І знову – березень… І знову линуть до нас думи геніального українського поета Т.Г.Шевченка. Традиційно український народ у цей весняний час звертається до постаті Великого Кобзаря, яка у своїй величі була, є і залишається ні з чим незрівнянною, невичерпною для людського подиву й осягнення.
   Т.Г.Шевченко – це слава і гордість українського народу. Волею історії він ототожнений з Україною і разом з буттям рідної держави продовжується нею. Він росте і й розвивається в часі, в історії, і нам ще йти і йти до його осягнення. Ми на вічному шляху до Шевченка.

В дні перемог і в дні поразок,
В щасливі дні і в дні сумні
Іду з дитинства до Тараса,
Несу думки свої земні.
                       (Ю.Рибчинський)

   2014 рік, з метою гідного відзначення 200-річного ювілею видатного сина українського народу, Указом Президента України від 11.04.2012 № 257/2012 оголошений Роком Тараса Шевченка.
   Значення постаті Т. Г.Шевченка для українського народу важко переоцінити. “Шевченко – це митець, художник, який відкрив для української нації двері в безкінечність. Він є гарантом нашої вічності…” – сказав Микола Жулинський.
   Для якнайширшого розкриття змісту і творчості Т.Г.Шевченка у період відзначення 200-річчя від дня його народження, пропонуємо в бібліотеках для дітей використо- вувати як традиційні форми бібліотечної роботи – книжково-ілюстративні виставки, літературні ранки, вікторини, конкурси, літературно-музичні вечори, дискусії, так і ті, що прийшли в бібліотечну практику недавно – бібліотечний театр книги, відеопрезентації, Інтернет-вікторини, Інтернет-конференції та ін. Під час підготовки до Шевченківських днів потрібно звернути особливу увагу на укомплектування бібліотечних фондів творами Т.Г.Шевченка, слідкувати за виходом нової літератури, поповнювати нею свої книжкові фонди.
В рамках Року Тараса Шевченка радимо долучитись до участі в традиційному обласному літературно-мистецькому святі  “Іду з дитинства до Тараса”, літературній акції “Прочитай книгу про Шевченка”, марафоні “Тарас Шевченко: погляд через століття”, літературно-художньому проекті “Т.Г.Шевченко у моїй родині”. Під час проекту користувачі-діти разом з дідусями і бабусями, батьками та іншими членами родини матимуть можливість висловити своє відношення до геніального поета, представити бачення і розуміння його творчості. Кожна родина самостійно обирає форму представлення: постановка інсценівки з творів, підготовка плакату або презентації книги з використанням технічних засобів, творчі роботи, пісні, вірші тощо. Пропонуємо примірні питання: “Улюблені Шевченкові твори моїх дідуся і бабусі, батьків”, “Родинна Шевченкіана”, “Коли і як ми вперше почули про Т.Г.Шевченка”, “Ставлення до Кобзаря в нашій родині”.
   При підготовці масових заходів, спрямованих на популяризацію творчості Великого Кобзаря, потрібно врахову- вати ряд факторів: залучення якомога більше читачів, орієнтація на вікові та психологічні особливості дітей, підбірка цікавого і захоплюючого матеріалу, цікаві форми викладу. При цьому не слід забувати про Інтернет, який давно увійшов у сучасний побут. Доречним буде проведення Інтернет-вікторини “Тарас Шевченко: постать знана у віках” або “Стежками творчості генія”, що сприятиме удосконаленню навичок читачів пошуку інформації в Інтернеті та на традиційних носіях, електронної презентації “Т.Г.Шевченко: життя і творчість”, віртуальних екскурсій “До Шевченкових джерел”, “Дитинство Тараса”. Пропонуємо провести скайп-спілкування дітей області із членом Національної Спілки журналістів України, лауреатом обласної премії імені Т.Г.Шевченка та міської премії імені Б.Хмельницького, шевченкознавцем М.Кульбовським, на якому діти  познайомляться із творчими здобутками письменника, його шляхом у літературу. А письменник, в свою чергу, вестиме мову з читачами щодо постаті великого Кобзаря, місць його перебування на Поділлі.
   Т.Г.Шевченко писав: “Історія мого життя складає частину історії моєї Батьківщини”. Ці слова найточніше виражають зміст його життя і творчості. Рекомендуємо розгорнути широку наочну популяризацію творів Т.Г.Шевченка та матеріалів про нього: організовувати книжкові виставки, перегляди літератури.
   Для кращого ознайомлення дітей молодшого шкільного віку з творчістю поета, з його життєвим шляхом бажано оформити ювілейну книжково-ілюстративну виставку “Маленьким про Великого Тараса” або “День народження Шевченка йде по всьому світу” (Н.Шмурикова) із розділами:
І.   “Мені тринадцятий минало…”;
ІІ.  “Послужи ж, моє ти слово, молодій ще силі…”;
ІІІ. “І мене в сім'ї великій
     В сім'ї вольній, новій,
     Не забудьте пом'янути…”.
   Для читачів середнього та старшого шкільного віку – книжково-ілюстративну виставку-вшанування “Шевченко і сьогодні наш сучасник” (П.Гірник)  за розділами:

І. “Я, дядечку, стовпи побачить хочу
   Оті, що підпирають небеса…”.
                                          Є.Доломан

ІІ. “Його душа в святих його словах”.
                                          В.Самійленко

ІІІ. “Мудра, світла книга, то “Кобзар”Тараса”.
                                          А.Калінчук.

ІV. “Живеш навік ти в пам'яті людській,
     Твої пісні – новітніх днів окраса”.
                                          В.Сосюра

V.   “Грім Кобзаревої струни
       Через віки людей розбудить”.
                                          В.Бровченко.

VІ.  “Це тобі, Кобзарю, квіти
       Від усього серця!”
                                          Н.Шмурикова.

   Доцільно тут представити різні видання творів письменника та ілюстрації відомих художників до них, фотографії, висловлювання видатних людей про Тараса Григоровича, а також публікації про його життя і творчість, літературно-критичні матеріали, що з'явилися   в різні періоди історичного розвитку України.
   Книжкові виставки бажано оформити портретом Т.Шевченка, по можливості, представити краєзнавчі матеріали, пов'язані з Т.Шевченком, експонати місцевих краєзнавчих музеїв, ілюструвати малюнками дітей до його віршів. Цікавим буде створення окремого розділу виставки, присвяченого дитячим малюнкам “Я малюю твори Т.Г.Шевченка”, а поруч розмістити кросворд “Чи знаєте ви твори Великого Кобзаря?” (Додаток №1), на запитання якого діти зможуть відповісти, звернувшись до тієї чи іншої поезії Т.Шевченка.
   У кожного віку – свій Шевченко. З його чудовою поезією діти знайомляться ще в дошкільному віці, або, переступивши поріг школи. Найбільш дієвою формою роботи з наймолодшими користувачами будуть голосні читання “Із скарбниці Шевченкових поезій”, для яких можна використовувати вірші на вибір бібліотекаря, наприклад: “Зоре моя вечірняя”, “Садок вишневий біля хати”, “Тече вода з-під явора”, “Щаслива родина”, “Сонце заходить”, “Дід і онука”, “Вітер в гаї”, “Встала весна” тощо.
   Перш ніж почати читання поезій, бібліотекарю варто коротко розповісти дітям про видатного Кобзаря, зокрема про деякі епізоди з його дитинства. Обов'язково потрібно з'ясувати, як діти сприймають прочитане, як їм в цьому допомагають малюнки до віршів.
   Т.Шевченко ніколи не писав спеціально для дітей. Вірші, які вивчають у школі, чи просто радять читати дітям – це, здебільшого, уривки з його великих поем. Та вони є доступними і для найменших, бо написані просто і легко.
   З учнями 1-4 класів радимо провести бесіду “Шевченко і діти”, під час якої розповісти як він любив дітей, ніколи не був байдужим до їхньої долі. З великою любов'ю і співчуттям він описує дітей у своїх віршах. “Я так люблю дітей, що й не надивився б на цей відбиток ангела”. Дитяче товариство завжди приваблювало його. Шевченко часто розповідав їм казки, співав жартівливі пісеньки, яких багато знав. В доповнення до цієї теми доцільно буде познайомити дітей з книгою О.Пархоменка “Вічна стежка”. Можна провести обговорення книги.

