Люби і бережи природу рідного краю!: Тварини Хмельниччини Хмельницька обласна бібліотека для дітей імені Т. Г. Шевченка

   Ми часто чуємо, що природу слід охороняти. Досить довгий час люди уявляли себе “царями природи” і були впевнені, що мають право на перебудову довкілля. Та чи можемо ми розпоряджатися долею живих істот, кому із них можна існувати, а кому – ні?
    На жаль, внаслідок жорстокої, безгосподарської діяльності людини, багато тварин зникли або знаходяться на межі знищення. Тих тварин, що потребують охорони та захисту, занесено до Червоної книги України. 9 видам тварин та 3 видам птахів Хмельниччини загрожує повне знищення: їх теж занесено до Червоної книги України. Отже, вони охороняються Законом. Ми маємо пам'ятати про це і бережливо ставитися до цих рідкісних тварин та птахів.
    До комплекту входять закладки про тварин і птахів Хмельницької області, які занесені до Червоної книги України та Європейського Червоного списку тварин, що знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі. Уважно прочитайте і пам'ятайте про них.
    Любіть і бережіть природу рідного краю!

    Поширена на всій території України в річках з повільною течією, озерах та ставках. Надає перевагу водоймам з чистою водою, які добре прогріваються. Живиться кров'ю різних хребетних, від жаб до людини. Зосереджується в місцях водопою або купання худоби.
    З медичної п'явки отримують лікарську речовину герудин, який знижує зсідання крові й допомагає при хворобах серцево-судинної системи. Чисельність зменшується через хижацький промисел для виробництва ліків, меліорацію, забруднення та знищення водойм.
    Успішно поширений у медичних закладах та наукових установах. Необхідно взяти під охорону водойми, де п'явка ще поширена у великій кількості, та покласти край її масовому добуванню.

Поширений по всій території України. Живе у широколистяних та мішаних пахучих лісах, парках, інколи – у полезахисних смугах та садах. Полює у кронах дерев на гусениць непарного шовкопряда та золотогузки, які мають отруйні волоски і тому неїстівні для птахів (крім зозулі). Для боротьби із шовкопрядом був завезений у США.
Чисельність зменшується через застосування пестицидів. Занесений до Європейського Червоного списку. Охороняється у заповідниках. Необхідно повсюдно зменшити обсяги застосування пестицидів. У місцях перебування необхідно створювати території природно-заповідного фонду.

    Поширений по всій території України. Живе у широколистяних та мішаних лісах. Живиться соком з пошкоджених стовбурів дерев, переважно – дубів. Личинки розвиваються у трухлих дубових пеньках, їх розвиток триває 5-6 років.
    Чисельність зменшується через скорочення площі природних лісів, знищення старих дуплистих дерев, застосування пестицидів, надмірний вилов жуків для колекцій.
    Необхідно повсюдно зменшити обсяги застосування пестицидів. У місцях перебування необхідно створювати території природно-заповідного фонду.

    Поширений по всій Україні. Живе на різнотравних луках, сонячних лісових галявинах і узліссях, у парках і садах, на узбіччях доріг тощо. Гусениці живляться на рослинах родини зонтичних. Має 2-З покоління на рік. Зимує лялечка. Чисельність зменшується через викошування і випалювання трави, розорювання степів та луків, застосування пестицидів та вилов колекціонерами.
    Необхідно повсюдно зменшити обсяги застосування пестицидів. Охороняється в усіх заповідниках України та в Азово-Сиваському національному природному парку. В місцях з високою чисельністю доцільно створити території природно-заповідного фонду.
    Кожному із нас треба пам'ятати, що коли ми ловимо, продаємо або купуємо цих метеликів, то наближаємо їх загибель. Вони гинуть через таке милування...

