Обласна бібліотека для дітей імені Т.Г.Шевченка – одна з найбільших дитячих бібліотек області. Її історія починається в 20-х роках ХХ століття. Через відсутність архівних матеріалів не вдалося встановити точної дати, коли при Кам'янець-Подільській міській бібліотеці для дорослих було створено дитяче відділення.
     Але історія розвитку бібліотечної справи в Україні свідчить, що питання боротьби за масову освітню культуру читання, за спеціальні дитячі бібліотеки, їх ріст і розвиток в педагогічному і організаційному відношенні в цей період набуває особливого значення.
    В 1930 році Постановою НКО УРСР на доповідь Сектору соцвиховання про бібліотечну роботу в УРСР було ухвалено рішення про створення мережі дитячих бібліотек. В ці роки в області почали організовуватись районні та міські бібліотеки для дітей та юнацтва. Одночасно утворювались невеличкі бібліотеки при школах. В 30-х роках на території області функціонувало уже 10 дитячих бібліотек. 10 грудня 1937 року обком комсомолу прийняв рішення (Протокол № 3 засідання Кам'янець-Подільського обкому ЛКСМУ ФП-862 ОП І спр. 4 арк. 82) про створення обласної бібліотеки для дітей і юнацтва у м. Кам'янці-Подільському (тоді обласному центрі). Було затверджено структуру(книжко-сховище, 2 абонементи, читальня) і штат в кількості 18 чоловік. Вже в цьому році бібліотекою користувалось 3 тисячі читачів-дітей і підлітків. Обласна бібліотека для дітей та юнацтва стала центром методичного керівництва дитячими і шкільними бібліотеками області. Вона займалась питаннями впорядкування мережі, відкриття бібліотек, координації роботи зорганамиосвітиі позашкільними установами, пошуком специфічнихформбібліотечноїроботиздітьми.
   Велика Вітчизняна війна перервала розвиток бібліотек. Але після звільнення області від німецько-фашистських загарбників швидкими темпами йшла відбудова її економічного і культурного потенціалу. Вже 5 липня 1944 року почала діяти Кам'янець-Подільська обласна бібліотека для дітей і юнацтва, тепер уже в місті Проскурові (так як сюди перенесено обласний центр з Кам'янця-Подільського). Згідно наказу по Кам'янець-Подільському обласному відділу народної освіти від 5 липня 1944 року директором була призначена Кріпак (Мілютіна) Катерина Євтихіївна. Одними із перших працівників цієї бібліотеки були Гула М.П., Бабіцька (Кокарєва) Л.Д., Везденецька Л.П.
    В повоєнні роки бібліотека стала активно відроджуватись і розвиватись. Для неї виділялись окремі приміщення, але постійного не було. До 1952 року вона розміщувалась в п'ятирізних місцях. Формується книжковий фонд, який на кінець 1944 року складав 2500 примірників. В 1945 році діяла така структура бібліотеки: абонемент, читальний зал, відділ обробки літератури та методичний кабінет зі штатом 7 бібліотечних працівників. Щорічно зростає книжковий фонд. На кінець 1950 року він становив уже понад 16 тисяч примірників книг. Бібліотека обслуговує учнів 1-10 класів. В 1951 році вирішується питання про добудову двоповерхового приміщення бібліотеки до розваленого будинку у центрі міста. Тому у 1952 році бібліотека займає вже 2 поверхи. На першому розмістились абонементи, читальний зал з книгосховищем, а на другому – дирекція, методичний кабінет та відділ обробки літератури. Тут бібліотека знаходилась до 1974 року.
   Роль бібліотеки в житті суспільства зростає. Про це говорять цифри. За період з 1946 по 1959 рік кількість читачів у бібліотеці збільшується з 2018 до 5361, а книговидача з 42784 примірників до 110066 примірників. Збільшується і книжковий фонд відповідно з 5664 до 74964 примірників книг. Зміцнюється бібліотека і як методичний центр. Створюється мережа дитячих бібліотек, їх кількість з 11 у 1946 році зростає до 37 у 1959 році.
    З часу існування бібліотеки головною фігурою у ній був читач, а задоволення його запитів та інтересів – основним у роботі бібліотекарів, які працювали з читачами-дітьми. Бібліотека накопичувала книжкові фонди, форми роботи, змінювала і удосконалювала наочну пропаганду книги, форми і методи організаційно-методичної роботи. І все це, звичайно, творили люди: їх талант, професіоналізм і, насамперед, – відданість справі.
    Протягом 21 року, з 1946 по 1967 рік колектив очолювала Бабич Ася Абрамівна. Вчителька за освітою, учасник Великої Вітчизняної війни. Ася Абрамівна – людина великої душі, скромна, добра, працелюбна, вмілий організатор і досвідчений спеціаліст. Вся її діяльність була спрямована на створення системи бібліотечно-бібліографічного обслуговування дітей та підлітків в області. В 40-50-х роках це було не просто.
    В той час в бібліотеці працюють ентузіасти своєї справи: Снігур М.С., Гула М.П., Бабіцька Л.Д., Пилипенко Г.Є., Вільдерман Б.М.
    В 1951 році, після закінчення Харківського бібліотечного інституту, приходять в бібліотеку молоді спеціалісти Олександрова (Чупахіна) Т.О. та Френклах (Пенкаровська) Т.А., в 1953 році – Колєснікова М.С. Вони внесли значний вклад у розвиток бібліотеки. Бібліотекар за покликанням Френклах Т.А. працювала на різних ділянках роботи: завідуючою відділом комплектування та обробки літератури, методичним відділом, але знайшла себе в роботі з читачами.
    В 1962 році здійснюється перебудова обслуговування читачів у відповідності з новим Положенням про обласну дитячу бібліотеку, затвердженим Міністерством культури СРСР. Згідно з Положенням бібліотека визначалась як державна обласна бібліотека для дітей, центр науково-методичної роботи та координації діяльності бібліотек усіх відомств, які обслуговують читачів-учнів 1-8 класів.Крім того,бібліотека припиняє обслуговувати читачів-учнів9-10 класів,які переходятьна обслуговування в бібліотеку для дорослих. Щоб ширше розкрити фонди для дітей, поліпшити роботу по вихованню культури читання, забезпечити тісні зв'язки з школами, вчителями, громадськістю проходить удосконалення структури бібліотеки. В 1963 році створюються відділ обслуговування дошкільників та читачів-учнів 1-3 класів та відділ обслуговування читачів-учнів 4-8 класів.
    Відділ обслуговування читачів молодшого шкільного віку очолюєФренклах Тетяна Абрамівна. Пізніше тут працювали Марченко Т.А. та Вишнякова Є.М. Вони робили все, щоб дітям було цікаво приходити до бібліотеки, прищеплювали їм любов до книги у ранньому віці. Запроваджували в практику роботи такі форми, як голосні читки-бесіди, тихі години, літературні ранки, бібліотечні плакати, уявні подорожі по книгах, вікторини тощо. Великого значення в той час набуває керівництво читанням дітей з врахуванням їх вікових особливостей. Для читачів цього віку проводили індивідуальні та групові рекомендаційні бесіди, створювали тематичні ілюстровані каталоги, влаштовували книжкові виставки і тематичні полиці.