1.  “Чому Тарас Григорович відмовився бути гостем пана Лукашевича?”.
2.  “З ким товаришував поет на засланні?”.
3.  “Хто допоміг Васильку купити чобітки?”.
4.  “За що полюбили Шевченка київські діти?”.
5.  “Чому шлях на могилу Кобзаря народ називає “Вічною стежкою?”.         

     У літературній спадщині Т.Г.Шевченка особливе місце посідає його остання книжка “Буквар”, у якій він бачив своє геніальне педагогічне дитя. У цій просвітницькій книжці ще один намір поета навчити дітей та їх батьків піднести  націю до вищого рівня освіченості.
    Шевченків “Буквар” оцінив Олесь Гончар: “…уважніше припадайте, діти України, до мудрості Тарасової книги, вчитуйтесь у її молитви й думи, а батьки ваші, допомагаючи вам осягти глибини нарешті відкритої для кожного духовності, ставатимуть і самі мудріші, добріші, дружніші, а наша новітня,  воскресаючи до життя Україна разом порадується за всіх вас – свою красу, свою надію”.
   Просимо бібліотекарів звернути увагу на цю книгу, розповісти дітям молодшого та середнього шкільного віку, їх батькам про історію написання і видання книги. Донести в цікавій формі інформацію про розділи цієї книги: “Велика азбука. Мала азбука”, “Склади”, “Молитви”, “Рукописна азбука”, “Лічба”, “Тексти для читання”, “Народні пословиці”.
   Найбільше значення “Букваря”в тому, що саме Т.Шевченко підніс українську мову на вищий щабель розвитку, саме Т.Шевченко перетворив українське слово на чисте золото української поезії.
   Бібліотекарі повинні стимулювати та заохочувати інтерес маленьких читачів до особистості поета, художника, пропонуючи їм прочитати книги С.Васильченка “В бур'янах”, О.Іваненко “Маленьким про Великого Тараса”, Б.Лепкого “Шевченкова верба”, О.Пчілки “Перекази про поета”, В.Сухомлинського “На Тарасовій могилі”, В. Скомаровського “Тарасові  птиці”. Цікавою для користувачів цього віку буде інсценівка з твору С.Васильченка “В бур'янах”, яку вони зможуть зіграти разом з бібліотекарями у бібліотечному театрі книги (Додаток №2).
   Пізнавальною для читачів-учнів 3-4 класів буде повість-казка Є.Білоусова “Тарасове перо”, який зробив вдалу спробу створити образ Т.Г.Шевченка, зрозумілий і близький наймен- шим читачам. Ця книга увійшла до кола сімейного читання і в 2014 році їй виповнюється 10 років. Рекомендуємо проводити у колі родини голосні читання та виготовити ювілейну закладку (Додаток №3). Краще дізнатись про дитинство поета допоможе і книга Івана Андрусяка “Про Дмитра Туптала (святого Димитрія Ростовського), Григорія Квітку-Основ'яненка, Тараса Шевченка, Ніла Хасевича, Олексу Довбуша” із серії “Життя видатних дітей”.
   Доречним буде проведення міні-анкетування “Мій Шевченко”, яке сприятиме вивченню обізнаності дітей з творчістю поета. Можна використати такі питання: 1. Які вірші Т.Шевченка ти читав? 2. Який твір тобі сподобався найбільше? 3. Які ти знаєш пісні, покладені на вірші Шевченка?
   А для старшокласників – анкетування  “Шевченко, роди- на, суспільство” (Додаток №4).
   З метою сприяння розвитку творчих здібностей дітей варто активно залучати їх до участі у вікторинах, літературних лото, конкурсах тощо. Радимо забезпечити їх участь в обласному конкурсі юних дарувань “Кобзарики”, присвяченому 200-річчю від дня народження Т.Г.Шевченка, який організовує управління культури, національностей та релігій облдержадміністрації та обласна бібліотека для дітей імені Т.Г.Шевченка. Конкурс розпочинатиметься у жовтні 2013 р. і триватиме до березня 2014 р. Сприятиме розкриттю творчості великого поета проведення для дітей молодшого віку наступних заходів: літературно-музична композиція “Його весна довіку не зів'яне”, дитячий ранок “Тобі, Тарасе, поклонюся”, театралізовані читання “Моя стежина до Шевченка”, бесіда з відеопрезентацією “Добре і щире Тарасове слово”, конкурс читців “Шевченкове слово у віках не старіє”, поетичний колаж“Шевченко у моємусерці”, літературно-біографічний екскурс “Тарасової душі криниця”.
   Для читачів-учнів 5-6 класів радимо провести літера- турний  конкурс “Його слово  крізь  серце  проходить” у кількох номінаціях: на краще читання того чи іншого твору поета, на кращу ілюстрацію до будь-якої поезії, на кращий відгук, на складання кращого кросворду з використанням тесту “З якого вірша ці рядки?”(Додаток №5). Для учнів 8-9 класів пропо- нуємо організувати: дискусію “Він той поет, чиїм ім'ям народ утверджений і сущий, поки світу” (М.Луків), турнір знавців життя і творчості Т.Г.Шевченка “Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття” (Додаток №6), інтелектуальну гру “Розумники і розумниці” (Додаток №7), конкурс  ерудитів “Що ми знаємо про Т.Г.Шевченка?” (Додаток №8), літературний діалог поколінь “Не промовчи Шевченка у собі”.
   Творчість Т.Г.Шевченка пройнята палкою любов'ю до України, до свого народу. Радимо провести літературно-музичну композицію “Свою Україну любіть” та Шевченківські читання “Звучать Шевченкові слова”, Шевченківський урок “Провісник долі України”.
   Слід розповісти дітям і про таке видання як “Кобзар”. Показати, що ця поезія йде до серця, її співають, втілюють в живописі і скульптурі, відтворюють на екрані і на сцені та, насамперед, його читають. Тільки в Україні “Кобзар” виходив 110 разів тиражем 5 млн. екземплярів. Доречним буде провести  захист композицій по творах поета, а також влаштувати виставку однієї книги “Віч-на-віч з “Кобзарем,”на якій представити всі видання “Кобзаря”,наявні у фондах бібліотеки. Доповнити її можна віртуальною подорожжю до єдиного в світі музею однієї книги “Кобзар” у м. Черкаси (www.kobzar.info). Дітям цікаво буде взяти участь у відкритому мікрофоні “І ми, читая, оживаєм”, акціях “2014 рядків Шевченка”, “Читаємо Шевченка 2014 секунд” та нон-стоп “200 сторінка “Кобзаря”.
   В 2014 році минає 170 років з часу написання поеми “Сон” та повісті “Наймичка” Т.Г.Шевченка. По цих творах радимо провести ювілейну скарбницю, представити історію їх створення, історичні передумови написання, особливості вивчення. Таку форму роботи доцільно присвятити творам, які входять до золотої скарбниці української і світової літератури.
   У 2012 році у “Видавництві Старого Лева” для дітей середнього шкільного віку вийшла книга Т.Г.Шевченка “Дитячий Кобзар”. З метою популяризації книги та розвитку творчих здібностей дітей, радимо провести її презентацію, або оформити літературний подіум. Місце, де буде представлена книга, варто прикрасити портретом ювіляра, а також рушниками, квітами, зверненням до читачів та висловами про “Кобзар” (“Тарасів Кобзар – для народу великий дар” – народна мудрість, “Ся маленька книжечка відразу відкрила немов новий світ поезії, вибухнула, мов джерело чистої, холодної води, заясніла невідомою досі в Українськім письменстві якістю, простою і поетичною грацією вислову”І.Франко, “Мудра світла книга, то “Кобзар”Тараса…”А.Камінчук). Доповнити захід можна проведенням захисту композиції на прочитаний вірш у вигляді малюнків, вишивок, аплікацій, композицій з природного матеріалу та інсценівками поезій.
   Варта уваги книга В.Левицької, Т.Катіної “Тарас Шевченко і я”, яка вийшла у видавництві “Зелений пес”. Рекомендуємо для її  представлення залучити читачів-хлопчиків, від яких діти дізнаються про маловідомі сторінки життя і творчості поета, талановитого художника, неординарну особистість свого часу. Після ознайомлення зав'язати дискусію між дітьми про те, чому Шевченка вважають душею України і чому його твори вивчаються  у школі.
   Тематика поезії Кобзаря різноманітна, та важливе місце у його доробку займають твори, що містять тему жіночої долі. Жіночі образи у Т.Шевченка особливі. Його героїні – вродливі, добрі, милі, довірливі та безкорисні. “Такого полум'яного культу материнства, такого апофеозу жіночого кохання і жіночої муки не знайти, мабуть, ні в кого з поетів світу”– писав М.Рильський.
