www.odb.km.ua Відгуки та побажання
Люби і бережи природу рідного краю! Рослини Хмельниччини Хмельницька обласна бібліотека для дітей імені Т. Г. Шевченка
Діти Хмельниччини читають! Приєднуйся!   Читати - це круто!   Читати - престижно!   Читай і будь успішним!   Будь в тренді: читай і знай!   Читають батьки - читають діти!   Читай! Формат не має значення!
    Електронний каталогЗведений електронний каталог БХООб’єднана віртуальна довідкаОнлайн послуги
      Про бібліотеку
      Ресурси бібліотеки
      Сторінка юного краєзнавця
      Проекти та програми
      Героїв пам’ятаєм імена
      Бібліотечному фахівцю
      Конкурси для дітей
      Електронна бібліотека
      Веб-уроки
      Здійснення закупівель
      Онлайн послуги
      Відкриті дані
      Карта сайту
      Аудіокниги


        Головна » Сторінка юного краєзнавця » Краєзнавчі видання
      Люби і бережи природу рідного краю! Рослини Хмельниччини
       
      І ні стеблинку, гілку чи тваринку
      Я не ображу: це – страшенний гріх!
      Бо в кожній з них 
      Живе тремка живинка,
      що світиться довірою до всіх...

                                                 А. Костецький

       

      Дорогі друзі!

         Красива і неповторна природа рідного краю! На Хмельниччині надзвичайно багатий рослинний світ. Однак, внаслідок поступового розвитку природних процесів та діяльності людей, багато видів рослин стали рідкісними.
         Скільки ж рослин, які потребують охорони на Хмельниччині? Вчені нараховують 237 видів, що ввійшли до обласної Червоної книги, з них 92 види рослин занесені до Червоної книги України.
         Щоб зберегти ці рослини, створюють заповідні парки, насаджують ліси та лісозахисні смуги. Але найголовніше – бережливе ставлення самої людини до цих рідкісних рослин. Отож, юні друзі, пам'ятайте це! Бережіть і любіть природу рідного краю!
         До комплекту входять закладки про найбільш рідкісні рослини, занесені до Червоної книги України, що знаходяться під загрозою знищення. Прочитайте про них, запам'ятайте і бережіть їх.
       
      Чемерник чорний

         Центральноєвропейський гірський вид на східній межі ареалу.
         Багаторічна вічнозелена рослина до 25 см заввишки. Цвіте у березні-квітні.
         Росте поодиноко у вологих лісах Придністров'я. Розмножується насінням i вегетативно. Отруйна рослина. Проте кореневище використовується як лікарська сировина, а квіти зриваються на букети.
         Необхідний контроль за станом популяцій.
       
      Сон великий

       
         Центральноєвропейський вид на східній межі ареалу. Ще можливі нічні заморозки, але квітку сон-трави це не лякає, вона заздалегідь "утеплилася" щільним шаром м'яких сріблястих волосків. Назву "сон" рослина отримала через те, що квіти в похмуру погоду закриті, ніби сплять, та й в народній медицині використовували цю рослину як снотворний засіб. Ця багаторічна рослина росте на світлих сухих відкритих ділянках, в основному, на узліссі, на сонячних схилах Товтр. Поява перших квітів сону співпадає з початком руху соку у берези – якраз на початку весни. Листки з'являються після цвітіння. Живе рослина до глибокої осені, запасаючи поживні речовини в кореневищі. Сон великий дуже декоративна рослина i шкода, що він знищується оберемками на весняні букети. Цю рослину можна вирощувати на клумбах, пам'ятаючи умову, що вона не любить багато вологи i надає перевагу підвищеним сухим ділянкам. На одному i тому ж місці сон-трава може рости більше 10 років. Охороняється у заказниках: Циківський, Цапля, Панівецька Дача.

