Методичні матеріали

Виростай, дитино, й пам’ятай:
Батьківщина – то найкращий край.

                                                                                                                               Д.Павличко       

    Сьогодні, в умовах розбудови України як суверенної держави, перед дитячими бібліотеками області стоїть складне і відповідальне завдання – виховання патріота, свідомого громадянина держави, який буде прагнути волі та відстоюватиме свободу і територіальну цілісність, проявлятиме високу патріотичну свідомість та міцну громадянську позицію на прикладах героїв Другої світової війни, героїв Небесної Сотні,  українських військових, добровольців, волонтерів.
    Патріотичне виховання має проходити через весь комплекс заходів, направлений на національне, громадянське, моральне, родинно-сімейне, естетичне, правове, екологічне, фізичне, трудове виховання, базуватися на національній історії, знанні та відстоюванні своїх прав, виконанні конституційних і громадянських обов’язків, відповідальності за власне майбутнє, добробут та долю країни.
    Під час організації заходів варто з усієї наявної в бібліотеці літератури вибрати найкращу і спрямувати на неї увагу дітей, враховуючи їх вікові особливості та індивідуальні запити. Для читачів молодшого шкільного віку можна використати художні твори, окремі оповідання із збірок “Діти – герої”, “Маленькі герої”, “Юні герої”, “Діти фортеці”. Увагу читачів середнього та старшого шкільного віку крім художньої необхідно звернути і на мемуарну літературу та документальні твори.
    Доречним буде використання в роботі видань підготовлених обласною бібліотекою для дітей імені Т.Г.Шевченка: набір інформаційних листівок про пам’ятники міста Хмельницького “Увічнені у бронзі та граніті”, комплект буклетів “Юність, обпалена війною”, флеш-довідка (до 70-річчя звільнення області від німецько-фашистських загарбників). При розробці заходів радимо звернути увагу на активні форми, що стимулюють творчість, ініціативу, самостійне та критичне мислення і базуються на принципі багатосторонньої взаємодії.
    Пропонуємо різнобічно висвітлювати події за допомогою різноманітних циклів бесід, уроків мужності, акцій, диспутів, скайп-спілкувань, відео-презентацій, зустрічей з ветеранами Другої світової війни, воїнами АТО, волонтерами.
   Зважаючи на вкрай непросту ситуацію, в якій перебуває наша держава, надзвичайно важливим є формування у дітей відчуття приналежності до України, особистої відповідальності за долю держави й українського народу, виховання поваги до державних символів, шанобливого ставлення до традицій і культури представників усіх національностей, що населяють нашу державу. Це вже не просто данина традиції, а можливість проявити силу патріотизму, згадати зусилля і втрати, з якими наші пращури відстоювали право на свою свободу, а сьогодні наші брати захищають суверенітет і цілісність держави.
   Цікавими для читачів молодшого шкільного віку будуть уроки державності “Державні символи України”, “Ми – маленькі українці”, година патріотичного виховання “Всі ми діти твої, Україно”. Для читачів середнього та старшого шкільного віку – історико-патріотична година “Сторінками історії”, урок історичної пам’яті “Історія української державності”, дискусії “Яким я бачу майбутнє своєї держави?”, “Жити за законами держави”, історико-пізнавальна година “З неба і сонця наш прапор ясний”, віртуальний круїз “Це – моя Україна”, історико-літературна година “Об’єднаймося ж, брати мої”, урок державності “Ми йшли до тебе, незалежність, через віки, через роки”, урок громадянського виховання “Закон на сторожі дитинства”, урок символіки “Україна від подиху століть до сьогодення”, акція “Ми за мир”.
   Використайте в роботі прислів’я, приказки та вислови видатних людей. Наприклад:
• “Наша слава – Українська держава”.
• “Вкраїна-мати, за неї треба головою стояти”.
• “Жити – Вітчизні служити”.
• “За рідний край життя віддай”.
• “Якщо народ єдиний – він непереможний”.
• “Той герой, хто за Батьківщину горою”. 