    З приходом в бібліотеку Колєснікова М.С. очолила читальний зал, а з 1963 року – відділ обслуговування читачів-учнів 4-8 класів. Завдяки старанням цієї енергійної, творчої жінки робота з читачами піднялась на більш якісний ступінь. Багато уваги приділяла вона популяризації книг серед читачів, особливо мистецькознавчого характеру. Разом з колегами Шевченко К.С. та Шиманською М.І. будувала роботу відділу так, щоб жоден читач не пішов з бібліотеки незадоволеним.
    В 1959 році в бібліотеку прийшла Левченко К.С., а в 1961 році – Шиманська М.І. Пропрацювали в бібліотеці відповідно 25 та 36 років. 17 років із загального бібліотечного стажу вони присвятили роботі з читачами. Об'єднувала їх чуйність, любов до книги і читача, високий професіоналізм, відповідальність, активність і творчість. Пройшли вони шлях від бібліотекаря до завідуючих відділами. х по праву називають патріотами бібліотеки.
    В 60-х рокахособливуувагуприділялиіндивідуальнійроботі з читачами, формуванню читацьких навичок у дітей та підлітків, вдосконаленню таких форм роботи, як читки-бесіди, читацькі конференції, бібліотечні плакати, і впровадженню нових – вечори-книги, літературно-мистецькі години, зустрічі з видатними людьми, письменниками, ленінські, суспільно-політичні читання тощо.
    Активно розвивається бібліотека як методичний центр. Методичне керівництво бібліотеками здійснюється на комплексному використанні різних форм організаційно-методичної роботи: надання практичної допомоги, проведення заходів по підвищенню кваліфікації, бібліотечне учнівство.
    В 1950 році Кам'янець-Подільський обласний відділ культосвітньої роботи на виконання наказу № 61 від 7.02.1950 року по Комітету в справах культосвітніх установ УРСР “Про запровадження бібліотечного учнівства” затверджує бібліотечне учнівство при обласній бібліотеці для дітей та юнацтва. Адже, в порушення існуючих правил, доводилось миритись з прийомом на роботу в 50-х роках осіб, які не мали середньої освіти. Тому щорічно при бібліотеці навчались 2-4 працівники дитячих бібліотек області. З 1950 по 1955 рік пройшли навчання при бібліотеці 22 працівники. В цих умовах всім бібліотекам, які працювали з дітьми, необхідна була методична і організаційна допомога з боку обласної бібліотеки. Тому з цією метою виїжджали в райони всі працівники бібліотеки.
    В 1951 році очолює методичну службу бібліотеки Олександрова Тамара Опанасівна. З невичерпною енергією, високим професіоналізмом вона взялась за створення в новозбудованому приміщенні методичного кабінету, оформила його на рівні тогочасних вимог. Як свідчать спогади Тамари Опанасівни, це був один з перших методичних кабінетів у республіці. Тамара Опанасівна спрямувала роботу так, щоб районні бібліотеки для дітей були центрами методичної служби в регіонах, забезпечували систематичну і ефективну допомогу сільським бібліотекам з питань організації роботи з читачами-дітьми.
    В 60-і роки в практику методичної роботи запроваджується перспективне планування, багатоаспектне аналізування діяльності бібліотек області. Це дозволяло визначити рівень їх роботи, виявляти недоліки, накреслювати заходи для їх ліквідації. Помітно підвищується якість семінарів, тематика їх передбачає практичну роботу бібліотекарів, обмін досвідом. Проводяться міжобласні семінари бібліотечних працівників Хмельниччини з працівниками Тернопільської, Вінницької, Черкаської областей.
    Чільне місце займає узагальнення та розповсюдження передового бібліотечного досвіду. Випускаються бюлетені про роботу кращих дитячих бібліотек області, присвячуються їх роботі окремі сторінки в газетах. Починають відкриватися школи передового досвіду з питань дитячого читання.
     Колектив обласної бібліотеки відгукувався на всі актуальні події свого часу та на здійснювані в країні заходи, спрямовані на удосконалення бібліотечної справи. Так, ще в 1959 році з метою більш активної популяризації книг, якісного задоволення попиту на літературу, бібліотека приступила до організації відкритого доступу до книжкового фонду. Незважаючи на деякі негативні сторони цього заходу щодо збереження книг, він сприяв очищенню фонду, докорінній його перебудові та оптимальному розміщенню. У зв'язку з цим виникла необхідність удосконалити довідковий апарат, широко використовувати рекомендаційну бібліографію тощо. Після відповідної роботи в обласній бібліотеці її колектив вивчив можливість кожної районної та міської дитячої бібліотеки для організації відкритого доступу, надавав їм потрібнуяк практичну, так і методичну допомогу у формі рекомендацій, консультацій.
     В 60-х роках розгортається соціалістичне змагання, змагання за звання “Бібліотека відмінної роботи”. В 1966 році це почесне звання було присвоєне обласній бібліотеці для дітей.
    Працівники бібліотеки і, насамперед, методисти доклали чимало зусиль в наданні допомоги дитячим бібліотекам області з усіх напрямків їх діяльності, чим допомагали виборювати це звання. Тому 16 дитячих бібліотек області стали “Бібліотеками відмінної роботи”. Серед них – Волочиська, Деражнянська, Шепетівська, Старокостянтинівська, Славутська, Ізяславська районні бібліотеки для дітей та інші, досвід яких широко узагальнювався.
    Обласна бібліотека для дітей – одна з перших в республіці підтримує почин бібліотекарів Закарпаття по створенню кімнат юного читача при селищних і сільських бібліотеках. При безпосередній участі та активній допомозі працівників обласної бібліотеки перша така кімната в області була відкрита при бібліотеці с. Війтівці Волочиського району. Протягом 1964-1965 р.р. було створено 96 кімнат юного читача при бібліотеках області.
    Активно в практику роботи обласної бібліотеки входить підготовка і видання методично-бібліографічнихматеріалів. Тільки в 1965 році було видано 17 таких матеріалів, серед них: “По сторінках твого підручника”, “За діло, руки вмілі!”, “Юному господарю полів” та багато інших.
    В 1966 році Міністерство культури СРСР на базі обласних бібліотек для дорослих та для дітей провело Всесоюзну нараду бібліотечних працівників з вивченням досвіду роботи обласних бібліотек та бібліотек Волочиського району.