      Анемона розлога
       
       
         Ендемічний рівнинний вид, який відокремився від високогірної анемони нарцисоцвітної.
        Латинська назва "анемос" походить від грецького слова "вітер". Рослина дуже декоративна завдяки великим білим або рожевим квітам та м'якому шовковистому опушенню. Цвіте у тpaвнi-червні. Росте зрідка на лісових галявинах, трав'янистих схилах, серед розріджених чагарників, переважно на грунтах, багатих карбонатами кальцію.
         Причини зміни чисельності – випасання худоби, викошування травостою, збирання квітів на букети.
       
      Зозулинець салеповий

       

         Із відомих науці 85 видів роду зозулинців на Україні зустрічається 17. Деякі з них ростуть на Хмельниччині.
         Зозулинець салеповий росте на луках, лісових полянах, узліссях. Як декоративна рослина він був випробуваний в культурі в ботсадах Києва, Ялти. Причиною зменшення кількості рослини є складна біологія розвитку. У насінні орхідей немає ніяких запасних поживних речовин i для проростання їх в грунті їм необхідний симбіоз з мікоризою гриба. Там, де немає грибів чи їх мало, орхідеї зникають. А наявність грибів залежить, в свою чергу, від методів i характеру використання ґрунтів.
         Російська назва рослини "ятрышник" залежить від форми її бульбачок: "ятрышник" від "ятро", "ядро", тобто кругловаті.

      Лунарія оживаюча
       

       

         Трав'яниста, дуже декоративна рослина, особливо під час цвітіння в травні. Плоди-стручечки, перегородки яких блищать на сонці до пізньої осені. Росте в лісах дуже рідко. На Хмельниччині зустрічається в Совиному і Суржинецькому ярах та в Циківській і Сатанівській дачах.
         Вирощують у Кам'янець-Подільському ботанічному саду.
         Це – релікт третинного періоду. Краса завдає шкоди рослині, вона знищується на букети. На ареал також дуже впливають суцільні рубки лісу.

       
      Шиверекія подільська
        

         В південній частині Хмельницької області на схилах, особливо в районі Товтр, pосте багато ендемічних рослин. В основному, це степові рослини. Серед них шиверекія подільська, яка названа так на честь польського ботаніка-флориста К. Шиверека.
         Це – багаторічна рослина, цвіте з квітня по червень. Росте на вапнякових відкладах. Листки зібрані в розетку. Цих розеток буває так багато і розвиваються вони так густо, що утворюють цілі дерники.
         Помітно зникає в багатьох місцях, зокрема, внаслідок розробок вапняків.
         Цікавий для науки вид потребує організації заказників з метою охорони цього релікту.

      Молочай волинський

       

         Ендемічний вид Західного Лісостепу. Зростає на лучно-степових ділянках, узліссях, галявинах поодиноко або невеликими групами.
         Рослина отруйна, проте добре закріплює грунт, корисна в фіто-меліоративному відношенні.
         Обмеженість популяції пояснюється зміною екологічних умов – терасуванням схилів, інтенсивним випасом худоби.
         Охороняється в заказниках: Совий Яр, Сатанівська Дача, Кармалюкова Гора, Панівецька Дача, Княжпільський та у Смотрицькому каньйоні.
       
      Вовчі ягоди пахучі
       
         Реліктовий вид на східній межі ареалу. Вічнозелений низькорослий сланкий кущик 10-30 см заввишки. Назва пов'язана з великою отруйністю всіх частин, а особливо плодів та кори. Однак у народній медицині у невеликих дозах використовують як цілющі ліки, зокрема, кору з лубом з успіхом застосовують як зовнішній засіб для лікування ревматизму.
         У народі вовчі ягоди називають боровим богуном, дібровкою, дубочком тощо.
          Цвіте у травні-червні. Цікаво, що подекуди вовчі ягоди пахучі квітують удруге восени. Завдяки великій кількості суцвіть кущики мають дуже гарний вигляд. Тому не дивно, що в Європі їх ще образно називають "альпійським бузком".
          У нас рослини цього виду ростуть зрідка у розріджених соснових лісах Малого Полісся на піщаних кучугурах.
          Розмножується насінням і розростанням куртин. Слід зазначити, що рослина дуже декоративна і медоносна.
       
