www.odb.km.ua Відгуки та побажання
Поетеса епохи: біобібліографічна довідка для користувачів-учнів 5-11 кл. : (до 90-річчя від дня народження Ліни Костенко). Хмельницька обласна бібліотека для дітей імені Т. Г. Шевченка
Діти Хмельниччини читають! Приєднуйся!   Читати - це круто!   Читати - престижно!   Читай і будь успішним!   Будь в тренді: читай і знай!   Читають батьки - читають діти!   Читай! Формат не має значення!
    Електронний каталогЗведений електронний каталог БХООб’єднана віртуальна довідкаОнлайн послуги
      Про бібліотеку
      Ресурси бібліотеки
      Сторінка юного краєзнавця
      Проекти та програми
      Героїв пам’ятаєм імена
      Бібліотечному фахівцю
      Конкурси для дітей
      Електронна бібліотека
      Веб-уроки
      Здійснення закупівель
      Онлайн послуги
      Відкриті дані
      Карта сайту
      Аудіокниги


        Головна » Ресурси бібліотеки » Наші видання
      Поетеса епохи: біобібліографічна довідка для користувачів-учнів 5-11 кл. : (до 90-річчя від дня народження Ліни Костенко).

          Безумовний класик, чиї твори давно увійшли до навчальних програм, стали піснями, символами, мемами й оточили нас з усіх боків. Безкомпромісна, принципова, вперта, вимоглива, горда. Часом різка, гостра, як бритва, з блискавичною реакцією і неабияким почуттям гумору. Усе це – про Ліну Костенко.
          Ліна Костенко... Її біографія – не тільки must read для дітей, а й обов'язкова для прочитання кожному свідомому українцю. Своїм життям і творчістю геніальна письменниця заслужила титул сумління нашої нації. Вона не скорилася, коли радянська цензура заборонила друкувати її твори, вона не мовчала в складні для України часи.
          Ліна Василівна Костенко народилася в сім'ї вчителів 19 березня 1930 р. в м. Ржищеві на Київщині. Усього шість років прожила в ньому майбутня поетеса, та воно назавжди залишилося у її серці. Весь навколишній світ був для маленької Ліни казкою, у яку дівчинка вірила беззастережно. А згодом ці спогади стали хвилюючими поетичними мотивами. Саме в бабусиному саду маленька Ліна зустріла Бузинового царя (“Бузиновий цар”): “Бабуся заборонила мені туди вглибину ходити, бо там велика гущина, і там сидів Бузиновий цар. “Очі різні, брови грізні / Кігті в нього як залізні”. Я його навіть бачила, він так і світив із бузини очима”. Той період поетеса називає свободою, і прагненням до особистої свободи та гордої незалежності родом із дитинства маленької Ліни. У дитинстві Ліна мріяла стати льотчицею. Бажання було настільки сильним, що вона змайструвала собі саморобний парашут із старої маминої парасолі та простирадла, піднялася з ним на горище і стрибнула. Тоді маленька Ліна ледве не загинула, тому з мрією дитинства було покінчено.

        Батьки майбутньої поетеси з ранніх літ прищеплювали дитині високі моральні, етичні та естетичні смаки, подавали літературні, фольклорні та історичні взірці для наслідування. На все життя Ліна  перед собою мала приклад батька Василя Костенка, поліглота-самородка (він знав 12 мов), педагога від Бога, який за потреби міг на найвищому рівні викладати всі предмети у школі. Одного страшного дня було заарештовано батька та забрано від сім'ї на цілих десять років. Маленька Ліна тоді ще й не уявляла, що таке бути дочкою “ворога народу”, вона просто не могла змиритися в душі, за що і чому її такого доброго, розумного, інтелігентного татка так безцеремонно й брутально принизили, відірвали від неї і матері. Мама поетеси також вчителювала, викладала у школі хімію, але “була зіткана з поезії, з музики”. За спогадами Ліни, мама “… за природою була гуманітарієм. Любила літературу, мистецтво. Дівчиною грала в аматорському театрі. Хотіла вступити на філологічний. Але батько їй не порадив. Сказав, щоб вибрала фах далекий від ідеології, бо його рано чи пізно посадять, а в неї дитина – то щоб могла вижити. Так і вийшло. То мама пішла на хімію, бо там уже вчився її брат, згодом доктор хімічних наук…”. Отже, Ліна Костенко наслідувала ті батьківські риси, завдяки яким сформувалася її обдарованість як геніальної поетеси. З одного боку, вона як і її мама, “була зіткана з поезії, з музики”, а з іншого – наділена гострим, проникливим розумом, інтуїтивною прозірливістю батька.
          Коли дівчинці було 6 років – родина перебралася до столиці, де Ліна закінчила школу на Куренівці. Ще будучи ученицею, вона почала відвідувати літературну студію при журналі “Дніпро”, який редагував Андрій Малишко. З дитинства поетеса була надзвичайно освічена: в 15 років вона читала Дідро, Гельвеція, Платона, Арістотеля… Також у свідомості Ліни Василівни глибоко закарбувалася Друга світова війна. Дитячі спогади мали сильний вплив на її майбутню творчість: війна і мир стали важливою складовою її творчості.
          Після закінчення середньої школи майбутня поетеса вступила в Київський педагогічний інститут, а після його закінчення стала студенткою Московського літературного інституту імені О.М. Горького, який закінчила в 1956 р. 