    Завжди було актуальним питання комплектування бібліотеки дитячою літературою. Ще в 1945 році створюється відділ комплектування та обробки літератури. Працівники відділу (Панасюк Г.Є., Михайлова В.А., Френклах Т.А., Олександрова Т.О.) в 40-50-х роках заклали сучасні основи комплектування та організації книжкового фонду бібліотеки. Удосконалюється довідковий апарат, крім алфавітного каталогу, створюється для читачів і систематичний. Ведуться службові каталоги. Основними джереламикомплектування в цейперіод були книжкові магазини і Союздрук, а з 1960 року – бібліотечний колектор. Комплектування фондів ведеться на основі оперативного плану комплектування згідно замовлень по тематичних планах видавництв. Завідуюча відділом Головко Е.Ф. (з 1962 по 1975 рік) формування фонду організовувала на основі вивчення інтересів і запитів читачів, шкільних програм, програм дитячих садків. В бібліотеці формується в 50-60-х роках універсальний фонд літератури для дітей, як національної, так і світової. Це книги серій “Шкільна бібліотека” (з 1946 р.), “Золота бібліотека” (з 1958 р.), “Жизнь замечательных людей” (з 1952 р.), “Библиотека приключений и научной фантастики” (з 1959 р.), твори М.Коцюбинського, І.Франка, Лесі Українки... 1954 року видання, Большая Советская Энциклопедия в 30-ти томах (1949-1957 р.р.), Дитяча енциклопедія в 10-ти томах (1961-1965 р.р.), “Что такое? Кто такой?” в 3-х томах (1968 р.), Детская энциклопедия в 12-ти томах (1964-1968 р.р.), УРЕ в 17-ти томах (1959-1965 р.р.), твори класиків світової літератури: Л.Толстого, І.Крилова, Г.Гейне, Я.Коласа, О.Пушкіна та інших.
    Документи свідчать, що вже в 50-ті роки працівники абонементів та читального залу бібліотеки ретельно дбали про відповідний довідково-бібліографічний апарат, велись каталоги, які допомагали у роботі з книгою, здійснювали певну інформаційну роботу.
    З 1957 року введено посаду бібліографа, а потім головного бібліографа. Довгий час на цій посаді була Віра Степанівна Козак – людина висококваліфікована і ерудована. Бібліотечній справі, бібліографії, методичній роботі вона віддала чи не найкращу частину свого життя. Бібліографічна діяльність розширюється, виділяється в окремий напрямок. У 1964 році методичний відділ перейменовується у методично-бібліографічний, в штаті якого був головний бібліограф Козак В.С., потім Луцюк Н.О. Саме тоді, в 60-ті роки започатковано ряд нових форм бібліографічної роботи. Наприклад, створення малих форм рекомендаційної бібліографії. Вперше для юних читачів видано гарно ілюстровані пам'ятки “Юні герої Хмельниччини”, “Що читати учням першого класу” та інші. Велась широка робота по вихованню культури читання. Зчасомзначнозрісфондбібліотеки,збільшилась кількість читачів, розширилися їх потреби та запити. Виникла необхідність в створенні досконалого довідково-бібліографічного апарату та розширенніінформаційнихможливостейбібліотеки.Тому в 1969 році як окремий структурний підрозділ утворюється в бібліотеці відділ бібліографії. Очолила його Воронцова З.Н. Висококваліфіковані бібліографи: ВоронцоваЗ.Н., Коломієць І.З., Швець Н.Ф., Басс Р.М., Белінська З.С. створили ядро, серце бібліотеки – хороший довідково-бібліографічний апарат, склали певну систему довідково-бібліографічної та інформаційної роботи з читачами-дітьми.
    З 1967 року після виходу Бабич А.А. на пенсію колектив очолила Олександрова Т.О. Її творчий потенціал, досвід роботи, наполегливість в досягненні поставлених завдань на багато років визначили стиль роботи бібліотеки. Функції бібліотеки розширюються, збільшується число читачів, зростає книжковий фонд. В 1970 році бібліотека обслуговувала 5235 читачів, яким видано 158172 примірники книг. Книжковий фонд становив 103870 примірників. Приміщення бібліотеки стає все тіснішим. В 70-х роках вирішується питання про будівництво обласної бібліотеки для дітей.
    І в 1974 році в біографії бібліотеки була ще одна щаслива сторінка, ще одне переселення. На цей раз бібліотека перейшла в сучасне приміщення площею 1250 м, побудоване за проектом місцевого архітектора В.Суслова. Будували його разом з будівельниками всі працівники. В цьому велика заслуга Олександрової Т.О. Вона зуміла організувати колектив, знайти сили і можливості, щоб не тільки побудувати нове приміщення, але й зробити так, щоб бібліотека стала свого роду музеєм, картинною галереєю, концертним залом. З переходом у нове приміщення удосконалюються всі сторони діяльності бібліотеки. Слід відмітити, що будівництву, становленню і розвиткові бібліотеки сприяли органи влади.
    Велике значення колектив бібліотеки надавав інтер'єру. Створити гарний інтер'єр в бібліотеці було непросто, адже будувалась вона не за типовим проектом. Але завдяки пошукам, творчій співпраці групи місцевих спеціалістів – художників, архітекторів, дизайнерів і працівників бібліотеки був створений своєрідний інтер'єр, який протягом наступних років існування бібліотеки постійно удосконалюється. Так, важливим елементом в оформленні бібліотеки було використання сучасних будівельних матеріалів – травертину, ракушняку та інших в пастельних і сірих відтінках. Створення відчуття великого простору сприяють скляні перегородки між кімнатами.
    Враховуючи інтереси читачів, їх вікові і психологічні особливості, для відділу обслуговування читачів молодшого шкільного віку на замовлення бібліотеки майстри Марія та Іван Литовченки виготовили великий яскравий гобелен за мотивами казок. Лейтмотивом цього художнього витвору є боротьба добра зі злом. А розміщений гобелен на морських канатах. В цьому ж відділі цікавою є різьба по дереву, виконана за мотивами українських казок про тварин.
   Читальний зал відділу обслуговування дітей старшого шкільного віку прикрашає гіпсовий рельєф “Героїка Поділля”, зроблений заслуженим художником України М.О.Андрійчуком.
    У вестибюлі розміщений покажчик (автор В.Прядко), який своєрідно вказує шлях до відділу мистецтв і кімнати казок. А стіни і стеля довгого коридору до цього відділу та кімнати покриті розписом. Фантазія київських художників Ніни Денисової та Миколи Малишка поєднала символи мистецтва і техніки. Піднімаються у висоту диковинні квіти і птахи, метелики і кульки, маски і казкові звірі. А в ультрамариновомунічному небі пливуть космічні кораблі. Тут панує висока гра видимого і невидимого, гра живого духу.
    В бібліотеці надзвичайно багато зелені та квітів. Відвідувачі часто називають її оранжереєю. У вестибюлі пальми, зелений килим із традесканції, летючі ліани та багато-багато інших квітів. І так у кожному відділі.
    Невід'ємною складовою частиною інтер'єру бібліотеки є технічна творчість читачів: кімната технічної творчості дітей,роботи “Кібер” та “Бережливчик”, електронні птахи, ігри тощо.