   Розкриваючи цю тему, для читачів-учнів 7-9 класів бажано провести годину поезії “Образ милий, дорогий”,  наголосивши, що для Шевченка нещаслива доля жінки-кріпачки була не тільки суспільним,  але й особистим,  глибоко  інтимним  горем.  Його рідну матір “ще молодою у могилу нужда та праця положила”. Рідні сестри поета поневірялись на панщині.  Продовжать цю тему літературний вечір “На тебе дивлюся, за тебе молюся”, години мистецтв “Музи великого Кобзаря”, “Образ жінки у творчості Т.Г.Шевченка-художника”, виставка-вікторина за твором та картиною Т.Г.Шевченка “Катерина”, мультимедійна бесіда  “Таїна жіночих портретів Т.Г.Шевченка”, літературно-музична композиція “В чеканні неможливої любові”.
   В підготовці цих масових заходів  допоможуть такі твори поета: “Лілея”, “Русалка”, “Тополя”, “Сова”, “Слепая”, “Утоплена”, “Мар`яна-черниця”, “Сон”(“На панщині пшеницю жала”), “Наймичка”, “Катерина”, “Марина”, “Марія”, “Відьма”, “У нашім раї на землі”.
   Т.Г.Шевченкабезперебільшення можна  назвати геніаль-ним художником. У його картинах відбилася вся глибина і самобутність його особистості. Пропонуємо оформити віртуальну виставку репродукцій картин Т.Шевченка “І говорило полотно”, мультимедійну презентацію “Т. Г.Шевченко та І.Рєпін – історичні та творчі паралелі”, провести Шевчен- кознавчі етюди “Живопис – його професія”, “Поезія у фарбах”, годину мистецтв “Шевченко – художник”, яку доповнити сценкою із повісті “Художник” (Додаток № 9).
   Творчість Великого Кобзаря стала справжнім джерелом натхнення для композиторів, серед яких О.Рубець, М.Лисенко (понад 90 музичних творів), Г.Гладкий, П.Ніщинський, М.Аркас, М.Мусоргський, П.Чайковський, К.Стеценко, Я.Степовий, М.Вериківський, К.Данькевич.
   Шевченківські теми надихали і багатьох подільських композиторів-аматорів на створення солоспівів, хорових творів малих і великих форм, симфонічних інтерпретацій на тексти поезій Т.Г.Шевченка. Є твори у В.Атамана, М.Балеми, В.Безкоровайного, О.Беца, Д.Берковського, А.Гаєвського, В.Заремби, М.Коссака, М.Радзієвського, З.Яропуда.
   З кожним роком з'являються все нові і нові твори, які втілюють у музиці ідеї та образ геніального Кобзаря. Вважаємо за потрібне провести поетично-музичну композицію “Музична Шевченкіана”, організувати гру-конкурс на кращого виконавця пісні на вірші поета “Відгадай пісню”.
   Упродовж останніх років усе частіше можна почути Шевченкові вірші, заспівані під гучну рок-музику чи ж танцювальні мотиви. Таким  чином, молодь часто по-новому, або ж взагалі вперше, по справжньому відкриє для себе Шевченка.Радимо з фондів бібліотеки представити диск “Рок-Кобзар”у виконанні українських рок-гуртів.
   Велику увагу слід звернути на популяризацію творчості Т.Г.Шевченка через лауреатів Національної премії України та обласної премії імені Тараса Григоровича Шевченка. Пропонуємо проводити заочні зустрічі з письменниками “Думи Тарасові, слово народнеє”, літературний подіум “Шануймо слово Кобзаря”. Під час їх організації зверніться до віртуальної Шевченкіани, створеної на сайті обласної бібліотеки для дітей імені Т.Г.Шевченка.
   З любов'ю звертаються подільські автори до образу Великого Кобзаря. Використайте в роботі  книги М.Магери “Мій Шевченко”, О.Відоменка  “Шевченко відомий і невідомий”, “Шевченко і родина Енгельгардтів”, М.Кульбовського “Подільська Шевченкіана”, Р.Молчанової “Люди і долі”, В.Олійника “Під Кобзаревою зорею”, Н.Шмурикової “Два Тараси”, Є.Назаренко “Тарас Шевченко і подоляни” та ін.
   Творчості Великого Кобзаря слід присвятити дні відкритих дверей “Шевченкове слово”, коли можна провести години поезії, літературний діалог “Не промовчи Шевченка у собі”, який розкриє питання: “Чи модний Тарас Шевченко сьогодні?”, “Чому Шевченко?”, конкурси вірша, малюнка, здійснити віртуальні подорожі залами музеїв Шевченка, прослухати пісні, покладені на вірші поета.
   Священна земля, яка породила велетня мислі і духу. Священні місця де бував наш великий поет. Подоляни свято бережуть пам'ять про Кобзаря і його перебування на Хмельниччині (Стара Синява, Летичів, Меджибіж, Проскурів, Ярмолинці, Тинна, Гуменці, Кам`янець-Подільський), люблять і знають його слово. Там він зустрічався з багатьма людьми, там народжувались його задуми, його малюнки, його полум'яні, вічно живі поезії. Тож пройдемося тими стежками Хмельниччини, які два століття тому сходив великий Кобзар. Радимо організувати скайп-спілкування читачів-дітей з бібліотеками, музеями (зокрема в Чернігові, Каневі, Меджибожі) тих областей і районів, де перебував Шевченко. Для читачів-учнів 7-9 класів доцільно буде провести літературно-краєзнавчу подорож “Земля Подільська, яку сходив Тарас”або “Благословен той день і час, коли прослалась килимами земля, яку сходив Тарас…”. Орієнтовні маршрути: 1. Перебування Т.Г.Шевченка в Кам'янці-Подільському; 2. Шевченко у Летичеві та Меджибожі; 3. Шевченків шлях на Старосинявщині; 4. Вшанування Кобзаря на Поділлі. Маршрути подорожі визначаються, виходячи із наявності літератури, місцевого матеріалу про вшанування пам'яті Великого Кобзаря. В її рамках радимо провести конкурс ерудитів “Що ви знаєте про перебування Шевченка на Поділлі?”, літературну експедицію “Шевченко і Поділля”. Також пропонуємо використати закладки “Вшанування Т.Г Шевченка на Хмельниччині” та “Віхи життя і творчості Т.Г.Шевченка” (Додаток № 10).
   Там, де побував Т.Г.Шевченко, зберігаються перекази про зустрічі з ним, народні легенди, приказки, прислів'я. Цей матеріал збагатить проведення масових заходів, а також може стати їх темою, наприклад: “Шевченко Тарас – наче сонце для нас”, “Шевченко дужий був не силою, а словом мудрим”, “Тарасові слова – то правда жива”, “Шевченкове слово в віках не старіє”, “Ми Шевченка славить будем і ніколи не забудем”.
   Ім`я Великого Кобзаря дорогоцінною перлиною виблискує у золотій скарбниці світової культури. Ми пишаємось тим, що сьогодні по всій Україні, у столиці нашої Батьківщини – Києві і в багатьох інших містах світу стоять пам'ятники Тарасу Шевченку. За допомогою Інтернету діти різних вікових груп можуть переглянути відеофільм “Пам`ятники Великому Кобзареві у світі”, відеопрезентацію “У бронзі, граніті, пам`яті народній”, мультимедійну презентацію пам'ятників Т.Г.Шевченку “Народився, щоб осяяти Україну”, познайомитись з книгою Р.Молчанової “Шевченко і світ”.
   Яскравим свідченням того, як високо вшановується ім`я Кобзаря, яка дорога Україні його творча спадщина, яка велика естетична і виховна сила його творчості, стане проведення Дня пам`яті “З Кобзарем у третє тисячоліття”, інтелектуального турніру “Лунай, брини Шевченка слово, над Україною злітай”, мультимедійного екскурсу “Скарби Шевченкового дому”, театралізованих презентацій, інсценівок поезії Кобзаря тощо.
   Ефективною формою роботи є Шевченківські читання “Юнь шанує Кобзаря”, організовані обласною бібліотекою для дітей імені Т.Г.Шевченка спільно з управлінням культури і туризму Хмельницької міської ради, обласним та міським товариствами “Просвіта” у 2008 році. Їх варто проводити щорічно у скверах, парках, на площах біля пам'ятника Великому Кобзареві. Читання проводяться 22 травня у день перезахоро- нення Т.Г.Шевченка на Чернечій горі. В цей день діти мають змогу декламувати поезію Т.Г.Шевченка, виконувати пісні на його слова, залучаються до заходу керівники державних органів влади, письменники, просвітяни.
   Т.Г.Шевченко – славний син українського народу, його слово і сьогодні живе між нами. Шевченко – це наша душа, наша мудрість, це наша сила. Слово Шевченкове, як стверджує Ніна Шмурикова “Таке просте, таке доступне, таке сміливе, волелюбне, таке гаряче і живе!... Воно магічну силу має – всю душу враз перевертає…”Це правда, це істина, що пройшла крізь горнило століть.

