На перехресті Старокостянтинівського шосе та проспекту Миру у травні 1983 року відкрито Меморіал Вічної Слави. Його автори – скульптор В.Зноба та архітектори В.Громикім і Є.Перехрест. Меморіал увічнює славу військових частин, партизанів, підпільників, які звільняли область від фашистських загарбників.
   Тут, на північно-східній стороні від міста Проскурова, наприкінці березня 1944 року точилися кровопролитні бої. 25 березня війська 1-го Українського фронту під командуванням Маршала Георгія Жукова остаточно визволили місто від німецько-фашистського рабства, а до 4 квітня було визволено всю територію області. Та нелегкою ціною далася ця перемога. В братських могилах області захоронено 45 тисяч воїнів, які полягли в боях за її визволення.
   У меморіальний комплекс входить чотирифігурна бронзова семиметрова композиція, яка складається з трьох солдатів та партизана. Вони високо підняли гвинтівки і автомати, салютуючи дню Перемоги. Позаду фігур бійців – тридцятиметровий обеліск, виконаний в титані, попереду – чаша вічного вогню. Обабіч алей розміщені стели з викарбуваною на них військовою хронікою боротьби і перемог на території області, перелік військових частин і з'єднань, партизанських загонів, підпільних організацій, які діяли в краї. Величний, стрімкий, гармонійний силует монумента на фоні красивих дерев парку гарно проглядається з усіх сторін, створює настрій піднесеності і урочистості.
   Тут, біля меморіалу Вічної Слави, хмельничани віддають свої почесті тим, хто наближав світлий день Перемоги, вшановують сивочолих ветеранів.
   Монумент – символ пам'яті народу, символ вічної слави сотням тисяч наших земляків, тим, хто боровся з ворогом, хто віддав своє життя за свободу і незалежність, визволяючи країну від фашистських нелюдів.

Прочитайте:

♦ Рожко-Павленко Л. Монумент Вічної Слави (Меморіал Слави) / Л.Рожко-Павленко // Хмельницький культурний: з минулого в майбутнє. – Хмельницький, 2006. – С. 73-74.
♦ Золотарьов В. Визволителі / В.Золотарьов // Подільські вісті. – 2009. – 27 березня.
♦ Козенков П. В боях за Проскурів / П.Козенков // Проскурів. – 2003. – 28 березня.
♦ Котов В. Москва салютувала визволителям Проскурова / В.Котов // Проскурів. – 2004. – 25 березня.