    Перлиною бібліотеки стала у 70-х роках кімната казок. Заслуга в її створенні та оформленні належить Дехтярю І.І., який з 1973 по 1985 рік працював у бібліотеці. Іван Іванович спільно з колегами-бібліотекарямиробиливсе,щобприлучитидітейдосучасної науки, техніки, навчити їх технічно мислити; виробляли у них інтерес до технічної творчості через книгу. В 1975 році в бібліотеці було створено клуб за інтересами “ФОТОН”, виділена кімната для роботи фотонівців. І незабаром кімната казок наповнилася експонатами, які юні фотонівці моделювали спільно під керівництвом Дехтяря І.І. Це: робот ”Кібер”, який радісно зустрічає дітей і дорослих, іде їм назустріч, розмовляє, фантастична “розмовляюча” голова, яку називають “головою професора Доуеля”, чарівна лампа Алладіна, казковий механічний “Колобок” тощо.
    А після виходу Дехтяря І.І. на пенсію його традиції продовжив Буркун І.О., учитель за професією. З його приходом у бібліотеку кімната казок переросла у кімнату технічної творчості дітей. З'явилися нові експонати: космічний комплекс, який включає моделі штучного супутника Землі, космічного корабля і космічної станції, міні-електронно-обчислювальна машина “Електронік”, який відгадує задумані числа; “театр “Буратіно”, в якому під звуки мелодій танцюють маленькі симпатичні ляльки, електронні казкові герої “Кіт у чоботях” і його вірний товариш Собака тощо. Завдяки невтомній роботі цих людей бібліотека стала єдиною і неповторною в Україні.
    У 70-х-першій половині 80-х років в бібліотеці створюються всі можливості для диференційованого обслуговування читачів, організації бібліотечного фонду і довідкового апарату. Бібліотека перебуває в творчому розквіті. Вже в 1978 році вона нагороджується за досягнуті успіхи в роботі ПочесноюГрамотою Верховної Ради УРСР,адиректору Олександровій Т.О. присвоюється звання “Заслужений працівник культури УРСР”.
    В 1973 році створюється відділ мистецтв, який очолила Заслужений працівник культури Починок Д.Т. Великий досвід роботи, творчість, любов до книги і дітей допомогли зробити бібліотеку центром естетичного виховання читачів. Для цього було зібрано багатийфондлітератури з питань мистецтва, грамплатівок, діафільмів та діапозитивів; використовувались різні форми і методи індивідуальної та масової роботи. Влаштовувались книжково-ілюстративні виставки та виставки картин місцевих художників, проводились літературно-музичні години, зустрічі з акторами лялькового театру, музикантами тощо. В 1974 році в бібліотеці започаткував роботу дворічний лекторій “Дороги в прекрасне” та клуб “Олімп” (товариство прихильників мистецтва, музики, поезії) з трьома відділеннями: “Прекрасне руками художника”, “В світі чарівних звуків” та “Велике чудо – театр”. Це був один із перших мистецьких клубів у дитячих бібліотеках республіки. Пізніше створюються лекторії “Про музику і музикантів”, “Словами, фарбами, звуками”. З переходом Починок Д.Т. в 1977 році на посаду директора обласної бібліотеки для юнацтва, відділ очолила Смисловських Галина Олександрівна, а з 1980 по 1985 рік – Ткаченко Ганна Оксентіївна. Вони не тільки продовжили традиції своїх попередників, а ще ширше організували пропаганду літератури з питань мистецтва. Продовжують роботу лекторії, налагоджуються тісні зв'язки з музичними та художньою школами, впроваджуються в практику години мистецтва, створюється клуб “Сходинки в прекрасне”, лекторій “Джерела творчості” для учнів 5-8 класів, організовано заняття “Музичного словничка” для учнів молодшого шкільного віку. Велика увага приділяється керівництву читанням, створюються групи читачів за інтересами “Юні любителі мистецтва”, “На шляху до прекрасного”.
    З метою диференційованого обслуговування читачів у відділах обслуговуваннячитачів-дошкільників та учнів 1-3 класів та обслуговування учнів 4-8 класів впроваджується розгорнута структура: абонементи для учнів 1-3, 4-5, 6-8 класів, читальні зали для учнів 1-3 та 4-8 класів, виділяються окремі просторі, світлі кімнати, відповідно розкривається книжковий фонд для різнихвіковихгрупчитачів.Іголовне–спеціалізуються бібліотечні працівники, вони глибше вивчають вікові і психологічні особливості дітей тієї чи іншої категорії, їх інтереси і запити, книжковий фонд, ведуть широку пропагандистську діяльність, започатковують багато ефективних нових форм масової роботи.
    Щоб розвивати активність і допитливість читачів-учнів молодшого шкільного віку, прищепити їм інтерес до пізнавальної літератури, допомогти відповісти на численні що? де? чому? як? Френклах Т.А. в 1974 році створює клуб за інтересами “Юні чомучки”. Він працював у бібліотеці понад 15 років, розширювалась тематика занять, змінювались форми роботи від простих повідомлень – до активних: вікторин, конкурсів, подорожей, виготовлення саморобок тощо, але завжди користувався популярністю у читачів, допомагав юним у засвоєнні шкільної програми.
    Робота клубу та пропаганда науково-пізнавальної літератури пов'язувалась з роботою кімнати казок. Велись пошуки ефективних форм наочної пропаганди літератури цієї тематики, індивідуальної роботи з читачами. Організовано групу “Юні любителі природи”, складались рекомендаційні та індивідуальні списки літератури. Робота з науково-пізнавальною літературою серед читачів-учнів 1-3 класів, діяльність клубу “Юні чомучки” була узагальнена в 1978 році і рекомендована для запровадження в бібліотеках України.
   Створюється для учнів молодшого шкільного віку “Школа ввічливих дітей”. На її заняттях діти вчились, як себе поводити, що значить бути вихованою людиною, розбирали різні практичні ситуації. В тісному контакті з “Школою...” працює ляльковий гурток “Книга і лялька”. Він значно збагачує роботу з дітьми, робить її більш емоційною, насиченою, цікавою, різнобарвною. Діти готують лялькові вистави за мотивами казок, виступають перед своїми однолітками. А забезпечували роботу з читачами-дошкільниками та учнями 1-3 класів у цей період Тарнавська В.В., Везденецька Ф.О. (1978-1980 р.р. завідуюча відділом), Суховірська О.А., Погребнова В.В., Коломієць Н.С., Пісклова Л.Ю., Савінова С.С., Лукащук Н.В. та інші.
    Для читачів-учнів старшого шкільного віку створюються клуби за інтересами “Подорож у професію” (6-8 кл.) та “Слово” (5-8 кл.). Робота клубу “Подорож у професію” допомогла не одному його учаснику у виборі професії, адже будувалась вона на використанні результатів соціологічних досліджень ще в 70-80-ті роки (тести, професіограми, анкети), на широкій пропаганді різних професій. На засіданнях клубу “Слово” старшокласники зустрічались з відомими письменниками В.Кавою, Б.Чалим, П.Загребельним, Г.Чубач, Л.Скирдою та іншими, глибше вивчали літературу, писали і читали свої вірші.