Поширена майже по всій Україні. Живе у місцях зростання хвилівника звичайного – на узліссях, галявинах, по берегах водойм тощо. Метелики літають з кінця квітня по травень. Лялечки зимують на стеблах рослин.
Чисельність зменшується через меліорацію, рекреаційне навантаження, випасання худоби, випалювання сухої рослинності, вирубування лісів тощо. В регульованих греблями долинах річок загибель личинок та яєчок спричиняють різкі коливання рівня води протягом доби. Занесена до Європейського Червоного списку. Необхідно створити території природно-заповідного фонду у долинах річок. Для обмеження негативного впливу через надмірне рекреаційне навантаження особливо важливо створювати такі території поблизу великих міст.

Один із найкрасивіших і найрідкісніших метеликів України. Зустрічається в Карпатах, Передкарпатті та в Дністровському каньйоні. На рівнинах живе у хвойних лісах, у горах – на сонячних скелястих місцях. Гусениці живляться листям очитку. Зимують у стадії яйця, метелики літають з липня по серпень. Чисельність зменшується через вирубування лісів, надмірне рекреаційне навантаження та вилов колекціонерами. Вразливість посилюється нездатністю до переселень. Занесений до Червоної книги МСОП, Європейського Червоного списку та Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни та флори, які перебувають під загрозою зникнення.
У місцях мешкання, зокрема в Дністровському каньйоні, слід створити охоронні природні території.

    Мешкає на Правобережному Поліссі. Живе на вологих луках та лісових галявинах, на багнищах. Гусениці живляться на злакових.
    Чисельність зменшується через осушення боліт, випасання худоби, викошування трав, розробку торфовищ, зміну природної структури лісів внаслідок лісового господарювання. 3анесена до Європейського Червоного Списку.
    У місцях перебування необхідно створити території заповідного фонду.

    Поширений по всій території України. Живе на полях і городах, у лісосмугах та на схилах ярів. Гусениці живляться переважно на пасльонових.
    Чисельність різко зменшується внаслідок повсюдного застосування отрутохімікатів проти колорадського жука, викорчовування чагарників і розорювання місць перебування.
    Охороняється в заповідниках України.

Спорадично поширена по всій Україні. Живе на галявинах, узліссях і в чагарниках. Метелики не живляться. Гусениці живляться на чагарниках і деревах.
Чисельність зменшується через розорювання степів, викорчовування чагарників, випалювання сухої рослинності та застосування пестицидів. Охороняється у Чорноморському біосферному заповіднику. Необхідно повсюдно зменшити обсяги застосування пестицидів, в усіх місцях перебування створити території природно-заповідного фонду.

Досягає 1, 2 м завдовжки (здебільшого 40-60 см). Живе майже 30 років. Мешкає у великих ріках – Дунай, Дніпро, Дністер та ін. У Дністрі на Передкарпатті подекуди виловлюють десятки особин. У ріках Сіверський Донець, Південний Буг та на більшості ділянок у басейнах Дніпра і Дністра зникла. Живе на глибоких ділянках із чистою холодною проточною водою. Живиться донними безхребетними та дрібною рибою.
Чисельність зменшується через зарегулювання проточних водойм та забруднення води.
Вилов заборонений з 1985 р. Слід виявити ділянки, перспективні для створення територій природно-заповідного фонду, зокрема на Середньому Дністрі доцільно створити заказник, збудувати рибоводний завод, на базі якого здійснити розселення стерляді в інші ріки.

Ендемічний підвид. Одна з найбільших риб України: сягає 5 м завдовжки і важить понад 1 т (здебільшого -2,5 м, 200-300 кг).
Мешкає в Азовському та Чорному морях. Нереститься у великих ріках. У першій половині ХХ ст. була звичайною промисловою рибою майже на всьому морському узбережжі України, нерестилася у ріках Дунай, Дністер, Південний Буг, Дніпро та Сіверський Донець. Зникає з 60-х рр. ХХ ст. Зараз поодинокі особини трапляються лише поблизу берегів Криму, дещо частіше – в р. Дунай та біля її гирла.
Чисельність зменшується через зарегулювання рік, забруднення води та надмірний вилов.
В Азовському морі вилов заборонений з 1976 р., в Чорному – з 1983.

