www.odb.km.ua Відгуки та побажання
Методичні матеріали Хмельницька обласна бібліотека для дітей імені Т. Г. Шевченка
Діти Хмельниччини читають! Приєднуйся!   Читати - це круто!   Читати - престижно!   Читай і будь успішним!   Будь в тренді: читай і знай!   Читають батьки - читають діти!   Читай! Формат не має значення!
    Електронний каталогЗведений електронний каталог БХООб’єднана віртуальна довідкаОнлайн послуги
      Про бібліотеку
      Ресурси бібліотеки
      Сторінка юного краєзнавця
      Проекти та програми
      Героїв пам’ятаєм імена
      Бібліотечному фахівцю
      Конкурси для дітей
      Електронна бібліотека
      Веб-уроки
      Здійснення закупівель
      Онлайн послуги
      Відкриті дані
      Карта сайту
      Аудіокниги


      Методичні матеріали

        Головна » Бібліотечному фахівцю » Методичні матеріали
      "Читач і медіасередовище". Практичний порадник.
      admin
      12 липня 2018 р.

         Медіасередовище є специфічним, енергетично насиченим комунікативним полем, до складу якого входять всі засоби масової комунікації: книжка, преса, телебачення, кінематограф, радіо, звукозапис, Інтернет. Сьогодні відбувається розширення медіасередовища, що оточує підростаюче покоління: зростає кількість каналів комунікації, іде перерозподіл функцій цих каналів. Інформація, яка лине звідусіль, має очевидний вплив на сучасних дітей. Це призводить до того, що мозок починає працювати в нав’язаному режимі, стає “зомбованим”. При цьому система внутрішнього захисту (“внутрішньої цензури”) практично вимикається. Етичні бар’єри – сором, воля, совість, увага – виявляються заблокованими. У такому медіасередовищі  зростають сучасні діти.
         Методичний порадник “Читач і медіасередовище” створений для бібліотекарів, який вони можуть використовувати під час роботи з читачами-дітьми. Мета даного видання – допомогти бібліотекарям, що працюють з дітьми, зорієнтуватися всучасних підходах виховання інформаційної культури читачів, визначитися з комплексом форм і методів організації заходів, спрямованих формувати у дітей цілісну систему знань і вмінь роботи з інформацією. Адже стрімкий розвиток у сучасному світі інформаційно-комунікаційних технологій та системи мас-медіа нагально потребує цілеспрямованої підготовки особистості до вмілого і безпечного користування ними. Відтак постає гостра потреба в розвитку медіаосвіти, одне з головних завдань якої полягає в запобіганні вразливості дітей до медіанасильства і медіа-маніпуляції, втечі від реальності в лабіринти віртуального світу, поширенню медіазалежностей.
         Поняття  “медіасередовище”  включає дві складові: медіа і середовище.
         Характерні ознаки медіа – технічні засоби створення, копіювання, тиражування, запису, поширення інформації та обміну між суб’єктом (автором) та об’єктом (масовою аудиторією).
         Поняття “середовище” науковці визначають по-різному, зокрема як сукупність впливів, що змінюють і визначають розвиток життя; або як усе те, що оточує, пронизує, залучає до орбіти діяльності суб’єкта. Найчастіше під середовищем мається на увазі сукупність умов і впливів.
         Таким чином, сучасні діти перебувають під постійним впливом аудіовізуалізованої інформації. У медіасередовищі діти отримують можливість пізнавати життя через образи, репрезентовані аудіовізуальними (екранними) медіями.
        Пам’ятаймо: діти майже всю інформацію сприймають у вигляді образів. І засвоюють її набагато ефективніше, аніж дорослі. По-перше, запам’ятовують усе набагато швидше, а по-друге, сприймають інформацію безпосередньо (без внутрішньої критики). Переглядаючи фільми, діти малюють за ними свою модель світу, “будують свою особистість”. Тож надзвичайно важливо, щоб вони отримували  якісний медіапродукт, який формує у них уявлення про добро і зло, еталони гарного і поганого.      Очевидно, що медійні технології, які так активновикористовуються дітьми, можна і треба використовувати з метою активізації читання дітей та підлітків.
