Іван Микульський народився 9 жовтня 1924 р. с.Кульчини Красилівського району.
    У 1941 р. закінчив дев'ять класів Кульчинської середньої школи. Перед очима автора проходило розкуркулення, колективізація, голодомор 1932-1933-х років, репресії тридцятих років. В період окупації був вивезений в Німеччину, де працював в неволі 3 роки. Після війни повернувся додому і, оскільки був вихований радянською школою в комуністично-більшовицькому дусі, потрапив у конфлікт з місцевим пратійним керівництвом. В 21 рік Іван Микульський був звинувачений в антирадянській  діяльності, його назвали “ворогом народу” і військовим трибуналом в м. Проскурові (нині Хмельницький) в 1947 році осудили на 10 років позбавлення волі та 5 років поразки в правах. Це була нагорода за вірність: відібрали 10 років найкращого віку. Там, перебуваючи в концтаборах на Крайній Півночі, Іван Микульський мав змогу проаналізувати реальність, зустрітися з людьми. А там були селяни, робітники, вчителі, професори, студенти, учні, письменники, вчені, військові командири і генерали, міністри – був цвіт всіх національностей. Ідейні переконання надихнули автора боротися за життя, надали сили закінчити Ленінградський електротехнічний медичний технікум і Ленінградський гірничний інститут. Своїм палким поетичним словом автор в своїх книгах звертається до всіх, хто не байдужий до минулого, сучасного і майбутнього України. Нині проживає у м. Ужгороді.

    ♦Микульський І. А я ще йду на торг : віршована повість / І. Микульський. – Ужгород : Патент, 2002. – 321 с.
     Це віршована розповідь про життя її автора Івана Микульського, на долю якого випали нелегкі роки перебування в концтаборах радянського ГУЛАГу. Але тяжкі випробування не зламали сили духу цієї мужньої людини, скрізь роки він проніс любов до рідної України і вірність своїм переконанням, щирість почуттів і світле сприйняття життя. Книга свідчить про неабиякий поетичний хист автора. Вона може зацікавити широкий загал читачів.