Сягає у довжину 45 см (здебільшого – до 25 см), маса тіла 200-300 г. Живе близько 10 років.
    Ендемічний вид. Мешкає в басейнах рік Дністер і Прут, у пониззі річки Дунай, середній і нижній течіях річок Закарпаття. Живе на глибоководних ділянках із швидкою течією і твердим дном. Живиться донними безхребетними, ікрою та дрібною рибою.
    Чисельність зменшується через зарегулювання проточних водойм та забруднення води. Занесений до Європейського Червоного списку.
    Треба забезпечити фактичну заборону вилову. У придатних для перебування місцях необхідно створювати території природно-заповідного фонду.

    Інколи перевищує 2 м у довжину. Зустрічається в Закарпатській, Тернопільській і Миколаївській обл. Раніше спостерігався в Вінницькій, Чернівецькій, Одеській та Кіровоградській обл.
Живе на кам'янистих схилах. Живиться гризунами, зрідка птахами. Не отруйний. Через красу давні римляни тримали лісових полозів при вівтарях або купальнях. Існує гіпотеза, що до Центральної Європи цих змій занесли римські легіонери. Чисельність зменшується через негативний вплив господарської діяльності, безпосереднє знищення людиною та вилов для тераріумів. Занесений до Червоної книги МСОП.
    Необхідно створити території природно-заповідного фонду біля с. Мигія Миколаївської обл. та каналу Ужгород-Невицьке, забезпечити фактичну заборону вилову.
    Через наше невігластво ми вбиваємо цих змій, задля милування, виловлюємо для тераріумів. Яким би не було наше ставлення до них, наслідок єдиний винищення – цих тварин.

    Поширена по всій Україні. Живе на сонячних галявинах та узліссях листяних лісів, сухих схилах, вкритих трав'яним покривом або чагарниками тощо. Живиться ящірками, деколи пташенятами та мишоподібними гризунами. Не отруйна.
    Чисельність зменшується через застосування хімікатів, руйнування місць перебування та безпосереднє знищення (мідянку помилково вважають отруйною).
    Охороняється на багатьох територіях природно-заповідного фонду. Слід відтворити чисельність ящірок – її основної поживи.

В Україні гніздиться 300-350 пар: на Поліссі та в карпатських лісах. Селиться в старих лісах поблизу водойм і боліт. Гнізда влаштовує на старих дepевax на висоті від 6 до 20 м і використовує їх протягом багатьох років. Живиться дрібними тваринами. Зимує в Африці, Індії і Китаї.
Чисельність зменшується через вирубування старих лісів, меліорацію та посилення непокоєння. Занесений до Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни та флори, що перебувають під загрозою зникнення (СІТЕС).
Охороняється в Карпатському біосферному та Поліському природному заповідниках, у Шацькому національному природному парку. Розмножується у зоопарках. У місцях гніздування необхідно створювати території природно-заповідного фонду.

   Донедавна гніздився по всій Україні, тепер зустрічається головним чином у басейнах рік Дніпро, Сіверський Донець та в західних областях. Селиться на скелях та у лісах з високими деревами поблизу великих водойм. Живиться переважно рибою. У першій половині ХХ ст. гніздилося орієнтовно 30-35 пар. Зараз відомо 14 пар. Чисельність зменшується через порушення умов гніздування, зокрема вирубування лісів та забруднення водойм, збіднення рибних запасів, винищування людиною. Занесений до Червоної книги МСОП, Європейського Червоного списку та Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (СІТЕС).
    Охороняється у Дунайському та Чорноморському біосферних заповідниках.
    В усіх місцях гніздування необхідно створити території природно-заповідного фонду. В місцях зимівлі необхідно підгодовувати.

