Рідний край

Гарне літо на Поділлі!
Прудко линуть хмарки білі.
Далеч сонечком повита.
В золотих розливах– жито.
У садах– міста і села.
Річка котиться весела–
Чарівний Південний Буг.
Любо, хороше навкруг!
В'є з пісень віночок жайвір,
Гомонить із вітром явір.
Повні мальви коло тину
Закликають на гостину.
І куди лиш око гляне–
Край Подільський, подоляни!

Золоте сонечко

Сонечко, сонечко!
Ти яке?
Та, звичайно ж, сонечко–
Золоте.
Синьоока річечка
Й трави ті
Від такого сонечка–
Золоті!
Золотиста дівчинка
У ріці.
Золоті весняночки
На  лиці!
Золотиться в променях
Окуньок.
Золотий від сонечка
І деньок!

Несподіваний улов

Вранці Вітя-риболов
Мав нечуваний улов,
Бо спіймав він не просту–
Диво-рибку золоту!
Залюбки один предмет–
Що ж іще?– велосипед
Він у рибки попросив,
Рибку в річку відпустив.

Те прохання чув татусь,
Підкрутив в задумі вус:
– От оказія яка!..
Не впізнав син окунька ...
Сонце вранішнє світило –
Окунька позолотило.
Окунька позолотило–
Риболова обхитрило!..
Треба рибку виручати–
До крамниці вирушати
Рибці в річці– не секрет
Не знайти велосипед!

Киця

Киця в нас з бабусею гостює.
Як обід– так киця вередує:
– Я не хочу,– каже, – вашу кашку!
Покладіть у миску лиш ковбаску...
А ще краще– дайте мені мишку,
А то з'їм про мишку вашу книжку!

Та бабуся каже:
                    – Не жартуй!
І даремно тут не вередуй!
У село вернемося до хати–
Будеш там на мишок полювати.
І малюнки дряпати не треба,
Бо бабусі соромно за тебе!

Білочка

Гралися малята
В жмурки у дворі –
Білочку уздріли
На сосні вгорі.

Білочка-пустунка
Вічками блищить,
Скинула їм шишку
Й зникла десь на мить.

З гілочки на гілку
Раптом плиг та плиг!
Знову заховалась
Між гілок густих.
Білочку пухнасту
Любить дітвора,
А для білки жмурки –
То найкраща гра!

Хитрий зайчик

– Зайчику-стрибайчику, не біжи!
Де ти був, вухастенький, розкажи!
Зупинився, сіренький, відказав:
– В дідуся, в бабусеньки гостював!
Качани капустоньки я стеріг,
От мене й покликали на пиріг!
– Зайчику-хитрунчику, ти б признавсь,
Хто на ласу грядочку закрадавсь.
Раз хорошим сторожем бути зміг,
То від кого ж, зайчику, ти стеріг?
– Як від кого?– сіренький відповів. –
 Та уже ж, як водиться,– від вовків!

Мишка і котик

До котика мишка
підкралася нишком.
Смикнула за шкірку –
І швидше у нірку!

А кіт галасує:
          – О-йой! А-я-яй!
Ну мишко-нахабо,
          лишень постривай!
Ще трішки посплю я
          і, мабуть, устану...
Тоді я тебе, –
          ось побачиш –  дістану!

А мишка сміється:
          – Не зловиш, сонько!
Якщо ти ледачий, –
          то пий молоко!

Весела гра

Під кленом-татом виросли кленочки.
У небо тягнуть молоді листочки.
І спритно на долоньки їх зелені
Промінчики стрибають золочені.
Летять від татка м'ячики грайливі–
Промінчики легенькі, пустотливі.
Кленочки їх завзято відбивають–
Отак із татом кленом в теніс грають.

А зникне вітерець, засне у листі–
Й промінчики дрімають золотисті.
Притихне клен, вгамуються синочки
Спітніли вже зелені їх сорочки.
Обідня їх розніжила пора–
Нехай часинку почекає гра!