Додаток № 1

Кросворд
“Чи знаєте ви твори Великого Кобзаря?”

По горизонталі:

1.  Неначе сонце засіяло,
     Неначе все на світі стало
     Моє… лани, гаї, сади!...
     Чужі ягнята до …. (води)

2.  Дивлюся, аж світає,
     Край неба палає,
     Соловейко в темнім гаї
     сонце ……….(зустрічає)

3.  Не називаю її раєм,
     Тії хатиночки у  …. (гаї)

4.  Тече вода з-під явора
     Яром на долину.
     Пишається над водою
     Червона ……….. (калина)

По вертикалі:

5.  На панщині пшеницю жала,
     Втомилася; не спочивать
     Пішла в снопи, пошкандибала
     Івана сина ……….. (годувать)

6.  Садок вишневий коло хати,
     Хрущі над вишнями гудуть,
     плугатарі з плугами йдуть,
     Співають ідучи ……. (дівчата)

7.  В лиху годину,
     Якось недавно довелось
     Мені заїхать в ….. ( Україну)

Додаток № 2

Сценка за мотивами книги С. Васильченка
“В бур'янах”

   Інтер'єр: українська світлиця, дійові особи: Шевченкова мати з новонародженим Тарасиком на руках, баба-повитуха.

Мати: проказує  гірко, схилившись над немовлям:
   –  Сину мій, родився ти в лиху годину, щоб рости в неволі.
Баба-повитуха розважає:
   –  Не можна так казати, дочко, – гріх! додає таємниче:
   –  Може, доля якраз талан твоїй дитині готує...
Мати: Нам усім – один талан – і дідові, і батькові, і дитині – довічне панське ярмо.
Повитуха: А ти не клич на дитину недолю та ось послухай, що я тобі буду казати. У нас, у повитух, є така приміта, що коли, перше ніж зайти до новонародженого в хату, треба  заглянути знадвору у вікно, то в хаті побачиш долю немовляти. Коли я заглянула у ваше вікно, то аж обімліла. Скільки всього бачила – а такого не доводилось бачити. Не знаю, чи й казати.
Баба позирнула на жінку і замовкла.
Мати: І що ж ви, тітко, побачили?Кажіть!
Баба стишила голос: А побачила  я – сидить за столом  повно всякого панства, а поміж панством – мужик, стоїть, вичитує щось із паперів. А вони на нього кулаками махають, а підійти бояться. Коли це, де не візьмись, щось таке, як цар у короні, та як схопляться з тим мужиком за барки: той за груди, а той за шию... Я так і обімліла, і дивитись далі побоялась... Так бач, що виходить, виросте твій син неабияка людина – буде змагатись з панами та з царями... А за що – сама догадайся. Кажуть же, що народиться такий, що волю в панів одніме і стануть тоді люди всі свободні… Хто знає – може, це й він.
Мати: Волю? Мій синочку! Рости рідненький та набирайся сили!
Завіса.

Додаток № 3

Ювілейна закладка
до книги Є.Білоусова “Тарасове перо”

Юний друже!

   У творчому доробку письменника Євгена Білоусова є повість-казка про дитинство та юність Т.Г.Шевченка “Тарасове перо”.
   За цю повість у 2005 році йому присвоєно премію імені Лесі Українки.
   У 2014 році повісті-казці “Тарасове перо” виповнюється 10 років. Щоб тобі було краще зрозуміти вчинки хлопчика Тараса, автор задіяв у повісті казкові персонажі.
   Це – Перо Чарівне, яке допомагає лише тим, хто з турботою думає про інших, хто робить людям добро.
   Це – Хмара Чорна, яка чекає коли до людей прийде біда.
   І Перо Чарівне, і Хмара Чорна постійно поруч з Тарасиком. Перо Чарівне допомагає хлопчикові у скрутні хвилини, підказує як правильно вчинити, а Хмара Чорна з Тарасикового горя лише радіє.
   Прочитай, друже, цю повчальну і мудру книгу про Т.Г.Шевченка і ти більше дізнаєшся про дитинство і юність Великого Кобзаря.

Додаток № 4

Анкета

“Шевченко, родина, суспільство”

   Шановний респонденте, просимо дати відповіді на поставлені запитання (необхідне підкреслити):

1.  Ви вдома маєте “Кобзар”?
     Так                Ні

2.  Чи хотіли б Ви мати власний примірник “Кобзаря”в особистому користуванні?
     Так                Ні

3.  Чи є у Вашій оселі портрет Т.Шевченка?
     Так                Ні

4.  Чи знаєте Ви напам'ять хоча б один твір Т.Шевченка?
     Так                Ні

5.  Назвіть, будь ласка, одного чи кількох Шевченкових героїв, яких сьогодні бракує в Україні?
     _________________________________________________

6.  Кого із сучасних поетів Ви вважаєте найбільшим послідовником Т.Шевченка?
     _________________________________________________

7.  Якою б мовою сьогодні розмовляв Т.Шевченко? Чому?
     _________________________________________________

Додаток № 5

Тест “З якого вірша ці рядки?”

1.    Мені аж страшно, як згадаю
       Оту хатину край села!
       Такії, боже наш, діла
       Ми творимо у нашім раї…
                  А) “І виріс я на чужині…”
                  Б) “Як би ви знали паничі…”
                  В) “Тече вода з-під явора…”

2.    Поклала мати коло хати
       Маленьких діточок своїх;
       Сама заснула коло їх.
       Затихло все, тільки дівчата
       Та соловейко не затих.
                  А) “І золотої й дорогої…”
                  Б) “На Великдень на соломі...”
                  В) “Садок вишневий коло хати…”

3.    А ще до того, як побачу
       Малого хлопчика в селі.
       Мов обірвалось од гіллі,
       Одно-однісіньке під тином
       Сидить собі в старій ряднині.
                  А) “І золотої й дорогої…”
                  Б) “І виріс я на чужині…”
                  В) “Мені тринадцятий минало…”

4.    Село неначе погоріло,
       Неначе люде подуріли,
       Німі на панщину ідуть
       І діточок своїх ведуть!..
                  А) “Зоре моя вечірняя…”
                  Б) “Як би ви знали паничі…”
                  В) “І виріс я на чужині…”

5.    В неволі виріс меж чужими,
       І, не оплаканий своїми,
       В неволі, плачучи, умру,
       І все з собою заберу….
                  А) “Тече вода з-під явора…”
                  Б) “Мені однаково чи буду…”
                  В) “І золотої й дорогої…”

6.    Чого так весело було?
       Господнє небо і село,
       Ягня, здається, веселилось!
       І сонце гріло, не пекло!
                  А) “Як би ви знали паничі…”
                  Б) “Ой діброво – темний гаю!”
                  В) “Мені тринадцятий минало!”

