УПРАВЛІННЯ КУЛЬТУРИ, ТУРИЗМУ І КУРОРТІВ
ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ
ОБЛАСНА БІБЛІОТЕКА ДЛЯ ДІТЕЙ ІМ. Т.Г.ШЕВЧЕНКА
СОНЯЧНИЙ КЛАСИК
(до 80-річчя від дня народження
Всеволода Нестайка)
Методично-бібліографічні матеріали
Хмельницький
2010
Його світ – тонкий візерунок дитячої казки, сплетений із тисячі чарівних образів і найдивовижніших створінь. Його світ – ніби золотаве мереживо сяйва кожного з нових поколінь. Здається, він говорить тими самими словами і малює тими самими пензлями, що й сотні інших письменників і казкарів, але чомусь його творів не можна випустити з рук, не дочитавши до кінця.
Буває, кажеш собі: “Ну все, це точно остання сторіночка, бо вже часу нема”, але чомусь не можеш відірватися ані від інтелігентної Пантери Ягуарівни, що викладає математику в лісовій школі, ані від сором'язливого зайчика Косі Вуханя, батько якого є співробітником Науково-дослідного інституту капусти, ані від загадкового клоуна, що, мандруючи століттями, шукає колись загублену людством сміхотраву, ані від отих двох симпатичних діток, отих тореадорів з Васюківки, які без кінця-краю потрапляють у неймовірні халепи.
Так ми говоримо про Всеволода Зіновійовича Нестайка – найвідомішого сучасного українського письменника і казкаря, лауреата літературної премії ім. Лесі Українки (за повість-казку “Незвичайні пригоди в лісовій школі”), премії ім. Миколи Трублаїні (за повість-казку “Незнайомка з Країни Сонячних Зайчиків”), премії ім. Олександра Копиленка (за казку “Пригоди їжачка Колька Колючки та його вірного друга і однокласника зайчика Косі Вуханя”). А 1979 року рішенням Міжнародної ради з дитячої та юнацької літератури його знамениту трилогію “Тореадори з Васюківки” було внесено до особливого Почесного списку Г.Х. Андерсена як один з найвидатніших творів сучасної дитячої літератури.
Всеволод Зіновійович Нестайко народився 30 січня 1930 року в м. Бердичеві на Житомирщині в сім'ї службовця. Коли Всеволоду було три роки, загинув його батько, який у 20-ті роки був у "січових стрільцях". Йшов страшний 1933 рік і сім'я, рятуючись від голоду, переїхала до родичів у Київ. Тож все своє свідоме життя Всеволод Нестайко прожив у столиці. Як пише сам письменник: “І хоч би де мені доводилось побувати, хай навіть у найцікавішій подорожі, коли я повертаюсь до Києва, серце у мене б'ється від радісного хвилювання зустрічі з рідним містом”.
Коли Всеволод Нестайко був маленьким хлопчиком, він страшенно хотів швидше вирости і стати великим і дорослим. “Може, тому, що я був справді малий на зріст, чи не найменший у класі. Малий, худий та ще й рудий. Як вогонь червоний. Мене дражнили “Море горить!”, “Пожежна команда”. А ще в класі мене називали Рудий африканський їжачок”, – згадує письменник. І, щоб швидше вирости, Всеволод годинами стояв під дощем і спати лягав о сьомій. Отак у сні і нетерплячці В.Нестайко і не зогледівся, як несподівано виріс майже під два метри і перестав бути рудим. “І раптом збагнув, що даремно поспішав вирости, що дитинство – найпрекрасніша, найщасливіша пора людського життя. І так мені захотілося повернутися назад! Назад – у дитинство. Та нема у часу дороги назад”, - зізнається він.
Щасливим і безтурботним було життя Всеволода в молодшій школі. Та закінчилось воно раптово, одного дня – почалася Вітчизняна війна. Хлопцеві було тоді одинадцять років. З мамою Всеволод Нестайко провів два роки в страшній київській окупації. Мама організувала в своїй кімнатці підпільне навчання, щоб учні не забули набутих раніше знань. Ці уроки допомогли – Всеволода прийняли зразу до шостого класу. Це було тоді, коли ще Київ лежав у руїнах. Хлопець одразу потягнувся до літератури. І коли настав час обирати професію, вирішив, що це буде тільки література.
Скінчивши десятирічку, 1947 року майбутній письменник вступив на слов'янське відділення філологічного факультету Київського університету. Нелегкими й голодними були повоєнні роки Всеволода Нестайка, але то були роки юності й студентства, які запам'ятовуються на все життя. В. Нестайко працював у редакціях журналів “Дніпро”, “Барвінок”, у видавництві “Молодь”. З 1956 по 1987 рік завідував редакцією у видавництві “Веселка”.
Він завжди мріяв повертатися у дитинство і тому почав писати для дітей веселі і мудрі книги. Можливо, від діда по материнській лінії, Івана Семеновича Довганюка, він успадкував незвичайне почуття гумору. Звичайно ж, без таланту, без доброти і любові до дітей дитячим письменником стати неможливо. Всеволод Нестайко – дитячий письменник Божою милістю. Зі своїми читачами він веде розмову завжди з щирою довірливістю, не нав'язуючи власних оцінок, з веселим іронічно-усміхненим поглядом на своїх героїв, на їх невмілі вчинки, таким чином стверджуючи добро, чесність, відкритість і засуджуючи зло, малодушність, заздрість.
П'ятдесятип'ятирічний шлях у дитячій літературі він засвідчив виданням більше тридцяти книжок оповідань, казок, повістей і п'єс. Найвідоміші з них “В Країні Сонячних Зайчиків” (1959), “Супутник Ліра-3” (1960), “Космо-Натка” (1963), “Робінзон Кукурузо” (1964), “Тореадори з Васюківки” (1973), “Одиниця з обманом” (1976), “Незвичайні пригоди в лісовій школі” (1981), “Загадка старого клоуна” (1982), “П'ятірка з хвостиком” (1985), “Незнайомка з Країни Сонячних Зайчиків” (1988), “Слідство триває”, “Таємничий голос за спиною” (1990), “Неймовірні детективи” (1995) та інші непересічні твори.
Книги В.З.Нестайка перекладено двадцятьма мовами, в тому числі англійською, німецькою, французькою, іспанською, арабською, угорською, румунською, болгарською, словацькою тощо. Російською його книги виходили тринадцять разів.