        Яку ж медіапродукцію можна пропонувати дітям?
       Сьогодні вона дуже строката: мультиплікація, телепередачі, дитяча преса, комп’ютерні ігри, відеоігри, фотографія, Інтернет-сайти, радіопередачі, документальні фільми, сканографія (новий напрям у сучасному фотомистецтві), фільми-казки, документальні фільми про флору, фауну, дитяча література, в тому числі й комікси.
        Дитячі бібліотеки використовують у своїй роботі з сучасними читачами-дітьми різноманітні медіаресурси, з допомогою яких поступово формується і розвивається медіаосвіта. Основним завданням сучасних бібліотекарів на шляху розвитку медіаосвіти є формування у читачів цілого комплексу умінь, а також пошук форм і умов його реалізації. Найбільш оптимальними сферами, де може проводитись медіаосвітня робота бібліотекаря є:
      1) сфера забезпечення інформаційної безпеки особистості, тобто вміння орієнтуватися в медіапросторі, грамотно здійснювати пошук, боротися з ефектами медіавірусів;
      2) сфера пошуку інформації – вміння складати пошукові запити, відбирати і фільтрувати інформацію, зберігати і змінювати її за заданими параметрами;
      3) сфера сприйняття та інтерпретації медіатексту – сприйняття, розуміння, освоєння контексту, вміння сприймати концепцію і прихований сенс медіатексту, вміння вибудовувати своє бачення з приводу отриманої інформації;
      4) сфера медіатворчості – створення власних медіатекстів як самостійно, так і в співавторстві;
      5) практичне освоєння медіапростору – вміння дотримуватися етики спілкування в ньому.
        Навчати юних читачів медіаграмотності треба з дитинства, щоб вона сприймалася не як предмет, а як спосіб життя. Бібліотекарі повинні вчити читачів шукати в Інтернеті якісні продукти, які можна переглянути шляхом нескладної комбінації дій.
        Для всіх, хто цікавиться медіаграмотністю, Академія української преси (АУП) за сприяння програми “Бібліоміст” презентувала першу в Україні навчальну онлайн-гру “Медіазнайко” (http://www.aup.com.ua/Game/index.html). Її мета – допомогти якомога більше дізнатися про інформаційне та медійне поле. Гра стане частиною курсу з медіаграмотності, розробленого спеціально для загальноосвітніх шкіл і може також бути використана в медіаосвітній діяльності бібліотек, які працюють з дітьми. Суть гри полягає у тому, що дітям потрібно пройти 9 рівнів/етапів, дати відповідь на запитання, стати журналістом, створити телепрограму, сайт і газету, дізнаючись при цьому, як працюють медіа і як вони впливають на споживача інформації. Радимо скористатися онлайн-грою “Медіазнайко”, аби перевірити  рівень медіаграмотності дітей.
       Розроблено навчальні програми з медіаосвіти (https://www.slideshare.net/medialiteracy/500-27050216, http://www.medialiteracy.org.ua/index.php/34-prohramy-lektsii-dlia-vykladachiv-vnz/57-program-for-students.html), а також на сайті НБУ для дітей представлено розділ “Медіаосвіта: інноваційні підходи” (http://www.chl.kiev.ua/Default.aspx?id=6619), які теж радимо використовувати.
        Безперечно, ми, дорослі, прагнемо, щоб від комп’ютера була одна користь та розвага. І часто навіть не хочемо чути чи знати, що цей прилад, ці програми, ці ігри несуть у собі якусь небезпеку. Які ж небезпеки існують від комп’ютера? Найголовнішими факторами ризику для дітей від застосування комп’ютерів є:
         • комп’ютерне випромінювання;
         • якість зображення на екрані;
         • робоча поза користувачів-дітей;
         • оформлення та освітлення приміщення;
         • кількість часу, що діти  проводять за комп’ютером;
         • стреси, що виникають у зв’язку зі специфікою застосування комп’ютерів.
