмейкерів Максом Папірником є відеокліпи: “Ніжними вустами” та “Ти моя” (1999 р.), “Чомусь так гірко плакала вона” (2000 р.), “Він чекає на неї”, “Минає день”, “Крила”, “Вогонь” (2001 р.), “Човен” (2002 р.).
   У 2001 та 2002 роках Олександр Пономарьов знову стає володарем титулу Всеукраїнської премії в галузі музики та масових видовищ “Золота Жар-птиця” в номінації “Співак року” (фестиваль “Таврійські ігри”).
   На 48-му Міжнародному конкурсі “Євробачення” (травень 2003 р.) вперше була представлена Україна піснею “Hastalavista” у виконанні Олександра Пономарьова. Олександр займає 14 місце із 26 можливих. У червні 2003 року відбувається дебют Олександра у кіно, у чотирьохсерійному фільмі “Особисте життя”, де Олександр Пономарьов грає роль співака Влада Хмельницького.
   Як своєрідний підсумок творчої діяльності співака за 11 років є вихід у 2004 році альбому “Краще”, до якого входить 16 композицій. В цьому ж році у Старій Фортеці Кам'янця-Подільського відбувається грандіозний класичний концерт Олександра Пономарьова, який супроводжується відеозйомкою для подальшого створення DVD-версії цього виступу.
   5 липня 2004 року на Майдані Незалежності Олександр виконує Гімн Олімпійському вогню, слова до якого він написав власноручно. Того ж дня Олександр бере участь в естафеті з передачі Олімпійського вогню і біжить зі смолоскипом вулицями Києва.
   В останні роки співак Олександр Пономарьов плідно працює. Вийшло декілька нових відеокліпів, альбомів, компакт-дисків, зокрема компакт-диск з Гімном України у виконанні Олександра. Вперше в Україні у 2005 році з ініціативи Олександра Пономарьова та за участю Президента України у Національному Палаці “Україна”відбувся “Благодійний бал Олександра Пономарьова”. Зібрані кошти від цього балу були спрямовані на придбання реанімаційного обладнання для новонароджених.
   А в липні 2006 року відбувся виступ Олександра Пономарьова на 15 Міжнародному фестивалі мистецтв “Слов'янський базар” із академічною програмою у супроводі симфонічного оркестру Національної радіокомпанії України на чолі з диригентом Володимиром Шейко.
   18 серпня 2006 року нашому земляку Олександру Валерійовичу Пономарьову Указом Президента України В.А.Ющенка присвоєно звання Народного артиста України.
   Сьогодні Олександр Пономарьов – один із найпопулярніших  композиторів і співаків. У його репертуарі – арії із опер, романси, українські народні пісні, популярні естрадні твори. Олександр Пономарьов одружений, виховує доньку та сина.
   О.Пономарьов ніколи не забуває місто, де народився, і при першій-ліпшій нагоді старається побувати у рідному Хмельницькому. 

Матеріали про життя і творчість Олександра Пономарьова:

♦ Кульбовський М. Люблю свій край : про О.Пономарьова / М.Кульбовський // Подільський кур'єр. – 2007. – № 1.
♦ Олександр Пономарьов: “Я був бешкетником!” // Однокласник. – 2003. – № 1.
♦ Ткаченко Т. Идеальный мужчина – Александр Пономарев / Т.Ткаченко // Натали. – 2003. – № 10.
♦ У гостях в Олександра Пономарьова побували підопічні хмельницького “Карітасу” // Проскурів. – 2007. – 8 листопада.
♦ Браницкая Я. С Новым годом, сынок! / Я.Браницкая // Viva! – 2007. – № 26. – С. 26-33.