За творами Всеволода Нестайка поставлено фільми, які отримали міжнародні нагороди. Телефільм “Тореадори з Васюківки” одержав на міжнародному фестивалі в Мюнхені Гран-прі (1968), на Міжнародному фестивалі в Алегзандрії (Австралія) – головну премію (1969). Кінофільм “Одиниця з обманом” премійовано на Всесоюзному кінофестивалі у Києві (1984), відзначено спеціальним призом на міжнародному кінофестивалі у Габрово (Болгарія, 1985).
Указом Президента України від 20.01.2010 р. Всеволод Нестайко нагороджений Орденом Ярослава Мудрого V ступеня.
Всеволод Нестайко ще й драматург. Свідченням тому є прем'єра п'єси “Таємниця Країни Сонячних Зайчиків”. Казки та п'єси вже давно ідуть в лялькових театрах. Це і “Солом'яний бичок” та рок-група “Козачок”, і “Таємниця рудого Жевжика”, і “Лисичка-сестричка і Вовк-панібрат”. Вони ідуть у Донецьку,
Києві, Кіровограді.
Раз на місяць письменник на першому каналі національного радіо веде передачу “Радіобайка Всеволода Нестайка”.
І сьогодні, щоранку на вулиці Шовковичній, у самому центрі Києва, можна зустріти високого сивого чоловіка з песиком на повідку.
Час від часу він жартівливо посварюється на свого Дюка й усміхнено-замріяно крокує далі... На нього не полює зграя фотографів і телекамер, проте його книжками зачитуються мільйони дітей “від 2 до 102...”, і якби зібрати воєдино всю їхню до нього любов – вона осяяла б всю Україну...
Популяризуючи твори В.З.Нестайка, доречно провести для учнів 3-4 класів огляди і перегляди літератури, рекомендаційні бесіди, обговорення книг.
Великою допомогою у популяризації творів Всеволода Нестайка стануть тематичні полиці “Щасливий дар – творити для дітей”, “Веселі твори В.Нестайка”, “В гостях у Веснянки, Яви, Павлуші…”.
Пропонуємо в бібліотеці організувати ювілейну книжкову виставку “В гості до Всеволода Нестайка” (Додаток №1). Книжкову виставку бажано ілюструвати малюнками дітей, відгуками читачів на книги В.Нестайка, поробками тощо.
Радимо бібліотекарям звернути увагу на оповідання “Космонавти з нашого будинку”. Учні молодшого шкільного віку з задоволенням читають про сміливих, винахідливих і впертих у досягненні своєї мети хлоп'ят. Доцільно провести обговорення книги за такими питаннями:
– Чому пілот в дитинстві вважав, що йому не потрібна арифметика? Як ти відносишся до цього предмету?
– Яке відкриття здійснив він після першого польоту на супутнику “Ліра-3”?
– Чому Вадька з Наткою посварилися? А які відносини між хлопчиками і дівчатками у вашому класі?
– Як ти гадаєш, чи може Натка в майбутньому стати космонавтом та що для цього потрібно? А чи готовий ти стати космонавтом?
Дошкільники та читачі молодшого шкільного віку захоплюються казками В.З.Нестайка “Олексій, Веселесик і Жарт-Птиця”, “В Країні Сонячних Зайчиків”, “Пригоди Журавлика”, “Незвичайні пригоди в лісовій школі”, “Пригоди близнят- козенят”. Вони дуже своєрідні. Десь у їхньому підтексті завжди вловлюється “натяк” на реальність, на звичайність казкових ситуацій у житті. Автор ніби каже читачеві: “Ти розумієш, що це тільки казка, але візьми з неї те зерно, яке неодмінно тобі знадобиться”. В казках Всеволод Нестайко тонко і захоплююче розкриває боротьбу добра і зла, правди і неправди, потяг до простих людей на землі, до світла і щастя. Основною думкою казок є думка про те, що мусить перемагати тільки добро.
Рекомендуємо провести День казки “Чи знаєте ви казки В.Нестайка?”. Цей день варто розпочати із знайомства дітей життям і творчістю письменника. Доцільно влаштувати книжкову виставку “Казковий світ В.Нестайка”, літературне лото по казках В.Нестайка, театралізований огляд “Казковий світ дитинства”. Глибше познайомити дітей з казками Всеволода Зіновійовича допоможе вікторина “Калейдоскоп казок”:
– Як звали злого чарівника в казці В.Нестайка “Пригоди близнят-козенят?” (Відівіс – Пампас);
– Як звали хлопчиків (головних героїв) казки “Пригоди близнят- козенят?” (Вова і Вітя);
– Хто допоміг близнятам-козенятам вибратись з чарівної країни? (Киця Мурнява);
– В якій країні відбулися події в повісті-казці В.Нестайка “В Країні Сонячних Зайчиків”? ( Морок);
– Яку шкоду робили хуліганці? (Грабували, розоряли країну, били дітей);
– Що вразило Веснянку, коли він побачив очі пана Морока? (Вони були порожні);
– У який палац повели Сонячні Зайчики Веснянку? (У палац Чарівних Казок);
– Що здивувало Веснянку в Палаці Чарівних Казок? (Що казкові герої теж вчаться в школі);
– Як називали Васю Богданця з повісті “Чарівні окуляри”? (Рудий Африканський Їжак, Рижуха).
В числі книг, що мають незмінний успіх та викликають інтерес у користувачів-учнів 4-5 класів, слід назвати книгу “П'ятірка з хвостиком”. Ця дилогія складається з двох повістей про школу та школярів – “Одиниця з обманом” та “П'ятірка з хвостиком”. На Всесоюзному кінофестивалі в 1984 році, який проходив в місті Києві, фільм за мотивами повісті “Одиниця з обманом” одержав премію. З учнями 4-5 класів радимо провести по книзі “П'ятірка з хвостиком” конкурс знавців книги під назвою “Ми з четвертого…”
Конкурс відкриває бібліотекар, який в своєму вступному слові розповість про книгу, познайомить з умовами проведення конкурсу. В конкурсі беруть участь дві групи (представники 4-А і 4-Б класів). Вони виготовляють емблеми учасників конкурсу. Питання задає ведучий або учасники конкурсу.
