Народився Олексенко на Черкащині у 1904 році. З 1927 року – на державній роботі. В 1937 році його було обрано першим секретарем Кам’янець-Подільського обкому партії, а в 1938-1943 роках він перебував на господарській роботі. У квітні 1943 року його направили в тил ворога з метою організації партизансько-підпільної боротьби на території півдня області. У травні 1943 року Олексенко очолив штаб партизанського руху Кам’янець-Подільської області. Йому були підпорядковані три з’єднання О.М.Cабурова, 5 партизанських загонів, зведених у з’єднання під командуванням І.І.Шитова. У липні 1943 року із цього з’єднання виділені два загони і на їх базі сформовано з’єднання ім. Г.К.Жукова під командуванням І.Є. Скубка. У грудні 1943 року на базі трьох партизанських загонів цього з’єднання створено Кам’янець-Подільське з’єднання партизанських загонів під командуванням С.А.Олексенка. З лютого 1944 року розпочалась бойова діяльність Кам’янець-Подільського партизанського з’єднання ім. Г.Котовського, що сформувалося із партизанських загонів з’єднання С.А. Олексенка.
З’єднання захопило і утримувало до приходу Червоної Армії м. Славуту, с. Плужне, м. Ізяслав. З’єднання знешкодило 53 ешелони, 558 вагонів, 10 танків, 34 автомашини. Лише з 5 грудня по 10 березня 1944 року з’єднання провело 195 бойових операцій.
Після визволення України від німецько-фашистських загарбників – Олексенко на керівній роботі, працював у різних міністерствах України.