    Близько 100 пар гніздиться у Криму і Херсонській обл. Раніше був поширений у степовій та лісостеповій зонах. Ще у 60-х рр. ХХ ст. на Закарпатті та у Криму утворював колонії до 400 пар. Селиться на відкритих просторах в урвищах ярів, скелях, високих будівлях та у дуплах дерев. Живиться переважно комахами. Зимує в Африці та Південній Азії.
    Чисельність зменшується через розорювання степів, посилення непокоєння та вирубування старих дуплистих дерев. Занесений до Європейського Червоного списку.
    Повсюдно треба обмежити використання пестицидів. Необхідно створювати території природно-заповідного фонду на півостровах Тарханкут і Керченський, на Арабатській стрілці.
    Людині боривітри ніяк не шкодять. Тож перш ніж убити цього птаха, подумайте, чи варто це робити?

    В Україні гніздиться, ймовірно, 100-200 пар: на важкопристyпних болотах Полісся та Лівобережного Лісостепу. Поодинокі гнізда є в приморському степу Присивашшя. Під час перельотів зустрічається по всій Україні. Зимує у Північній Африці, Західній та Південній Азії.
    Утворює постійні пари. Гнізда влаштовує на сухому місці серед болота. Живиться переважно рослинною їжею.
    Чисельність зменшується через осушування боліт, безпосереднє винищування людиною та застосування пестицидів.
    Охороняється в Поліському природному заповіднику.

Гніздиться по всій Україні, в основному, у західних областях – усього близько 50 пар. Селиться в глухих лісах з густим підліском, ярах, урвищах тощо. Живиться гризунами і птахами, рідше – земноводними, плазунами і навіть рибою. Чисельність зменшується через вирубування та зміну природної структури лісів, меліорацію, нестачу поживи, рекреаційне навантаження і безпосереднє винищення людиною. Охороняється в Карпатському біосферному заповіднику та Ялтинському гірсько-лісовому природному заповіднику, в Шацькому національному природному парку. У місцях гніздування необхідно створювати території при-родно-заповідного фонду. Зокрема слід створити заповідник у Тлумацькому р-ні Івано-Франківської обл., а також приєднати до Канівського природного заповідника лісовий масив між селами Бучак і Трахтемирів. У межах гніздових ділянок пугача треба заборонити вирубування лісу і відвідування їх людьми.

    Веде підземний спосіб життя. Живиться корінням, кореневищами, стеблами і пагонами рослин. Загальна довжина ходів складає від 10 до 275 м. Вертикальні ходи до 2,75 м завглибшки, ведуть до житлових і гніздових камер, комор для запасання корму тощо.
    Чисельність зменшується через негативний вплив господарської діяльності.
    У місцях перебування необхідно створювати території природно-заповідного фонду.

    Довжина тулуба (без хвоста) 3,5-4см. Знайдений в Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській, Тернопільській, Хмельницькій, Одеській, Запорізькій, Донецькій обл. і в Криму. Загальна чисельність в Україні – близько 400 особин.
    Селиться в підземних порожнинах (печерах, шахтах, тунелях тощо). Влітку виводкові зграї можна побачити на горищах, у затінених місцях під мостами, на дзвіницях і у дуплах дерев. Живе до 17,5 років.
    Чисельність різко зменшується через руйнування сховищ, винищення спелеотуристами, застосування пестицидів.
    Охороняється у Карпатському біосферному заповіднику; у природних заповідниках: Карадацький, Кримський, Мис Мартьян та Ялтинський гірсько-лісовий; в деяких заказниках. В усіх поселеннях необхідно створювати об'єкти природно-заповідного фонду, повсюдно зменшити обсяги застосування пестицидів.
    Людині підковоноси ніяк не шкодять. Тож перш ніж вбивати цього звірка, подумайте, чи варто це робити?