          Друкуватися почала в шістнадцятирічному віці. Одразу після завершення навчання Ліна Костенко видала свою дебютну збірку поезій “Проміння землі” (1957). У цій книжці Ліна Костенко тільки “вирізьблювала” свої образи, тільки пробувала голос, часом несміливо й обережно. Але він виділявся виразністю і несхожістю на інші. Уже проступала багатошаровість, багатовимірність твореного молодою поетесою художнього світу. Отже, заявка робилася серйозна і надовго.
          Пізніше збірки “Вітрила” (1958), “Мандрівки серця” (1961), “Над берегами вічної ріки” (1977), “Маруся Чурай” (1979), “Неповторність” (1980), “Сад нетанучих скульптур” (1987), “Вибране” (1989), а також збірка віршів для дітей “Бузиновий цар” (1987). 

         

       

         Працювала і в галузі кінодраматургії. Поетесі одразу вдалося завоювати любов та повагу українців, але не всім подобалася її творча діяльність. “Зоряний інтеграл” 1962 р. заборонила до друку цензура, і відтоді ім'я Ліни Костенко зникло на 15 років. Увесь цей час поетеса писала “в шухляду” та стала однією з ключових фігур покоління українських шістдесятників. На своєму літературному шляху Ліні Костенко довелося пережити майже п'ятнад цятилітнє невизнання її як митця. Це був сумний період у житті письменниці зокрема і в історії української літератури взагалі. Але і тоді вона писала. Не зламалася, не зневірилася, не занепала духом, а шліфувала своє поетичне слово.
         1964-1965 роки були, очевидно, часом переоцінки цінностей, зокрема світоглядних. Костенко не належала до якихось дисидентських організацій, але коли в 1965 р. почались арешти української інтелігенції, підписувала листи протесту, коли у Львові судили В'ячеслава Чорновола і його друзів, вона була на процесі. У 1969 р. в діаспорі було видано велику збірку “Поезії”, до якої ввійшло все краще, створене на той час поетесою, зокрема, вірші, які поширювалися у “самвидаві” через заборону тогочасною цензурою.
         В часи радянського режиму Ліна Костенко була опальним автором. Її талановиті безкомпромісні твори стали об'єктом переслідувань і заборон на багато років. Та саме в ті роки поетеса невтомно працює, зокрема і  над своїм найвідомішим на сьогодні твором – романом у віршах “Маруся Чурай“, який пролежав на полиці до 1979-го. Його назвали “надміру затягнутим та нецікавим радянській людині”. Зате, коли нарешті крига скресла і роман з'явився у книгарнях, восьмитисячний наклад розмели за декілька днів: черги за “Марусею” стояли такі, наче в голодні роки за хлібом…

           Глибоко психологічний “жіночий” твір одразу ж розібрали на цитати. Цей твір не має нічого спільного з усім тим, що досі було написано, і представляє в українській літературі рідкісний жанр. Працюючи над ним, Ліна Костенко використала ті скупі історичні, а по суті, напівлегендарні відомості про співачку-поетесу з Полтави Марусю Чурай, що з плином часу дійшли до нас. Образ Марусі зливається з образом України, що сигналізує через століття: пам'ятайте, нащадки, свою славну історію, і лише тим будете сильні і знані у світі.
          Перу поетеси належать також збірка віршів для дітей “Бузиновий цар” (1987), сценарій фільму “Чорнобиль. Тризна” (1993), переклади з польської та інших мов, низка літературознавчих розвідок, що є високими взірцями української критичної думки.
         Л.Костенко писала сценарій для фільму про українських поетів, загиблих під час Другої світової війни – “Перевірте свої годинники”. Картину зняли у 1964 р., але робота на екрани не вийшла. Ліна Костенко взяла на себе обов'язок поставити свого сучасника перед нормами, які виробляло людство впродовж століть, задуматися над сутністю власного життя, зосередитися на усвідомленні себе сином української землі. Гостро, безкомпромісно, не відступаючи від своїх ідеалів, осмислює вона у поетичних творах сучасні проблеми, пов'язані з духовним занепадом людей. Картає яничарство, зраду, відступництво. Звичайно, у зв'язку з своєю позицією поета-патріота Ліна Костенко перебувала в опозиції до офіційних властей тоталітарного радянського суспільства. Девізом цього протистояння були слова:

      Митцю не треба нагород,
      Його судьба нагородила.
      Коли в людини є народ,
      Тоді вона уже людина.

         З великою тривогою Ліна Костенко закликає нас жити у злагоді й любові. Як заповіт, звучать її слова: “Не відступитися і не покласти лжу на струни”. Не можна зрікатися високих ідеалів наших предків, власної культури і мови. Проблеми мови порушені поетесою у кількох її віршах. Найдраматичнішим у поезії “Біль єдиної зброї” є те, що рідній “трагічній мові” труну “не тільки вороги, а й діти власні тешуть”. Отаких безбатченків чимало ще й сьогодні “на нашій – не чужій землі”. Названа поезія сильна вірою поетеси в те, що дух народу і її мову не вбити нікому:

      Безсмертна мова! Ти смієшся гірко.
      Ти ж в тій труні й не вмістишся, до речі.
      Вони ж дурні, вони ж знімали мірку
      З твоїх принижень – не з твоєї величі.

         У поезії “Заворожи мене, волхве!” поетесу зацікавило питання, “що писав би Шевченко в 33-37 роках?”. Звичайно, поетеса не піддає сумніву стійкість Шевченка, його моральний дух. Тому, на її думку, “побувавши на  Косаралі, побував би ще й на Соловках”. У поезії авторка йде за ходом історії:

      Загартований,  загратований,
      прикиданий землею, снігами, кременем,
      досі був би реабілітований
      Хоч посмертно, – зате своєвременно.

          А як же сприйняли у 30-х утиски та репресії  Косинки, Куліша, Курбаса їх сучасники? Мовчки. Промовчали кривду, заподіяну Стусові, Світличному, Снєгірьову, Литвину, Тихому у 60-х. “Як мовчанням душу уяремлю, то який же в біса я поет”, – нагадує поетеса собі про свою громадянську совість. І квіти від неї падали під ноги шістдесятникам у залі суду, звідки її виводили силоміць радянські міліціонери.
         Після книги італійською “Інкрустації” (1994) та “Берестачка” (1999) Ліна Костенко знову взяла паузу. На 10 років вона вже за власним бажанням зникла з публічного простору України. Вона відмовилася від звання Героя України, а до громадського життя на деякий час повернулася лише в період Помаранчевої революції.

