Яків Мар'янович Павлович – художник-графік, дизайнер, член Національної Спілки художників України та Національної Спілки журналістів України.
   Народився Павлович Я.М. у 1940-му в селі Моньки, що на Красилівщині. Отож, перші кроки у своєму житті зробив тоді, коли страшна біда прийшла в наш край – війна. Батько – на фронті. Неймовірно важко було матері. Врешті, страшні поневіряння у роки війни далися взнаки – хвора на серце, вона відійшла у вічність у голодному 1947-му, залишивши четверо дітей, з яких Яків був наймолодшим. Батько ж подався у світ в пошуках роботи і кращої долі.

1956 рік. Перше фото – сестрам на пам'ять.

    Згодом життя підкидало Якову ще безліч випробувань, проте працелюбство, добросердечність, порядність, закладені мамою Мартою ще в ранньому дитинстві, присутні у його житті завжди. І скільки пам'ятає себе, з раннього дитинства відчував великий потяг до малювання, до творчості, все щось майстрував.
     А далі – поневіряння у сусідів, у далеких родичів. Ще зовсім підлітком Яшко був змушений їхати самостійно до далекого Сибіру, де мешкав старший брат. Його доля теж закинула на край світу, бо ж був засуджений за декілька колосків, підібраних на колгоспному полі, коли пас коней. А потім Яша поїхав до сестер на далеку Луганщину. Там, як і сестри, почав працювати в шахті, бо треба було заробляти на хліб насущний.

18 років. Перед армією.