    Довжина тулуба (без хвоста) 8-10 см. Зустрічається переважно в центральній частині та на сході України у високостовбурних листяних лісах та парках. Чисельність незначна, протягом 1930-1990-х рр. відновлено 8 – 10 тварин.
    Чисельність зменшується через нестачу дуплистих дерев тощо. Занесена до Європейського Червоного списку.
    У місцях перебування необхідно створювати території природно-заповідного фонду, де слід зберігати високостовбурні дуплисті дерева та розвішувати штучні сховища.

    Поширена по всій Україні, загальна кількість складає близько 1200 особин. Живе на водоймах з добре розвинутою прибережною рослинністю, найчисельніша у Закарпатті, Передкарпатті та в Кілійському гирлі р. Дунай. Цінний хутровий звір. Кубла влаштовує в прикореневих порожнинах, старих норах водяних тварин, дуплах дерев тощо. Добре плаває. Живиться водяними тваринами, дрібними ссавцями, іноді птахами.
    Чисельність зменшується через витіснення завезеною американською норкою, осушення боліт, висихання плавнів і зникнення заплавних лісів внаслідок зарегулювання проточних водойм, браконьєрство і ненавмисний вилов під час промислу ондатри. Охороняється в Дунайському та Карпатському біосферних заповідниках, в Луганському природному заповіднику та в Карпатському національному природному парку.
    У місцях перебування, зокрема у верхів'ях рік Стрий та Дністер, необхідно створити території природно-заповідного фонду.

300-400 особин зустрічаються в Карпатах і на Закарпатті. Можливо, є поодинокі особини в плавнях р. Дунай. Селиться у глухих лісах та плавнях. Виводкові лігва влаштовує в природних укриттях, у норах борсуків та лисиць, зрідка – на горищах лісових будинків та в очеретяних заростях. Живиться переважно мишоподібними гризунами, рідше птахами і плазунами.

Зникає через вирубування лісів, рекреацію, знищення під час відстрілу бродячих домашніх котів та застосування капканів. Охороняється в Карпатському і Дунайському біосферних заповідниках та в Карпатському національному природному парку. В усіх місцях перебування необхідно створити території природно-заповідного фонду: в Закарпатській (Виногра-дівський, Берегівський, Воловецький, Тячівський і Перечинський р-ни) та в Чернівецькій обл. (Сторожинецький і Глибоцький р-ни). У місцях перебування слід заборонити відстріл бродячих котів і забезпечити фактичну заборону застосування капканів.

Поширений в лісах та чагарникових заростях по всій Україні. У кінці 60-х рр. ХХ ст. загальна чисельність складала близько 11 тис. особин, на початок 90-х рр. вона зменшилась майже вшестеро. Всеїдний, в основному живиться рослинним кормом, безхребетними тваринами та мишоподібними гризунами. На зиму впадає у сплячку. Живе сім'ями та поодинці у норах з віднірками та підземними ходами. Нори часто використовуються упродовж багатьох років підряд, утворюючи так звані „борсучі містечка”. Відомі нори, якими борсуки користуються понад 100 років. Чисельність зменшується через полювання, порушення місць перебування, забруднення природного середовища пестицидами і мінеральними добривами, ненавмисне знищення технікою під час сільськогосподарських робіт. Охороняється у Чорноморському і Карпатському біосферних заповідниках. Слід забезпечити фактичну заборону полювання.
Кожному з нас треба пам'ятати, що коли ми ловимо ці тварини або купуємо виготовлену із них продукцію, то наближаємо їх загибель.

    Гніздиться в старих високостовбурних лісах, переважно на Поліссі та в Лісостепу. Гнізда будує на деревах поблизу галявин, вирубок та боліт. Живиться переважно плазунами та земноводними.
    Чисельність зменшується через вирубування старих лісів, осушування боліт, зменшення кількості плазунів, безпосереднє винищування людиною.
    Занесений до Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни та флори, що перебувають під загрозою зникнення (СІТЕС).
    Охороняється у Поліському природному заповіднику. В місцях гніздування доцільно створити території природно-заповідного фонду, зокрема в Черкаському р-ні Черкаської обл. – національний природний парк Черкаський Бір. Необхідно розробити методику розведення у неволі.