         Аби визначити, наскільки раціонально використовується час, проведений в Інтернеті, пропонуємо читачам-дітям усіх вікових категорій пройти тест “Нема життя без Інтернету!” (Додаток 1). Дітям потрібно розвязати його, порахувати отримані бали та  оцінити свої відповіді за шкалою.
        Усвідомлюючи важливість проблеми інформаційної компетентності читачів-дітей в електронну еру, значне місце в своїй діяльності бібліотеки для дітей приділяють вихованню інформаційної культури юних громадян, яка зосереджується на формуванні читача нового типу, який володіє сучасними алгоритмами пошуку, питаннями Інтернет-безпеки, навичками роботи з Інтернет-ресурсами, електронними виданнями.
        З метою вироблення системного підходу до роботи з інформацією у дитячих бібліотеках плідно діють Інтернет-центри або Інтернет-клуби, де дітей різних вікових груп мають навчати основам комп’ютерної грамотності, мережевого спілкування, комунікаційної медіакомпетентності. У рамках цих  центрів, клубів  варто проводити практикуми “On-line-безпека”, “Особливості пошуку інформації в час цифрових технологій”, “Відкриваємо світ Інтернету”, “Знайомтесь – електронний каталог”; тренінги “Бібліотека на зв`язку”, “Комп`ютерний мегаполіс”, “Суперечливий вплив медіа”; веб-уроки “Створюємо мультимедійну презентацію”, “Особливості Інтернет-спілкування”; он-лайн-заняття “Твоя електронна пошта”, “Культура читання електронних видань”, “Книга незвичайна – книга віртуальна”; години медіаграмотності “Інформаційна культура і активність читачів-дітей”, “Формування культури спілкування та співпраці  в  Інтернет-просторі”, “Комп’ютерна доріжка до читання”; віртуальну екскурсію “Електронні  бібліотеки”.
         Діапазон інновацій, які бібліотекар може використовувати для залучення до читання, надзвичайно широкий: віртуальні (електронні) виставки; буктрейлери на нові книги; бібліотрансформери; створення власних букблогів або використання тих, що є в Мережі; BookSlam (книжкове змагання, яке проводять читачі); фанбуки, які дуже активно читаються саме дитячо-юнацькою аудиторією; рекомендаційні сервіси; соціальні мережі;  QR-коди тощо.
         Цікавою методикою є сторітелінг (англ.– storуtelling, “розповідь історій”) – прийом, суть якого полягає у творчій розповіді. Сторітелінг має величезну практичну користь: легке засвоєння матеріалу, розвиток уяви, подолання страху публічного виступу, вміння говорити, формулювати власні думки. Тож не дивно, що з кожним роком він стає все більш популярним методом комунікації. Види сторітелінгу подано у Додатку 2. Радимо створювати такі цікаві історії, які гарантовано допоможуть викликати у читачів емоції, а емоції – це запорука того, що інформацію запам'ятають. Для створення цифрових історій можна скористатися такими програмами: Closr, яка дозволяє на великому зображенні виділяти мітками певні зображення і додавати до них надписи; ZooBurst, за допомогою якої можна будь-яку сторінку тексту, створену у такому сервісі, переглянути під будь-яким кутом у 3D-просторі; Narrable використовується, коли для створення історії необхідно завантажити зображення і до них прикріпити звуковий файл; Storify – цей сервіс дозволяє створювати цілі статті або пости у Мережі, де збираються тексти, зображення та відеоджерела; Metta – програма для створення відеолекцій та цифрових історій на основі тексту, зображень і відео; PowToon – сервіс анімованих презентацій з набором шаблонів для роботи і великою бібліотекою зображень та ефектів; Moovly – сервіс для створення анімованих презентацій із елементами скрайбінгу; сервіси Pixton, Choggerі ToonDoo призначені для створення коміксів, у тому числі для створення мальованих коміків та коміксів  на  основі  власних фотографій та  картинок або галереї готових персонажів, фонів та предметів. Яскравим прикладом сторітелінгу можна  назвати відео “Що всередині чорної діри?” на YouTube-каналі “Цікава наука” (https://www.youtube.com/watch?v=l3B9WuY7uow). Інформація подана у формі історії про допитливу вчену Ліз, якій дуже хотілося дізнатися все про чорні діри. Така розповідь разом з візуалізацією дає вражаючий ефект.
