Захаренко А.М.
м. Хмельницький

Соціологія дитячого читання – вектор
удосконалення
бібліотечного обслуговування дітей

   Дитяче читання як цінність культури – явище неоднозначне і мінливе. На сучасному етапі інтенсивно йде процес трансформації, докорінна зміна читацьких звичок юних читачів. Змінюються характеристики дитячого читання: його статус, тривалість, характер, спосіб роботи з друкованим текстом, репертуар, мотиви і стимули читання дітей і підлітків, а також джерела отримання друкованої інформації. Враховувати усі ці зміни в практичній діяльності бібліотек, надавати оперативну інформацію про динаміку запитів дітей, нові явища і тенденції в їх читанні, прогнозувати розвиток бібліотечної справи допомагає соціологія.
   Сьогодні соціологічні дослідження широко ввійшли в практику роботи обласної бібліотеки для дітей ім. Т.Г.Шевченка. За своєю природою вони є маркетинговими, мають практичну спрямованість, що дозволяє визначити роль і місце бібліотеки в соціокультурному просторі, картину і сучасну модель читання дітей і підлітків. Дослідження дають можливість ззовні подивитися на проблему, зруйнувати установлені стереотипи, побачити перспективу, виробити прогноз на майбутнє. Тематика досліджень бібліотеки з проблем дитячого читання широка і різноманітна. Ось деякі з них:
   2006 р. – соціологічне дослідження “Читаюча дитина – цінність ХХІ століття”;
   2007 р. – регіональний моніторинг “Я читаю сучасну книжку українською мовою”за програмою Національної бібліотеки України для дітей;
   2008 р. – соціологічне дослідження “Бібліотека очима дітей”;
   2009 р. – наукове дослідження “Що читають діти області”;
   2009 р. – соціологічне дослідження “Моє хобі – читання”за програмою Національної бібліотеки України для дітей;
   2010 р. – соціологічне дослідження “Стан обслуговування дітей і юнацтва в Ізяславському, Теофіпольському, Хмельницькому та Чемеровецькому районах” спільно з обласною бібліотекою для юнацтва на виконання розпорядження голови ОДА “Про обласний план заходів на 2010 рік з виконання Загальнодержавної програми “Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини до 2016 року”;
   2010 р. – регіональний моніторинг “Я читаю сучасну книжку українською мовою”;
   2011 р. – соціологічне дослідження “Стан обслуговуванні дітей і юнацтва в Білогірському, Кам'янець-Подільському, Полонському та Ярмолинецькому районах” спільно з ОЮБ;
   2011 р. – читацький моніторинг “Книга року 2011”;
   2011 р. – соціологічні розвідки “Улюблена книга моєї родини”, “Думка читача про книгу та Інтернет”, “Журнал – лідер року”.
   У бібліотеці вироблено цілісну систему проведення соціологічних досліджень. Створена соціологічна служба, складено перспективний план проведення регіональних досліджень. Характерним є те, що обов'язково розробляються основні положення програми та методика дослідження, висуваються робочі гіпотези, а за підсумками дослідження готуються і видаються бюлетені соціологічної служби. Базами дослідження, крім обласної бібліотеки для дітей, є районні та міські бібліотеки для дітей, а також сільські філії. Об'єктами кожного дослідження стає від 1000 до 3700 читачів-дітей різного віку, бібліотекарів, педагогів, батьків, що дає можливість встановити об'єктивну картину.
  Обласна бібліотека є також активним учасником всеукраїнських моніторингів. Використовуючи дослідницькі технології, запропоновані Національною бібліотекою України для дітей, бібліотека обробляє і узагальнює зібрану інформацію, готує підсумки і видає бюлетень соціологічної служби. Так були проведені всеукраїнські і регіональні моніторинги “Я читаю сучасну книжку українською мовою” (2007 р.), “Краща книга 2008 року” (2008 р.). Співставлення їхніх результатів дають можливість переконатись у правильності прийнятих рішень, порівняти рейтингові позиції по Україні і в області.
