ТУРБОТА

   Чорноокий Володя і сіроокий Сергійко жили на одній площадці у п'яти­поверховому будинку. Знали один одного змалечку. Часто гралися на просторому засадженому деревами подвір'ї у жмурки, повзалися, катали­ся, гойдалися на різних спорудах, якими був дбайливо обладнаний дитя­чий майданчик.
   На їхній площадці ще жила самітня бабуся. Її всі звали Оленою Іванівною. Вона ледь не щодня пригощала Сергійка і Володю то цукерка­ми, то смачним домашнім печивом, то горіхами чи яблуками.
   Іноді хлопці сідали в її кімнаті на диван, а старенька вмощувалася у м'якому кріслі, обмотувала ноги клітчастим вовняним пледом і роз­повідала про фронтові будні. Бо ж була колись, у молоді літа, пілотом і збила аж одинадцять фашистських літаків. Мала багато бойових орденів і медалей.
   Якось хлопці прийшли з дитячого садка і побачили, що двері у бабусиній квартирі зачинені. Це їх здивувало. Вони стали перед дверима з блиску­чою цифрою “8”.
   – А де Олена Іванівна? – запитав Сергійко.
   – Мабуть, пішла кудись, – відповів Володя. Потім щось подумав і до Сергійка: – Чи не захворіла? Вчора у неї був нежить. Подзвони.
   Сергійко натиснув пальцем кнопку. А через хвильку хлопці почули бабусин голос:
   – Зайдіть.
   Старенька лежала на ліжку, а на столику були якісь пляшечки, склянки, термометр. У кімнаті пахло ліками.
   Хлопці привіталися. Бабуся кволо посміхнулася, ніби перепрошуючи, що не може їх чим-небудь пригостити.
   Володя підійшов ближче до ліжка і запитав:
   – Може, треба щось зробити, Олено Іванівно? Ви тільки скажіть. Ми вже не маленькі. Восени підемо до школи.
   – Треба, дітоньки, в аптеку збігати. Але запитайте батьків, чи дозволять.
   – Дозволять, Олено Іванівно, – впевнено сказав Сергійко. – Де рецепт?
   – Ліки повинні бути вже готові. Он талончик на столі.
   З того дня хлопці доглядали бабусю: купляли їй у крамниці хліб і молоко, сир і масло. Іноді бігали в аптеку.
   Сергійко і Володя дуже зраділи, коли одного разу побачили коло будин­ку на лаві Олену Іванівну. Вони саме поверталися з дитячого садка. Нави­передки кинулися до бабусі. Вона ж до них радісно посміхнулася. Як до найліпших своїх юних друзів.

ЗАПИТАННЯ ДО ДІТЕЙ:

   Чи сподобалися вам Сергійко і Володя?
   За що хлопці поважають Олену Іванівну?
   Чим прислужилися хлопці бабусі?
   Чи допомагаєте ви стареньким?