• “Кожному мила своя сторона”. (Г.Сковорода)
• “В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля”. (Т.Шевченко)
• “Вітчизна – ось і альфа і омега”. (Д.Павличко)
• “В дитинстві відкриваєш материк, котрий назветься потім – Батьківщина”. (Л.Костенко)
• “Народ мій є! Народ мій завжди буде! Ніхто не перекреслить мій народ!”. (В.Симоненко)
   Військово-патріотичне виховання дітей – це процес цілеспрямованого систематичного формування почуття патріотизму, духовної та психологічної готовності до виконання громадянського і конституційного обов’язку щодо захисту суверенітету, територіальної цілісності держави.
    З метою відновлення, збереження і популяризації у суспільстві здобутків українського народу у боротьбі за свободу та незалежність, виховання у зростаючого покоління патріотизму, формування національної ідентичності, вшанування подвигу та героїзму захисників української державності Указом Президента України від 14 жовтня 2014 року №806 встановлено День захисника України, що відзначатиметься щорічно 14 жовтня. Радимо в цей день провести урок патріотичного виховання “Героїзм та мужність ідуть поруч” або відкритий діалог “А ти міг би повторити подвиг дідів?”. Запросіть дітей до участі в дискусії “Як ти розумієш патріотизм?”. Під час її проведення можна використати наступні запитання:
      - “Що означає для тебе слово “патріот?”.
    - “Які риси характеру необхідно виховувати в собі, щоб бути справжнім громадянином України?”.
    - “Що потрібно зробити для збереження миру і спокою в Україні?”.
    - “Українські солдати, що захищають кордони нашої Батьківщини, які вони?” та ін.
    Тема козаччини завжди була чи не найважливішим фактором національно-патріотичного виховання. Сьогодні традиції українського козацтва усе ширше завойовують душі і серця своїх нащадків. Увагу читачів приверне літературний ранок “Ми веселі козачата, ми нащадки козаків”, вечір-розвага “Де козак – там і слава”, історична експозиція “Ми нащадки козацького роду”. Зацікавлять їх також конкурси “Шляхами козацької слави”, “Булаву не можна поділити, хлопці, Україну не дамо ділить”, лицарський конкурс “Нумо, козачата”, розвивально-розважальна гра “Українського ми роду”, свято “Козацькі забави”, веб-екскурсія “Подорож козацькими стежками”. Доречною буде організація книжкової виставки “Козацька слава не вмре, не поляже”.
    Для дітей молодшого та середнього шкільного віку цікавою буде презентація книги І.Мацко, Б.Мельничука “Козацький  скарб”. Ця сучасна літературна казка поведе читачів у світ пригод пов’язаних із козаками та їхніми ворогами. Казка складається з окремих розділів. Використайте у рекламі цієї книги ляльковий театр, проведіть голосні читання. Для сімейного читання порадьте книгу Л.Попович “Славні лицарі України. Історичні оповідання”. Легко і доступно, цікаво і захоплююче оповіла письменниця про козацьку звитягу і доблесть, перемогу і поразки, про гетьманів – видатних лицарів України.
   Не можна оминути і такі сторінки історії як боротьба нашого народу за державність, соборність України та події під Крутами. Рекомендуємо провести історико-патріотичний вечір “Крути: честь і трагедія України”, героїко-патріотичні читання “На Аскольдовій могилі український цвіт”, історичний календар “Бій під Крутами: історія подвигу”, урок мужності “Нема любові понад ту, що окропила кров’ю Крути”, літературний колаж “Понад Крутами вічність у сурми сурмить”, годину роздуму “Крути – символ нації і честі”, історико-пізнавальний екскурс “Соборність українського народу”, актуальний репортаж “Україна – Соборна, вільна, єдина”, мультимедійну презентацію “Соборність України: естафета поколінь”.
    Своєрідною складовою патріотичного виховання підростаючого покоління є краєзнавча робота дитячих бібліотек, спрямована на донесення кожній віковій групі читачів в найдоступнішій формі відомостей про їх рідний край, його традиції, народні обряди, відомих людей. Поглибленню знань про свій край сприяє створення в бібліотеках музейних та краєзнавчих куточків із краєзнавчими матеріалами, побутовими речами. 