         У 2005 р. Ліна Костенко взяла участь в експедиції до Чорнобильської зони. Письменниця активно працювала нарівні з усіма вченими, рятуючи предмети побуту і артефакти народної культури від знищення і забуття. Після катастрофи вона майже 20 років регулярно відправлялася в Чорнобильську зону, висвітлюючи побачене у віршах.
          А от літературне повернення Ліни Костенко відбулося у 2010 р.: письменниця видала свій перший прозовий твір “Записки українського самашедшого”, що викликав великий ажіотаж серед прихильників її творчості. Книга розповідає історію 35-річного українського програміста, який веде детальний щоденник свого життя і при цьому досить активно реагує на події в країні і світі. Твір охоплює часовий період президентства Леоніда Кучми і початок Помаранчової революції. Як відзначають сучасні критики і читачі у відгуках про книгу Ліни Костенко, цей роман – зовсім унікальний витвір як в українській, так і в світовій літературі. Це тонка і вражаюча хроніка душевної боротьби інтелігентної людини, яка поступово усвідомлює, що живе в світі хаосу і абсурду.
         У лютому 2011 р. з'явилась поетична збірка “Річка Геракліта”, куди ввійшли раніше написані вірші та 50 нових поезій, а в 2012 р. видавництво “А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА” видало “Триста поезій. Вибране”. У липні 2018 р. Ліна Костенко підтримала відкритий лист українських діячів культури до ув'язненого в Росії українського режисера Олега Сенцова.
         Поезія Ліни Костенко художньо осмислює загальнолюдські вартості, примушує задуматись над тим, що залишає по собі людина. Думки про справжні цінності, про сенс у житті, духовність і бездуховність порушено у вірші “Вже почалось, мабуть, майбутнє”. Тут читаємо: “Шукайте посмішку Джоконди, вона ніколи не мине”. Розуміючи швидкоплинність матеріальних цінностей, завжди треба пам'ятати про духовні: красу, мистецтво, любов до людей, любов і вірність батьківщині.
         Безкомпромісність – це пароль поезії Ліни Костенко. Її поезія – це концентрація мислі, суворість, сучасність. У поетеси немає запопадливого спрощення словника. Перш за все, це приклад шляхетного служіння літературі, це строгий смак. Характерна риса всієї поезії Ліни Костенко – людинознавство у двох вимірах: Ван Гог, Катерина ІІ, О.Блок, Ж.Д'арк, а з другого – батько, мати, дід.
         Книжки Ліни Костенко повертають нам віру в слово. І зайве нагадувати, що позиція поета вчила і вчить бути вірним своєму таланту і покликанню за будь-яких обставин. Бо, як пише вона в одному з віршів, – “Ще не було епохи для поетів…”. Геніальна письменниця своїм творчим доробком і життям заслужила титул “Сумління нашої нації”.

           Твори Ліни Костенко перекладені англійською, польською, білоруською, естонською, італійською, німецькою, словацькою та французькою мовами.
          Ліна Костенко має чимало регалій, хоча вони для неї нічого не значать. Вона – почесний доктор Чернівецького Національного університету (2002 р.); лауреат Державної премії імені Т.Шевченка (1987 р.) за роман “Маруся Чурай” і збірку “Неповторність”; лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії імені О.Теліги (2000 р.). Також її було нагороджено Почесною відзнакою Президента України (1992 р.) і Орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня у березні 2000 р.
           Усім цим і дорога для нас Ліна Костенко – наша сучасниця.

      Короткий літопис творчості Ліни Костенко:

      1957 р. – “Проміння землі”.
      1958 р. – “Вітрила”.
      1961 р. – “Мандрівка серця”.
      1963 р. – “Зоряний інтеграл”.
      1972 р. – “Княжа гора”.
      1977 р. – “Над берегами вічної ріки”.
      1979 р. – “Маруся Чурай”.
      1980 р. – “Неповторність”.
      1987 р. – “Сад нетанучих скульптур”.
      1987 р. – “Бузиновий цар”.
      1989 р. – “Вибране”.
      1993 р. – Сценарій фільму “Чорнобиль. Тризна”.
      1994 р. – “Інкрустація” (видання італійською мовою, відзначено
                       премією Франческо Петрарки).
      1999 р. – “Берестечко”.
      2001 р. – “Соловейко застудився”.
      2010 р. – “Гіацинтове сонце”.
      2010 р. – “Записки українського самашедшого”.
      2011 р. – “Річка Геракліта”.
      2011 р. – “Мадонна перехресть”.
      2012 р. – “Триста поезій”.

      Твори Л.Костенко, які є у Хмельницькій обласній
      бібліотеці для дітей імені Т.Г.Шевченка:

      ♦ Костенко Л. Берестечко : історичний роман / Л. Костенко ; худож. С.Носко. – вид. 2-е. – Львів : Каменяр, 2007. – 170 с : іл.
      ♦ Костенко Л. Бузиновий цар : вірші / Л.Костенко ; худож. В.Ковальчук. – Київ : Веселка, 1987. – 28 с. : іл.
      ♦ Костенко Л. Вибране / Л. Костенко. – Київ : Дніпро, 1989. – 559 с.
      ♦ Костенко Л. Записки українського самашедшого / Л. Костенко. – вид. 3-тє. – Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2010. – 414 с. – (Перлини сучасної літератури).
      ♦ Костенко Л. Мадонна перехресть : поезії / Л. Костенко. – Київ : Либідь, 2012. – 112 с. : іл.
      ♦ Костенко Л. Маруся Чурай : іст. роман у віршах / Л.Костенко ; худож. Н.Лопухова. – Київ : Веселка, 1990. – 159 с. : іл.
      ♦ Костенко Л. Маруся Чурай : історичний роман у віршах / Л.Костенко. – Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2019. – 224 с.
      ♦ Костенко Л. Поезія / Л.Костенко. – Київ : Наук. думка, 2003. – 270 с. – (Бібліотека школяра).
      ♦ Костенко Л. Поезія. Маруся Чурай : коротка біографія письменника. Стислий переказ твору. Аналіз текстів. Тексти віршів. Зразки учнівських творів / Л.Костенко ; авт.-упоряд. В.О.Казакова. – Харків : Ранок, 1999. – 64 с. – (Літературна крамниця).
      Костенко Л. Річка Геракліта : поезія / Л. Костенко ; худож. Г.Якутович. – Київ : Либідь, 2011. – 331 с. : іл.
      ♦ Костенко Л. Сад нетанучих скульптур : вірші, поема-балада, драматичні поеми / Л.Костенко. – Київ : Радянський письменник, 1987. – 207 с.
      ♦ Костенко Л. Соловейко застудився : вірші / Л.Костенко ; худож. М.Баликін. – Київ : Махаон, 2001. – 16 с. : іл.
      ♦ Костенко Л. Триста поезій : вибране / Л. Костенко. – 14-те вид. – Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2018. – 416 с. – (Українська Поетична Антологія).