      3мієголовник австрійський
       

       

        Реліктовий вид. Багаторічна трав'яниста, опушена рослина. Цвіте у травні-липні, розмножується насінням.
         Причини зміни чисельності – зривання на букети та випасання худоби. Росте на вапнякових відслоненнях, серед чагарників, на світлих трав'янистих схилах.
         Охороняється у державних заказниках: Панівецька Дача, Сатанівська Дача та Совий Яр.
       
      Зозулині черевички справжні

       

         Реліктовий (третинний) вид.
         Стародавня легенда розповідає, що богиня краси Венера загубила чарівні, неповторні за формою, черевички. Проте, вони не зникли, а перетворилися в рослину з чудернацькими, дуже красивими квітами. Зовні вони нагадують старовинний черевичок. Між чотирма червонувато-бурими пелюстками міститься сильно здута світло-жовта губа. Рослина зацвітає в кінці весни, привертаючи увагу не лише красою, а й ніжним ароматом ванілі.
          Росте ця орхідея у листяних та змішаних лісах, на узліссях, на досить вологих вапнякових грунтах. Зозулині черевички називають квіткою мрії, бо зацвітають вони при насінневому розмноженні на п'ятнадцятий рік життя, тому квітучі екземпляри зустрічаються дуже рідко. Насіння зав'язується не щороку, а лише за сухої теплої погоди. При вегетативному розмноженні (із сплячих бруньок на кореневищі) генеративні гони розвивають на другий-третій рік. Охороняється в околицях м. Кам'янця-Подільського та в Совиному Яру.

      Коручка болотна
       

       

         Багаторічна рослина, що росте на болотистих лісових галявинах і луках, серед осокових боліт і чагарникових заростей. У червні-липні розпускаються строкаті, білувато-рожеві численні квіти у верхівковому суцвітті.
          Знищують її на букети. Гине вона і при викошуванні трав. Якщо зустрінете цю гарну рослину – не чіпайте її. Хай і інші помилуються квітучою болотною орхідеєю.
       
      Цибуля  ведме жа (черемша)
       
        

       

         Назва цибулі походить від латинського "аліум" – ароматний. Відомо до 600 видів цибулі, що поширені в Північній півкулі.
         На відміну від інших видів цибуля ведмежа має ланцетну пластинку, яка звужується в черешок. Цвіте в квітні-травні білими запашними квітами, зібраними в верхівкове суцвіття. Росте у вологих місцях листяних лісів. Харчова і лікарська рослина. Листки в свіжому вигляді використовуються на салати, їх також можна консервувати.
          Численність популяції цибулі ведмежої скорочується в результаті збирання рослини як лікарської та харчової сировини, тому організуються заказники з метою охорони цієї рослини.

       

      Плавун щитоли стий
       
        

       

         Реліктовий (третинний) вид. Багаторічна трав'яниста рослина. Кореневище довге, повзуче, закріплюється на дні водойми. Листки з квітами плавають на поверхні води. Цвіте у червні-серпні. Плоди – яйцевидні коробочки з насінням достигають у серпні-вересні.
          Розмножуються кореневищем та насінням. Росте спорадично на мілководдях (30-50 см.), непроточних або мало проточних водоймах з піщаним та мулисто-піщаним дном.
          В Хмельницькій області плавун щитолистий виявлений в старому руслі Південного Бугу біля Меджибожа.

       

      Аспленій ч орний
       
        
       
         Багаторічна трав'яниста папороть до 30-40 см заввишки. Це – субсередземно-морський вид на північній межі ареалу. Листки шкірясті, блискучі, зимують. Спори дозрівають у серпні-вересні. Росте на затінених скелях, у розколинах, кам'янистих місцях, іноді у прикореневій частині дерев бука, дуба, грабу.
          Чисельність зменшується внаслідок добування каменю в місцях, де цей вид зустрічається.
          В Хмельницькій області аспленій чорний охороняється в заказнику Сатанівська Дача.

