www.odb.km.ua Відгуки та побажання
Хмельниччина і Друга світова війна Хмельницька обласна бібліотека для дітей імені Т. Г. Шевченка
Діти Хмельниччини читають! Приєднуйся!   Читати - це круто!   Читати - престижно!   Читай і будь успішним!   Будь в тренді: читай і знай!   Читають батьки - читають діти!   Читай! Формат не має значення!
    Електронний каталогЗведений електронний каталог БХООб’єднана віртуальна довідкаОнлайн послуги
      Про бібліотеку
      Ресурси бібліотеки
      Сторінка юного краєзнавця
      Проекти та програми
      Героїв пам’ятаєм імена
      Бібліотечному фахівцю
      Конкурси для дітей
      Електронна бібліотека
      Веб-уроки
      Здійснення закупівель
      Онлайн послуги
      Відкриті дані
      Карта сайту
      Аудіокниги


        Головна » Сторінка юного краєзнавця
      Хмельниччина і Друга світова війна
          У липні 1941 року гітлерівці захопили всю територію області, запровадили окупаційний режим. Вони руйнували підприємства, обладнання, машини, ліквідовували колгоспи, забирали у селян худобу, хліб, грабували майно. З перших днів окупації розпочалася народна партизансько-підпільна боротьба проти німецько-фашистських загарбників. В Кам'янець-Подільській області було організовано  93 партизанські групи і загони чисельністю 805 чоловік. Це дало можливість створити підпільні організації у 37 районах області.
          У липні-серпні 1941 року виникла Славутсько-Шепетівська партизансько-підпільна організація під керівництвом військового лікаря фашистського концтабору „Грос-лазарет” Ф.М.Михайлова. Після загибелі Ф.М.Михайлова в кінці 1942 року підпілля очолив вчитель А.З.Одуха.
          Здійснюючи диверсійні операції на Славуччині, Житомирщині під командуванням О.М.Сабурова у складі з'єднання І.І.Шитова, загін А.З.Одухи 17-18 вересня 1943 року формується у Кам'янець-Подільське партизанське з'єднання ім. Ф.М.Михайлова зі складом до 2 642 бійців.
          Навіки ввійшли в історію з'єднання Іван Мазульок, Іван Нішенко, Станіслав Швалленберг, Микита Гончаров, юні партизани-розвідники Валя Котик, Степан Кащук, Коля Трухан та інші. З'єднання здійснило 948 бойових та диверсійних операцій, підірвало 287 ворожих ешелонів, 2 залізничні станції, 49 шосейних мостів, спалено 28 складів, 15 електростанцій, 14 заводів.
          З 5 травня 1943 року в Кам'янець-Подільській області партизанський рух очолив начальник обласного штабу партизанського руху Олексенко Степан Антонович. Йому були підпорядковані 3 з'єднання О.М.Сабурова, 5 партизанських загонів, зведених у з'єднання під командуванням І.І.Шитова. У липні 1943 року із цього з'єднання виділені два загони і ні їх базі сформовано з'єднання ім. Г.К.Жукова під командуванням І.Є.Скубка чисельністю 2 тисячі бійців. У грудні 1943 року на базі 3 партизанських загонів цього з'єднання створюється відокремлене Кам'янець-Подільське з'єднання партизанських загонів під командуванням С.А.Олексенка чисельністю до 1 739 осіб.
          З лютого 1944 року розпочалась бойова діяльність Кам'янець-Подільського партизанського з'єднання ім. Г.Котовського, що сформувалось із чотирьох партизанських загонів з'єднання С.А.Олексенка, яке вело жорстокі нерівні бої на Поліссі та на Станіславщині. У березні 1944 року з'єднання захопило і утримувало до приходу Червоної Армії Славуту, Плужне, Ізяслав, Остріг.
         У Проскурові боротьбу з нацистами очолив М.А.Храновський. У вересні 1941 року разом з однодумцями об'єднав підпільні групи у Проскурові в підпільно-партизанську організацію. Проскурівські підпільники розгорнули активні диверсійні дії на залізниці та підприємствах, було проведено 589 диверсійних актів. Вони знищили 22 ворожих військових ешелони, 37 танків, 16 літаків, понад 900 гітлерівців, зіпсували більше 200 паровозів, звільнено від відправки до рейху більше 1000 юнаків і дівчат.
          Комітет Проскурівської організації спрямовував діяльність підпільних груп, які діяли у Красилові, Сатанові, Меджибожі та інших селищах центральної частини області. Навіки вкарбовані в історію імена проскурівських підпільників: М.Храновського, П.Вітанова, К.Комарського, П.Семенюка, М.Трембовецької та інших.
          Загалом, у боротьбі проти фашистів в області брали участь понад 20 тисяч чоловік, 37 партизанських загонів, об'єднаних у п'ять партизанських з'єднань. Тільки з'єднаннями І.Шитова, А.Одухи, І.Скубка (потім Кота) і С.Олексенка було проведено 1 272 бойові і диверсійні операції, знищено 613 ешелонів, бронепоїзд, 539 паровозів, 5 443 вагони з живою силою, технікою, боєприпасами, 335 залізничних платформи, 211 залізничних і шосейних мостів, 2 залізничні станції.
          28 березня 1944 року партизанські загони і підпільні організації з'єдналися з Червоною Армією.
          За час свого кривавого панування в області фашисти розстріляли та закатували 477 698 мирних громадян і військовополонених, зокрема, у Проскурові – 81 тисячу, а 117 230 чоловік було вивезено на каторгу до гітлерівської Німеччини. Населення області зменшилося більше, ніж на 30 процентів його довоєнної чисельності.
          Буртин, Білецьке, Двірець, Клубівка, Синютки, Канівка, Білижинці, Білотин, Васьківці, Комини, Лютарка, Михля, Михнів, Покощівка, Поліське, Сошне, Воробіївка, Кустівці, Онацьківці, Волиця, Голики, Губельці, Миньківці, Сільце, Хоровиця, Сьомаки, Караїна – 27 сіл. Двадцять сім подільських сіл було знищено, спалено, стерто з лиця землі фашистськими окупантами. Крім того, напівзруйновано 530 населених пунктів, знищено 430 промислових будівель, 16 тисяч виробничих приміщень, вивезли до Німеччини 176 тисяч голів великої рогатої худоби, близько 150 тисяч коней, 235 тисяч свиней. Збитки, завдані окупантами  народному господарству області, становили понад 18 мільярдів 571 мільйон карбованців у довоєнних цінах.