      Матеріали, які допоможуть учням та вчителям у вивченні творчості Ліни Костенко:

      ♦ Дзюба І.М. Є поети для епох / І.М.Дзюба. – Київ : Либідь, 2011. – 208 с.
      ♦ Ковалевський О.В. Ліна Костенко : нарис творчо-світоглядної біографії / О.В.Ковалевський. – вид. 2-е, перероб. і доп. – Харків : Прапор, 2004. – 192 с.
      ♦ Овдійчук Л. Вивчення творчості Ліни Костенко в школі : посібник для вчителя / Л.Овдійчук. – Тернопіль : Підручники і посібники. – 2002. – 80 с.
      ♦ Панченко В.Є. Народу гілочка тернова… : диптих про поезію Л.Костенко / В.Є.Панченко. – Київ : Веселка, 2005. – 64 с. – (Урок літератури).

      *     *     *

      ♦ Євса К. Ліна Костенко. Творчість. Любов. Природа / К.Євса // Початкова освіта. – 2006. – № 10. – С. 5-6.
      ♦ Бабкова Л. Е. Ліна Костенко “Кольорові миші” : урок літератури : 6 кл. / Л.Е. Бабкова // Вивчаємо укр. мову та літературу. – 2011. – № 27. – С. 17-19.
      ♦ Бакуменко О. “У майбутнього слух абсолютний…” : ювілей Л.Костенко / О.Бакуменко // Культура і життя. – 2005. – 6 квіт.
      ♦ Бакута О.М. Ліна Костенко. Творчий шлях. Особливості індивідуального стилю : 11 кл. / О.М.Бакута // Вивчаємо укр. мову та літературу. – 2014. – № 34-36. – С. 14-20.
      ♦ Башкирова О. Поліфонічна поема Ліни Костенко “Зорянийінтеграл” / О. Башкирова // Українська мова та література. – 2004. – № 35. – С. 15-18.
      ♦ Білоус С. Факти з життя жінки, яку називають совістю України : до ювілею видатної укр. поетеси Л.Костенко / С.Білоус // Школа юного вченого. – 2015. – № 3. – С. 6-8.
      ♦ Бойко О. Нев'янучий сад поезій Ліни Костенко / О.Бойко // Дивослово. – 2010. – № 8. – С. 16-20.
      ♦ Герасимов Ю. Виразне читання медитативної лірики Ліни Костенко : на прикладі програмної поезії “Страшні слова, коли вони мовчать…” / Ю.Герасимов // Укр. мова та література. – 2013. – № 6. – С. 38-41.
      ♦ Голобородько Я.Ю. Поетична істинологія Ліни Костенко. До ювілею поетеси / Я.Ю.Голобородько // Вивчаємо укр. мову та літературу. – 2010. – № 9. – С. 2-5.
      ♦ Голобородько Я. Епічна географія глибини : поетичні інкрустації Л.Костенко / Я.Голобородько // Укр. література в загальноосвітній школі. – 2010. – № 6. – С. 2-6.
      ♦ Голуб О. Ліна Костенко: мудрість, народжена багатством серця : учительські роздуми / О.Голуб // Укр. мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2009. – № 1. – С. 60-64.
      ♦ Горбачова Н. І.Поезія світу дитинства. Ліна Костенко “Бузиновий цар” / Н.І. Горбачова // Вивчаємо укр. мову та літературу. – 2008. – № 11. – С. 16-18.
      ♦ Гриценко П. Увійти в сад нетанучих скульптур / П.Гриценко // Слово Просвіти. – 2015. – № 11. – С. 7.
      ♦ Гузь О. Погляд на твори Ліни Костенко у ракурсі світової літератури / О.Гузь // Укр. література в загальноосвітній школі. – 2010. – № 12. – С. 13-19.
      ♦ Гузь О. У світовому ракурсі : начерки до уроків аналітико-інтерпретаційного осмислення поезії Л.Костенко / О.Гузь // Укр.
         мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2008. – № 3. – С. 8-15.
      ♦ Дідух Г. Позакласне читання: творчість Ліни Костенко : моделі уроку / Г.Дідух // Дивослово. – 2013. – № 2. – С. 9-17.
      ♦ Дончик В. Цитуючи Ліну Костенко / В.Дончик // Слово Просвіти. – 2015. – № 12. – С. 8.