    Ініціатором створення клубів для читачів-учнів 5-8 класів була Хрущова Л.М., яка з 1979 по 1984 рік очолювала відділ обслуговування читачів середнього та старшого шкільного віку. Молодіжний запал, енергійність, працьовитість і творчість – ось характерні риси Людмили Миколаївни. Разом зі своїми колегами Шашуріною М.С,, Новіковою Т.С., Ставіногою В.Ю., Вяткіною Н.О., Малковою Т.Я., Андрушко Т.С., Пасічник Р.В. організувала роботу так, щоб розширити зону обслуговування читачів. Бібліотека щорічно обслуговує в цей період 3-4 піонерські табори праці та відпочинку школярів. У практиці з'являються нові форми роботи: прес-конференції, захист читацького формуляра, зустрічі за круглими столами, уроки мужності, суспільно-політичні та з'їздівські читання. Зміцнюються зв'язки з позашкільними та суспільними інститутами, які займаються вихованням дітей. Складається певна система індивідуальної роботи з читачами, діють групи за інтересами “Юні любителі природи”, “Юні техніки”, проводяться читацькі конференції “Що ми читали?”, захист читацького формуляра.
    Активно працює актив читачів на абонементі 4-5 класів, якому особливу увагу приділила Андрушко Т.С. Вона спрямувала його роботу на ліквідацію заборгованості читачів, ремонт книг, проведення екскурсій для своїх ровесників, навчання основам бібліотечної професії.
    Розширюються можливості довідково-бібліографічного обслуговування читачів. З 1975 по1981ріккеруєроботою бібліографічноговідділуЯковініч Є.М.Вона,якзнаючий спеціаліст, багато сил і енергії доклала для впровадження в практику передового досвіду з питань бібліографії. Разом з колегами-бібліографами Смисловських Г.О., Палагіною Т.П., Міщенко Л.Р., Крупою Г.П., Савчук Н.М. та іншими широко практикує різноманітні форми масової, групової та індивідуальної інформації, видає друкарським способом різноманітні рекомендаційні списки, буклети актуальної на той час тематики, веде активну пропаганду довідково-бібліографічних знань серед читачів-дітей.
    Разом з інститутом УКВ складено та видано у 1978 році “Методичні рекомендації по проведенню бібліотечних уроків”. В цей час значно розширено систему каталогів і картотек. Крім систематичного і алфавітного каталогів створюється каталог назв (1975-1976 р.р.), удосконалюються систематична і краєзнавча картотеки, картотека лауреатів премій, знаменних дат та подій, рецензій. Започатковано цілий ряд допоміжних картотек у відділі мистецтв.
    Чільне місце в роботі бібліотеки посідає краєзнавча робота. Цим безпосередньо займається бібліограф-краєзнавець. Разом з відділами обслуговування читачів широко пропагуються матеріали про історичне минуле та сьогодення, природу Подільського краю, знатних земляків тощо. В 1979 році розпочинає роботу краєзнавчий лекторій “Подільські джерела”, який діяв до 1992 року. Вели його Суховірська О.А. та Шиманська М.І. Досить сказати, що слухачі лекторію проводили активну пошукову роботу, на заняттях розглядались не тільки питання історичного минулого, але й питання народознавства Поділля, проводились зустрічі з цікавими людьми, митцями, виконувались домашні завдання.
    Вірними продовжувачами бібліографічної діяльності на початку 80-х років стали: Суховірська О.А., яка з 1981 року очолює відділ, Савчук Н.Т., Шиманська М.І., Перехрест Т.Ю. Розширюється коло абонентів групової та індивідуальної інформації.
    Саме в ці роки широков практикуроботибібліотеки входить випуск друкарським способом рекомендаційних списків, буклетів, пам'яток, що приносить велику користь в інформаційній роботі. Це: набори пам'яток “Юні герої Хмельниччини”, “Із племені корчагінців”, “Працею звеличені, шаною увінчані”, рекомендаційні списки “Подвигу солдата поклонись”, “Як стати справжньою людиною” та інші.
    Новими, нетрадиційними формами проводяться заняття по пропаганді бібліотечно-бібліографічних знань. Як хороший засіб виховання у дітей навиків роботи з ДБА зарекомендували себе видані друкарським способом різноманітні листівки по культурі читання.
    Багаторічний досвід показав, що ефективність індивідуальної та масової роботи з читачами набагато залежить від правильного формування, збереження та використання книжкового фонду бібліотеки. Тому бібліотека продовжує роботу по комплектуванню фондів різними типами і видами видань. Збільшується щорічна кількість надходжень книг і періодичних видань. З 1970 року фонд поповнюється діафільмами, грамплатівками, а з 1973 року – діапозитивами. За період з 1970 по 1985 рік книжковий фонд зріс з 103870 примірників до 132500 примірників. Починаючи з 1979 по 1984 рік проведена велика робота по переведенню книжкових фондів і каталогів на таблиці ББК. Організували її Боровська Л.П., яка очолювала відділ комплектування і оброби літератури з 1975 по 1981 рік та Луцюк Т.М. – з 1981 по 1983 рік, з 1984 р – Марчук Л.В. спільно з колегами Дзисько З.Й., Ситюк Л.І., Шаргородською К.А., Шкробот В.Ф.
    Особлива увагазавжди зверталась на збереження книжкового фонду. І в 1970 році створюється відділ книгозбереження. З 1971 по 1983 рік посаду завідуючої відділом займала Шиманська М.І. Вона зі своїмиколегами Розпопіною Г.Ф., Крупою Г.П., Білик М.Г. намагалися знайти найбільш раціональні шляхи збереження та використання фондів. З переходом у нове приміщення в бібліотеці створено книгосховище сучасного типу. Відділзмінює назву на відділ організації, використання та збереження книжкового фонду. В бібліотеці впроваджена систематично-алфавітна розстановка книжкового фонду, алфавітно-хронологічна періодичних видань та інвентарна – діафільмів, діапозитивів та грамплатівок. Здійснюється їх впорядкування. Розробляється і впроваджується облікова документація, створюється картотека-індикатор на весь фонд.
    Шиманська М.І. – людина великої творчої енергії, робить все для створення фондів, які б виконували функцію державного книгосховища дитячої літератури в області і були базою для обслуговування читачів-дітей та керівників дитячого читання. Дбайливе ставлення до книжкового фонду, турбота про його збереження і максимальне використання – основні аспекти роботи цього відділу.