7.    Ще треті півні не співали,
       Ніхто нігде не гомонів,
       Сичі в гаю перекликались,
       Та ясен раз у раз скрипів.
                  А) “Садок вишневий коло хати…”
                  Б) “Причинна”(Реве та стогне Дніпр широкий)
                  В) “Вітер з гаєм розмовляє.”

8.    А качечка випливає
       З качуром за ними,
       Ловить ряску, розмовляє
       З дітками своїми.
                  А) “Тече вода з-під явора…”
                  Б) “Вітер з гаєм розмовляє…”
                  В) “Ой діброво – темний гаю!”

9.    А іноді така печаль
       Оступить душу, аж заплачу,
       А ще до того, як побачу
       Малого хлопчика в селі…
                  А)  “Сон”(На панщині пшеницю жала)
                  Б) “Мені тринадцятий минало…”
                  В) “І золотої й дорогої…”

10.  І усміхнулася небога,
       Проснулася, - нема нічого…
       На сина глянула, взяла
       Його тихенько сповила…
                  А) “І золотої й дорогої”
                  Б)  “Сон”(На панщині пшеницю жала)
                  В) “Мені тринадцятий минало…”

Додаток № 6

Турнір знавців життя і творчості Т. Г.Шевченка
“Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття”

Умови турніру

   1. Учасники повинні знати основні і провідні етапижиття Кобзаря, що вплинули на формування його особистості.
   За кожну правильну відповідь команда отримує 1 бал, а не правильна відповідь – це шанс для суперників заробити собі додатково бал.
   2. Учасники повинні добре знати літературну творчість Т. Г. Шевченка, особливо його програмні твори.
   На підготовку до відповіді дається 10 сек.
   За правильну і повну відповідь команда заробляє 5 балів, за неповну – 1 бал, а якщо не відповідає – 0 балів.
   3. Домашнє завдання – театралізація програмного твору Шевченка.
   4. Учасники повинні добре знати найбільш відомі малярські праці Т. Г. Шевченка.
   За правильну відповідь команда заробляє 3 бали, за неправильну – 0 балів.
   5. Кожна з команд повинна представити на конкурс читця з не програмним твором Т. Г. Шевченка (до 5 хвилин).

   І етап – Біографія Кобзаря.
   Цей тур має визначити загальні знання життєвого шляху Т.Г.Шевченка.
   На запитання ведучої першою відповідає та команда, яка швидше підніме пелюстку, яка лежить на столі, але не пізніше, як через 30 секунд після запитання.
   Якщо команда дає неправильну відповідь, право відповіді переходить до команди-суперника. Але коли й друга команда не зможе відповісти на запитання – це вже шанс для вболівальників заробити собі бал. Відповідатиме той вболівальник, який першим підніме руку. Вболівальник, який набере найбільшу кількість балів, після закінчення гри отримає приз.
   За дострокову і правильну відповідь команда одержує      3 бали, за неправильну – 0 балів. Суперники за правильну відповідь одержують 1 бал, за неправильну – 0 балів і вболівальник за правильну відповідь отримує 1 бал.

   ІІ етап – Літературна спадщина поета.
   Цей тур має показати рівень знань літературної спадщини Кобзаря. За правильну і повну відповідь команда отримує 3 бали, суперники за правильну відповідь отримують 1 бал, за неправильну – 0 балів і вболівальник за правильну відповідь отримає 1 бал. Запитання ставлять командам по черзі і на роздум дається 10 секунд.

   ІІІ етап – Театралізація твору Т.Г. Шевченка.
   (домашнє завдання)
   Кожна з команд представляє театралізовану сценку за твором Кобзаря, а команда-суперник повинна назвати цей твір.
   Інсценізація оцінюється за 5-бальною шкалою, а за правильну відповідь команди здобувають по 3 бали. Якщо твір не вгадано суперником, вболівальник за правильну відповідь отримує 1 бал.

   IVетап – Конкурс капітанів.
   Ведуча зачитує декілька рядків з різних творів Т.Г.Шевченка по черзі кожному капітанові, а капітан повинен закінчити або продовжити ці рядки.
   За кожну правильну відповідь капітан заробляє для команди по 3 бали, за неправильну – 0 балів. Але тут же вболівальники мають можливість додати у свій залік ще 1 бал.

   Vетап – “Екзамен”, який виявить знавців Шевченка як художника.
   На столі ведучої розкладені білети із запитаннями. Капітани по черзі витягують білет, а їх команди повинні дати відповідь.
   За правильну відповідь команда отримує 3 бали, за неправильну – 0. Команда-суперник за додаткову правильну відповідь отримує 1 бал. А якщо жодназ команд не зможе відповісти на запитання, то це право надається вболівальникам, які матимуть можливість заробити 1 бал за правильну відповідь.
   Запитання для учасників турніру знавців творчості Т.Г. Шевченка:

   І етап – Біографія Кобзаря.
   1.  Вкажіть дату і місце народження Тараса Григоровича Шевченка.
   (9 березня 1814 р., с. Моринці, нині Черкаська область).
   2.  Коли і в кого почав навчатись грамоти Тарас Шевченко?
   (У школі дяка Павла Рубана, у 1822 р., а дражнили його “Совгир”).
   3.  Хто був першим учителем малювання у Т.Шевченка?
   (Майстер Ширяєв).
   4.  Як сталося, що Шевченко потрапив до Академії мистецтв?
   (Його примітив відомий художник І.Сошенко, коли Тарас змальовував статую у Літньому саду).
   5.  Коли Шевченка було звільнено з кріпацтва і хто піклувався про його визволення?
   (У 1838 році. К. Брюллов змалював портрет Жуковського, який розіграли в лотерею і за отримані гроші викупив Тараса. Піклувалися про викуп Шевченка І.Сошенко, А.Мокрицький, В.Жуковський, В. Григорович, О.Венеціанов).
   6.  Які нагороди одержав Шевченко, навчаючись в Академії мистецтв?
   (Три срібні медалі).
   7.  Чому Шевченко, будучи улюбленим учнем К.Брюллова і найкращим учнем академії, одержав лише скромні відзнаки (срібні медалі ІІ ступеня) й не отримав жаданого для всіх тодішніх живописців відрядження до Італії?
   (На екзамені він не представив обов'язкових тоді композицій на біблійні та античні сюжети, а намалював “Хлопчика-жебрака, який віддає свій хліб собаці” та “Циганку, яка ворожить сільській дівчині” а це вже були реалістичні сюжети).
   8.  Що було справжньою причиною заслання Шевченка?
   (Його революційні вірші: альбом поезій “Три літа”і поема “Сон”, в якій розповідається про правління Миколи І).
   9.  Як було покарано Шевченка за участь у Кирило-Мефодіївському товаристві?
   (Граф Орлов передав Шевченка у розпорядження військового міністра Чернишова і Шевченка відрядили на заслання рядовим в Оренбурзький корпус).
   10.  Хто клопотався про помилування Шевченка після смерті Миколи І?
   (Родина Толстих, Сераковських, брати Жемчужникові, російський письменник О. К. Толстой).
   11.  Скільки років перебував Тарас Шевченко у засланні?
   (10 років: з 1847 по 1857 рр.)
   12.  На якому році життя помер Шевченко, і де його було поховано?
   (Шевченко помер10 березня1861 року, проживши 47 років і 1 день. Поховали його в Петербурзі на Смоленському кладовищі. Через 40 днів труну перевезли на Україну і поховали в Каневі на Чернечій горі).