      ♦ Дроздовський Д. “З суми безконечно малих виникає безконечно велике…” : до 80-річчя Л.Костенко / Д.Дроздовський // Укр. мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2010. – № 3. – С. 70-83.
      ♦ Дроздовський Д. “Ми мовчимо – поезія і я…” : кілька слів до ювілею Л.Костенко / Д.Дроздовський // Слово Просвіти. – 2010. – № 11.
      ♦ Дячок С. Ліна Костенко і світова література : компаративні аспекти / С.Дячок // Зарубіжна література. – 2008. – № 41-42. – С. 28-30.
      ♦ Дячок С. Функції інтертекстуальності у творчості Л.Костенко та специфіка їх репрезентації в процесі викладання літератури / С.Дячок // Зарубіжна література. – 2012. – № 23. – С. 27-28.
      ♦ Ейсмонтович О.М. “Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі” / О.М.Ейсмонтович // Все для вчителя. – 2017. – № 5. – С. 32-35.
      ♦ Жулинський М. Тернова гілочка трагічної нації : у часі Л.Костенко / М.Жулинський // Слово Просвіти. – 2015. – № 11. – С. 8.
      ♦ Зобовська Т.В. Ліна Костенко: стежками долі незламної поетеси : 11 кл. / Т.В.Зобовська // Вивчаємо укр. мову та літературу. – 2018. – № 4-5. – С. 40-44.
      ♦ Коваленко О. Ліна Костенко: гімнів не пишу і орденів не приймаю… / О.Коваленко // Освіта України. – 2005. – 1 квіт.
      ♦ Козачук О. “Я лиш інструмент, в якому плачуть сни мого народу…” : загальний огляд життя і творчості Л.Костенко : укр. література : 11 кл. / О.Козачук // Укр. мова й література в сучасній школі. – 2013. – № 5. – С. 16-23.
      ♦ Козлова О. Структурно-семантичний аналіз метафор у поезії Ліни Костенко / О.Козлова // Укр. мова і література в школі. – 2008. – № 6. – С. 34-40.
      ♦ Кухаревич К. “Вже почалось, мабуть, Майбутнє…” (Ліна Костенко) : урок-діалог літерат. діб / К.Кухаревич // Зарубіжна література. – 2003. – № 40. – С. 15-18.
      ♦ Левицький В. Нотатки на берегах “Річки Геракліта” / В. Левицький // Слово Просвіти. – 2011. – № 22.
      ♦ Леонов Н.А. “Я вибрала долю собі сама…” : огляд життєвого і творчого шляху Л.Костенко : урок-літерат. портрет : 11  кл. / Н.А.Леонов // Вивчаємо укр. мову та літературу. – 2016. – № 19-21. – С. 46-54.
      ♦ Майданій Т.С. Щоби душа чолом сягала неба… : мотиви лірики Л.Костенко : 11 кл. / Т.С.Майданій // Вивчаємо укр. мову та літературу. – 2016. – № 16-18. – С. 40-47.
      ♦ Маленко О.О. Ліна Костенко. Криголам українського духу / О.О.Маленко // Вивчаємо укр. мову та літературу. – 2011. – № 9. – С. 2-4.
      ♦ Манойлова О. Розкриваючи внутрішній світ людини : особливості творення портрету героя інтимної лірики Л.Костенко з погляду художньої предметності / О.Манойлова // Укр. мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. –     2009. – № 7-8. – С. 83-92.
      ♦ Мардус О. В “Саду нетанучих скульптур” Ліни Костенко : укр. література : 11 кл. / О.Мардус // Укр. мова й література в сучасній школі. – 2013. – № 3. – С. 54-57.
      ♦ Медведєва Л.Г. Ліна Костенко. Коротка розповідь про письменницю / Л.Г.Медведєва // Все для вчителя. – 2014. – № 10. – С. 93-95.
      ♦ Менько С. Ліна Костенко : життєвий портрет поетеси / С.Манько // Все для вчителя. – 2004. – С. 10-18.
      ♦ Минакова Н.В. “Це тихе слово над моєю долею” : урок за творчістю Л.Костенко / Н.В.Минакова // Вивчаємо укр. мову та літературу. – 2006. – № 7. – С. 21-22.
      ♦ Мовчун А. Ліна Костенко / А.Мовчун // Початкова школа. – 2003. – № 7. – С. 46-52.