    В цей період відбувається піднесення рівня організаційно-методичної діяльності бібліотеки. 70-80-тірокиввійдуть в історію бібліотеки як роки активної, цілеспрямованої допомоги бібліотекам села. Проводяться взаємоперевірки бібліотек по організації роботи з юними читачами, конкурси на кращу сільську бібліотеку. Йде активний процес створення кімнат юного читача. Станом на 1.01.1974 року в області діяло 1120 сільських бібліотек і при 352 із них були створені кімнати юного читача. Тобто вони діяли в кожній 3-й сільській бібліотеці. В 1972-1973 р.р. бібліотеки області стають базою Всесоюзного дослідження “Книга і читання в житті дітей сучасного села”.
    В практику запроваджується така активна форма роботи, як заочна читацька конференція бібліотечних працівників на сторінках газети “Радянське Поділля”. В 1973 році така конференція була присвячена70-річчювід дня народження М.Островського “Звіримо свій крок по Корчагіну”.
    Новим етапом в розвитку бібліотечної справи вобласті стала централізація мережі бібліотек, що розпочалась з 1974 року. Обласна біліотека провела серед працівників бібліотек для дітейроз'яснюючу роботу по впровадженню нової системи обслуговування. Здійснювалась значна організаційна робота по підготовці книжкового фонду, вирішеннікадрових питань в районах і містах. І в цьому велика заслуга директора Олександрової Т.О. Вона домоглась, що всі кваліфіковані кадри дитячих бібліотек області, в основному, залишились на своїх місцях, досягла порозуміння з районними керівними органами у визначенні матеріально-технічної бази і фінансування. Це мало неабияке значення в їх подальшому функціонуванні.
    Розширюються функції методичного відділу, впроваджуються елементи дослідницької роботи. І з 1974 року відділ називається науково-методичним. В 1976 році бібліотека проводить науково-практичну конференцію по підсумках наукового дослідження “Книга і читання в житті дітей сучасного села”, а в 1978 році – “Юний читач і сучасність”. Організовуються вони спільно з Київським державним інститутом культури та Кам'янець-Подільським педінститутом.
    Ці роки відзначаються координацією роботи всіх суспільних інститутів, які займаються вихованням підростаючого покоління. Діє Міжвідомча рада з питань бібліотечної роботи при обласному управлінні культури, а при ній – секція по координації роботи бібліотек всіх систем і відомств по обслуговуванню дітей.
    Керівництво відділом в цей період здійснюють Остапишина Н.Ф. (1971-1976 р.р.), Козак В.С. (1977 р.), а з 1978 року – Євланова Г.Д. Методистами були Трачук М.М., Грищенко М.П., Цепульова О.Л., Марчук Л.В., Гаврилова В.П., Кухар С.І. Вони забезпечували надання методичної і практичної допомоги бібліотекам області по роботі з читачами-дітьми, переорієнтовуючи їх роботу на посилення уваги до кожного читача, вивчення та задоволення їх інтересів, максимальне залучення до користування бібліотеками, пошуки ефективних форм масової роботи.
    Чітко визначаються основні напрямки діяльності обласної бібліотеки для дітей як методичного центру в цей період: практична робота з дітьми і підлітками, керівниками дитячого читання та організаційно-методична діяльність на областьзпитаньдитячогочитання.Здійснювавцюроботу славний, злагодженийколективпід керівництвом до 1978 року Олександрової Т.О., а з 1978 по 1983 рік Луцюк Ніни Олександрівни. Вона в бібліотеці розпочала трудову діяльність з 1966 року методистом, головним бібліографом, заступником директора по науковій роботі. Досвідчений спеціаліст, вмілий організатор. За свою діяльність продовжувала і розвивала традиції бібліотеки по організації бібліотечного обслуговування дітей.
    Стрімкі зміни в суспільному житті в другій половині 80-х та 90-х роках вносять корективи і в діяльність бібліотеки. Колектив постійно знаходиться в творчому пошуку нестандартних рішень, нових моделей, цікавих відкриттів у бібліотечній роботі з дітьми. Роботу будь-якого колективу визначає її лідер. Лідером, директором бібліотеки з 1983 року стала Киричук Олена Олексіївна, Заслужений працівник культури України. Глибока професійність, знання, досвід, творчість і енергійність, вимогливість Олени Олексіївни дають можливість бібліотеці завжди йти в ногу з часом, на крок, на пів-кроку, хоча б на трошки бути попереду бібліотек України.
    В цей період з року в рік поглиблюється соціальна функція бібліотеки, розширюється сфера впливу на дітей та підлітків. Так, якщо в 1980 році бібліотекою користувалось 7588 читачів, то в 1985 році – 11455, а, починаючи з 1990 року –більше 15 тисяч читачів. Відмінною рисою бібліотеки стало сприяння духовному збагаченню і національно-культурному вихованню школярів. На зміну чисто бібліотечним формам роботи приходять нові, нетрадиційні. На основі діючих у бібліотеці клубів і об'єднань читачів за інтересами в 1986 році створена Студія соціальної і трудовоїактивності читачів “Книга”. Вона об'єднала роботу клубів за інтересами “Мир” (2-3 кл.), “Юні чомучки” (2-3 кл.), “Іскра” (6-8 кл.), “Твій сучасник”, “Проблеми і перспективи” (6-8 кл.), “ФОТОН” (4-8 кл.), “Слово” (5-8 кл.), “Сходинки в прекрасне”, лекторіїв “Подільські джерела”, “Там, де музика живе” (6-8 кл.), гуртків “Рідне слово”, “Книга і лялька” (1-4 кл.) в 4-х секціях. Діяльність студії у 1986-1990 р.р. відповідала різноманітнимінтересам і запитам читачів. Наїї заняттях піднімались питання ідеології, моралі, трудового і естетичного виховання, художньої і технічної творчості.
    Враховуючи вимоги часу, прагнення дітей до вивчення традицій, звичаїв, обрядів українського народу, досвід роботи студії у бібліотеці в 1991 році була організована Мала академія народознавства “Соняшник”. Базою для її створення стали лекторій “Подільські джерела” та комплекс заходів по народознавству. Але, зваживши можливості бібліотеки, діяльність академії не вдалося забезпечити на високому рівні, тому в 1992 році вона трансформується в читацьке об'єднання “Соняшник” з трьома відділеннями: історія рідного краю, літературно-фольклорне та етнографії, художнього промислу і декоративно-прикладного мистецтва. На їх заняттях читачі вивчають історію українського народу, Подільського краю, рідного міста, знайомляться з нетлінними скарбами народної творчості, традиціями, звичаями, обрядами українського народу і подолян зокрема.
    Творчим збагаченнямкультурно-масової роботи став салон мистецтв (1987 р.), який переріс у мистецьку вітальню (1994 р.) та літературна світлиця. В них створені оптимальні умови для духовного збагачення читачів. Діти мають можливість спілкуватися з місцевими письменниками, художниками, народними умільцями. Цікавими співрозмовниками їх стали письменники М.Федунець, Г.Храпач, Л.Савчук, В.Горбатюк, М.Ненцінський, А.Комелєв, Б.Грищук, художники М.О.Андрійчук, Я.М.Павлович, О.Скорупська, А.Ісаєв, народні майстри Н.Косарєва, М.Єгоров, А.Намистюк, Т.Лесь та інші.