        

      Рябчик гірський
       
        
       
         Наукова латинська назва роду рябчика „фрітілярія” за одними тлумаченнями означає „келих”, а за іншими – „шахова дошка”. Ці назви пов'язані з дзвониковидною формою квітки рябчика і забарвленням – кожна пелюсточка має шаховий малюнок. Зовні квітка темно-червона, всередині – жовтувата.
          Росте рябчик гірський на галявинах, у дібровах, в долинах річок в Придністров'ї (околиці м. Кам'янця-Подільського), і тут проходить його північно-східна межа ареалу.
         Це – багаторічна трав'яниста рослина заввишки до 20-45 см. Елегантність рослині надає тонке стебло з лінійними листками. Цвіте у травні, переважно однією квіткою. Розмножується насінням, бульбоцибулинами та столоновидними кореневищами. Проте чисельність рябчика зменшується, так як люди нещадно знищують на букети беззахисну рослину. А чи знаєте ви, що зривання квітучого стебла негативно позначається на стані цибулини і гальмує поновлення виду.
       
      Підсніж ник звичайний
       
       

       

         Вважають, що підсніжники – „квіти надії” – першими з'являються з-під снігу, засвідчують прихід весни.
          На Україні росте 3 види підсніжника. У нас, на Хмельниччині, широко розповсюджений в дубово-грабових лісах підсніжник звичайний.
         Коротке життя підсніжників і дуже легко воно може обірватися. Вони вже зникли з околиць Києва і все рідше зустрічаються навколо інших великих міст, тому що підлягають масовому збору для букетів. Цибулини по-хижацьки викопуються любителями.
          Давно пора розводити підсніжники на спеціальних плантаціях. Економічно це оправдано, якщо врахувати ще й те, що це дуже цінна лікарська сировина. Препарати, виготовлені із цибулини підсніжника, використовуються при лікуванні невритів, радикулітів та інших хвороб.

       

      Шафран Гейфелів
       
       

       

         Карпатсько-балканський вид на східній межі ареалу.
         Ще не розтанув сніг, а в затишних місцях із прогрітої сонцем землі показуються верхівки красивих фіолетових квітів, які, розкриваючись, оголюють яскраві оранжеві тичинки. Це – шафран Гейфелів. Росте він у вологих листяних лісах, на лісових галявинах, у криволіссі. Розмножується бульбо-цибулинами та насінням. Зацвітає на 4-5 рік.
          В Хмельницькій області зустрічається зрідка, і місця, де він росте (заказники: Панівецька Дача, Сатанівська дача, Совий Яр, Циківський), взяті під охорону. Саме тут знаходиться східна межа ареалу цього виду. Крім того, що рослина декоративна, вона ще й лікарська. А окремі види шафранів використовують в кулінарії як стійкий жовтий барвник.

       

      Шавлія кременецька
       
       

       

         Ендемічний подільський вид.
         Багаторічна трав'яниста рослина з більш-менш пониклим гроновидним суцвіттям із синьо-фіолетових квітів. Цвіте у червні-липні. Розмножується насінням, але природне відновлення слабке.
         Росте на вапнякових схилах Подільської височини.
         Чисельність зменшується із-за випасання худоби і витоптування.
       
      Лілія лісо ва
       
       
         Єдиний дикорослий представник лілій у нашій флорі. В народі має різні назви: лілія, вороняче масло, маслянка, масляночка тощо. Це – декоративна рослина. Квіти мають своєрідний, трохи різкий аромат, причому, ввечері і вночі аромат сильніший. Запилюються квіти нічними метеликами з довгим хоботком.
          Цибулини їстівні, на смак солодкуваті, нагадують каштан. В Сибіру їх пекли або варили з молоком і маслом, а в Киргизії добавляли до овечого жиру. За будовою цибулина дуже цікава. Дно цибулини має корінчики, які в холодну пору скорочуються, втягуючи цибулину глибше в землю.
          Розмножується насінням та вегетативно-дочірніми цибулинками. Росте лілія лісова в лісах, на узліссях, серед чагарників.
          Причини зміни чисельності – зривання на букети, викопування цибулин, зникає також під час вирубування лісів.
       