Запитання до представників команди 4-А класу – учасників конкурсу знавців книги В.Нестайка “П'ятірка з хвостиком”:
1. Про кого з учнів В.Нестайко пише: “Обидва вони маленькі, кругловиді, клаповухі і кирпаті”? Як ви розцінюєте їх вигадки?
2. Яким чином Шурик Бабенко завоював авторитет у товаришів по класу?
3. Чому Макароніна вважала, що дівчинкою вона народилася випадково?
4. Хто з двох подруг Ляля Іванова чи Туся Мороз вам більше подобаються і чому? Як учні провчили Лялю?
5. Чи дійсно таким поганим, як вважали учні, був Тимко Довганюк на прізвисько Рудий?
6. “Попросим, друзі, ми Фігуру зібрать за всіх макалатуру? Стоїть Фігура, як скульптура, – не хлопець, а карикатура!” Про кого склали ці вірші учні 4-Б класу? Який героїчний вчинок здійснив цей учень?
7. Яким чином Льоня Монь почав поважати дівчаток?
8. “Ваша “Одиниця з “обманом” учила нас чесності і правдивості”. Як ви розумієте ці слова та кому вони були адресовані?
Запитання до представників 4-Б класу – учасників конкурсу знавців книги В.Нестайка “П'ятірка з хвостиком”.
1. Як ви оцінюєте вчинок дівчаток Аллочки Граціанської і Люби Миркотан? На вашу думку, гарна зовнішність відповідає гарним вчинкам?
2. За що Петрик Цибуля одержав п'ятірку з “хвостиком”?
3. Коли Оля Татарчук завоювала визнання класу?
4. Чому Дениско Чорногуз вирішив стати десантником?
5. Як Валя Титаренко перестав бути боягузом?
6. Чи справді Антоша Дудкін був тихонею?
7. Хто промовляє ці слова: “Носить же музикант свою скрипку або віолончель з собою. А для справжньої робочої людини інструмент всеодно, що для музиканта скрипка”?
8.Як розкрились таємниці 4-А класу? Хто ставив п'ятірки з “хвостиком” і за що?
Великою популярністю серед читачів користуються повісті Всеволода Зіновійовича Нестайка “Загадки старого клоуна”, “Чудеса в Гарбузянах”, “В Країні Сонячних Зайчиків”. Вони приваблюють своїми захоплюючими сюжетами, смішними пригодами, які так люблять читачі як молодшого, так і середнього віку. По цих книгах можна провести гру-подорож “Стежками пригод Всеволода Нестайка” за такими маршрутами:
– Місто “Кмітливих” (загадки, кросворди).
– Палац “Всезнайки”.
– Вершина “Слідопитів” (з якого твору цей предмет).
– Долина “Ілюстрацій”.
Нова правдиво-фантастична повість славного українського казкаря В.Нестайка “Чарівні окуляри” відкриває для читачів 4-5 класів неосяжний світ веселих казкових пригод двох хлопчиків у шаленому ритмі сучасного життя. Іскрометний гумор та захоплюючий сюжет зроблять знайомство з цією книгою яскравою і незабутньою. Радимо провести презентацію книги “Світ веселих казкових пригод”.
Протягом чотирьох десятиліть Всеволод Нестайко вигадував казкову трилогію “В Країні Сонячних Зайчиків”. На сторінках книги живуть щирі добрі і хоробрі Сонячні Зайчики, які борються з паном Мороком і, жартуючи, утверджують радість і справедливість. Доля Нестайкових Сонячних Зайчиків не обмежилася рамками книги, а набула інших жанрових забарвлень. Так, зокрема, письменник створив феєричну п'єсу “Сонячний Зайчик і Сонячний Вовк”. З'явилися Сонячні Зайчики і в п'єсі “Перо Жар-Птиці”, яка свого часу з успіхом
йшла на сцені драматичного театру ім. І.Франка. Сонячні
Зайчики вже більш як п'ятдесят років живуть не лише в душі та уяві письменника, а й мандрують світом, щедро засвічуючи дитячі серця сонячною щирістю і добром.
Пропонуємо організувати з учнями 4-6 класів літературну мандрівку книгою “В Країні Сонячних Зайчиків” (Додаток № 2) та прес-конференцію “Від фантазії і мрій – до мудрості і добра” (Додаток № 3).
Використовуючи творчість великого письменника, можна провести літературну гру “З якого твору цей уривок?” (Додаток № 4).
“Коли я став по-справжньому дорослим, мені страшенно захотілося повернутись у дитинство, – догратись, досміятись, добешкетувати… І, пам'ятаючи своє невеселе дитинство, я намагався писати якомога веселіше. Чи не з найбільшою насолодою я писав пригоди Яви і Павлуші”. (В.Нестайко) Пригоди хлопчиків Яви та Павлуші викликають у сьогоднішніх читачів захват, їхня винахідливість вражає. Хлопці завжди мають безліч нових ідей, ці ідеї цікаві та оригінальні. Не даремно “Тореадори з Васюківки” перекладено 20-ма мовами і внесено до особливого Почесного списку Г.Х.Андерсена, як один з найвидатніших творів світової літератури для дітей. Повість здобула перемогу у Національному конкурсі “Книга року –2004”.
Для дітей 6-7 класів радимо провести обговорення книги під назвою “Нема нічого кращого за дружбу” (Додаток № 5).
Веселих, розумних, жвавих і дотепних героїв повісті “Тореадори з Васюківки” любить не одне покоління читачів. Цікавою для читачів-учнів 5-6 класів буде літературний аукціон (Додаток № 6).
Використовуючи творчість відомого українського письменника, можна провести ряд дозвіллєвих заходів. Це, зокрема, поле чудес “Творець улюблених пригод”, літературну гру “Словограй” тощо.
Додаток № 1
Ювілейна книжкова виставка
“В гості до Всеволода Нестайка”
Звернення до читачів:
Юні друзі! Всеволод Нестайко належить до тих письменників, які пишуть не тільки повчально, а й цікаво і весело. Він на все життя зберіг здатність радіти і щедро дарувати радість іншим. Він справжній дитячий письменник. Отож, познайомтеся з героями його книг. Через пригоди, які трапляються з друзями, ви пізнаєте, що таке людська гідність, чесність, дружба.
