МОЇЙ МАТУСІ
Матусю кохана, матусю єдина,
Ти сяєш, немов промінь сонця ясний.
В душі моїй ти – найдорожча людина.
Ти символ любові, тепла і весни.
Завжди усміхнешся, пригорнеш, порадиш,
Ти в світі єдина, привітна така.
Ти відданий друг, ти ніколи не зрадиш,
Тобою пишається син і донька.
Матусю, кохана, ти сонячна мама,
Ти радісна мрія і мудрості суть.
Твоя доброта розпливеться світами,
Любов твою діти у світ понесуть.
Спасибі тобі за життєву наснагу,
Що серця тепло дарувати спішиш.
Прийми поцілунок, і щиру повагу,
І цей, лиш тобі адресований вірш!
МАМА – БУДІВЕЛЬНИК
Моя мама – будівельник!
Своїм фахом – знана вельми!
Їй сердечно вдячні люди
За усі її споруди.
Збудувала мама сотні:
Шкіл, лікарень і висоток,
Дач, котеджів, гаражів,
Щоб народ щасливо жив.
Прикрашає мама місто
Будівельним гарним змістом:
Де не глянь, там є, в натурі,
Мамин слід в архітектурі.
МАМА – ВЧИТЕЛЬКА
А моя матуся
Знає, як я вчуся,
Як пишу, малюю –
Мама – вчителює.
Ми, родинним кроком,
Йдемо на уроки.
Керівник мій класний –
Педагог прекрасний!
Мене мама цінить,
А щодо оцінок?..
Уявити важко –
Вчусь я – без поблажки.
МАМА – ЛІКАРКА
Біль – це вам не лірика.
Моя мама – лікарка,
Ходить у палаті
В білому халаті.
Роздає пігулки,
Шприц бере у руки
Та уколи робить –
Гонить всі хвороби.
Чітко зробить мама
Вам кардіограму
Та аналіз крові!
Будьте всі здорові!
МАМА – ВОДІЙ
А у кого мама є,
Щоб служила водієм?!
Не авто веде безлике,
А тролейбус свій, великий!
Від самісінького ранку
Крутить мама ту “баранку”.
Всі пульти, всі кнопки знає:
Відчиняє, зачиняє.
І таке її уміння
Пасажири дуже цінять.
Мамин я слухняний син,
Пасажир – номер один!
МАМА – ЧЕМПІОНКА
А моя матуся
У постійнім русі –
Чемпіонка мама,
Спорт – її програма!
Штангу щоб підняти –
Треба силу мати.
Перемог надбання –
Праця й тренування.
Біг, стрибки, а далі –
Золоті медалі!
Я, матусю, гордий
За твої рекорди.
МАМА – ЛИСТОНОША
Моя мама – листоноша,
Працьовита і хороша.
Добрим людям носить мама –
І листи, і телеграми.
За плечима сумка повна,
Де листівки, безумовно,
Ще газети і журнали, –
Щоб новини люди знали.
Адресати маму цінять
І чекають з нетерпінням.
Кожен маму в хату просить –
Коли пенсію приносить.
МАМА – АРТИСТКА
А я часто чую гамми,
Бо артистка моя мама.
Роль її – мені співати,
А моя – аплодувати.
Як мені приємно й славно
Бути в чарах колисанок!
Присягаюся ляльками –
Перейму я досвід мами!
Неодмінно ми, куплети,
Заспіваємо дуетом.
Я, як мама, для підмоги –
Буду пити ґоґель-моґель?
МАМА – ШВАЧКА
Моя мама – модна пані,
Може шити дуже гарні:
Куртки, брюки, сарафани,
Камізельки й блузи файні.
Полотняні й шовковисті,
Білосніжні і барвисті.
Сукні мамині – фасонні,
В них жінки усі – красуні.
А які спіднички – браво!
Довгі, куці та яскраві,
Легкі, пишні, осяйні –
Ось такі, як на мені!
