Прокопович-Ткаченко О.О.
м. Дніпропетровськ

Проектна діяльність в організації
бібліотечного сервісу для дітей

   Будь-яка бібліотека потребує динамічного розвитку, щоб бути центром тяжіння для читацької аудиторії та місцевої громади. Бібліотечні колективи шукають універсальні методи залучення до читання, модернізують напрацьовані форми в сучасний компонент роботи. Актуальною на сьогоднішній день є проектна діяльність бібліотеки. Здебільшого, в основу проектів закладено вже відомі бібліотечні методи і заходи. Але робота в проектному режимі стимулює фахівців шукати нетрадиційні підходи в усьому спектрі діяльності бібліотеки.
   Колектив Дніпропетровської обласної бібліотеки для дітей має певні напрацювання в створенні проектно-програмних комплексів роботи, які спрямовані на розробку нових форм та методів популяризації бібліотечних фондів, реалізацію партнерських проектів з метою розкриття можливостей бібліотеки.
   У нашому закладі реалізуються як комплексні, так і монопроекти, яких більшість. З 2008 року в бібліотеці розроблена і функціонує комплексна цільова програма розвитку дитячого читання “Книгосвіт дитинства”. Основні напрямки цієї програми:

−  індивідуальна робота з дітьми, особливий акцент на читачів середнього і старшого віку;
−  вивчення читацьких інтересів;
−  впровадження інтегрованих форм залучення до читання; залучення до читання дітей раннього віку і дошкільників;
−  активізація сімейного читання;
−  надання  батькам  інформаційної  підтримки з питань читання дітей;
−  акції в підтримку читання.

   Відділи обслуговування з урахуванням вікових особливостей читачів розробили модулі, які включають найактуальніші питання активізації дитячого читання.
   Відділ обслуговування дошкільників та учнів 1-4 класів зосередив увагу на роботі з наймолодшими читачами. Модуль цього відділу – Програма раннього сімейного читання “Я зростаю з книгою”. Його мета:

−  популяризація сімейних читань в родинах з дітьми від 1 до 3-х років;
−  залучення родин до користування бібліотекою;
−  вивчення можливостей бібліотеки у роботі з дітьми молодшого дошкільного віку;
−  створення комфортних умов спілкування з книгою в бібліотеці та в сім'ї;
−  роз'яснення батькам важливості систематичного читання для гармонійного розвитку дитини.

   За період функціонування є певні напрацювання та аналітичні підсумки. За останні роки у відділі значно збільшилась кількість дітей від 1 до 3-х років. Ця категорія читачів потребує особливої уваги і ставлення. Фонди бібліотеки загалом задовольняють потреби найменших у книзі, пропонуючи видання у сучасному поліграфічному виконанні. При індивідуальному обслуговуванні бібліотекарі часто використовують іграшки з лялькового театру. Таке спілкування допомагає дитині швидше адаптуватися в бібліотеці, бути більш відкритою. Діти, навіть найменші, мають змогу самостійно вибирати книги.
   З  дітьми від 3-х до 5-ти років вже ведуть розмову про прочитане. Вони охоче читають вивчені напам'ять вірші, діляться своїми враженнями, розповідають про різні життєві ситуації, формулюють запити на певні твори.
   Дуже велику роль відіграє індивідуальна робота з батьками, які відвідують дитячу бібліотеку. Під час індивідуальних бесід, шляхом підбору потрібної саме цій родині літератури, що відповідає її потребам та баченню всебічного розвитку дитини в умовах сім'ї, досягається найбільший позитивний результат. Крім цього, зацікавлені батьки збираються у клубі “Моє серденько”для отримання певних знань та навичок в роботі з дитячою книгою, для обміну досвідом, для творчого спілкування.
   Широка популяризація родинних читань у всіх проявах, з максимальним використанням їх можливостей є лейтмотивом багатьох зустрічей з батьками в дитячих садках, в навчальних центрах розвитку дошкільників (“Аист”, “Мечтатель”, “Мазл-тов”).  Аспекти використання книги для розвитку особистості дитини Обов'язково розглядаються у виступах на дні дошкільника, дні батьків та дні родинного відпочинку в бібліотеці.
   За допомогою книги, а саме з використанням тексту, ілюстрацій, ігрових моментів, спілкування на основі прочитаного йде повноцінний розвиток особистості дитини, її пам'яті, інтелекту, емоційної культури, мовлення, образного мислення, художніх здібностей, високих моральних якостей.
   Бібліотека зі свого боку надає широкий вибір книг, формує читання за допомогою професійного консультування, масових заходів, створення комфорту та позитивного відношення до книги і читання.
   Завдяки реалізації модулю раннього сімейного читання, дитина отримує вміння вибирати книги для сімейного читання, розпізнавати книги за жанром, вчити та розповідати вірші, слухати, переказувати твори, поводитись у соціумі.
   Слід зазначити, що успішна реалізація всіх цих положень можлива лише за умов систематичної роботи, зацікавленості як батьків та дітей, так і бібліотекарів у самому процесі виховання і у кінцевому результаті. Відділ обслуговування читачів-учнів 5-9 класів у рамках програми “Книгосвіт дитинства” реалізовує модуль індивідуально-творчого розвитку читачів, який має назву “Підліток в інформаційному просторі: Бібліотека. Книга. Особистість”. Впровадження модуля розраховано на 5 років – 5 етапів послідовного удосконалення індивідуальної роботи з читачами відповідно до всіх аспектів бібліотечної роботи:

−  спостереження та вивчення читачів;
−  удосконалення системи вивчення читання підлітків;
−  пошук та впровадження інноваційних форм забезпечення інформаційних потреб читачів;
−  практичне забезпечення розвитку і закріплення навичок інформаційної культури;
−  творчий розвиток особистості.

   У відділі розроблена комплексна система обліку індивідуальної роботи з читачами 11-15 років.
   Алгоритм поетапної роботи відображено у схемах, які допомагають безпосереднім виконавцям-бібліотекарям дотримуватись послідовності.
   Результатом послідовної індивідуальної роботи стало створення нового читацького об'єднання – “Книжкове товариство сучасних читачів-дівчаток”. Фахівцям-бібліотекарям відомо, що існують гендерні аспекти читання, тобто його умовно можна розділити на “жіноче” та “чоловіче”. І читачі-діти також мають особливості за цими ознаками.
   Не секрет, що читачі-дівчатка більш активні відвідувачі бібліотек. Тому було вирішено об'єднати дівчаток-підлітків віком від 11 до 13 років з різних шкіл міста у “книжкове товариство”. Вони становлять особливу групу з особливими потребами, бо знаходяться між дитинством та юністю, коли з ними відбувається безліч змін. А бібліотекарі намагаються знайти відповіді на питання, які їх цікавлять. Створюючи це товариство, ставилося за мету наступне:

−  підвищувати освітній рівень;
−  формувати світогляд;
−  виховувати духовно-моральні цінності;
−  вчитися мислити, висловлювати свої думки, робити висновки.

   Шляхом анкетування визначили тематику майбутніх занять “товариства”. Програма заходів складається на календарний рік та відповідає запитам й інтересам учасниць. Тема засідань може кардинально змінюватись, виходячи з ситуації, яка виникла в процесі занять, або проблеми, яка потребує обговорення. Зустрічі-засідання проводяться два рази на місяць у неділю, у формі бесід, конкурсів, обговорень, перегляду фільмів, відвідування театру, художніх вистав, свят, днів народжень.
   У роботі ми виділили такі напрямки:

−  книга + фільм. Намагаємось об'єднати читання книги із переглядом фільму та подальшим обговоренням, навчаємось розмірковувати, висловлюємо свої думки, робимо висновки.
−  театр ляльок. Тут учасниці дають волю фантазії, граються, співають, ставлять казкові вистави для наших маленьких читачів, батьків, бабусь.
−  вчимось відпочивати. Ми з дівчатками полюбляємо відвідувати художні вистави, фотовиставки нашого міста, вистави молодіжного театру “Віримо!”.