      ♦ Мовчун А. Чарівний світ Ліни Костенко : до 80-річчя з дня народження / А.Мовчун // Початкова освіта. – 2010. – № 9. – С. 11-15.
      ♦ Овдійчук Л. Ліна Костенко сьогодні й завжди / Л.Овдійчук // Укр. література в загальноосвітній школі. – 2003. – № 5. – С. 11-13.
      ♦ Олійник А. “Нерівність душ – це гірше, ніж майна” : урок-диспут з елементами театралізації за романом Ліни Костенко “Маруся Чурай" / А. Олійник // Українська мова й література в сучасній школі. – 2013. – № 2. – С. 31-33.                      
      ♦ Панченко В. Самотність на верхів'ях : поезія Л.Костенко в часи “відлиги” і “заморозків” / В.Панченко // Дивослово. – 2005. – № 3. – С. 54-59.
      ♦ Панькова Н. “Поезія – це свято, як любов…” : [урок в 11 кл. за поезією Л.Костенко] / Н.Панькова // Дивослово. – 2010. – № 3. – С. 51-54.
      ♦ Побідаш І. Давидові псалми в українському переспіві Ліни Костенко : матеріали на допомогу вчителеві / І.Побідаш // Укр.мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2010. – № 3. – С. 104-106.
      ♦ Ратушняк О. Методика аналізу та інтерпретації ліричного твору : на матеріалі поезії Л.Костенко “Цей ліс живий. У нього добрі очі” / О.Ратушняк // Дивослово. – 2014. – № 2. – С. 7-9.
      ♦ Ревака В.М. Роздуми Ліни Костенко про життя і майбутнє нації : урок-філософське дослідження / В.М.Ревака // Вивчаємо укр. мову та літературу. – 2015. – № 27. – С. 19-21.
      ♦ Рудницька О. Коли миші стають кольоровими : світ дитинства в поезіях Л.Костенко / О.Рудницька // Укр. мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2003. – № 5. – С. 16-23.
      ♦ Савка М. Життя на барикадах поезії : творчість Л.Костенко / М.Савка // Дивослово. – 2005. – № 3. – С. 60-63.
      ♦ Салига Т. “Віддайте мені дощ, віддайте мені тишу” : “Вольтова дуга” слова Л.Костенко / Т.Салига // Літературна Україна. – 2008. – 17 лип.
      ♦ Слоньовська О. Античні мотиви у ліриці Ліни Костенко / О.Сльоньовська // Укр. література в загальноосвітній школі. – 2010. – № 3. – С. 31-37.
      ♦ Слоньовська О. Біблійні образи й сюжети у творчості Ліни Костенко / О.Сльоньовська // Укр. література в загальноосвітній школі. – 2010. – № 4. – С. 5-9.
      ♦ Слоньовська О. Культурологічні паралелі в сюжетних віршах Ліни Костенко тематичного пласту “з чужого поля” / О.Слоньовська // Укр. література в загальноосвітній школі. – 2010. – № 7-8. – С. 6-11.
      ♦ Соснова К. Ліна Костенко. “Дощ полив” : урок у 6 кл. / К.Соснова // Дивослово. – 2012. – № 7. – С. 7-9.
      ♦ Таран О. Поетика печалі в художньому світі Ліни Костенко / О.Таран // Укр. мова та література. – 2004. – № 15.
      ♦ Таровита І. Найвища сутність Ліни Костенко : урок-телепередача / І.Таровита // Укр. мова та література. – 2011. – № 19-20. – С. 9-14.
      ♦ Чумак Т. Проблема вірності і зради у творах Ліни Костенко на історичну тематику / Т.Чумак // Дивослово. – 2011. – № 7. – С. 17-20.
      ♦ Ядвіжена Т.П. Безсмертний дотик до душі : Ліна Костенко / Т.П.Ядвіжена // Розкажіть онуку. – 2008. – № 9. – С. 54-58.
      ♦ Ярошенко Р. “Страшні слова, коли вони мовчать” – Ліна Костенко / Р.Ярошенко, А.Бутаревич // Укр. мова й література в сучасній школі. – 2013. – № 2. – С. 6-11.
      ♦ Яценко Н. Творчість Ліни Костенко : лірика, роман у віршах “Маруся Чурай” : система уроків для 11 кл. / Н.Яценко // Укр. мова та література. – 2007. – № 10. – С. 5-17.