МАМА – ЗАЛІЗНИЧНИК
Моя мама – залізничник!
Мчиться в потягові звично,
По країні роз'їжджає,
Пасажирів поїть чаєм.
І білизну роздає,
Преса теж у неї є.
Ще ліхтариком вогнистим
Шле сигнали машиністу.
Потяг – мамин друг веселий,
Крізь міста біжить і села.
Мама день і ніч живе
У вагончику “ЕС-ВЕ”.
МАМА – ЖУРНАЛІСТКА
Моя мама – журналістка!
Добра, чесна, оптимістка.
Все записує, нотує,
Різні нариси готує.
Про людей хороших пише.
Хто і як живе? Чим дише?
Що нового є у місті?
Диктофон, блокнот – на місці.
Часто може недоспати,
Щоб цвіли газетні шпальти.
Я – її слухняна дочка,
Та про мене – ні рядочка?
МАМА – ЛЕЙТЕНАНТ
Моя мама – лейтенант!
Я люблю її талант,
Бо вона, хоч не мужчина,
Захищає Батьківщину.
Поруч з мамою, звичайно,
Не боюсь я хулігана,
Бо від кривдника активно
Захистить вона дитину.
У шкільному драмгуртку
Мрію я про роль таку:
Я би з радістю зіграла
Доцю мами – генерала!
МАМА – ПІДПРИЄМЕЦЬ
Мама бізнес чує серцем,
Бо працює підприємцем.
Всі податки платить чесно,
Видає зарплату вчасно.
Справу мами я продовжу,
Я вже зараз дещо можу:
Нáзву фірми добре знаю,
“Мишку” з рук не випускаю.
Безперервно, без заминок
Ми наповнюємо ринок!
А які у мами ціни?
Таємниця! Комерційна!
МАМА – ДОМОГОСПОДАРКА
Моїй мамі дуже жарко,
Мама – домогосподарка.
На її плечах тендітних:
Дім, город, корова, діти.
Але мама все встигає,
Адже я допомагаю –
Я солодкі полуниці
Вожý мамі на машинці.
Маю я машинок – масу,
Із барвистої пластмаси!
Жаль, водійських прав не маю –
Не доріс ще до керма я.
МАМА – ФЕРМЕР
А моя матуся в полі
Доглядає кріп, квасолю,
І картоплю садить мама,
Сіє моркву з буряками.
Звозить груші до комори
І збирає помідори,
Виноград ще є у мами,
Баклажани з кабачками.
Щоб дари ці – люди їли.
Мама – фермер! Зрозуміли?
І на ниви – бурякові,
Їздить на броньовикові!
МАМА – ДЕПУТАТ
Ой як важко мати
Маму – депутата,
Бо її, лебідку,
Бачу я так рідко.
Мама засідає,
Про країну дбає,
Óкругом курсує,
Часто голосує.
Пише постанови.
Рве їх, пише знову,
А про що – не знаю,
Я ще не читаю.
МАМА – КУХОВАРКА
Мама – класна куховарка!
Там де мама – там є шкварка.
Варить мама борщ і кашку,
І наллє компоту чашку.
Ще вареничків наліпить,
І варення зварить літом.
Випікає пиріжечки,
Робить млинчики із гречки.
Благородна й добра справа –
Готувати різні страви,
Щоб вечеря вийшла гарна!
Вдячні ми тобі, кохана!
МАМА – ПРОДАВЕЦЬ
Гарно прибрана вітрина.
Всі товари чітко видно.
Смакоти цвіте полиця,
Моя мама – продавщиця.
Тут повага скрізь панує.
Мама масло пропонує,
Апельсини, сир, ковбаску.
Чеки всім дає: – Будь ласка.
Кава, чай когось цікавить,
А мене, щось інше вабить:
Більш за все мені ясниться –
З карамельками полиця!
МАМА – ЗВ'ЯЗКІВЕЦЬ
А моя – зв'язківець – мама
І скажу відверто й прямо,
Що таких чудових мам,
Як моя, ніде нема.