   ІІ етап – Літературна спадщина поета.
   1.    Які твори увійшли до першої збірки Шевченка, і як вони називались?
   (“Кобзар”- 1840 р., там було вміщено 8 творів: “Думи мої, думи”, “Перебендя”, “Катерина”, “Тополя”, “Думка”, “До Основ'яненка”, “Іван Підкова”, “Тарасова ніч”).
   2.    Назвіть перший твір Шевченка на історичну тематику. Кого він оспівує?
   (Поема “Іван Підкова”, оспівує отамана Івана Підкову, який очолював воєнні походи запорозьких козаків у ІІ половині ХVІ ст.).
   3.    Назвіть поему Шевченка, присвячену декабристам.
   (У поемі “Неофіти”Шевченко зображає масову розправу царського самодержавства з учасниками революційно-визвольного руху).
   4.    В якій поемі найбільш гостро висміяно царя і царицю?
   (У поемі “Сон”).
   5.    Які твори Шевченка названі ім'ям головних героїв?
   (Поема “Катерина”, вірші “Іван Підкова”, поема “Мар'яна-черниця”, вірш “Гамалія”, “Швачка”, “Лілея”, “Перебендя”, “Саул”, поеми “Марія” і “Марина”).
   6.    В яких віршах Шевченко описує своє дитинство?
   (У творах: “Мені тринадцятий минало”, “Як би ви знали, паничі”, “Доля”, “І золотої й дорогої”, “А. О. Козачевському”).
   7.    Кому присвячена поема “Катерина”?
   (Василю Андрійовичу Жуковському).
   8.    В пам'ять якої події написана поема “Гайдамаки”і кому присвячена?
   (Василю Івановичу Григоровичу, з нагоди викупу з кріпацтва).
   9.    Згадайте твори поета, що мають однакову назву.
   (“Сон” (комедія і 2 вірші), “Думи” (2 вірші), “Думка” (4 вірші), “Наймичка” (поема і повість).
   10.  В яких поемах Шевченко використовує біблійні сюжети та біблійних героїв?
   (поеми “Марія”, “Єретик”, “Неофіти”).
   11.  В якому поетичному творі Шевченко звертається до образу римського імператора Нерона, маючи на увазі Миколу І?
   (Поема “Неофіти”).
   12.  Які драматичні твори Шевченка ви знаєте?
   (Драма “Назар Стодоля”, але є згадки, що Шевченко писав п'єси “Данило Рева”, “Невеста”, “Никита Гайдай”).
   13.  Назвіть перший надрукований вірш Шевченка, і якими словами він починається?
   (Балада “Причинна”, написана в Петербурзі. Починається словами: Реве та стогне Дніпр широкий).
   14.  Яким псевдонімом підписував свої повісті Шевченко?
   (Кобзар, Дармограй).
   15.  Які художні твори про життя Шевченка ви знаєте?
   (С.Васильченко – “В бур'янах”, О.Іваненко – “Тарасові шляхи”, Д. Красицький – “Тарасова земля”, О.Ільченко – “Петербурзька осінь”, Л.Смілянський – “Поетова молодість”Є.Білоусов – “Тарасове перо”і т.д.).

   ІVетап – конкурс капітанів. “З яких творів Т. Шевченка взято уривки?”
   (за вибором бібліотекаря).

   Vетап – “Екзамен”(Шевченко-художник).
   Білет 1. Назвіть малюнки, присвячені казахським дітям.
   (“Казахський хлопчик палить грубку”, “Казахський хлопчик дрімає біля грубки”, “Байгуші”, “Щасливий ловець”.)
   Білет 2. Який перший малюнок змалював Шевченко у засланні?
   (Першою роботою Шевченка у засланні вважається автопортрет, зроблений олівцем: у солдатському кашкеті з написом “3 р”(третя рота).
   Білет 3. Кого з артистів змалював Шевченко в Петербурзі?
   (Американського трагіка, Айру Олдріджа).
   Білет 4. З якими художниками дружив Шевченко?
   (Найбільшими його друзями були: К.Брюллов, В.Венеціанов, І.Сошенко, П.Федотов, О.Агін, Ф.Пономарьов, П.Петровський, В.Штернберг)
   Білет 5. Які свої твори Шевченко ілюстрував сам?
   (поема “Слепая”, “Невольник”, “Катерина”, “Утоплена”).
   Білет 6. Які малюнки Шевченка присвячені історії України?
   (“Смерть Богдана Хмельницького”, “Козацький бенкет”, “Дари в Чигирині”).
   Підведення підсумків. Нагородження переможців.

Додаток № 7

Інтелектуальна гра
“Розумники й розумниці”

   Умови: У грі можуть брати участь 3 команди по три гравці, яким надається на вибір три різні доріжки: зелена, жовта і червона (порядок вибору визначається за підсумками усного міні-виступу, на підготовку якого дається 15 хв.). Зелена доріжка складається із чотирьох етапів, на ній двічі можна відповісти неправильно, жовта – із трьох, але неправильно відповісти можна   тільки   один   раз,   червона – із двох, але помилятися не можна. Гравець, який помилився, має право зіграти бліц, відповівши на 2 запитання ва-банк, але в цьому випадку він виходить з гри до кінця етапу до підведення підсумків.
   У грі також беруть участь глядачі. За правильну відповідь на запитання, на яке не може відповісти гравець, глядачеві вручається орден. По закінченні рахується кількість орденів у глядачів. У наступний тур виходять ті, хто має їх найбільшу кількість. Оцінює відповіді журі із трьох суддів. У фіналі беруть участь 9 гравців. За підсумками фіналу підраховується загальна кількість орденів.

Перша трійка:

   Тема усного виступу: Які запитання ви захотіли б задати Т.Г.Шевченку, якби брали в нього інтерв'ю?
   Зелена доріжка:
            1.  Коли народився Т.Г.Шевченко? (9 березня 1814 року).
            2.  Дівоче прізвище матері Тараса. (Бойко).
            3.  Ім'я старшої сестри Тараса. (Катерина).
            4.  Прізвище відомого українського поета, автора байок, друга Т. Шевченка (Гребінка Є.).
   Жовта доріжка:
            1.  Назвіть літературний псевдонім Шевченка. (Кобзар Дармограй).
            2.  Які книги були святими для Шевченка? (Твори Сковороди, Біблія).
            3.  Хто розказував малому Тарасові про гайдамаків? (Дід Іван).
   Червона доріжка:
   Назвіть, кому Шевченко присвятив твір:
            1.  Поема “Катерина”– (В.А.Жуковському).
            2.  Поема “Неофіти”– (М.С.Щепкіну).

Друга трійка:

   Тема усного виступу:Які слова “Заповіту”вас найбільше схвилювали? Чому?
   Зелена доріжка:
            1.  Ім'я улюбленогоТарасового діда. (Іван).
            2.  Ім'я дружини пана Енгельгардта. (Софія).
            3.  Прізвище відомого майстра декоративного живопису, у якого вчився Т. Г. Шевченко. (Ширяєв).
            4.  Село, в якому народився Тарас Шевченко. (Моринці).
   Жовта доріжка
            1.  Які мови знав Т. Г.Шевченко? (Українську, польську, російську, латинь, французьку).
            2.  Назва саду, у якому юний Т. Г.Шевченко малював ночами. (Літній).
            3.  Провідний образ першої збірки творів Т.Г.Шевченка. (Кобзар).
   Червона доріжка:
   Назвіть, кому Т.Шевченко присвятив твір:
            1.  Поезія “Сон”(“На панщині пшеницю жала”) – (Марку Вовчку).
            2.  Поема “Тризна”– (Варварі Репніній).

Третя трійка:

   Тема усного виступу:Які твори про Т.Шевченка ви знаєте? (Васильченко С. “В бур'янах”, Білоусов Є. “Тарасове перо”та інші).
   Зелена доріжка:
            1.  Прізвище пана, кріпаками якого були Шевченки. (Енгельгард).
            2.  Прізвище дяка – першого вчителя Тараса. (Совгир).
            3.  Прізвище відомого російського поета-романтика – сучасника Т.Шевченка. (В.Жуковський).
            4.  Село, в якому минуло дитинство Тараса. (Кирилівка).
   Жовта доріжка:
            1.  У якому році було видано “Кобзар”? (1840 р.).
            2.  Скільки років перебував Т.Шевченко у засланні? (10 років, з 1847 р. по1857 р.).
            3.  Річка, біля якої похований поет. (Дніпро).
   Червона доріжка:
   Назвіть, кому Т.Шевченко присвятив твір:
            1.  Поема “Кавказ” (Якову де Бальмену).
            2.  Цикл поезій “В казематі” (Співкамерникам).
   Фінал
   Тема для усного виступу. Продекламувати напам'ять уривок з будь-якого твору Т.Шевченка.
   Зелена доріжка:
            1.  Що читав батько Тараса? (“Житіє святих”).
            2.  Пояснити походження прізвища Шевченко. (Дід по батькові Швець).
            3.  Шевченко займався самоосвітою. Що він вивчав? (філософію, природничі дисципліни, історію релігії).
            4.  Скільки портретів намалював Шевченко? (150).
   Жовта доріжка:
            1.  Коли було перезахоронено тіло Шевченка? (22.05.1861 р.).
            2.  Назвати кінофільми за творами Шевченка? (“Назар Стодоля”, “Лілея”, “Наймичка”, “Коліївщина”).
            3.  В якому вірші поет розповів про смерть батька й матері? (“Якби ви знали паничі…”).
   Червона доріжка:
            1.  В якому журналі опубліковано першу автобіографію Шевченка? (“Киевская старина”, 1885 рік).
            2.  Яка фраза є девізом життя Шевченка-поета? (“Я на сторожі коло їх поставлю слово”).
   Запитання “Ва-банк”для гравців на червоній доріжці 1, 2 і 3 туру, якщо вони не відповідають на перше запитання: “З якого твору Т.Шевченка слова” (на вибір бібліотекаря).
   Підбиваються підсумки всіх конкурсів, відбувається церемонія нагородження переможців.