      Ясене ць білий
       
       

       

         Реліктовий вид.
          Назва рослини пов'язана з темно-зеленим цупким непарноперистим листям, яке своєю формою нагадує листя ясена. А епітет „білий” залежить не від кольору квіток, а від білого м'ясистого кореня. Зростає на сухих сонячних кам'янистих схилах, серед чагарників, на грунтах багатих вапном. Квіти містять ефірну олію, що має специфічний запах, який нагадує суміш ароматів лимона, кориці та камфори. Жаркої сухої літньої пори ефірна олія інтенсивно випаровується і досить піднести до квіток запалений сірник, як непомітна хмарка олії спалахує зеленувато-блакитним або рожевуватим полум'ям. За декілька секунд полум'я гасне, а рослина залишається неушкод-женою. За що і отримала назву „неопалима купина”.
          Це отруйна рослина, хоча завдяки багатому вмісту різноманітних органічних сполук здавна використовується як лікарська. Під час свята Івана Купала збирали хворих людей, приводили у місця, де ростуть ясенці, і там за особливим ритуалом в атмосфері, перенасиченій легкими речовинами, проводили своєрідні лікувальні процедури.
          Ясенець білий – чудова декоративна рослина, його часто культивують, вивели гарні садові форми із сніжно-білими та карміново-червоними квітками. Охороняється у Циківському заказнику та вирощується у Кам'янець-Подільському ботанічному саду.
       
      Пізньоцв іт осінній
       
       

       

         Європейський вид на крайній східній межі ареалу.
          Родова назва пізньоцвіта походить від назви давньої Колхіди, де ця рослина була широко розповсюджена. Цвіте пізно восени, тому має ще назви зимоцвіт, син без батька, або син раніше за батька; остання назва походить, очевидно, від того, що плоди влітку з'являються раніше квітів.
          Це – багаторічна бульбоцибулинна рослина. Насіння дозріває в червні наступного року і дає сходи аж на третій рік. Розвиток рослини проходить дуже повільно, зацвітає вперше на 7-8-ий, іноді, на 9-ий рік життя, тому в практиці більш ефективне розмноження бульбоцибулинами. Рослина отруйна. Росте на луках і трав'янистих схилах.
          Пізньоцвіт – декоративна рослина, яка знаходиться під загрозою повного знищення.
          Рослина також лікарська, використовується для виготовлення мазі від раку шкіри.
       
       
      Перелік видів рослин Хмельницької області,
      занесених до Червоної книги України


      ВІДДІЛ: ПЛАУНОПОДІБНІ.


      1. Бранець звичайний. І
      2. Дифазіаструм сплюснутий. ІІ
      3. Лікоподієла заплавна. ІІ
      4. Плаун річний. ІІ


      ВІДДІЛ: ПАПОРОТЕПОДІБНІ.


      5. Гронянка півмісяцева. ІІ
      6. Аспленій чорний. ІІІ
      7. Сальвінія плаваюча. ІІ



      ВІДДІЛ: ПОКРИТОНАСІННІ.