Бо вона єднає світ,
Каже всім містам: “Привіт!”.
Мама, щоб там не було,
В телефон кричить: “Алло!”.
А мене, свого синочка –
Золоту, кохану рибку,
Називає “штепсельочком”,
Бо я лізу в кожну дірку.
МАМА – ПЕРУКАРКА
А моя матуся, рідна,
Дуже-дуже всім потрібна.
Чарівний у неї фах:
Гребінь, ножиці в руках.
Наші будні зі святами
Не обходяться без мами,
Бо матусенька – найперше,
Дуже модно вас причеше.
Бігуді у неї гарні.
Всі біжать до перукарні:
Попелюшками заходять,
А принцесами виходять.
МАМА – ОФІЦІАНТКА
Мама, в залі ресторану,
Вам меню подасть негайно.
Хліб, салати й інші страви
На підносі вмить доставить.
Борщ подасть – життя основу.
Скаже вам: “Приходьте знову”.
Гроші, чи кредитна картка –
Все бере офіціантка.
Мама носить, як для кого:
І солодкого, й гіркого…
Барабан там так гуркоче,
Ніби теж салату хоче!
МАМА – ПРИБИРАЛЬНИЦЯ
Мама – хоп відро води,
Шваброю туди – сюди
І підлога заблищить.
Мама витре пил умить.
Поливає вічний кактус,
І провітрює кімнату,
І папери шефа, часто,
Може всі на купу скласти!
Мамі не знайти заміни!
Чисто! Дихається вільно!
І коли б не мами руки –
Всі би чхáли від пилюки.
МАМА – ДРУКАРКА
Мама пальчиком – цок, цок,
Потім цокне ще разок,
Зварить каву й шефу скаже:
– Звіт річний готовий, майже!
Все друкує мама вчасно,
Працівник вона прекрасний!
Ой, коли б не мамин друк,
Був би шеф той, як без рук.
Ось зросту я – юна зміна,
Стану шефом, неодмінно,
Щоб про маму добре дбати,
Щоб їй премії давати!
МАМА – КОНДУКТОР
“Пред'явіть свої талони”,
Лине в репродуктор.
Мама ходить по салону,
Бо вона – кондуктор.
Якщо хтось, доволі дивний,
На підніжці висне,
Мама каже тій людині:
– Вас дверми притисне!
Мама зайців ловить часто,
А я, ледь не плачу,
Бо в тролейбусі – “вухастих”
Я чомусь не бачу?
МАМА – ДИКТОР
Вся країна маму чує –
Мама диктором працює.
Вранці йде вона на зміну
І читає професійно:
Про зарплату, про погоду,
Про політику і моду.
Про подагру, про кохання.
Про енергозберігання.
Про спортивні ігри й гроші.
Про нові казки, хороші.
Я усі новини знаю –
Радіо не виключаю.
МАМА – ПОЕТЕСА
Моя мама поетеса
І про неї пише преса,
Бо її чудові вірші –
Сонця ясного тепліші.
Я люблю її поеми,
Казочок цікаві теми
І я знаю, достеменно, –
Вірші мама пише – з мене.
Підросту, тоді для мами
Напишу я різні “ямби”,
А можливо ще й “хореї” –
Для матусеньки моєї!
МАМА – БІБЛІОТЕКАР
Моя мама дуже вчена,
Книг у неї – незліченно!
Величезна фонотека!
Мамин фах – бібліотекар.
Я в читальні вибираю
Всі новинки свого краю,
Потім ще беру додому
Фоліанти невідомі.
Мене вабить всесвіт книжний.
Каже мама – я активний.
Прочитаю книг немало –
Стану інтелектуалом.
МАМА – ЗАРОБІТЧАНКА
Моя мама, за кордоном,
(Там куток знімає)
Бавить там якусь мадонну…
Мама є й немає.
Ми не бачимось роками.