Розділ 1. Сонячний класик.
30 січня 2010 року виповнюється 80 років патріарху української дитячої літератури Всеволоду Нестайку. Указом Президента України В.Ющенка письменника нагороджено Орденом Ярослава Мудрого V ступеня.
Перші оповідання для дітей В. Нестайко почав друкувати ще в 1954 році. За свій 55-літній шлях у дитячій літературі письменник написав близько тридцяти книжок – повістей, романів, збірок оповідань, які видавалися 136 разів двадцятьма мовами, накладом понад 2 млн. примірників. Зокрема, вже в незалежній Україні його твори видавалися 53 рази.
Книжки В. Нестайка є улюбленими для багатьох поколінь українських читачів. Його твори внесено до шкільних програм, а п'єси успішно ставляться в дитячих театрах різних міст України.
Розділ 2. Казка народжує казку.
Розділ 3. Надійний товариш – це важливо.
У 1979 році рішенням Міжнародної ради з дитячої та юнацької літератури трилогія "Тореадори з Васюківки" В.Нестайка внесена до Особливого Почесного списку Г.Х. Андерсена "як один з найвидатніших творів сучасної дитячої літератури".
За результатами читацько-експертного опитування "Книжки незалежного 15-річчя, що вплинули на український світ" (2006 р.) роман "Тореадори з Васюківки" зайняв перше місце серед сучасної прози для дітей.
Розділ 4. Поспішай творити добро.
Додаток № 2
Подорож по книзі В.Нестайка
“В Країні Сонячних Зайчиків”
Добрий день, дорогі друзі!
Добрий день!
Правда, чудова ця фраза?
Вона нас з вами зближує зразу
Сьогодні гадаєм, якраз буде вчасно,
Щоб був у вас дійсно чудовий настрій.
Нас чекає гарний день,
Повен сонця і пісень,
Повен пахощів для друзів,
Набраних в квітучім лузі.
А для сміху і добра
Вигляда весела гра.
Друзі, чи чули ви дивну новину? Нас запрошують у подорож!
– Ви любите подорожувати?
– Ось і чудово! Сьогодні ми побуваємо в країні „Сонячних Зайчиків” Всеволода Нестайка.
Тільки з собою обов'язково потрібно захопити жарти, сміх, веселий настрій.
Якщо це все ви маєте – ми можемо вирушати. Гадаю, особливо представляти цього письменника не треба. Варто назвати лише саме його прізвище – Всеволод Нестайко! – і відразу на вашому обличчі з'являється посмішка. І це зрозуміло, адже дитячий письменник Нестайко своїми веселими дотепними й мудрими повістями й казками радує вже не одне покоління юних читачів, бо за плечима в нього – десь за сотню виданих книжок – ціла авторська бібліотека!
Нестайко належить до покоління, чиє дитинство обірвала війна. Народився в м. Бердичеві Житомирської області. Батька хлопчик майже не пам'ятає. Йому було три роки, коли прийшла звістка про те, що загинув тато, який у 20-ті роки був у "січових стрільцях". Про Бердичів хлопчик нічого не пам'ятає, крім страшного голоду 33-го року. Після марних прохань дати чогось поїсти він, зітхаючи, просив маму: „Ну, то дай хоч води напитися”. Рятуючись від голоду, сім'я переїхала до Києва, де проживала мамина сестра. З тих пір Київ став рідним містом для письменника.
У дитинстві Всеволод був дуже хворобливим, не було такої дитячої хвороби, якою б він не хворів. Мама вчителювала і не могла сидіти постійно біля хлопчика, доводилося залишати його самого, тому дитинство для Всеволода – самотність.
А потім школа і знову залишався сам. Але самотність вже змінилась на самостійність.
Багато професій змінив Всеволод. Він був і столяром, і візником, і репетитором.
Власне, як казкар, письменник почався саме з Країни Сонячних Зайчиків. Хоча казкарем він народився, бо з дитинства вигадував щось химерне, що дивувало не тільки ровесників, а й вчителів.
А коли Всеволод Зіновійович підріс, то якось подумав: “А чого б мені не порадувати-подивувати дітей України” і розпочав писати, писати.
Отак, зрештою, він і став улюбленим письменником не лише дітей України, а й дітвори у багатьох країнах світу.
А які твори Нестайка відомі вам? (Діти відповідають).
Дівчатка і хлопчики, першу зупинку наш експрес зробить на станції „Сонячних Зайчиків”.
А щоб ви не сумували в дорозі, ми пропонуємо вам гру, яка називається “Увага”.
Ведучий: Друзі, будете виконувати мої команди, але при одній умові: перед командою повинен прозвучати сигнал: „Увага”. Якщо сигналу не буде, ви залишитеся стояти в попередньому положенні.
– Отже, почали!
– Увага, руки вгору!
– В боки!
– Повернутись!
– Увага! Руки за голову!
– Крок вперед!
Хто не вірно виконав завдання виходить з гри!
Ну ось, поки ми грали, наш веселий експрес прибув на станцію „Сонячних Зайчиків”.
Тут забавні вікторини вже чекають нас усіх:
Завдання 1. Хто співав таку пісеньку:
Хоч у нас у кожній хаті
Всі руді й веснянкуваті,
Та рудішого за мене
В світі цілому нема.
Я такий рудоголовий,
Рудовіїй, рудобровий,
Що рудою біля мене
Робиться вночі пітьма.
(Веснянка. “В Країні Сонячних Зайчиків”).
Завдання 2. Які найближчі друзі були у Веснянки?
(Слон Бреус і мавпа Мандрика).
Завдання 3. Чиї це слова?
Любим бити ми дітей!
Бика-брика,
Боборика,
В носі смика,
Гей!
(Хуліганці).
(Відгадуючи, діти отримують жетони, а потім по підрахунках кількості жетонів визначають переможців).
(Звучить сигнал).
Прийшов час вирушати в дорогу! Наступну зупинку зробимо на станції „Казкова”. Але, перш ніж потяг нас туди доставить, ми встигнемо погратися.
„Лічилка”.
Сіла пташка на гілку,
Починаю я лічилку.
Раз, два, три, чотири, п'ять,
Буду всіх вас рахувать:
Юлю, Ваню, Катю, Колю,
Петю, Іру, Вітю, Олю.