    Мешкає у водоймax Полісся, Карпат, Лісостепу, в басейні річки Південний Буг та в плавнях річки Дністер. У 60-ті рр. ХХ ст. налічувалося близько 3 тис. особин, на початку 90-х – 1,5-2 тис. Добре плаває і пірнає. Живиться в основному рибою. Сховища влаштовує в берегах, вихід із них робить під водою. Нерідко заселяє боброві та ондатрові хатки. Цінний хутровий звір.
    Чисельність зменшується через нестачу поживи, осушення боліт, обміління і висихання річок, хімічне забруднення водойм та полювання. Занесена до Європейського Червоного списку.
    Охороняється в Карпатському та Дунайському біосферних заповідниках; у природних заповідниках: Розточчя, Поліському, Канівському; в національних природних парках Шацькому і Синевир. В місцях найбільшого поширення необхідно створювати території природно-заповідного фонду.

Клас П'явки
1. П'явка медична

Клас Ракоподібні
2. Рак широкопалий, ЕЧСТ

Клас Комахи
3. Красотіл пахучий, ЕЧСТ
4. Жук-самітник, ЕЧСТ
5. Жук-олень
6. Вусач мускусний
7. Махаон
8. Поліксена, ЕЧСТ
9. Подалірій
10. Апполлон, ЕЧСТ
11. Мнемозина, ЕЧСТ
12. Стрікачка тополева
13. Райдужниця велика
14. Люцина
15. Сінниця геро, ЕЧСТ
16. Синявець мелеагр
17. Бражник мертва голова
18. Бражник дубовий
19. Бражник скобіозовий
20. Бражник олеандровий
21. Бражник прозерпина
22. Сатурнія мала
23. Сатурнія середня
24. Сатурнія руда
25. Ведмедиця гера
26. Ксилокопа фіолетова
27. Ксилокопа звичайна

Клас Круглороті
28. Мінога українська, ЕЧСТ

Клас Кісткові риби
29. Стерлядь
30. Білуга чорноморська
31. Вирезуб
32. Чоп великий, ЕЧСТ

Клас Плазуни
33. Мідянка звичайна, ЕЧСТ
34. Полоз лісовий

Клас Птахи
35. Лелека чорний
36. Чернь білоока
37. Гоголь
38. Крохаль середній
39. Шуліка рудий, ЕЧСТ
40. Скопа
41. Змієїд
42. Орел-карлик
43. Підорлик малий
44. Підорлик великий
45. Беркут
46. Лунь польовий
47. Лунь степовий
48. Орлан-білохвіст, ЕЧСТ
49. Боривітер степовий, ЕЧСТ
50. Сапсан
51. Балабан
52. Журавель сірий
53. Дрохва, ЕЧСТ
54. Хохітва, ЕЧСТ
55. Кулик-довгоніг
56. Кулик-сорока
57. Кульон великий
58. Кульон середній
59. Пугач
60. Сипуха
61. Сорокопуд сірий
62. Скеляр строкатий

Клас Ссавці
63. Рясоніжка мала
64. Підковоніс малий
65. Широковух європейський
66. Пічниця ставкова, ЕЧСТ
67. Нічниця війчаста, ЕЧСТ
68. Нічниця триколірна
69. Вечірниця мала
70. Вечірниця велетенська, ЕЧСТ
71. Кіт лісовий
72. Горностай
73. Борсук звичайний
74. Видра річкова, ЕЧСТ
75. Норка європейська
76. Тхір степовий
77. Заєць білий
78. Ховрак європейський
79. Вовчок садовий
80. Мишівка степова
81. Сліпак білозубий, ЕЧСТ
82. Сліпак подільський