   Проведені бібліотекою соціологічні дослідження дають багатий фактичний матеріал і допомагають визначити найрізноманітніші проблеми: роль бібліотеки в житті дитини, стан укомплектованості фондів бібліотек дитячою літературою, читацькі інтереси дітей різних вікових категорій, що читають сучасні діти, яку частку займає читання в структурі вільного часу школярів, рівень популяризації нових книг серед дітей, ступінь читання ними нової сучасної книжки українською мовою, які тенденції, закономірності, зміни відбуваються в читанні, як формується новий тип читача-дитини з новою моделлю читання.
   Наприклад, на виконання Закону України “Про Загальнодержавну програму “Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини на період до 2016 року”проведено соціологічне дослідження “Стан бібліотечного обслуговування дітей і юнацтва у бібліотеках області”. Дослідженням щорічно охоплюється по 4 базових райони. У 2010 році – це Ізяславський, Теофіпольський, Чемеровецький і Хмельницький. У кожному базовому районі проводилось опитування не тільки користувачів, а й усіх бібліотечних працівників і голів сільських рад. Метою даного дослідження стало вивчення реального стану бібліотечного обслуговування дітей та юнацтва, оновлення бібліотечних фондів літератури і періодичних видань для цих категорій читачів, організація роботи бібліотек з патріотичного та естетичного виховання.  Дослідження підтвердило гіпотезу про те, що публічні бібліотеки є основними інформаційними, комунікативно-дозвіллєвими центрами для дітей і юнацтва. Для цього створено значний інформаційний потенціал, ведеться різноманітна інформаційна та культурно-просвітницька робота, створені і діють бібліотечні об'єднання за інтересами. Разом з тим найбільшою проблемою є оновлення бібліотечних фондів, не відповідає сучасним вимогам технологічне оснащення бібліотек, не створено належних комфортних умов для читачів і бібліотекарів, особливо в зимовий період.
   Дане дослідження сприяло зверненню уваги органів місцевої влади на проблеми бібліотек, зокрема передплату періодичних видань та поповнення книжкового фонду, впровадження комп'ютеризації тощо.
   З підсумками дослідження ознайомлено управління культури, туризму і курортів ОДА, обласну держадміністрацію, раду. У районах розроблені заходи з упровадження результатів досліджень в практику діяльності бібліотек.
   Наукове дослідження “Що читають діти області” дало відповіді на багато питань: що читають сучасні діти, яку частку займає читання в структурі вільного часу школярів, як впливають бібліотека, школа, сім'я на формування літературних смаків, які тенденції і закономірності дитячого читання, які зміни відбуваються в структурі читання дітей в порівнянні з попереднім, 1998 р., чи задовольняються читацькі інтереси у бібліотеках області, а також підтвердило висновок, що книга і читання посідають значне місце в житті дитини. Визначено ряд проблем, пов'язаних із залученням дітей до читання, підтримкою і розвитком їх читацьких інтересів. За підсумками дослідження видано бюлетень соціологічної служби “Що читають діти Хмельниччини”. Розроблено план впровадження результатів дослідження в практику роботи бібліотек області. Він передбачає врахування читацьких інтересів дітей при комплектуванні фондів, популяризації літератури, розробку методичних рекомендацій по популяризації дитячого читання на тему “Щоб читання стало улюбленим заняттям” тощо.
   За підсумками кожного дослідження у бібліотеці видаються бюлетені соціологічної служби, які надсилаються в усі дитячі районні та міські бібліотеки для дітей – методичні центри. Результати досліджень розглядаються на заняттях творчих лабораторій заступників директорів ЦБС з питань обслуговування дітей, семінарах-практикумах працівників відділів роботи з користувачами. Щорічно плануються виїзди з метою надання консультативної допомоги бібліотекам в організації і проведенні соціологічних досліджень.
   Створити повну і достовірну картину читання дітей сьогодні дуже складно. У першу чергу, це пов'язано з тим, що досліджують читання лише бібліотеки. Воно не досліджується в рамках академічних інститутів. Жодного всеукраїнського дослідження читання дітей на державному рівні за останні роки не проведено. А бібліотеки отримують фрагментарні дані, деякою мірою поверхові.
   Висновки соціологічних досліджень дають можливість бібліотеці сформулювати завдання своєї діяльності з урахуванням потреб наявних чи потенційних користувачів, ведуть до практичних змін і подальшого удосконалення роботи.