         Перспективною медійною технологією, яку тільки починають використовувати у середовищі Інтернет, є також лонгріди – великі текстові матеріали з мультимедійним супроводженням, що розміщуються на сайтах і можуть активно використовуватися як навчальні тексти. Із перспективних методик роботи безпосередньо з текстами літературних творів можна назвати такі: картографування тексту як метод “уповільнення” читання науроках; театралізація тексту (читання п’єси за ролями); візуалізація тексту (використання технік візуального мислення: скрайбінг, концептуальні карти, інтерактивні плакати); комп’ютерне моделювання тексту з метою кращої ілюстрації складних відносин між героями літературних творів.
         Заходи, що відтворюють спільну медіадіяльність дітей-читачів та бібліотекарів, радимо проводити у різноманітних формах: інформаційний вісник “Сучасні тенденції розвитку медіаосвіти в Україні”; цикл інформаційних відеогодин “Медіасередовище”, “Комп’ютерний мегаполіс: ресурси Інтернету”; відеолекторії “Вплив медіа на здоров’я і поведінку дітей”, “Інформаційні інтереси і телевізійне меню школярів”; консультаційний пункт для батьків “Медіакультура в сім’ї”; засідання круглого столу “Медіаосвіта у системі формування інформаційної компетентності читачів-дітей”; дебати “Від медіаграмотності до медіакультури”; вісник для батьків “Інтернетзалежність та її наслідки”.
         Пропонуємо розробки бібліотечних занять для учнів 1-4 класів, що є на сайті НБУ для дітей на теми: “Пригоди книжки (знайомство з книгою: структура, художнє оформлення)” http://www.chl.kiev.ua/default.aspx?id=6714 та “Від папірусадо книги (короткий екскурс в історію книги)” http://www.chl.kiev.ua/default.aspx?id=6715. Ці електронні ресурси не лише розкривають теми історії книги та її структуру, а й включають ігрові завдання для закріплення отриманих знань. Сподіваємось, що дані розробки допоможуть дітям успішно розпочати опановувати ази медіаграмотності.Також на сайті НБУ для дітей  представлено розділи: “Інтерактивні ресурси” (http://www.chl.kiev.ua/Default.aspx?id=6145), “Інтернет-безпека для дітей” (http://www.chl.kiev. ua/Default.aspx?id=85), “Вибрані Інтернет-ресурси” (http://www. chl.kiev.ua/Default.aspx?id=3867), інформація яких стане корисною для бібліотекарів у роботі з читачами-дітьми.
         Офіційний сайт ХОДБ також представлений всучасному медіапросторі (http://odb.km.ua/), а саме:
         ► чотири сторінки бібліотечних блогів:
         Цікаво.сом (http://cikavocom.blogspot.com/);
         Сімейна бібліокомора (http://simeynakomora.blogspot.com/);
         ART-територія (http://artteritoriya.blogspot.com/);
         Бібліогід (http://tkopanichuk.blogspot.com/p/blog-page_72.html);
         буктрейлери (http://odb.km.ua/index.php?dep=1&dep_up=72&dep_cur=925);
         сторінка бібліотеки у соцмережі Facebook;
         ►канал на YouTube.
        Також на сайті ХОДБ розміщені розділи: “Інтерактивні ресурси” (http://odb.km.ua/index.php?dep=1&dep_up=72&dep_cur=473), “Вибрані Інтернет-ресурси” (http://odb.km.ua/index.php?dep=1&dep_up=72&dep_cur=491), “Віртуальні виставки”  (http://odb.km.ua/index.php?dep=1&dep_up=72&dep_cur=924), “Web-уроки” (http://odb.km.ua/?dep=1&dep_up=0&dep_cur=949).
         Радимо бібліотекарям використовувати ресурси, які представлені на нашому сайті, при проведенні медіазаходів.
         Завдання сучасних бібліотекарів – закласти в кожній дитині основи незалежного користувача бібліотеки, який упевнено працює з книгою, а також з новітніми засобами інформації. Завдяки урізноманітненню медіазаходів Ви матимете змогу знайомити відвідувачів різного віку з різним колом інтересів. Тож давайте разом виховувати у дітей культуру користування інформацією, адже уникнути медіасередовища неможливо.