Я, немов сирітка,
Бо не мають наші мами
Вдома заробітку.
Я сама зростаю, вчуся.
Панни – депутати,
Прошу вас, моїй матусі,
Тут роботу дати!
МАМА – БАЙДУЖА
Мої справи – ой погані,
Спокій тільки сниться.
У всіх діток мами гарні,
А моя?……………….
У старенькій я кофтині,
Ніщо пожувати.
Дуже боляче дитині
Це переживати.
Мамо, чом дитя не любиш
Те, що народила?
Нащо ти здоров'я губиш?
Схаменися, мила!
МАМА – НЕВИДИМКА
Ой нема у мене мами.
Де вона – не знаю,
Та постійно, дні за днями,
Я її чекаю.
І сумне без мами свято,
І зоря не світить.
Моя мамо, тільки б знати,
Що ти є на світі.
Чи заможна ти, чи бідна,
Ну озвись, не сердься
І прийди до мене, рідна,
Пригорни до серця.
МАМА – ДИТБУДИНОК
Люблять всі мене – дитинку,
Творять мені свято.
Я, в Дитячому будинку,
Маю мам багато:
Вихователька – це мама,
Куховарка – мама,
Прибиральниця – так само,
І двірничка – мама.
Тішусь я та веселюся,
Маю, що потрібно,
Але мрію про матусю,
Лиш одну і рідну.
МАМА – УКРАЇНА
Мама в Раді засідає,
Там, де справ багато.
Про дітей маленьких дбає,
Що ростуть без тата.
Щоб здоровими зростали,
Мали що поїсти.
Щоб освіченими стали –
Гордістю суспільства.
Хай дитинства зірка сяє
Для доньки і сина.
Хай їх тепло пригортає
Мама – Україна.
МАМА – БАГАТОДІТНА
Моя мама – просто мама
І свята її програма.
Серед мам – моя помітна,
Бо вона – багатодітна.
Маю я сестер багато
І дзвенить братами хата.
Ми всі ситі та охайні,
Бо народжені в коханні.
Золота, велика й дивна
Наша радісна родина,
Де панує ласка й щирість.
Діти – це країни приріст.
МАМА – ХУДОЖНИЦЯ
Всі слова про мам ловлю я –
Славна мама кожна,
А моя ще як малює,
Бо вона художник!
Я сміюся на портреті
З сестрами, братами.
Щастя сяє на мольберті
І в світлиці мами.
Благодать під небом синім:
Діти, квіти, птиці…
Вдома так, як на картині
І нема різниці.
ЧУДОВА МАМА
Щоб доповнити програму,
Ще додам рядочка
Про мою чудову маму.
Мамина я дочка.
Мене мама любить, знаю.
Пестить, вчить у школі.
Я щасливою зростаю
У родиннім колі.
Моя мама – краща в світі,
Гідна серед гідних.
Щиро зичу усім дітям
Мам – таких привітних.
ЛЮБЛЮ ТЕБЕ, МАМО
Матусині очі такі променисті,
Вони, мов світанок, мов зорі ясні.
Матусині очі – це помисли чисті,
В ці очі дивитися любо мені.
Матусині руки так ніжно голублять,
В обіймах матусі така теплота!
Уста її – пестять, уста її – люблять
І мова матусі – це правда свята.
Хороша і любляча ýсмішка мами –
Це сонце ласкаве, що вранці встає.
Матусина пісня цвіте кольорами
І серцю дитини наснагу дає.
Замріяна казочка мамина в'ється
І щедрий лелека всім радість несе.
Хай мамине серце, на щастя нам, б'ється.
Люблю тебе, мамо! Спасибі за все!
МАМА – ФОТОГРАФ
Мама клацне апаратом –
І цей спалах стане святом.
Мить, що спалахом осяйна,
Фотокарточкою стане.
Через роки швидкоплинні
Час настане цій світлині –
Зазирне в альбом сім'я
І хтось вигукне: “Це ж я!”.