      Меморіал слави.

          Визволення Поділля від ярма німецько-фашистських загарбників розпочалося в січні 1944 року.
          4 січня народні месники із з'єднання А.З.Одухи визволили районний центр Плужне, а 13 січня – Березнів. Частини 322-ї стрілецької дивізії 9 січня звільнили від фашистів Полонне. Воїни 226-ї стрілецької дивізії при взаємодії з партизанським загоном І.О.Музальова атакували ворожий гарнізон в Славуті і 16 січня місто було звільнено. 20 січня партизанський загін під командуванням К.С.Божевського зайняв районний центр Ляхівці (тепер Білогір'я).
          11 лютого війська 60-ї армії (командуючий генерал-лейтенант І.Д.Черняховський) 1-го Українського фронту зламали опір ворога і штурмом оволоділи залізничним вузлом і містом Шепетівкою. Через п'ять днів з'єднання С.А.Олексенка, А.З.Одухи, В.С.Кота разом з частинами діючої армії після жорстоких боїв взяли штурмом місто Ізяслав.
          4 березня 1944 року війська 1-го Українського фронту (командуючий маршал Г.К.Жуков) знову перейшли в наступ, розпочавши Проскурівсько-Чернівецьку операцію. З 4 по 11 березня 1944 року були звільнені: Антоніни і Остропіль – 4 березня, Теофіполь – 5 березня, Стара Синява – 8 березня, Старокостянтинів і Красилів – 9 березня, Волочиськ – 11 березня.
          23 березня 1944 року був визволений Летичів, а 24 березня – Меджибіж.
          25 березня 1944 року частини 1-ї гвардійської армії генерал-полковника А.А.Гречка у взаємодії з танкістами 3-ї гвардійської танкової армії генерал-полковника П.С.Рибалка та льотчиками 2-ї повітряної армії генерал-полковника С.Я.Красовського оволоділи обласним центром – Проскуровом.
          25 березня 1944 року наші війська визволили також: Чемерівці, Оринин, Городок, Сатанів, Деражню.
          26 березня 1944 року прапор Перемоги замайорів на башті древньої міської ратуші міста Кам'янця-Подільського.
          В цей день довгождане визволення прийшло і в Нову Ушицю, Віньківці. 27 березня 1944 року було звільнено Ярмолинці, 28 березня – Миньківці, 29 березня – Стару Ушицю, а 31 березня – останній райцентр – Дунаївці. До 4 квітня 1944 року вся територія області була визволена від німецько-фашистських загарбників.
          80 частинам і з'єднанням, які брали участь в операції, були присвоєні почесні найменування визволених населених пунктів Поділля. 51 полк і дивізія удостоєні орденів. Понад  15 тисяч бійців і командирів були нагороджені орденами і медалями,  а 18 воїнам присвоєно звання Героя.
          Десятки тисяч наших земляків брали участь у боях на різних фронтах Великої Вітчизняної війни. Понад 17 тисяч подолян за подвиги в боях з ворогом нагороджені орденами і медалями, а 74 – удостоєні звання Героя Радянського Союзу.

       

       


      Календар знаменних дат

      Знаменні події 28 березня

      1. Руцький, Микола Миколайович -- 28.03.1961 р. народився Руцький М.М.
        До ювілею 7 років (інтервал 5 років), з дати події минуло 63 років
      • 4
      • 3
      • 2
      • 1
      • 2222
      • АРТ територія111
      • Дошкільнятам2

      Бібліотека запрошує

      БЛОГИ БІБЛІОТЕКИ

      Шановний читачу! Якій літературі ти надаєш перевагу:
      Історичній
      Пригодницькій
      Детективній
      Містичній
      Фентезі
      Мотиваційній







      © ХОБ для дітей ім. Шевченка. , 2010-2024 г.
          Офіційний сайт
      29001, Україна, м. Хмельницький, вул. Свободи 51.
      www.odb.km.ua             mail@odb.km.ua
      Копіювання інформації можливе тільки за наявності згоди
      адміністратора, а також активного посилання на сайт.
      створення
      сайту
      Студія Спектр