Додаток № 8

Конкурс ерудитів
“Що ми знаємо про Т. Г.Шевченка?”

   Конкурс можна провести як змагання між двома командами, або таким чином, щоб кожен учасник (яких може бути чотири) виступав сам за себе. Завдання у такому випадку треба розділити між усіма учасниками, щоб кожен брав участь і одержав оцінку.
   Конкурс проводиться за зразком телевізійної інтелектуальної гри “LGЕврика”.
   Спочатку ставиться питання (одне з наведених), яке визначить порядок вибору і участі у конкурсі “Тема”.
   – Скількома мовами перекладено “Заповіт”Т.Г.Шевченка (147).
   – Скільки творів живопису і графіки, що їх виконав Шевченко в різній техніці протягом усього життя, збереглися до нашого часу? (835).
   – Коли було встановлено перший пам'ятник Т.Г.Шевченкові в Україні? (1918, м. Ромни).
   Той, чия відповідь є правильною чи найближчою до правильної, має право першим вибрати тему. Така команда чи окремий учасник одержує один заохочувальний бал.
   У конкурсі “Тема”є 7 питань, кожне з яких оцінюється в 1 бал.
   Якщо команда чи учасник правильно відповіли на всі питання, одержують бонус – 2 бали.

Конкурс “Тема”

   І. Тема: “Біографія Т. Г.Шевченка”.
   Що відбулося у названі дати?
   1.  9 березня 1814 року. (Дата народження).
   2.  1829 рік. (Тарас разом із челяддю пана Енгельгардта їде у Вільно).
   3.  10 березня 1861 року (Дата смерті поета).
   4.  25 квітня 1838 року (Дата викупу Т.Шевченка з кріпацтва).
   5.  1850-1857 роки. (Другий період заслання поета).
   6.  Коли Тарасові було 9 років…(Померла його мати).
   7.  5 квітня 1847 року (Дата арешту Т.Шевченка).

   ІІ. Тема: “Т. Г.Шевченко і географія”.
   Де відбуваються події цих творів?
   1.  Поема “Кавказ”. (Кавказ, Чечня).
   2.  Поема “Єретик”. (Чехія).
   3.  Поема “Сон”. (“У всякого своя доля”). (Україна, Сибір, Петербург).
   4.  Поема “Наймичка”. (В Україні, хутір).
   5.  Поема “Гамалія”. (Морський похід козаків у Туреччину до Царгорода-Стамбула).
   6.  Поема “Неофіти”. (Стародавній Рим).
   7.  Вірш “Садок вишневий коло хати”. (Українське село).

   ІІІ. Тема: “Т. Г.Шевченко – поет”.
   Який твір було написано чи видано у цей час?
   1.  25.12.1845 р. (Написано “Заповіт”).
   2.  1844 р. (Надруковано окремою книгою поему “Гамалія”).
   3.  1840 р. (Вихід першого “Кобзаря”).
   4.  1843-1845 рр. (Рукописна збірка “Три літа”).
   5.  1861 р. (Видано “Букварь южнорусскій”).
   6.  1837 р. (Написано перший твір – баладу “Причинна”).
   7.  1841 р. (Альманах “Ластівка”, де було надруковано твори Т. Г. Шевченка або видано поему “Гайдамаки”).

   ІV. Тема: “Т. Г.Шевченко – художник”.
   Яку роль відіграли ці люди у житті Шевченка- художника?
   1.  Карл Брюллов. (Викладач Академії мистецтв у Петербурзі, вчитель Шевченка, учасник викупу поета з кріпацтва).
   2.  Ян Рустем (Рустемас). (Перший професійний вчитель малювання Тараса у Вільно).
   3.  В.Ширяєв.(Учитель малювання Тараса Григоровича у Петербурзі).
   4.  Іван Сошенко.(Друг Тараса Григоровича, земляк, художник).
   5.  В.Штернберг. (Живописець-пейзажист, найближчий друг Тараса Григоровича).
   6.  О.Агін. (Художник, навчався разом з Шевченком в Академії мистецтв).
   7.  Ф.Пономарьов. (Друг Шевченка, художник).

   V. Тема: “Герої Шевченкових творів”.
   У яких творах  Т. Г.Шевченка діють ці персонажі?
   1.  Хома Кичатий. (Драма “Назар Стодоля”).
   2.  Ярема і Оксана.(Поема “Гайдамаки”).
   3.  Ян Гус. (Поема “Єретик”).
   4.  Алкід. (Поема “Неофіти”).
   5.  Максим Залізняк та Іван Гонта. (Поема “Гайдамаки”).
   6.  Тарас Трясило. (Поема “Тарасова ніч”).
   7.  Гнат Карий. (Драма “Назар Стодоля”).

Конкурс “Оратор”

   Ведучий вибирає тему виступу і оголошує всім учасникам. Для підготовки та виступу дається обмежений час. Це може бути 1 чи 2 хвилини. Для оцінки конкурсу запрошується журі (вчитель літератури, журналіст, письменник або ведучий гуртка виразного читання).
   Теми:
   1.  Т.Шевченко в моєму житті.
   2.  Т.Шевченко і моя родина.
   3.  Моє знайомство з Т.Шевченком.
   4.  Шевченко і сучасність.

Конкурс “Мандрівка Шевченківськими місцями”

   Ведучий показує ілюстрації, на яких зображено відомі місця чи характерні особливості певних міст чи країн, і розповідає, як вони пов'язані із життям Т. Г.Шевченка. Учасник змагання повинен назвати це місто чи місце.
   За кожну правильну відповідь – 3 бали, а за всі правильні відповіді дається бонус – 2 бали.
   1.  Петербург. (Тут Т. Г.Шевченко продовжив вчитись живопису; тут був викуплений з кріпацтва; тут став академіком).
   2.  Вільнюс. (Сюди Тарас приїхав із челяддю пана Енгельгардта, тут пізнавав світ, вчився у Яна Рустема, тут закохався у дівчину Дзюню).
   3.  Почаїв. (Тут Тарас Григорович побував як працівник Тимчасової комісії для розгляду давніх актів. Мав завдання виконати малюнки Лаври та її околиць).
   4.  Казахстан. (Тут Шевченко відбув один із найтяжчих періодів у своєму житті. Як наділеного міцною статурою, його було призначено рядовим Окремого Оренбурзького корпусу).
   5.  Київ. (Сюди він приїхав із дипломом художника. Але не міг думати лише про хліб насущний для себе, тому стає учасником Кирило-Мефодіївського братства, щоб змінити систему і покращити життя усього народу).

Конкурс “З якого вірша цей уривок?”

   Учасникам цього конкурсу даються листки, на яких надруковані уривки із віршів Т. Г.Шевченка із пропущеними словами. Потрібно відновити первісний текст і сказати, з якого вірша взято цей уривок.
   Завдання оцінюється 3 балами.

І. Я не нездужаю,……………..
………………………….. око,
І серце ……………… . Болить,
……….., ………….., і не спить,
…………………..…. дитина
Лихої, …………..……….,
………………….., ти ждеш
                   (“Я не нездужаю, нівроку…”).