Якщо швидко я втомлюсь,
На хвилинку зупинюсь,
Помовчу, перепочину,
Знову рахувать почну!
Діти повинні назвати скільки хлопчиків і дівчаток було названо, які імена згадуються? (8).
Ну ось, ми вже на станції „Казкова”.
Бачу, любите ви книги,
І казки і детективи.
Все ж не дуже я вам вірю,
Всіх швиденько перевірю!
Гра „Переплутанка”.
Правильно назвати всі твори Нестайка.
1. "Незвичайні пригоди в казковій школі".
( в лісовій школі).
2. „Тореодори з Іванівки”.
(Васюківки).
3. „В країні веселих котиків”.
(Сонячних Зайчиків).
Ведучий: Друзі, якщо ви дивитесь теле-шоу „Найрозумніший”, то, напевне, знаєте, що таке рекламна пуза. І ми хочемо запропонувати вам паузу, тільки не рекламну, а веселкову музичну, і ми всі разом потанцюємо. Хто краще розкаже смішинку. (Дітям пропонується танок-паровозик).
Ми з вами так загралися, що і не помітили, як прибули до станції „Веселинка”. На цій станції нас чекає гостя Веселинка.
Веселинка: Добрий день, любі діти!
У вас, я чула, тут свято!
Ось і я прийшла, щоб з вами повеселитися.
Ви смішні вірші любите?
Тоді слухайте:
Муха звір
Сіра муха-цокотуха
Сіла Грицеві на вухо.
Грицик чує: щось дзижчить,
Та як крикне: ”Звір гарчить!”
І сміються всі з тих пір,
Що для Гриця муха – звір!
А тепер послухайте мої загадки:
– Скільки картоплин входить в каструлю?
(Картопля не ходить).
– З якого посуду не можна їсти ? (З порожнього).
– Що буде з козою, коли їй мине 7 років? (Піде восьмий).
– Чи може дощ йти два дні підряд? (Ні, бо між ними – ніч).
Веселинка: А тепер прошу загадати мені загадки. Я все знаю!
– Ручки, олівці, щоб знали, ми кладемо у ... сандалі! (пенали).
– Для письма, сказати прошу, що потрібно взяти ... кошик! (зошит).
– Малювать в альбомі цім допоможуть ... голубці! (олівці).
Веселинка: Зрозуміло! Щоб веселим бути, потрібно не тільки багато сміятись, але й багато знати.
І ось наш веселий експрес прибув на останню зупинку “Юних художників”. (Діти малюють портрет Веснянки).
Час розваг пробіг так непомітно,
Вже прощатись нам усі пора.
Але ми зустрінем ще не раз привітно
Гостей, друзів, вас, прекрасна дітвора!
Додаток № 3
Прес-конференція
“Від фантазії і мрії – до мудрості і добра ”
Столи для проведення конференції розставлені колом. На столах таблички з номерами груп і їх назвами. Зал прикрашений дитячими малюнками до творів В. Нестайка.
На плакаті – тема конференції та слова із вірша Ліни Костенко:
“Достигають яблука ранети,
Рання осінь листя золотить.
Гарний хлопець з іншої планети,
Може, взавтра в гості залетить.”
На основі підготовлених матеріалів, які зібрали і дослідили учні, готується вступна доповідь бібліотекаря. Доповідь та виступи груп можуть супроводжуватися показом відеоматеріалів, фотографій або матеріалом на екрані, спроектованим через комп'ютер. На екрані можуть демонструватися уривки з повісті, залежно від виступу кожної групи.
Для проведення конференції пропонуємо використати інтерактивний метод “Коло ідей”. Тема конференції відома учням і вони протягом певного часу готують свої виступи в групах.
1 група: з позиції головного героя Веснянки.
2 група: з позиції негативних персонажів: пана Морока і королеви Глупої Ночі.
3 група : з позиції жителів Країни Сонячних Зайчиків.
4 група : з позиції автора твору.
Крім учнів, які працюють в групах, є частина дітей, які виконують роль журналістів, кореспондентів. Вони уважно слухають і, навіть, можуть задавати свої питання.
Конференція розпочинається вступним словом бібліотекаря, в якому коротко розповідається біографія Всеволода Нестайка, називаються його твори, висловлюється думка про тему і мету його повісті “Подорож у Країну Сонячних Зайчиків”. Оголошуються завдання кожної групи до підготовки конференції. Потім учні беруть участь в обговоренні доповіді або ж виступають як співдоповідачі.
1 група
Наша група вивчала роль і характеристику головного героя повісті – хлопчика Веснянки. Від його імені звернеться до вас…( прізвище та ім'я учня, який виступає в ролі Веснянки ).
– Я, Веснянка, головний герой повісті В.Нестайка “В Країні Сонячних Зайчиків”. Мені 9 років. Я пережив трагедію – у боротьбі з хуліганцями загинули мої батьки, але моє серце не наповнилося злом. Свій сум і гіркоту я ніколи не проявлю, стараюсь розвеселити тих, кому сумно, всім допомагаю. Тому і вибрав мене пан Морок для виконання злих задумів, проникнути у Країну Сонячних Зайчиків, щоб визволити всі злі сили з підземелля і привести їх до влади. Адже в цю країну може проникнути лиш добра, весела і чесна дитина. Але як зло не старається, добро його завжди перемагає. Тому я і мої друзі – жителі Країни Сонячних Зайчиків змогли перемогти злі сили. Ми знищили пана Морока, звільнили нашу країну Ластовинію від хуліганів.
Я – позитивний герой твору. Автор показав, яким би він і не лише він, хотів бачити сьогоднішніх дітей. На прикладі Веснянки діти навчаються бути добрими, чесними, чуйними, ввічливими, намагатися завжди прийти на допомогу іншим людям, хоч інколи наражати себе на небезпеку заради врятування інших. (Якщо в журналістів є запитання до доповідача, вони їх ставлять.)
2 група
Нецікавим буде будь-який твір, якщо там будуть зображені лише позитивні герої. Тому ми вивчали роль негативних персонажів: пана Морока, королеви Глупої Ночі та хуліганців. Під час опрацювання матеріалу ми звернули увагу на те, з якою метою автор ввів сюди ці негативні персонажі. Про їх злу роботу ви читали в повісті, а ми хочемо розкрити інший бік цих героїв: чи так вони необхідні і чи все в них негативне?