    Безперечний результат у вихованні в юних читачів любові до рідного краю матимуть заходи з популяризації творчості письменників-земляків. Саме література рідного краю втілює одну з основних ознак нації, формує у дітей національне світосприйняття, національну свідомість.
    Ще однією ефективною формою популяризації краєзнавчої літератури є гуртки і клуби за інтересом. Їх мета – виховати  у підростаючого покоління за допомогою книги, гордість за свою Батьківщину, прищепити любов до вивчення історичних традицій, культурного надбання, відродження забутих оберегів рідної землі.
    Важливим є донесення до дітей правди про Другу світову війну, про ті випробовування, які випали на долю України, рідного краю, кожної родини. Розпочати цю роботу радимо з висвітлення подій, які відбувались на території нашої області, певного району та населеного пункту.  Дітям  буде  цікаво знати, які підпільні групи та партизанські з’єднання діяли на Поділлі, імена та подвиги юних героїв.
     Рекомендуємо провести наступні заходи: бесіда-діалог “Друга світова війна в долі моєї родини”, краєзнавча експедиція “Фронтовими дорогами моїх рідних”. В ході проведення такого заходу підлітки включаться в пошукову роботу, ознайомляться з історіями вулиць, які носять імена героїв. Матеріали досліджень варто представити в пам’ятному альбомі “Визволителям міста/села… присвячується”. Відеопрезентацію альбому із свідченнями очевидців тих подій чи родинними спогадами, копіями листів з фронту, фотографіями, сімейними реліквіями можна виставити на сайті бібліотеки.
     Невичерпний потенціал патріотичного виховання мають зустрічі з ветеранами та дітьми війни. Читачі зможуть поспілкуватися з ними під час уроку мужності “Вони героями повернулись додому”, години пізнання історії “Я серцем відчуваю біль війни”, зустрічей-споминів  “Ми будемо вічно пам’ятати цей день”, “Живі голоси історії”, “Ви перемогли – ми пам’ятаємо”. Доречним буде проведення конкурсу читців “Пам’ять не знає сивини”, відеопрезентації “Хмельниччина в полум’яні роки”, краєзнавчого квесту “Героїчні історії нашого міста  (села)”,  віртуальної подорожі “Партизанськими стежками Поділля”. Викличе цікавість у дітей і відвідування залів краєзнавчого музею, кімнат і куточків бойової слави, які є у селі, місті, районі. Спільно з музеями можна провести годину пам’яті “Їх славні імена в літописі села (міcта)”, музейну годину “Наш населений пункт у роки Другої світової війни: сторінки історії”, літературний десант “Йдемо до обелісків, як на сповідь”, акцію “Дарувати тепло і радість людям” (допомога ветеранам та дітям війни), мітинг-реквієм “Ніхто не забутий – ніщо не забуто”, години пам’яті “Пам’ятаємо твій подвиг, солдате”, “Зорять у граніті вічні солдати, болями їхніми пам’ять жива”.
   Допоможе створити емоційно-піднесену атмосферу та підсилить виховний впив бібліотечних заходів використання художніх творів, документальних фільмів, спогадів. Рекомендуємо використати підготовлені обласною бібліотекою для дітей імені Т.Г.Шевченка консультативні поради “Краєзнавча робота дитячих бібліотек: сучасний аспект”, матеріали з досвіду роботи Кам’янець-Подільської міської бібліотеки-філії №6 для дітей “Бібліотека – центр краєзнавчої інформації” (серія “Запровадьте в себе”).
     Знайомство читачів з творчим доробком письменників та поетів Хмельниччини можна розпочати з поминальної книги “Діти війни – жертви війни”, “Пароль – Проскурів” М.Мачківського, “Дні непокори”, “Третя місячна ніч”, “При світлі вічного вогню” В.Кравчука, “Полум’я пам’яті” В.Олійника. Запропонуйте їм також перегляд буктрейлерів “Йшла війна терновим рідним краєм” за книгою Петра Карася “Буремний Буг” (www.youtube.com/watch?v=Mbpjy0hpNzo) та “Багряні хвилі Горині” заоднойменною повістю Василя Кравчука (www.youtube.com/watch?v=xdgc55LTUGg), створених обласною бібліотекою для дітей імені Т.Г.Шевченка.
