“НЕ ХОЧУ-ХОЧУ”

   Дмитрик наздоганяв Юрка. Так біг, так уже мчав!.. Ось-ось ухопить за відстовбурчену од вітру сорочечку. Аж тут бабуся:
   –  Дмитрику-у!.. А йди-но, синку, нарви травички для кролів.
   І це ж треба так!.. Ну, ледь-ледь не впіймав Юрка! А тепер він он аж де!..
   –  Не хочу я траву ту рвати, – буркнув Дмитрик. І побіг далі.
   Коли прийшов з вулиці на подвір'я, кролі в клітках смішно мругали мордочками, смакували зеленою травою – бабуся нарвала.
   Всівся Дмитрик на гойдалку, погойдався трошки, а то й так посидів, порозглядався довкола.
   –  Дмитрику, – знову бабуся, – принеси миску від Рябка, я йому їсти дам.
   –  Ет, щось мені не хочеться. – потягнувся Дмитрик на гойдалці й очі замружив.
   –  Лінивий ти, Дмитрику, ох і ледар, – докірливо похитала головою бабуся.
   –  Я не лінивий, – образився Дмитрик. – Я просто не хочу.
   Частенько так буває з Дмитриком. Скаже щось бабуся зробити чи мама попросить допомогти, а Дмитрик:
   –  Не хочу... Не хочу...
   Та ось одного разу прокинувся Дмитрик уранці, питає бабусю:
   –  А що, мама з татком на роботі вже?
   –  Ні, – каже бабуся.
   –  А де ж?
   –  До міста поїхали.
   –  До міста? – аж підстрибнув Дмитрик.
   –  А мене чом не взяли? Чо-о-ом не взяли мене-е-е?
   –  Вони думали взяти, але ж ти, мабуть, знову сказав би, як завжди: “Не хочу”.
   –  Не сказав би-и-и... – хлипав Дмитрик.
   –  Я так до міста хоті-і-ів... Там є моро-о-зиво... і ци-и-ирк...
   –  Бачиш, вони знову ж таки вирішили: не схочеш ти в цирк. І морозива не схочеш. Ти ж завжди отак: “Не хочу! Не хочу!”.
   Довго й невтішно плакав Дмитрик. Потім непорушно сидів на стільчику біля порога. Тяжко й гірко було йому на серці. Це ж треба так. Сам собі нашкодив... Бабуся ж поралася по господарству. Варила обід, годувала Рябка, курей і курчат. А це причинила двері кухні, рушила кудись.
   –  Ви куди, бабусю? – підвів голову Дмитрик.
   –  Та ось у садочок іду. Кролям травички нарву, а то зголодніли.
   Дмитрик встав із стільця, підійшов до бабусі.
   –  Я піду і нарву. Вони ж їсти хочуть.