Наша група прийшла до висновку, що, дійсно, пан Морок і королева Глупа Ніч мали егоїстичні та злі наміри, але і без них неможливе життя. Адже є такі тварини, комахи, які ведуть лише нічний спосіб життя. Наприклад: кажани, пугачі, нічні метелики і т. д. Якщо не буде ночі, вони просто не зможуть жити і загинуть. Людям теж для відпочинку потрібна ніч. Темрява потрібна і Сонячним Зайчикам, адже, і Сонцю, і Зайчикам теж потрібен перепочинок. Навіть у Палаці Чарівних Казок, глибоко в підземеллі Сонячні Зайчики тримали під контролем всіх злих казкових героїв і інколи відпускали їх, як на роботу, кожного у свою казку. Адже без них не буде казки. А якщо не буде ночі, чи зможемо ми з вами милуватися Місяцем і зорями? Тому Ніч потрібна, а от пан Морок і хуліганці, якими він керував, повинні бути покарані, тоді і королева Глупа Ніч зміниться.
3 група
Ми досліджували дії і вчинки жителів Країни Сонячних Зайчиків. Сонячні Зайчики – це веселі і добрі друзі – помічники Сонця. Вони можуть проникати у найпотаємніші місця. Все найкраще в природі: квіти, зелень лісу, грайлива веселка, блиск озер – робота Сонячних Зайчиків. Країна Сонячних Зайчиків – це країна щасливих снів, які знаходяться в долині Сновидінь. Та й Палац Чарівних Казок, де живуть герої всіх казок, теж у їхній країні.
Добрі, веселі, пустотливі зайчики вселяють оптимізм і віру у краще майбутнє жителів Ластовинії. Разом з Веснянкою вони звільняють країну від Мороку і хуліганців. Країна Сонячних Зайчиків – це країна, в яку може потрапити лише дитина з найкращими намірами і рисами характеру. А в подарунок за свою добру поведінку і добру душу зайчики нагородять кожного прекрасною казкою, щасливим сновидінням, звеселять своїми блискітками. Читаючи повість, ми, дійсно, повірили, що така країна існує. І нам так захотілося стати такими, щоб потрапити, як Веснянка, до Країни Сонячних Зайчиків. І, хто знає, можливо, наша мрія колись здійсниться.
4 група
Ми подумали і вирішили побудувати наш виступ з позиції автора повісті Всеволода Нестайка. Від автора виступить...(прізвище та ім'я учня).
На прикладі країни Ластовинії я хотів показати всім дітям, яким може бути життя на Землі, якби всі люди були добрими, щирими, веселими. А на прикладі загарбників – хуліганців описав всі нещастя і трагедії від жорстокості, люті, ненависті. На прикладі роботи Сонячних Зайчиків ще раз підкреслив, яку велику роль для рослинного і тваринного світу, для всього
живого, має енергія Сонця, його світло і тепло. Ви помітили, як я познайомив вас із різними хворобами, які можна побороти теплом не лише Сонця, а й людським. В ігровій формі нагадав дітям, як сонячні відблиски служать людям у медицині та інших сферах діяльності.
Мені приємно, що юні читачі зробили правильні висновки, вивчаючи негативних героїв повісті. Дуже мрію про те, що діти захочуть бути схожими на хлопчика Веснянку і наслідувати його. Приємно, що школярі читають мої твори. Вони їм подобаються і допомагають стати кращими.
Буду чекати знову зустрічі з вами.
Підсумок конференції. Заключне слово бібліотекаря з підсумком роботи груп і завданням для наступного обговорення.
Додаток № 4
Літературна гра “З якого твору цей уривок?”.
1.“І раптом вода у річці попід берегом біля них завирувала і забулькала, як ото вона булькає у каструлі, коли закипає, – причому великими-великими бульбашками. Бульбашки одна за одною підіймалися і лопалися, випускаючи пару” (“Пригоди близнят-козенят”).
2.“Та найдивніше було те, що із скверика побачити трансформаторну будку я не міг аж ніяк! Вона стояла далеко, за кількома багатоповерховими будинками. Я на мить скинув окуляри – ніякої трансформаторної будки, лише дерева й будинки. Тремтячою рукою знову одягнув окуляри – і перед очима з'явився Ромка на трансформаторній будці. Він кривився – от-от заплаче... Без драбини він злізти не міг” (“Чарівні окуляри”).
3. “Не було для хуліганців більшої насолоди й розваги, як схопити на вулиці стрічного малюка і, штовхаючи, шпиняючи, б'ючи його, перекидати один одному, мов м'яч. Вони аж корчились і захлиналися від реготу, дивлячись, як страждає і плаче бідна дитина...
Багато разів повставали ластовини проти влади хуліганців, намагаючись звільнитися і вигнати поневолювачів зі своєї країни. Але щоразу хуліганці перемагали й жорстоко розправлялися з повсталими. Якась невідома сил допомагала
хуліганцям” (“В Країні Сонячних Зайчиків”).
4. “Старий дресирувальник навіть влаштовував для них щонеділі циркові вистави, де, в основному, виступали дресировані звірі, які жили тут же, в лісі, і яких дід Маноцівник за короткий час навчив усіх циркових премудростей. Крім того, Маноцівник показував різні фокуси, а їх він знав безліч. 3вичайно, то були чесні, хороші фокуси без усякого там відьмацького чаклунства і шарлатанства. Дід влаштував навіть гурток циркової науки, де вчив усіх, хто бажав робити фокуси і дресирувати звірів” (“В Країні Сонячних Зайчиків”).
5. “– Хай живе ваша мудрість! – вигукнув Гицельцап і підтюпцем побіг за каретою. Він був дуже радий, що одержав хоч дев'ять. Королева могла й не дати нічого. Вона була скупа, вередлива і ніколи не дотримувала свого слова. У палаці королева, перш за все, побризкала на Вітю й Вову парфумами, пов'язала їм на шиї бантики і повела кудись по довгих коридорах. Вони прийшли в маленьку кімнатку, де на старій подертій підстилці лежала гарненька киця з сумними очима. Це й була придворна киця Мурнява” (“Пригоди близнят-козенят”).