      Додаток 1

      Тест  “Нема життя без Інтернету!”

         Розв’яжи тест та порахуй отримані бали. Оціни свої відповіді за шкалою: 

      ніколи або вкрай рідко

      інколи

      регулярно

      часто

      завжди

      1 бал

      2 бали

      3 бали

      4 бали

      5 балів

      1. Чи часто ти зауважуєш, що проводиш у мережі більше часу, ніж запланував?
      2. Чи трапляється тобі нехтувати домашні обов’язки, аби якнайшвидше “посидіти” в Інтернеті?
      3. Чи віддаєш ти перевагу перебуванню в мережі, а не спілкуванню з друзями “наживо”?
      4. Чи часто ти знайомишся з іншими людьми у соціальних мережах?
      5. Чи дратуєшся, коли батьки запитують тебе, скільки часу ти провів в Інтернеті?
      6. Чи зауважуєш, що твої успіхи у навчанні знизилися, бо ти забагато часу присвячуєш Інтернету?
      7. Чи ти насамперед заходиш на сайт “Інстаграм”, повернувшись додому зі школи?
      8. Чи часто ти почуваєшся втомленим після тривалого перебування в Інтернеті?
      9. Чи доводиться тобі боронитися або мовчати, коли тебе запитують, що ти робив у мережі?
      10. Чи відволікаєшся ти від нагальних проблем, “поринаючи” в Інтернет?
      11. Чи часто відчуваєш піднесення від самої думки, що незабаром зайдеш в Інтернет?
      12. Чи не вважаєш ти, що життя без Інтернету нецікаве і безбарвне?
      13. Чи траплялося тобі кричати, лаятися чи в інший спосіб виявляти свій гнів, коли хтось відволікав тебе від перебування в мережі?
      14. Чи доводилося тобі не раз жертвувати сном, коли ти засиджувався в Інтернеті допізна?
      15. Чи часто ти уявляєш, що робитимеш у мережі, коли нарешті зайдеш в Інтернет?
      16. Чи говориш собі: “Ще хвилинку”, коли довго перебуваєш в мережі?
      17. Чи часто ти зазнавав поразок, намагаючись скоротити час свого перебування в Інтернеті?
      18. Чи намагаєшся ти приховати від батьків час, який проводиш у мережі?
      19. Чи часто ти скасовуєш зустріч із друзями, обираючи перебування в Інтернеті?
      20. Чи почуваєшся пригніченим, якщо довго перебуваєш “поза мережею”?
                  А тепер порахуй бали.
                  Ти набрав 20-49 балів:
         Користуєшся Інтернетом мудро, адже вмієш контролювати себе. Не втрачай здорового глузду та своєї здатності до самоконтролю і ти ніколи не потрапиш до “мережевої пастки”.
                  Ти набрав 50-79 балів:
         Маєш певні проблеми, пов’язані з надмірним захопленням Інтернетом.Можливо ти почав гірше вчитися або ж втратив контакт з однолітками чи надто часто конфліктуєш із батьками. У будь-якому разі тобі слід негайно скоректувати свій час перебування в мережі. Інакше до проблем, які маєш сьогодні, долучаться ще інші.
                  Ти набрав 80-100 балів:
         Маєш серйозні  неприємності, “винуватцем” яких є Інтернет. Твій стан можна визначити як справжню залежність, адже не уявляєш свого життя поза мережею. Якщо ти відчуваєш, що не можеш самостійно впоратись зі своєю “пристрастю”, попроси допомоги в інших. Можливо тобі знадобиться консультація психолога. 