     Роботу бібліотек потрібно спрямувати на роз’яснення користувачам – дітям різних вікових груп, правдивої історії війни. Щоб підростаюче покоління знало і пам’ятало її героїв, ті лихоліття, які довелося пережити українському народу та справжню сутність патріотизму. Координуючи свою роботу з радами ветеранів, громадськими організаціями, музеями, органами місцевої влади, можна багатогранно розкрити тему подвигу нашого народу у Другій світовій війні. 
    Радимо використати такі форми: літературно-історичну годину “Вистояти і перемогти”, зустріч поколінь “Друга світова:люди, події, факти”, вечір пам’яті “Неопалимі сторінки в історії української літератури”, місячник слави “Рідну землю вони берегли”, епістолярний репортаж “Рядок листа, а за рядком тим доля” (знайомство з фронтовими листами, аудіозаписи листів), літературно-поетичну годину “Поезія в полум’ї війни”, цикл заходів “Фронтовими дорогами”, фестиваль “Хай вічно горить вогонь пам’яті”, конкурс читців “Я – спадкоємець перемоги”, документальні спогади “Живі голоси героїчного часу”, урок мужності “Згадаймо всіх поіменно” (“Шкільна бібліотека”. – 2015. – №5-6), цикл заходів “Гірка пам’ять війни: цифри і факти”. Можна провести літературно-музичну композицію “Книга в окопі”, патріотичні і пізнавальні години з слайд-презентаціями “Дорога серцю книга про війну”, цикл бесід “Пам’ять про солдата війни”, “Війна. Поезія. Пам’ять”, мітинг-реквієм “Розкажи обеліск, розкажи”, патріотичні читання “Читаєм дітям про війну”, в їх рамках одночасно в бібліотеках району/міста хлопчики та дівчатка слухають кращі твори про Другу світову війну.
    Цікавим для дітей буде проект “Читаємо вголос про війну” (запис відеоролика, в якому бібліотекарі з читачами різних вікових категорій читають улюблені твори по цій темі). Ролик розміщується на сайті бібліотеки.
     Вивчити інтереси і думки дітей можна завдяки анкетуванню “Доторкнися душею до подвигу”, з використанням наступних питань:
      1. Що для тебе означає слово Батьківщина?
      2. Із яких джерел ти дізнаєшся про Другу світову війну?
      3. Як торкнулась війна членів твоєї родини?
      4. Чи цікаві тобі книги про війну?
      5. Назви книги, які ти прочитав про Другу світову війну.
      6. Як ти розумієш вираз “Батьківщина – мати”?
     Не варто залишати поза увагою таку традиційну форму роботи як оформлення книжково-ілюстративних виставок: - панорам, - репортажів, - реквіємів, -плакатів, які поповнюються новими матеріалами, а також атрибутами воєнної пори (листи-трикутники, медалі, ордени, каски, пілотки, фляги і т.д.). Наприклад: “Доторкнись  до  пам’яті святої”, “Весна Перемоги”, “Є в пам’яті біль і подяка”, “Довгий шлях до Перемоги”, “Народ пам’ятає, народ славить”.
   Велике пізнавальне і виховне значення у розкритті теми Другої світової війни мають твори мистецтва. Доцільно використати репродукції картин художників О.Дейнеки, М.Жукова, П.Кривоногова, В.Чеканюка. Їх популяризації сприяють художні виставки, вернісажі. Наприклад: “Земний уклін творцям Перемоги”, “Великий Травень Великої Перемоги”. З перших днів війни і до переможного салюту пісня завжди була вірною супутницею солдата. Вона піднімала бойовий дух, кликала на подвиг, допомагала подолати лихоліття війни і в той же час нагадувала про рідний дім. Перейнятись  цим всім допоможе дітям виставка “Про війну розповідає музика” або “Музика, як пам’ять про війну” із представленими збірками пісень воєнних літ, написаних багато років потому, старими грамплатівками і дисками. Захопливими будуть і  літературно-музична композиція “На привалі” (вірші і пісні воєнних років), історико-пісенний вернісаж “Пам’ятна синя хустина”, мультимедійна презентація “Серпантин воєнних пісень”, конкурс воєнної пісні “Прославимо в піснях Перемогу”.