ІІ. І виріс …………..,
………………. краї,
Та одинокому ……..
Здається - …………
…………., як Дніпро
Та наша …………….
………., там ……….
Де …………..
                   (“І виріс я на чужині”).

ІІІ. Думи мої,……..
…………….. з вами!
Нащо стали……….
…………рядами?
Чом……………….
………..як пилину?
Чом ………………
…………. дитину?
                   (“Думи мої, думи мої…”).

ІV. ……………, чи буду
Я жить …………………
……………, чи забуде
Мене …………………
………………. мені
В неволі …………….
……………… своїми
В …….., плачучи, ……
                   (“Мені однаково..”).

Конкурс “Моє захоплення”

  Тут учасники показують свої артистичні таланти. Виразно читають чи інсценізують поезію (на вибір), чи співають пісню на слова Т.Г. Шевченка.
   Підбиваються підсумки конкурсу та нагороджуються переможці.

Додаток № 9

Сценка з повісті Т.Г.Шевченка “Художник”

   (Сцена не освітлена).

   На сцені декорація – збільшена фотографія Літнього саду у Петербурзі. На перевернутому догори дном відрі сидить хлопчик років п'ятнадцяти (Шевченко) в халаті, на якому сліди від олійної фарби. Хлопець дивиться в глиб сцени і малює.
   Сошенко(підходячи ближче):А що це ти, молодий чоловіче, тут робиш?
   Шевченко(зніяковіло, ховаючи за пазуху папірець): Нічого недозволеного. Іду на роботу і по дорозі в Літній сад зайшов (через паузу). Я малював.
   Сошенко(лагідно): Покажи, що ти малював.
   Шевченко(несміливо подає папір, виймаючи його з-за пазухи): Тільки не смійтеся.
   Сошенко: Чому ж, це не смішно. А ти часто ходиш сюди малювати?
   Шевченко: Щонеділі. А якщо близько працюю, то і в будень заходжу.
   Сошенко: Ти вчишся малярній справі?
   Шевченко: І живопису.
   Сошенко: В кого ж ти знаходишся в науці?
   Шевченко: У кімнаті живописця Ширяєва. Чули, може, про такого? (збирається йти).
   Сошенко: Та чув, чув. Куди ж ти поспішаєш?
   Шевченко: Хазяїн приїде, перепаде мені.
   Сошенко: Бачу, що ти з України. А звідкіля ж?
   Шевченко(стрепенувся): Із Звенигородщини. Чули про таку? З Кирилівки, я кріпак пана Енгельгардта.
   Сошенко: А я з Корсуня, земляче. Значить сусіди? Зайди до мене в неділю за цією адресою. Та прихопи з собою свої малюнки. Поговоримо.

Додаток № 10

Закладка “Вшанування Т.Г.Шевченка на
Хмельниччині”

Чи знаєш ти що…

   1. Т.Г.Шевченко,  перебуваючи  на  Поділлі,  відвідав  Стару Синяву, Летичів, Меджибіж, Проскурів, Ярмолинці, Тинну, Гуменці, Кам'янець-Подільський.
   2. Враження від перебування на Поділлі Шевченко виклав у повісті “Варнак”, драмі “Назар Стодоля”, поемах “Гайдамаки”, “Марина”, повістях “Близнецы”, “Прогулка с удовольствием и не без морали”.
   3. Пам'ятники Т.Г.Шевченку на  Хмельниччині споруджено у м.Хмельницькому, Красилові, Дунаївцях, Старій Синяві, Ярмолинцях, Кам'янці-Подільському, с.Вишнопіль Старокос-тянтинівського району.
 4. Про Т.Шевченка писали такі подільські письменники – В.Бендюг, О.Відоменко, П.Гірник, І.Іов, П.Карась, В.Кравчук, М.Кульбовський, О.Лихогляд, М.Магера, В.Мацько, М.Мачківський, Р.Молчанова, В.Олійник, А.Сваричевський, Г.Храпач, Н.Шмурикова та ін.
   5.  Обласна премія імені Т.Г.Шевченка заснована на Хмельниччині у 1994 році.

Закладка “Віхи життя і творчості Т.Г.Шевченка”

9 березня 1814 р. – народився Т.Г.Шевченко.
22 квітня 1838 р. – викуп з кріпацтва.
1838 р. – вступ до Академії мистецтв.
1840 р. – вийшов у світ “Кобзар”.
1843 р. – повернення поета в Україну.
1845 р. – закінчення Академії мистецтв.
1847 р. – арешт поета, заслання.
1858 р. – друзі домоглися звільнення і повернення із заслання.
10 березня 1861 р. – Т.Г.Шевченко помер.

Використана література:

♦ Білоусов Є.В. Тарасове перо: повість-казка про дитинство та юність Тараса Григоровича Шевченка / Є.В.Білоусов. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2010. – 112 с.: ілюстр.
♦ Кульбовський М. Подільська Шевченкіана / М. Кульбовський. – Хмельницький: Видавництво Алли Цюпак, 2006. – 134 с.
♦ Левицька В. Тарас Шевченко і я : оповідання / В.Левицька, Т.Катіна. – К.: Гамазин, 2011. – 48 с.: ілюстр. – (12 балів).
♦ Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття..: методичний лист / Держ. закл. “Нац. б-ка України для дітей”; уклад. Н.І.Безручко. – К., 2010. – 16 с.
♦ Молчанова Р. Люди і долі: новели, притчі, образки, казки, спогади, статті / Р.Молчанова. – Хмельницький: Еврика, 2004. – 132 с.
♦ Молчанова Р.Шевченко і світ / Р.Молчанова. – Хмельницький: Поліграфіст, 2007. – 136 с.
♦ Назаренко Є.Тарас Шевченко і подоляни : нариси / Є.Назаренко. – Хмельницький, Еврика, 2003. – 32 с.
♦ Нам треба твого голосу, Тарасе!: збірник сценаріїв / уклад. В.Є.Балко, Л.П.Лисевич, Ю.А.Огородник. – Тернопіль: Астон, 2004. – 192 с.
♦ Нечиста сила (із дитинства Тараса Шевченка) : оповідання // Андрусяк І. Про Дмитра Туптала (святого Димитрія Ростовського), Григорія Квітку-Основ'яненка, Тараса Шевченка, Ніла Хасевича, Олексу Довбуша / І.Андрусяк. – К., 2008. – С. 43-63.
♦ Олійник В.Г.Під Кобзаревою зорею : поезії і переклади / В.Г.Олійник. – Хмельницький : ЦНТІ, 2012. – 80 с.
♦ Шануймо слово Кобзаря/ упоряд. Р.Ф Орищин. – Тернопіль-Х.: Ранок, 2009. – 112 с. – (Діти твої, Україно).
♦ Шевченко Т.Г.Буквар південноруський 1861 року / Т.Г.Шевченко ; упоряд. М.М.Ілляш. – К.: Веселка, 1991. – 63 с.: ілюстр.

*     *     *

♦ Безручко Н.Кобзар у Вашому домі: цільова програма бібліотеки по популяризації творчості Т.Г.Шевченка / Н. Безручко // Світ дитячих бібліотек. – 2004. – № 2. – С. 13-16.
♦ Брюханова Г.Літературне свято “Вшановуємо Тараса Шевченка”: презентація творчого проекту для учнів 2-4 класів / Г.Брюханова // Початкова школа. – 2010. – № 2. – С.60-63.
♦ На тебе дивлюся, за тебе молюся: жінки в житті Т.Г.Шевченка // Українська література в загальноосвітній школі. – 2005. – № 9. – С.46.
♦ Рудакова Л. Іду з дитинства до Тараса / Л.Рудакова // Світ дитячих бібліотек. – 2009. – № 3. – С. 11.
♦ Черноус В.Думи Тарасові, слово народнеє / В.Черноус // Світ дитячих бібліотек. – 2009. – № 2. – С.26.

*     *     *

http://odb.km.ua/

   Матеріали  обговорені  на засіданні науково-методичної ради обласної бібліотеки  для дітей імені Т.Г.Шевченка.
   Протокол  № 1 від 18 лютого 2013 р.

Матеріали підготувала                         Пасічник Р.В.
Комп'ютерний набір                             Богданова О.Г.
                                                              Лифар О.П.
Відповідальна за випуск                     Черноус В.Ю.