В НІЧ ПІД КУПАЙЛА

Зелені верби понад річку
Схилили віти до води.
Дівочий спів пішов луною
Понад високі береги.

Дівчата сіли на травиці
З горами квітів навкруги.
Плели вінки, співали пісню,
Дивились часто догори,

Чи не зійшов ще місяць ясний
Із-за високої гори?
Чи встигнуть виплести щасливі
На доленьку свою вінки?

Далеко небо засвітилось,
Туман над річкою злетів,
Поблідли зорі в небокраї,
Лунав дівочий тихий спів.

І раптом верби загорілись  –
То місяць вийшов з-за гори.
Дівчата разом закричали,
На воду кинули вінки.

Вінки крутились, шикувались,
У ніч рядами попливли,
Любов і мрії чорнобривих
В зірчані води понесли.