   Спільно з Дніпропетровським художнім музеєм не перший рік реалізовується проект “Художній вернісаж”. Мета його – допомога у формуванні особистого естетичного світосприйняття, ознайомлення з основними напрямками образотворчого мистецтва. Разом з працівниками музею бібліотекарі декілька років готують комплекси заходів для роботи з окремими класами (6-8). Складається програма, формулюються певні цілі та очікувані результати, в кінці кожного навчального року підбиваються підсумки роботи та аналізується вплив проекту на читацьку аудиторію. Так, заходи відбуваються у формі діалогів біля полотен, зустрічей з майстрами та аматорами, калейдоскопів творчих напрямків, екскурсійних програм.
   Вже багато років спеціалізована багатопрофільна школа № 23 з поглибленим вивченням англійської мови м. Дніпропетровська та обласна бібліотека для дітей – надійні партнери і друзі. Це відбувається і завдяки зручному  “сусідському” розташуванню бібліотеки, і творчому підходу бібліотекарів та вчителів до роботи з дітьми, і невичерпному джерелу нових ідей з обох сторін щодо розвитку та виховання дітей.
   Спектр нашої спільної роботи досить різноманітний. Один із проектів має назву “Радість читання”. Вже з першого класу відбувається знайомство учнів з бібліотекою. Спочатку бібліотекар приходить у клас і розповідає про цікаві книжки, проводить ілюстровані вікторини, конкурси загадок, голосні читання. А потім для першокласників проводиться екскурсія до бібліотеки, яка може супроводжуватися і ляльковою виставою, і переглядом улюбленого мультфільму, і читанням книг та журналів. Діти відкривають для себе, як народжується книга, як вона перетворюється на бібліотечну, яким чином розташовані книги у фонді. А потім маленькі читачі самі вибирають книги для самостійного читання.
   Є в нас цікаві знахідки і у проведенні позакласних читань. Об'єднані метою ознайомлення дітей з кращими творами світової дитячої літератури, вчителі та бібліотекарі проводять спільні уроки. Не секрет, що читацький багаж сучасних школярів досить обмежений. Тому ми виконуємо і просвітницьку роботу, розкриваючи дітям відомі книги, які бажано прочитати, щоб відповісти на запитання бібліотекаря і отримати високу оцінку або навіть приз. Так в різні роки були проведені цикли “Великі казкарі”, “Письменники ХХ століття”, “Книги – ювіляри року”. До циклів увійшли такі форми роботи, як голосні читання, що супроводжувались створенням малюнків до прослуханого, бесіди про творчість Г.-Х.Андерсена, Ш.Перро, братів Грімм та інших, різноманітні вікторини та літературні конкурси.
   Продовженням такої роботи стало спільне створення рекомендаційних списків для літнього читання. Враховуючи “Вимоги шкільних програм”, читацькі інтереси учнів, побажання батьків та наявність у фонді бібліотеки потрібної (не менше п'яти примірників) кількості запропонованих книг, складені переліки творів для учнів 1-4 класів, які бажано прочитати під час літніх канікул. Деякі вчителі наполягають на веденні читацьких щоденників. Протягом навчального року йде освоєння прочитаних творів. Ми прагнемо, щоб читання дітей було збалансованим, тому до списків обов'язково входять твори українських, російських, зарубіжних письменників.
   Використання ігрових форм – важливий засіб стимулювання читацької активності молодших школярів. Книга дає прекрасну можливість розкрити творчі здібності дитини. Тому, мабуть, особливою популярністю та любов'ю учнів користуються театралізовані ігри за творами, що увійшли до золотого фонду дитячої літератури: “Таємниця золотого ключика” (за казкою О.Толстого), “Незвичайні пригоди на лісовій галявині” (за книгою Я.Ларрі “Незвичайні пригоди Каріка та Валі”), “Чарівник Смарагдового міста”, “Витівки врятованого джина” (за повістю Л.Лагіна “Старик Хоттабич”) та інші.
   У бібліотеці вже стало традицією проводити різноманітні інтелектуальні ігри. Дослідження читацьких інтересів показують, що енциклопедії дуже цікавлять сучасних дітей і вийшли на перше місце серед їх уподобань. Ще з 80-х років, коли стала такою популярною телевізійна гра “Що? Де? Коли?”, бере початок низка цікавих заходів, розрахованих на вміння дітей користуватися книгами для того, щоб знайти відповіді на свої численні запитання. Інтелектуальні ігри мають різні форми, підказані відомими телевізійними програмами  “Що? Де? Коли?”, “Брейн-ринг”, “Зрозумій мене”, “Розумники та розумниці”, “Слабое звено”, “Блеф-клуб”,  “Найрозумніший”. У бібліотечній інтерпретації вони переплітаються, трансформуються, отримують нове забарвлення. Як правило, інтелектуальні ігри стають апофеозом бібліотечних занять, що сприяють розвитку читацької культури. Активні гравці, більшість з яких – учні СШ № 23, увійшли до читацького гурту “Цікавинка”, який об'єднує юних ерудитів та любителів пізнавальних книг.
   Не залишаються поза увагою і вчителі початкових класів. Вони також беруть участь в опитуваннях, які проводяться з метою вивчення сучасних потреб початкової школи і того, чим може допомогти бібліотека. Фонди однієї з найстаріших книгозбірень для дітей дозволяють знайти цікавий матеріал для проведення відкритого уроку, позакласного заходу, видання методичних матеріалів. Багато підказок можна знайти в літературі для планування, для успішної атестації, для розвитку обраної теми дослідження.
   З великим задоволенням бібліотекарі беруть участь в проведенні у школі тижня початкової школи. У цьому навчальному році готується тиждень на тему “Цікавий світ читання”(значення книги і читання у формуванні особистості учня початкової школи). Заходи в рамках тижня завжди перетворюються на справжні свята читання, корисного та веселого спілкування, творчої наснаги. Вдало поєднуючи інтелектуальні та рольові ігри, ми разом розкриваємо багатогранний світ дитячої літератури та нескінченний потенціал дитячої творчості.
   Вдалим виявився інтегрований проект – дитячий літературний кіноклуб “Книга + кіно”. Його девіз – “Дивимось. Читаємо. Міркуємо”. Відомо, що діти активніше сприймають інформацію візуально. Більшість сучасних дітей не уявляє свого життя без мультимедійних засобів. Позитивним прикладом є те, що до читання книги дитину часто спонукає перегляд художнього фільму або мультфільму. Ці фактори і мотивували фахівців бібліотеки на відкриття кіноклубу, на меті якого декілька аспектів:

−  розвиток читацької активності дітей через поєднання традиційних та мультимедійних форм донесення інформації;
−  популяризація кращих зразків літератури для дітей;  
–  реалізація рекреаційної функції дитячої бібліотеки.

   Безумовно, втілення ідеї було б неможливим без відповідної технічної бази. Сучасне технічне оснащення дозволяє значно розширити діапазон можливостей бібліотеки і, безперечно, робить її більш привабливою для дітей. Для функціонування кіноклубу було придбано мультимедійний проектор, великий переносний екран, аудіообладнання, комп'ютер та ін.
   Відкриття кіноклубу відбулося минулого року на початку літніх канікул. І вже другий рік з кінця травня і протягом червня починається найбільш активне та масове відвідування бібліотеки дітьми, з якими проводиться екскурсійна програма в кінці навчального року, а також тими, хто відвідує пришкільні табори відпочинку. Для цих дітей пропонується літня розважальна програма “Кіномайданчик”. Діти мають змогу переглянути найкращі кінофільми та мультфільми, створені за книгами, почути цікаву інформацію про автора книги, взяти участь у вікторині або грі. Також демонструються  книги за тематикою перегляду. Таке поєднання книги з аудіовізуальною продукцією стимулює інтерес до читання. Майже після кожного кіносеансу є бажаючі взяти книги. Протягом дії “Кіномайданчика” відвідуваність значно зросла, а діапазон охоплення шкіл міста розширився.
   Кіноклуб функціонує протягом року. Під час навчального року до уваги дітей та організаторів дитячого читання пропонуються цикли, що об'єднують певних авторів: “Улюблені письменники дитинства”, “Великі казкарі світу”, “Мільйон пригод”, “Веселий калейдоскоп”, “Оспівані легендами” та інші.
   Одним із резонансних творчих проектів є робота з дитячою студією телебачення та преси “Вместе” (“Разом”). Ми створюємо спільні програми, присвячені художнім і пізнавальним дитячим книгам. За ініціативою бібліотечних працівників виникли телевізійні рубрики “Казкові секрети”, “Книжкові секрети”, “Дитяче довідкове бюро”, “Неугомонные спорщики”, “Малыши и Малышки в гостях у детской книжки”. Ці спільні телепередачі стимулюють дітей і дорослих до відвідування бібліотеки, а також допомагають популяризувати діяльність нашого закладу. Як показав досвід, проекти дозволяють створювати та освоювати нові інформаційно-бібліотечні технології, найбільш ефективно використовувати бібліотечні ресурси, активно взаємодіяти із зацікавленими партнерами. Таким чином проекти перетворюються на книжковий фактор, який зумовлює успіх і розширення бібліотечної діяльності.