    В бібліотеці склалась цілісна система естетичного виховання читачів, яка дає можливість послідовно знайомити їх із специфікою національного та світового мистецтва, його історією, творчістю митців-класиків та сучасників. Крім читацького об'єднання “Соняшник” для дітей працюють клуби “Сходинкивпрекрасне” (2 відділення), “Джерельце”, факультативи “Мальовнича Україна” та “Із скарбниці українськогомистецтва”, проводяться циклирозповідей Дивосвіт” та зустрічей “Біблійні оповіді, міфи, легенди в мистецтві” і багато інших заходів. Робота бібліотеки в естетичному планівчить дітей бачити в красі навколишнього світу духовне благородство, доброту, скромність і на основі цього утверджувати прекрасне в собі.
    Традиційним уже стало проведення у березневі дні до річниці від дня народження Т.Г.Шевченка літературно-мистецького свята “Думи Тарасові, слово народнеє”, у лютому – днів Лесі Українки, а в першу неділю травня – свята Матері “Благослови, Берегине-Мати”, під час весняних канікул – тижня книги для дітей та юнацтва, 1 вересня – Дня знань.
    В кінці 80-х на початку 90-х років перед бібліотекарями постало питання, як краще донести до читачів багатство і красу української мови, рідного слова, які знайти форми і методи її популяризації. Вирішенням цієї проблеми стало створення для учнів 1-4 класів гуртка “Рідна мова”, оформлення експозиції “Буду я навчатись мови” та книжкових виставок для читачів різних вікових груп, проведення свят української мови, фольклорних ярмарків тощо. Широко відзначаються у бібліотеці ювілеї українських письменників. Особлива увага приділяється популяризації творчості реабілітованих та незаслужено забутих авторів.
    Значне місце в читанні дошкільників та учнів молодшого шкільного віку займають казки. А тому в бібліотеці використовуються найрізноманітніші форми для їх популяризації. Це – Дні казок, казкові пошти, вікторини, подорожі, конкурси на краще знання казок, інсценівки, лялькові вистави.
    В практику бібліотеки тісно ввійшло проведення свят “За народним календарем” – Різдва, Великодня, Трійці, Івана Купала, Андрія, Миколи... Відзначаючи їх,бібліотекадзвенить щедрівками, колядками, гаївками, тобто календарно-обрядовими піснями, іграми.
    Як свідчить вивчення читацьких інтересів школярів, 70-75% їх звертаються вбібліотеку, щобзадовольнити потреби шкільної програми. Тому значно зросла освітня функція бібліотеки. Цьому сприяє проведення в бібліотеці найрізноманітніших заходів: від організації книжкових виставок до уроків на замовлення, слайд-уроків, інтелектуальних ігор по творчості окремих письменників. Велика увага звертається на роботу з творчо-обдарованими дітьми. Впроваджено проведення Днів творчості дітей, конкурсу юних дарувань “Кобзарики”, метою яких є розвиток творчих здібностей дітей, пошук юних талантів. Ефективною тут є співпраця бібліотеки з центром естетичного виховання обласного управління освіти.
    Успішно вирішується і проблема “Батьки і діти”. Працює “Педагогічна панорама для батьків”, в рамках якої оформляються книжково-ілюстративні виставки, постійно проводяться огляди літератури для батьків та новинок дитячої літератури, консультації та поради з питань читання дітей. Започатковано проведення днів сімейного спілкування, які стали також традиційними.
    Проводиться переорієнтація роботи бібліотеки на посилення уваги до кожного читача, забезпечується його реальний суверенітет, який реалізується через надання свободи вибору літератури, широкого доступу до інформації, створення обстановки доброзичливості, довір'я і поваги незалежно від віку. Позитивні результати приносить вивчення читачів із застосуванням методів соціології (анкетування, тестування, інтерв'ю та інші).
    Забезпечували високий рівень роботи з читачами в цей період, здобували популярність серед читачів, громадськості міста талановиті спеціалісти: завідуючі відділамиПісклова Л.Ю.,Паламарчук Т.В., Ставінога В.Ю., Фесун Р.Р., Пасічник Р.В., Нікітюк В.П. та працівники: Погребнова В.В., Бронштейн М.Б., Лучинська О.І., Антонюк О.З., Загурна В.П., Черненко В.І., Юнусова С.С., Леденьова Н.Д., Белінська О.А., Марцонь М.Л., Ткачук Н.С., Токар Р.А.
    Ці роки відзначаються різноманітністю форм і методів інформаційноїі довідково-бібліографічної роботи серед дітей, вчителів, батьків. Так, основною ланкою в інформаційній системіобслуговування є довідково-бібліографічний апарат. У зв'язку із вимогами часу зроблено великі зміни в його структурі і змістові. Він постійно поповнюється і редагується. Використовуються традиційні, але досить ефективніформи інформаційної роботи: дні інформації, нової книги, періодики, випуск різноманітних інформаційних списків, запроваджуються нові: періодичні огляди нової літератури, інформаційні повідомлення по Хмельницькому телебаченню і радіо, на сторінках преси. В газеті “Майбуття” обласного управління освіти і науки ведеться постійна рубрика “Бібліотекар радить, інформує”.
    Постійна увага приділяється оперативному та якісному задоволенню запитів читачів. В бібліотеці існує практика підготовки та видання актуальних, цікавих бібліографічних посібників. Тематика їх різноманітна, в основному обумовлена часом і подіями: краєзнавство, патріотизм, на допомогу кращому засвоєнню шкільних програм, про окремих діячів науки, культури, до знаменних дат, подій. На початку 90-х років видано ряд цікавих форм “малої бібліографії” – пам'ятку “Син Поділля” (про поета-земляка В.Булаєнка), довідник юного краєзнавця “Люби місто своє! Люби одвіку і довіку!” (до 500-річчя м. Хмельницького), довідку “Все пам'ятає батьківська земля” (до 50-річчя звільнення Хмельниччини від німецько-фашистських загарбників) та інші.
    Склалась певна система в навчанні читачів-дітей бібліотечно-бібліографічної грамотності, вихованні культури читання. Сучасними, ігровими формами і методами проводяться бібліотечно-бібліографічні заняття з усіма віковими групами.
    Дітям прищеплюються знання інформаційних джерел та навики роботи з ними. Досить цікаво проходить щорічно конкурс ерудитів “Знаю, вмію, пам'ятаю”, в якому беруть участь учні різних шкіл. Допомагають у вихованні читацької культури учнів, вчать самостійно орієнтуватись в джерелах інформації різноманітні пам'ятки, закладки, листівки. Протягом останніх десяти років зроблено цілий ряд таких видань. Наприклад, виданонабори цікавих закладок “Бібліотечні терміни” (1985 р.), “Варто знати” (1992 р.), словничок-довідничок “Знай і пам'ятай” (1992 р.), листівки “Чи вмієте ви читати книги?” (1992 р.), “Як читати газети та журнали” (1994 р.) та цілий ряд інших.
