Чабан К.А.
м. Хмельницький

Бібліотеки-музеї Хмельниччини: симбіоз
форм для користувача

   На теренах Хмельниччини діє 72 бібліотеки-музеї. Перші з них виникли у далеких 60-х роках, проте більшість створена на базі публічних бібліотек в останні роки як результат пошуку нових форм роботи, нових шляхів взаємодії з громадою та виконання рішень місцевих органів виконавчої влади. Такою формою, що дозволила б по-новому розкрити обличчя бібліотеки, окремим представникам громади відчути свою причетність до відродження історії населених пунктів, розвитку певних видів промислів та культури, яка б базувалась на традиційних бібліотечних технологіях, напрямках роботи та існуючій практиці, а також, що зарекомендувала себе у попередніх роках, стала бібліотека-музей.
   Краєзнавство – один із пріоритетів в діяльності кожної публічної бібліотеки. Універсальні фонди доповнюють книги про історію свого краю, розвиток окремих видів промисловості та сільського господарства, самодіяльної та професійної літературної, мистецької творчості, знаних земляків. Наочніше розкрити та донести до користувача таку інформацію допомагають оригінальні документи, фото, речі та предмети. Практики підтвердять, що книжкова виставка, експозиція оживає та стає ріднішою читачам, коли на ній представлені вироби, документи та речі з особистих архівів. Кожен такий предмет – це теж історія села, окремої родини, літератури та мистецтва.
   Бібліотеки-музеї Хмельниччини мають своє обличчя та індивідуальність. Серед них вирізняються меморіальні: письменників Д.Прилюка у с.Божиківці, П.Лісового у с. Коржівці, Ю.Сіцінського у с. Мазники Деражнянського району, М.Красюк у с.Пліщин Шепетівського району, М.Брилінського у бібліотеці-філіалі № 10 Хмельницької міської ЦБС, Г.Дем’янчука у с. Карпилівка Білогірського району, М.Магери у Дунаєвецькій центральній районній бібліотеці для дітей, В.Кравчука у Ізяславській та Л.Кірик-Радомської у Хмельницькій центральних районних бібліотеках. Вшановані знані земляки –  народний месник Устим Кармалюк у с.Волоське, заслужений працівник сільського господарства України Є.І.Підлісний, Герой Соціалістичної Праці В. Федорчук у с. Чотирбоки Шепетівського району, бібліотекар Д.Янушкевич у с.Вовковинці, Герой Радянського Союзу М.Мевш у с. Згарок Деражнянського району та інші.
   Народознавство та фольклор обрані профілем бібліотек-музеїв: побут, звичаї, традиції мого села – у с. Грим’ячка, історії гончарства – у с. Адамівка, вишиванки – у с. Великий Олександрів  Віньковецького, народного побуту – у селах Березівка, Отроків, Борсуки Новоушицького, старожитностей – у селі Руда Кам’янець-Подільського, історії і переказів села – у с.Шрубків Летичівського, стародавнього хатнього начиння – у с. Велика Медведівка Шепетівського, “Подільська хата” – у с. Бражинці Полонського районів, кімнати-музею – в Ізяславській районній бібліотеці. Багато установ  обрали історію свого села основним лейтмотивом музейних експозицій та розгорнутих виставок.
   Створення таких поліфункціональних закладів,  як бібліотека-музей, залучає до установи все більше нових людей, які цікавляться долею подарованих речей, приводять сюди своїх родичів, спонукає до використання інформації з книг та звернення до архівів, сприяє налагодженню зв’язків з родинами тих осіб, які вже давно мешкають поза межами району, залучає додаткові кошти до розвитку бібліотеки, дає можливість включати її до туристичних маршрутів цікавими історичними та пам’ятними місцями. Не випадково дані установи були визнані в пріоритетах реалізації гуманітарної політики області, а практика їх функціонування довела їх ефективність.
   Симбіоз – слово грецького походження, що означає форму сумісного існування двох організмів різних видів, від якої виграють обидва. Від симбіозу бібліотечної та елементів музейної роботи виграє не лише бібліотека, громада відчуває потребу в такій установі. Тому за бібліотечно-музейним краєзнавством – майбутнє.