      Додаток 2

      Види сторітелінгу

         Культурний – розповідає про цінності, моральність та вірування.
         Соціальний – розповідь людей один про одного (можна розповідати дітям історії з життя відомих людей, що може стати для них прикладом для побудови свого життя).
         Міфи, легенди – вони відображають культуру й нагадують нам, чого в житті слід уникати аби бути щасливим.
         Jumpstory – всі полюбляють слухати історії про містичних істот, коли неочікуваний кінець змушує підстрибнути на стільці від страху. Такі історії допомагають подолати власні страхи.
         Сімейний – сімейні легенди зберігають історію наших пращурів. Ці історії передаються з покоління в покоління та мають повчальний характер.
         Дружній – ці історії об’єднують друзів, оскільки вони згадують про певний досвід, який вони пережили разом.
         Особистий – особисті історії розповідають про власний досвід та переживання. Це важливий вид сторітелінга, оскільки подібні історії допомагають зрозуміти себе, і почати розвиватися.

      Список використаних джерел

      Дзюба Н. Дитячий бібліотекар-медіапедагог: Інтернет-ресурси для професійного розвитку / Н. Дзюба, В.Красножон // Бібліотека у форматі Д. – 2017. – №3. – С.8-10.

      Молчанова С. Тренінг із медіаграмотності для бібліотекарів / С.Молчанова // Бібліотека у форматі Д. – 2017. – №4. – С.14-15.

      Щука Н. Від медіаграмотності до медіакультури / Н.Щука // Бібліотека у форматі Д. – 2017. – №3. – С.30-33.

      Вебліографія

      Гнатюк С. Сучасний розвиток Національного медіасередовища в Україні : (аудіовізуальні ЗМІ) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://old.niss.gov.ua/Monitor/November/12.htm (дата звернення 6.06.2018) р.). – Назва з екрана.

      Державне регулювання медіа-простору: Світовий досвід для України (на прикладі аудіовізуальних ЗМК) : [Електронний ресурс]. –  Режим доступу: http://old.niss.gov.ua/Monitor/Marrch/07.htm (дата звернення 24.05.2018) р.). – Назва з екрана.

      Метод  Storytelling :  як  зацікавити дітей, розповідаючи історії : [Електронний ресурс] // На урок : освітній проект. – Режим доступу:  https://naurok.com.ua/post/metod-storytelling-yak-zacikaviti-ditey-rozpovidayuchi-istori (дата звернення 20.06.2018 р.). – Назва з екрана.

      Як навчити медіаграмотності дошкільнят : [Електронний ресурс] // Media Sapiens. – Режим доступу: http://ms.detector.media/mediaprosvita/mediaosvita/yak_navchiti_mediagramotnosti_doshkilnyat/ (дата звернення 20.06.2018 р.). – Назва з екрана.

      УДК 027.625:007
                Ч-69

         Читач і медіасередовище: практичний порадник з питань інформаційної культури, медіаосвіти, медіаграмотності, медіасередовища та медіаресурсів / Управління культури, національностей, релігій та туризму Хмельницької облдержадміністрації; обл. бібліотека для дітей ім. Т.Г.Шевченка. – Хмельницький, 2018. – 12с.
         Порадник розраховано для використання бібліотекарями при підготовці і проведенні медіаосвітніх заходів з читачами-дітьми різного віку.

         Матеріали обговорені на засіданні науково-методичної ради обласної бібліотеки для дітей імені Т.Г.Шевченка.
         Протокол № 4 від 27.06.2018 р.

       

         Матеріали підготувала              Цегельник О.М.

         Комп’ютерний набір                   Богданова О.Г.

         Відповідальний за випуск          Черноус В.Ю.


      Календар знаменних дат

      Знаменні події 29 березня

      1. Огієнко, Іван Іванович --
        з дати події минуло 52 років
      • 4
      • 3
      • 2
      • 1
      • 2222
      • АРТ територія111
      • Дошкільнятам2

      Бібліотека запрошує

      БЛОГИ БІБЛІОТЕКИ

      Шановний читачу! Якій літературі ти надаєш перевагу:
      Історичній
      Пригодницькій
      Детективній
      Містичній
      Фентезі
      Мотиваційній







      © ХОБ для дітей ім. Шевченка. , 2010-2024 г.
          Офіційний сайт
      29001, Україна, м. Хмельницький, вул. Свободи 51.
      www.odb.km.ua             mail@odb.km.ua
      Копіювання інформації можливе тільки за наявності згоди
      адміністратора, а також активного посилання на сайт.
      створення
      сайту
      Студія Спектр