6. “Ніхто ж, крім мене, не перетворить вас знову на хлопчиків. Жоден чаклун, жоден чарівник у світі. Така сила мого закляття. То який же вам сенс тікати? Ніхто ж з людей вас навіть не зрозуміє, бо я одірвав у вас людську мову. Для людей ви звичайнісінькі козенята, які тільки бекають і мекають. Отже, дурну ви справу задумали” (“Пригоди близнят-козенят”).
7. “Пастка ця була заплутаним лабіринтом, звідки неможливо вийти. Всі ходи лабіринту зроблені з чарівних дзеркал. В лабіринт було пущено всього лише один-єдиний промінчик сонця, але, відбиваючись від дзеркал, він так яскраво освітлював увесь лабіринт, що якби заглянути туди, то можна було б осліпнути” (“Чарівні окуляри”).
Додаток № 5
Питання для обговорення книги
В.Нестайка “Тореадори з Васюківки”.
1. Якої слави жадали Ява та Павлуша? Чим закінчилась спроба “вирити метро” та “бій тореадорів”?
2. Що вразило хлопчиків у Києві? Чи легко з такими “шукачами пригод” жити в колективі?
3. В чому проявилася справжня дружба Павлуші та Яви? А що ти зробив для свого друга?
4. Чи всі герої книги сподобалися тобі? Дай оцінку вчинкам Книша.
5. Як Ява перетворився на Кукурудзу та що з цього вийшло?
6. Чим скінчилася пригода з годинником? Яке значення мала зустріч з Максимом Валер'яновичем? Що вам запам'яталося з київської подорожі друзів?
7. Які риси характеру проявив Ява, коли пішов фотографувати привид? Чи доводилося вам переборювати свій страх?
8. Чи сподобалась вам дружба Яви та Павлуші? Як вона витримала іспит на міцність? Як ти уявляєш собі образ свого найкращого друга?
Додаток № 6
Літературний аукціон
– це гра, в якій використовується основний принцип аукціону: виграє той, чия правильна відповідь на запитання буде вказана останньою. Для проведення гри необхідно підготувати книжки для „продажу” (це мають бути книжки, що викликають особливе зацікавлення саме у тій читацькій аудиторії, з якою проводиться захід), а також підібрати запитання, які будуть запропоновані учасникам аукціону. Гру проводить „головний аукціоніст”. Його атрибути – дзвіночок і молоток. Перед оголошенням кожного нового завдання для акціонерів звучить дзвін. Питання до аукціону:
1. Хто зруйнував збудоване хлопцями метро? (Льоха Манюня).
2. Скільки станцій метро мало бути збудованими? (Дві станції: “Клуня” і “Крива Груша”).
3. Для чого Ява вигадує різні штуки-закаблуки?(Щоб привернути до себе увагу, прославитись).
4. Як помстилася друзям Контрибуція?(Підкинула Яву високо над землею).
5. За що хлопці не любили Стьопку? (Стьопка був зразковим учнем, не бешкетував і вчився на відмінно).
6. Як Ява врятував Павлушу від діда Салимона? (Ява кинув у діда кавуном).
Твори Всеволдода Нестайка:
♦ Нестайко В.З. Вибрані твори. В 2 т. Т. 1. Тореадори з Васюківки : трилогія про пригоди двох друзів / В.З.Нестайко ; мал. Є.Семенова. – К. : Веселка, 1990. – 501 с.
♦ Нестайко В.З. Вибрані твори. В 2 т. Т. 2. П'ятірка з хвостиком : повісті та повісті-казки / В.З.Нестайко ; мал. А.Василенка. – К. : Веселка, 1990. – 512 с.
♦ Нестайко В.З. В Країні Сонячних Зайчиків : повісті-казки / В.З.Нестайко. – Х. : Белкар-книга, 2007. – 256 с. : ілюстр. – (Скарбничка школяра).
♦ Нестайко В.З. В Країні Сонячних Зайчиків : казки / В.З.Нестайко ; худож. Н.В.Ширяєва. – К. : Довіра, 1994. – 176 с. : ілюстр.
♦ Нестайко В.З. Дивовижні пригоди в лісовій школі. Загадковий Яшка. Сонячний зайчик і сонячний вовк / В.З.Нестайко ; мал. В.Харченка. – К. : Школа, 2009. – 127 с. : ілюстр.
♦ Нестайко В.З. Дивовижні пригоди в лісовій школі. Секрет Васі Кицина. Енелолик, Уфа і Жахоб'як / В.З.Нестайко ; мал. В.Харченка. – Х. : Школа, 2008. – 128 с. : ілюстр.
♦ Нестайко В.З. Дивовижні пригоди в лісовій школі. Сонце серед ночі. Пригоди в павутинії / В.З.Нестайко ; худож. В.Харченко. – Х.: Школа, 2008.
♦ Нестайко В.З. Загадка старого клоуна : пригодницький роман / В.З.Нестайко ; худож. Я.Левич. – К. : Веселка, 1982. – 205 с. : ілюстр.
♦ Нестайко В.З. Казкові пригоди Грайлика : повість-казка / В.З.Нестайко ; худож. В.Ігнатов. – К. : Веселка, 1994. – 222 с. : ілюстр.
♦ Нестайко В.З. Казкові пригоди і таємниці : повісті-казки / В.З.Нестайко ; мал. А.П.Василенка. – 2-е вид. – Тернопіль : Навчальна книга-Богдан, 2006. – 447 с.
♦ Нестайко В.З. Космо-Натка : оповідання / В.З.Нестайко ; іл. В.Євдокименко. – К. : Дитвидав, 1963. – 134 с. : ілюстр.
♦ Нестайко В.З. Країна Сонячних Зайчиків. В Країні Сонячних Зайчиків. Незнайомка з Країни Сонячних Зайчиків / В.З.Нестайко ; худож. Радіч-Демидьонок. – К. : Країна Мрій, 2009. – 352 с. : ілюстр. – (Улюблені книжки).
♦ Нестайко В.З. Найновіші пригоди їжачка Колька Колючки та зайчика Косі Вуханя / В.З.Нестайко. – К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2009. – 158 с. : ілюстр.
♦ Нестайко В.З. Незвичайні пригоди в лісовій школі : повість-казка / В.З.Нестайко ; худож. В.Ширяєв. – К. : Веселка, 1981. – 88 с.