    Пройшов рік від трагічних подій на Майдані… По всій Україні відбуваються заходи щодо вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні. За цей рік ми дуже змінилися, ми відчули себе справжніми українцями, гідними пам’яті наших славетних предків… Тема героїзму, мужності, самовідданості у захисті України від посягань на її цілісність і незалежність отримала сучасне продовження. Ознайомлення дітей із цією темою сприятиме їх гуртуванню заради кращого майбутнього нашої держави, а значить нашого майбутнього. Тому для цього варто використати наочні форми роботи. Наприклад, оформити тематичні полиці “Небесна Сотня – то в серцях вогонь”, “Подвиг Небесної Сотні – приклад для нащадків”, “Небесна Сотня! Вічна слава Героям!”. Залюбки діти долучаться до години поезії “Реквієм Небесній Сотні”, заочної подорожі “З Україною в серці”, літературно-музичної композиції “Герої Небесної  Сотні” (“Позакласний час”. – 2015. – №1), флеш-акції “Майдан у серці українців”. Радимо в своїй роботі використати оповідання І.Калинця “Небесна Сотня Майдану” (“Світ дитини”. – 2014. – №3), твір про Небесну Сотню Х.Лукащук “Казка про Майдан” та буктрейлер на цю книгу, створений обласною бібліотекою для дітей імені Т.Г.Шевченка (http://ok.ru/profile/564987770799).
    Сьогодні над Україною нависла нова небезпека. Іде війна на Сході країни. Гинуть кращі сини України, стримуючи навалу ворогів. Бібліотекам необхідно зосередити свою роботу на висвітленні подій, що відбуваються в зоні АТО, підтримати політику держави в організації захисту територіальної цілісності і незалежності України.
   Сприятиме цьому оформлення в бібліотеці тематичних полиць “Неоголошена війна”, “Герої нашої доби”, “Хроніка подій в зоні АТО”; книжкові виставки “Захист України – обов’язок кожного громадянина”, “Герої нашого часу”,  “Волонтер  –  це  звучить гордо”, “Україна – єдина країна”, “Україна – АТО: хроніка подій”.
    Пріоритетну роль відіграють активні форми популяризації літератури: дискусія “Кому потрібна ця війна”, зустрічі з учасниками АТО “Вони захищають Україну”, уроки мужності “Захистимо Укрaїну разом”, “Між життям і смертю”, “Н.Савченко – патріот України” (“Початкова школа”. –  2015. – №2.), алея слави “Герої серед нас”, цикл бесід “Вісті з фронту”, акція “За мирну і єдину Україну”. Бажано облаштувати куточок пам’яті загиблих героїв свого міста, району “Пам’ятаймо імена героїв”.
    Бібліотечним працівникам та юним читачам бібліотеки рекомендуємо включитись у волонтерський рух, наприклад взяти участь в акції “Напиши листа солдату”, “Добре слово в час важкий зігріє серце вояку”, “Допоможемо воїну АТО”, “За мирну єдину Україну”. Корисними будуть патріотичні бесіди “Волонтер – це стан душі”, “Волонтери: пліч-о-пліч із захисниками України”.
     Патріоти – це люди, які поважають свою державу, прагнуть змінити свою країну на  краще, бережуть і цінують рідну землю. Це прості українці, які допомагають забезпечувати війська захисним спорядженням, ліками. Їхня роль – не переоцінена. 
   Застосування наведених форм і методів сприятиме національно-патріотичному вихованню підростаючогопокоління, формуванню їх активної позиції у громадянському житті, здатності орієнтуватися і адаптуватися в нових соціальних умовах, захищати свої інтереси, поважати інтереси і права інших.

Список використаної літератури:

• Бех І.Програма українського патріотичного виховання дітей та учнівської молоді / І.Бех, К.Чорна //  Шкільний світ. – 2014. –   № 23. – С.5-13.

• Методичні рекомендації з організації патріотичного виховання дітей та учнівської молоді у 2014/2015 навчальному році // Шкільний світ. – 2015. – № 1. – С.6-9.

• Ми про війну з тобою книжку прочитали… : методичні поради / Держ. заклад “Національна бібліотека України для дітей”. – К., 2010. – 16 с.

• Патріотичне виховання дітей та підлітків : інформаційно-методичний лист директорам обласних бібліотек для дітей. – К., 2001. – 17 с.

• У серці народу навічно і поіменно : консультативні поради бібліотекарям / Хмельницька обласна бібліотека для дітей ім. Т.Г.Шевченка. – Хмельницький, 2004. – 8 с.

Інтернет-ресурси:

• Національно-патріотичне виховання в бібліотеках [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://mcbs.if.ua/index.php?option. – Назва з екрана.

Матеріал підготувала                  Пасічник Р.В.