ЗАВАДСЬКИЙ
Норберт
Болеславович

   Видатний фізик, організатор технічної освіти в Росії в галузі оптики і точної механіки.
   Народився Завадський Н.Б. у 1862 році в селі Залуччя (нині Подоляни) Кам'янець-Подільського району. Походив майбутній вчений із дворянської родини. Хлопчик рано навчився читати і полюбив точні науки – математику і фізику. Початкову освіту здобув удома, любив майструвати, багато читав. З 15 років почав викладати математику в приватному пансіоні Лясковської у Кам'янці-Подільському. Через рік закінчив землемірні курси, вступив до четвертого класу гімназії. Дійшовши до шостого класу, дістав дозвіл достроково здати випускні іспити. У тому ж 1884 році вступив до Одеського університету на фізико-математичний факультет. У 1889 році Завадський захистив дисертацію з математики. Через рік йому запропонували організувати в Читі ремісниче училище. Під його керівництвом Читинське ремісниче училище стало одним з найкращих в Росії. У 1900 році йому знову запропонували взятися за створення при Санкт-Петербурзькому ремісничому училищі імені цесаревича Миколи механіко-оптичного і годинникового відділення. За короткий час Завадський зумів не лише організувати відділення і обладнати його за останнім словом тодішньої оптико-механічної індустрії, а й розробити навчальні курси “Технічна оптика” та “Теорія і конструкція годинникових механізмів”. У майстернях цього навчального закладу вперше почали виготовляти складні прилади – об'єктиви для мікроскопів, фотоапаратів, труб, флотські дальноміри, точні гвинторізні верстати.
   У перші роки радянської влади відділення було перетворено на технікум, директором якого став наш земляк. У 1930 році на базі технікуму створили Ленінградський інститут точної механіки й оптики. Тут Завадський здобув звання професора і очолив науково-виробничу лабораторію оптико-механічних приладів, став деканом факультету точної механіки.
   Під час Великої Вітчизняної війни залишився у блокадному Ленінграді. З невеликою групою викладачів 79-річний вчений цілодобово ремонтував та виготовляв приціли для гармат і снайперських гвинтівок, навігаційні пристрої для літаків. У важких умовах блокади старий вчений тяжко захворів. У 1942 році його евакуювали до Саратова, а у 1943 році він помер.

Прочитайте:

♦ Єсюнін С. Батько точного приладобудування з Поділля / С.Єсюнін // Є Поділля. – 2012. – 7 червня.

–  http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%
     B8%D0%B9_%D0%9D%D0%BE%D1%80%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82_%D0%91%D0%BE%D0%BB
     %D0%B5%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87
–  http://archive.is/tCsSi
–  http://archive.is/jkiPa
–  http://musicportals.biz/nahp/artic-uk/%D0%97%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%
     BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%9D%D0%BE%D1%80%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82