♦ Нестайко В.З. Незнайомець з тринадцятої квартири, або Злодії шукають потерпілого : пригодницька повість, написана Явою Ренем та Павлушею Завгороднім удвох / В.З.Нестайко ; мал. А.Василенка. – К. : Веселка, 1977. – 143 с.
♦ Нестайко В.З. Незнайомка з Країни Сонячних Зайчиків : казкові повісті / В.З.Нестайко ; мал. В.Ширяєва. – К. : Веселка, 1988. – 364 с.
♦ Нестайко В.З. Неймовірні детективи / В.З.Нестайко ; худож. Ю.Радич-Демидьонок. – К. : Країна Мрій, 2009. – 400 с.
♦ Нестайко В.З. Нові пригоди в лісовій школі / В.З.Нестайко ; мал. Т.Юрченко. – Х. : Веста ; Ранок, 2005. – 159 с. : ілюстр.
♦ Нестайко В.З. Одиниця з обманом ; Дванадцятка з хвостиком ; Пригоди Грицька Половинки, або Інопланетяни з п'ятого класу : повісті й оповідання / В.З.Нестайко ; худож. Є.Житник. – К. : Школа, 2006. – 320 с. : ілюстр.
♦ Нестайко В.З. Олексій, Веселесик і Жарт-птиця : казка / В.З.Нестайко. – Х. : Белкар-книга, 2007. – 64 с. : ілюстр.
♦ Нестайко В.З. Пригоди близнят-козенят : казка / В.З.Нестайко ; худож. Л.В.Черткова. – Х. : Белкар-книга, 2009. – 64 с. : ілюстр. – (Промінець).
♦ Нестайко В.З. Пригоди Грицька Половинки : повість та оповідання / В.З.Нестайко ; мал. А.Василенка. – К. : Веселка, 1978. – 183 с. : ілюстр.
♦ Нестайко В.З. Пригоди журавлика : повість-казка / В.З.Нестайко ; худож. А.Василенко. – К. : Веселка, 1987. – 62 с. : ілюстр.
♦ Нестайко В.З. Приключения / В.З.Нестайко ; рис. Г.Мазурина. – М. : Детская литература, 1969. – 156 с.
♦ Нестайко В.З. Про комарика Зюзю : казка / В.З.Нестайко. – К. : Веселка, 1990. – 4 с. : ілюстр.
♦ Нестайко В.З. П'ятірка з хвостиком : дилогія в оповіданнях про два класи / В.З.Нестайко ; іл. В.Ігнатова. – К. : Веселка, 1985. – 174 с. : ілюстр.
♦ Нестайко В.З. Скринька з секретом, або Таємниці квартири номер сім : повість / В.З.Нестайко ; мал. В.Ігнатова. – К. : Веселка, 1987. – 127 с. : ілюстр.
♦ Нестайко В.З. Слідство триває : драматичні детективи / В.З.Нестайко ; мал. Є.Семенова. – К. : Веселка, 1989. – 250 с. : ілюстр.
♦ Нестайко В.З. Таємниця Віті Зайчика ; Пригоди Грицька Половинки : повісті / В.З.Нестайко. – Х. : Белкар-книга, 2007. – 288 с. : ілюстр. – (Скарбничка школяра).
♦ Нестайко В.З. Таємниця трьох невідомих / В.З.Нестайко ; мал. В.Чернухи. – К. : Веселка, 1970. – 253 с. : ілюстр.
♦ Нестайко В.З. Таємничий голос за спиною : неймовірні детективи : повісті / В.З.Нестайко ; худож. Ю.Кособукін. – К. : Молодь, 1990. – 301 с. : ілюстр.
♦ Нестайко В.З. Тореадори з Васюківки / В.З.Нестайко : іл. Є.Семенова. – К. : Веселка, 2004. – 412 с. : ілюстр.
♦ Нестайко В.З. Тореадори з Васюківки : трилогія про пригоди двох друзів / В.З.Нестайко ; худож. оформл. Є.Семенова. – К. : Радянська школа, 1984. – 432 с.
♦ Нестайко В.З. Тореадори з Васюківки : трилогія про пригоди двох друзів. Ч. 1, яку розповідає Павлуша Завгородній. Надзвичайні пригоди Робінзона Кукурузо та його вірного друга і однокласника Павлуші Завгороднього в школі, дома та на безлюдному острові поблизу с. Васюківки / В.З.Нестайко. – Чернігів : Трембіта, 1998. – 212 с.
♦ Нестайко В.З. Тореадори з Васюківки – 1 : надзвичайні пригоди Робінзона Кукурузо та його вірного друга і однокласника Павлуші Завгороднього в школі, дома та на безлюдному острові поблизу с. Васюківки : повість / В.З.Нестайко ; худож. Л.І.Тафійчук. – Дніпропетровськ : БРИК, 2000. – 288 с. : ілюстр.
♦ Нестайко В.З. Чарівні окуляри : правдиво-фантастична повість про надзвичайні пригоди київських школярів / В.З.Нестайко ; худож. А.Василенко. – К. ; Тернопіль : Веселка ; Навчальна книга-Богдан, 2005. – 95 с. : ілюстр.
♦ Нестайко В.З. Чарівні окуляри : правдиво-фантастична повість про надзвичайні пригоди київських школярів / В.З.Нестайко ; худож. А.Василенко. – К. : Веселка, 2008. – 95 с.
Матеріали про життя і творчість Всеволода Нестайка:
♦ Возняк І. Нема нічого кращого за дружбу! : вивчення повісті В.Нестайка “Тореадори з Васюківки” / І.Возняк // Дивослово. – 2008. – № 2. – С. 26-27.
♦ Каракоз С. Він позначив на глобусах душ – Васюківку : інтерв'ю з В.Нестайком / С.Каракоз // Освіта України. – 2005. – № 11.
♦ Невтомний Всеволод Нестайко // Клас. – 2006. – № 4. – С. 3-4.
♦ Нестайко Всеволод // Усі українські письменники. – Х., 2007. – С. 279-280.
♦ Сонячний класик : до 75-річчя від дня народження В.З.Нестайка // Знаменні дати. – К., 2005. – С. 19-22.
.jpg)
(1).jpg)
На початок
Версія для друку
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