      Електронні ресурси:

      Біографія Ліни Костенко [Електронний ресурс] // OnlyArt. –
         Режим доступу:

         https://onlyart.org.ua/biographies-poets-and-writers/kostenko-lina-biografiya/
         (дата звернення 24.02.2020 р.). – Назва з екрана.
      Костенко Ліна Василівна [Електронний ресурс] // Енциклопедія Сучасної України. –
         Режим доступу: 

         http://esu.com.ua/search_articles.php?id=3960
         (дата звернення 25.02.2020 р.). – Назва з екрана.
      ♦ “Життя іде, і все без коректур”. 10 віршів Ліни Костенко, які найбільше
         вражають і найсильніше хвилюють”

         [Електронний ресурс] // Еспресо. – Режим доступу
         https://espreso.tv/article/2019/03/18/quotzhyttya_ide_i_vse_bez_korekturquot_10_
         virshiv_liny_kostenko_yaki_naybilshe_vrazhayut_i_naysylnishe_khvylyuyut

         (дата звернення 24.02.2020 р. ). – Назва з екрана.
      Ліна Василівна Костенко (19.03.1930 р.) [Електронний ресурс] // Хмельницька
         міська централізована бібліотечна система. –

         Режим доступу:
         https://www.cbs.km.ua/?dep=1&dep_up=272&dep_cur=279
         (дата звернення 25.02.2020 р.). – Назва з екрана.
      Ліна Костенко : біобібліогр. покажчик [Електронний ресурс] / уклад.
         А.І.Мартинюк ; бібліотека ЖДУ ім. І.Франка. – Житомир, 2012. – 44 с. –

         Режим доступу:
         http://library.zu.edu.ua/doc/Lina%20Kostenko.pdf
         (дата звернення 25.02.2020 р.). – Назва з  екрана.
      ♦ Дзюба І.М. Костенко Ліна Василівна [Електронний ресурс] // Енциклопедія
         історії України. – Режим доступу:

         http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=
         1&S21REF=10&S21FMT=eiu
      _all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=
         TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Kostenko_L

         (дата звернення 25.02.2020 р.). – Назва з екрана.
      Ліна Костенко [Електронний ресурс] : біографія, вірші // Український Центр. –
         Режим доступу:

         http://www.ukrcenter.com/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%
         D1%83%D1%80%D0%B0/
      19441/%D0%9B%D1%96%D0%BD%D0%B0-%D0%9A%D0%BE
         %D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE

         (дата звернення 25.02.2020 р.). – Назва з екрана.
      Ліна Костенко. Збірка віршів. Життя та творчість [Електронний ресурс]. –
         Режим доступу:

         https://www.you-books.com/book/L-Kostenko/Zbirka-virshiv
         (дата звернення 25.02.2020 р.). – Назва з екрана.


      Календар знаменних дат

      Знаменні події 29 березня

      1. Огієнко, Іван Іванович --
        з дати події минуло 52 років
      • 4
      • 3
      • 2
      • 1
      • 2222
      • АРТ територія111
      • Дошкільнятам2

      Бібліотека запрошує

      БЛОГИ БІБЛІОТЕКИ

      Шановний читачу! Якій літературі ти надаєш перевагу:
      Історичній
      Пригодницькій
      Детективній
      Містичній
      Фентезі
      Мотиваційній







      © ХОБ для дітей ім. Шевченка. , 2010-2024 г.
          Офіційний сайт
      29001, Україна, м. Хмельницький, вул. Свободи 51.
      www.odb.km.ua             mail@odb.km.ua
      Копіювання інформації можливе тільки за наявності згоди
      адміністратора, а також активного посилання на сайт.
      створення
      сайту
      Студія Спектр