      8. Аконіт Бессера. І
      9. Анемона розлога. І
      10. Рутвиця гачкувата. І
      11. Рутвиця смердюча. ІІІ
      12. Сон великий. ІІ
      13. Сон чорніючий. ІІ
      14. Чемерник чорний. І
      15. Лешиця дністровська. І
      16. Фіалка біла. І
      17. Лунарія оживаюча. ІІІ
      18. Шиверекія подільська. І
      19. Верба чорнична. ІІІ
      20. Молочай волинський. ІІІ
      21. Вовчі ягоди пахучі. ІІ
      22. Ломикамінь болотний. ІІ
      23. Астрагал монпелійський. ІІ
      24. Зіновать біла. ІІІ
      25. Зіновать Блоцького. ІІІ
      26. Зіновать подільська. ІІ
      27. Зіновать Пачоського. ІІІ
      28. Карагана скіфська. ІІ
      29. Чина ряба. І
      30. Водяний горіх плаваючий. ІІ
      31. Ясенець білий. ІІ
      32. Клокичка периста. ІІ
      33. Астранція велика. ІІ
      34. Бруслина карликова. І
      35. Плавун щитолистий. ІІ
      36. Скополія карніолійська. ІІ
      37. Шолудивник королівський. ІІІ
      38. Товстянка звичайна. ІІ
      39. Змієголовник австрійський. ІІІ
      40. Шавлія кременецька. І
      41. Шоломниця весняна. ІІІ
      42. Відкасник осотовидний. ІІІ
      43. Жовтозілля Бессера. І
      44. Шейхцерія болотна. І
      45. Лілія лісова. ІІ
      46. Пізньоцвіт осінній. ІІ
      47. Рябчик гірський. І
      48. Тофільдія чашечкова. ІІ
      49. Цибуля ведмежа. ІІ
      50. Цибуля коса. І
      51. Цибуля круглонога. І
      52. Цибуля переодягнена. І
      53. Цибуля пряма. І
      54. Підсніжник білосніжний. ІІ
      55. Шафран Гейфелів. ІІ
      56. Анакамптис пірамідальний. ІІ
      57. Билинець довгорогий. ІІІ
      58. Булатка великоквіткова. ІІ
      59. Булатка довголиста. ІІ
      60. Булатка червона. ІІ
      61. Гніздівка звичайна. ІІІ
      62. Зозулині сльози яйцевидні. ІІІ
      63. Зозулині черевички справжні. ІІ
      64. Зозулинець блощичний. ІІІ
      65. Зозулинець обпалений. ІІ
      66. Зозулинець прикрашений. ІІІ
      67. Зозулинець салеповий. ІІ
      68. Зозулинець шоломоносний. ІІІ
      69. Коральковець тричінадрізаний. ІІ
      70. Коручка болотна. ІІІ
      71. Коручка пурпурова. ІІІ
      72. Коручка темно-червона. ІІІ
      73. Коручка чемерниковидна. ІІ
      74. Любка дволиста. ІІІ
      75. Любка зеленоквіткова. ІІІ
      76. Малаксис однолистий. ІІ
      77. Пальчатокорінник бузковий. ІІ
      78.Пальчатокорінник м'ясо-червоний. ІІ
      79. Пальчатокорінник плямистий. ІІІ
      80. Пальчатокорінник травневий. ІІІ
      81. Пальчатокорінник Фукса. ІІІ
      82. Язичок зелений. ІІІ
      83. Ситник бульбистий. ІІІ
      84. Осока богемська. ІІ
      85. Осока Буксбаума. ІІ
      86. Осока затінкова. ІІ
      87. Сашник іржавий. ІІ
      88. Меч-трава болотна. І
      89. Тонконіг різнобарвний. ІІІ
      90. Ковила волосиста. ІІІ
      91. Ковила пірчаста. ІІ
      92. Ковила Граффа. ІІІ

      І - зникаючі
      ІІ - вразливі
      ІІІ - рідкісні

       


      • 4
      • 3
      • 2
      • 1
      • 2222
      • АРТ територія111
      • Дошкільнятам2

      Бібліотека запрошує

      БЛОГИ БІБЛІОТЕКИ

      Шановний читачу! Якій літературі ти надаєш перевагу:
      Історичній
      Пригодницькій
      Детективній
      Містичній
      Фентезі
      Мотиваційній







      © ХОБ для дітей ім. Шевченка. , 2010-2024 г.
          Офіційний сайт
      29001, Україна, м. Хмельницький, вул. Свободи 51.
      www.odb.km.ua             mail@odb.km.ua
      Копіювання інформації можливе тільки за наявності згоди
      адміністратора, а також активного посилання на сайт.
      створення
      сайту
      Студія Спектр