Мама квочка і курчата

Є у мами квочки
І сини, і дочки –
Крихітні малята
Бігунці-курчата.
– Ціп-ціп-ціп! –
Дзвенить навкруг.
– Біжимо скоріш на луг!
– У травичці попасемось!
– У струмку води нап'ємось!
– Там для нас забав чимало!
– Тільки б мама не відстала!
– Не відстану, кво-кво-квок,
Я від вас ані на крок!
Вас одних не відпущу:
Нанесуть хмарки дощу –
Хто від нього вас сховає?
Хто вас разом позбирає,
Захистить від гусака,
Чи поділить черв'яка?
А коли вітрець повіє,
Хто укриє і зігріє?
Зупинилися маленькі:
– Наша матінка рябенька!

Швачка

Дівчинка Галя
Клоуну Валі
Із оксамиту
Шила піджак.
Шила-спішила.
Пошила –
Не так!..

Дівчинка Галя
Ляльці Наталі
Шила із ситцю
Плаття просте.
Шила-спішила.
Пошила –
Не те!..

Дівчинка Галя
Гномику Алі
Шила із шовку
Шорти рясні.
Шила-спішила.
Пошила -
Та ні!..

Лишився з тканини
          лиш клаптик маленький
Поглянула швачка –
          Зітхнула тихенько:
–  Шити-спішити
          не можна ніяк!..
І іграшки хором
          підтвердили:
                  Так!..

Хлопчик-дощик

Хлопчик-дощик аж до ночі
Бігав радісно, охоче.
І у полі, і на лузі–
Є у нього гарні друзі.
І садки його чекали,
І городи виглядали,
І струмочок під вербою,
Щоб наповнитись водою.
Всюди дощик побував,
Діжок сто води пролляв.
Та нарешті притомився,
Та нарешті зупинився.
Ліг на синю хмарку спати
І подався у Карпати!

Дивувалася калюжа

Дивувалася калюжа:
– Я таки вродлива дуже!
Я мов дзеркальце природи!
Та чому після негоди
Так мені недовго буть?
Каже вітер:

– Не забудь –
Не полегшуєш ти путь!
Не хвали сама себе,
Глянь  –  обходять всі тебе.

– Ні, не всі!– кричить Іванко,
Я дощу чекав ще зранку,
Бо люблю в калюжах гратись.
Як тут вітру не сміятись?

– Зазирни-но в цю калюжу:
Чи себе впізнаєш, друже?
Бо тепер ти не хлоп'ятко,
А маленьке поросятко!

А калюжа проказала:
– Я, вітрець, пожартувала!
Чистий шлях куди миліш!
Підсуши мене скоріш!

Шишки під дубом

Звідкіля під дубом шишки?
Може, їх принесли мишки?
Може, білочка-пустунка?
То відома всім ласунка!
Ні, їх кинув дятел вчора.
Тут росла ялинка хвора.
Він до неї прилітав,
Він її полікував.
Довго стукав, бо ж старався.
І насінням пригощався.
Кидав шишки з вишини–
Розліталися вони.
Докотились і до дуба,
Що схилив додолу чуба
І дрімав на сонці нишком.
Ось чому під дубом шишки!

Весела сімейка

Ростуть біля стежки грибочки руденькі.
Не бабки високі, не тонкі опеньки,
А дружна сімейка веселих Лисичок  –
Шість милих, усміхнених, радісних личок.
На всіх дивовижні чудні капелюшки.
Хто йде  –  привітають руді чепурушки.
Тут Зайчик стрибав, тут пробіг Борсучок.
Аби не забрів лиш сюди їжачок:
Прийдеться Лисичкам ретельно ховатись,
Аби на вечерю йому не дістатись!

Пісенька для збирання грибів

Йшов по лісу дід Чалап.
Чап-чалап-чалап-чап-чап!
А в дідуся у Чалапа–
Чапа-лапа, чапа-лапа,
Лапочка-чалапочка,
Ще й руденька шапочка.
За Чалапом я піду
І грибок собі знайду!

***

Прощавай, лісовичок,
Йди до інших діточок!

Ялинка-балеринка

На узліссі сніговому,
В сяйві сонця зимовому
Срібна світиться ялинка,
Сяє плаття, пелеринка!
Нижня сукенка  –  зелена.
А узлісся – чим не сцена?
Вітер скрипочку настроїть,
І ялинка вже не встоїть:
В буйнім вальсі заметілі
Закружляють тюлі білі,
Ніби справжня балеринка,
Танцюватиме ялинка!