www.odb.km.ua Відгуки та побажання
Лелеки Хмельницька обласна бібліотека для дітей імені Т. Г. Шевченка
Діти Хмельниччини читають! Приєднуйся!   Читати - це круто!   Читати - престижно!   Читай і будь успішним!   Будь в тренді: читай і знай!   Читають батьки - читають діти!   Читай! Формат не має значення!
    Електронний каталогЗведений електронний каталог БХООб’єднана віртуальна довідкаВіртуальна довідкаОнлайн послуги
      Про бібліотеку
      Ресурси бібліотеки
      Сторінка юного краєзнавця
      Проекти та програми
      Героїв пам’ятаєм імена
      Бібліотечному фахівцю
      Конкурси для дітей
      Електронна бібліотека
      Веб-уроки
      Здійснення закупівель
      Онлайн послуги
      Відкриті дані
      Карта сайту
      Аудіокнига


       

       
        Головна » Електронна бібліотека » Письменники Хмельниччини - дітям » Стукав сніг...
      Лелеки

      Лелеки

         Переплітаючи піснями і сонячними перевеслами, обігріваючи південними вітрами і ранніми досвітками, гілочка до гілочки звили лелека із лелечкою на хаті крислате кубло. Із туманів набрали волокон, на Благовіщення гілля наносили, вибираючи міцне і гладеньке, із дерев, що небу шлись, сонцю вдосвіта молились і зимовим хурделям вченими звались, під вінець стаючи босими ногами на ті. Павутинною пряжею і соломою горішньою, котра ще пам'ятає голос молодого хліба, вистелили його – поважне, мудре та величне – заколисавши, немов периною, своїм диханням. Оберегом священним оселились лелеки, подарувавши вікнам тихий шум крил. А люди кажуть: „То на щастя!”. А люди кажуть: „Лад під дахом оселився і лепету дитячого з вирію чекайте..!”
         І вітри минули, і громовиці, і дитя криком сповістило світ про прихід. А в кублі, в ім'я нескінченності, теж забилось життя – лелеча заклекотало – біле-біле, як вишневий сад навесні, лише чорна цяточка на крилах,наче мітка, щоб не загубилося.
         Скошуючи стерню годин, зв'язує час дні у снопики...
         Літує родина лелеча із людською родиною. І дах у них спільний, і радість спільна, і ночі, і вітри, і тривоги – навпіл. А пташині сердечка стукотять на добро... А крила лелечі, наче руки хороші і рідні, огортають споришеве обійстя із жовтоголовими соняхами і віконцями мальованими, затуляючи його, найдорожче, від біди, котом зло відганяючи, відраховуючи миті як незримо і вічно росте трава...
         На добро живуть.
                            На радість.
                                         На саме життя і день майбутній...

         ...Розгулялись люті грози табунами. Розпластались хлібородні поля, отяжілі під серпень, під копитами вороних що буревіями нелюдимими над ладом пронеслись.

         А за північ обрій засвітився лихими кострищами, спа­лахнувши до зірок.
         ...І плакало немовля у люльці під стріхою. І полум'я серпами косило снопи на даху, висилаючи поперед себе зловісними окличниками їдкий тягучий дим із присмаком полинового горя. А лелечка кидалась до кубла, обпікаючи крила і очі. А лелеча нерозумне перелякано позирало на вогненного ворога, дивуючись, як дитина, цим нерідним синам сонця, приблудилим посеред ночі. Дивилось і не зрушило.
         Бо ж крильця у пір'я ще не вбились!..
         ...Лупали з височини зірки, відхиляючись, аби не обпектися духом пожарища. Сонно прокидалися далекі польові квіти, потираючи оченята, засліплені сяйвом, мабуть, думаючи про себе, що то півні вкотре досвіток проспали. І жита, позіхаючи, повертали налиті життям, важкі колосочки на інший бік, горнучись одне до одного у напівдрімоті.
         Відбігла вода, похрещена лушпинням жару...
         Відголосили очерети...
         Зійшло сонце...

         А на ранок кружляли під стелею неба почорнілі лелеки, відлітаючи далі, аніж за обрій, аніж за вирій, аніж за життя...


      • 4
      • 3
      • 2
      • 1
      • 2222
      • АРТ територія111
      • Дошкільнятам2

      Бібліотека запрошує

      БЛОГИ БІБЛІОТЕКИ

      Шановний читачу! Давай разом визначимо рейтинг книг “Зима 2019-2020”. Яка книга, на твою думку, найцікавіша:
      Валентина Захабура “Ой лише, або З чим їдять вундеркіндів”
      Олександр Гаврош “Музей пригод”
      Сашко Дерманський “Мері”
      Микита Гайдамака “Кібершулер”
      Сергій Щербаков “Бізнесмаги”
      Роланд Сміт “Пік”
      Рейнбоу Ровелл “Фанатка”
      Катерина Соболь “Дарителі”
      Сер Стів Стівенсон “Агата Містері”
      Рік Ріордан “Син Нептуна”







      © ХОБ для дітей ім. Шевченка. , 2010-2020 г.
         Офіційний сайт
      29001, Україна, м. Хмельницький, вул. Свободи 51.
      www.odb.km.ua            mail@odb.km.ua
      Копіювання інформації можливе тільки за наявності згоди
      адміністратора, а також активного посилання на сайт.
      створення
      сайту
      Студія Спектр