    Бібліографи за покликанням Суховірська О.А., Шиманська М.І., Марчук Л.В., Крупа Г.П., Копаничук Т.В. спільно з працівниками відділів роботи з читачами намагаються створити таку бібліографічну, інформаційну атмосферу, щоб бібліотека як дитяча установа відповідала істинному призначенню і була справжнім інформаційним центром, джерелом знань для сьогоднішніх і прийдешніх поколінь. Реалізуючи ці завдання, в 1994 році відділ довідково-бібліографічної та інформаційної роботи реорганізовано у відділ забезпечення інформаційних та бібліографічних потреб читачів.
    Актуальним, як і завжди, залишається питання формування інформаційного потенціалу бібліотеки. Бібліотека самостійно визначає обсяг, склад, видову структуру, темпи оновлення фондів з урахуванням контингенту читачів, їх інтересів і запитів. 70-80-ті роки – це період інтенсивного формування книжкового фонду бібліотеки. Вона щорічно отримувала 12-13 тисяч нових надходжень, репертуар назв книг складав більше 3 тисяч. На протязі всього періоду існування бібліотека отримувала широкий асортимент назв періодичних видань для дітей. З 1989 року бібліотека починає отримувати обов'язковий платний примірник дитячої книги. Така політика комплектування дозволяла в повній мірі задовольняти інтереси і запити читачів.
    Нажаль, розвитокринкових відносиннезадовільно впливає на формування книжкового фонду бібліотеки. Тут дві причини: обмежений випуск літератури для дітей та, звичайно, вкрай недостатнє фінансування бібліотек. Надходження літератури, починаючи з 1992 року, різко зменшується і в 1995 році бібліотека отримала лише 4558 книг з репертуаром назв – 853. Та поряд з цим працівники відділу комплектування та обробкилітератури Марчук Л.В.(завідуюча з 1983 по 1994 р.), Ситюк Л.І. (з 1995 р.), Шкробот В.Ф., Цепульова О.Л., Малкова Т.Я. ведуть пошук нових нетрадиційних джерел поповнення фонду, встановлюють контакти з видавництвами, різними партіями, рухами, фондами, що розповсюджують літературу, місцевими письменниками тощо. Особливою турботою бібліотеки стало створення максимально повного зібрання національної книги, літератури українознавчого характеру, краєзнавчої літератури.
    Удосконалюється система збереження та використання інформаційного потенціалу бібліотеки. Завідуючі відділами збереження, гігієни та реставрації книжкового фонду Кисельова В.Ю. (1986-1993рр.), Шкробот В.Ф. (з 1994 р.) як досвідчені спеціалісти, справжні книголюби спільно з колегами Білик М.Г., Сафоновою Н.М., Тищенко В.О., Малковою Т.Я. постійно проводять ряд комплексних заходів по його збереженню та використанню. Щорічно організовують тематичне вивчення укомплектованості та використання літератури, визначають шляхи ліквідації прогалин у комплектуванні. В бібліотеці зібрано універсальний за змістом фонд літератури, кінофотофонодокументів, який станом на 1.01.1996 року становить 158412 примірників. Поповнився записами і на магнітних плівках, відеокасетах.
    Враховуючи важкий стан з поповненням бібліотеки новою літературою, посилена увага приділяється її збереженню. Тому в 1995 році розроблена обласна цільова програма “Збережемо дитячу книгу”.
    Кардинальні зміни відбулися в організаційно-методичній роботі в другій половині80-х – 90-х роках. Бібліотека стала лабораторією з питань дитячого читання для бібліотек області. Звівши до мінімуму контролюючі функції і повністю відмовившись від методичних вказівок, провідні спеціалісти бібліотеки зосереджують основну увагу на таких напрямках, як наукові дослідження та соціологічні вивчення, аналіз сучасної ситуації в дитячих та сільських бібліотеках області, створення системи виявлення і розповсюдження інновацій, підвищення кваліфікаціїта надання методичноїі практичної допомоги бібліотекам області згідно їх замовлень, вироблення нових методик окремих форм і методів поширення книги серед читачів різних вікових груп, апробація їх на базі бібліотеки. Це призвело в 1994 році до реорганізації науково-методичного відділу у відділ удосконалення методики і практики бібліотечної роботи з дітьми.
    Обласна бібліотека для дітей ім. Т.Г.Шевченка стала центром науково-дослідної діяльності з питань бібліотечної роботи з дітьми, яку забезпечує заступник директора по науковій роботі Захаренко А.М. спільно із завідуючими відділами. Протягом 1992-1995 р.р. проведено такі соціологічні дослідження, як “Читацькі потреби дітей та підлітків і стан їх задоволення в бібліотеках ЦБС області”, “Краєзнавча книга для дітей в бібліотеках області”, “Нові імена в шкільній програмі з української літератури”, “Нові надходження в структурі інформаційного потенціалу бібліотек та їх використання”. Логічним продовженням вивчення цих проблем стало соціологічне дослідження в 1996 році “Що читають діти області”.
    В результаті проведеної роботи зібрані багатосторонні та обширні емпіричні дані про діапазон потреб школярів, місце книги в системі засобів масової інформації, мотиви звернення читачів до бібліотеки, стан книжкових фондів для дітей в бібліотеках області, їх відповідність реальним читацьким запитам та рівень задоволення, місце нових надходжень в структурі інформаційного потенціалу бібліотек тощо. Такого роду матеріали дозволяють прослідкувати основні тенденції читання дітей, зміни їх відповідно до сучасного стану економічного і культурного розвитку суспільства, виявити значні диспропорції між зростаючими потребами читачів та наявними можливостями бібліотек. Соціологія дитячого читання дає можливість виробити рекомендації щодо покращення бібліотечно-бібліографічного обслуговування дітей та підлітків.
    Найбільш помітні зміни відбулися в системі підвищення кваліфікації бібліотечних працівників. Вони спрямовуються, перш за все, на перебудову психології та мислення бібліотекарів. Впрактику роботи ввійшло проведення творчих лабораторій, очно-заочного навчання, круглих столів, семінарів-практикумів різних категорій бібліотечних працівників. Для активізації слухачів використовуються інноваційніта ділові ігри, проблемні ситуації, конкурси, дискусії тощо. До участі в проведенні занять запрошуються педагоги, психологи, письменники.
    Щоб наблизити навчання до місця роботи практиків, з 1994 року проводяться виїзні професійні навчання на базі районних бібліотек для дітей та сільських бібліотек-філіалів. Проведено навчання працівників Кам'янець-Подільського, Білогірського, Волочиського, Чемеровецького, Ярмолинецького, Старосинявського районів. Група спеціалістів обласної бібліотеки – 10-12 чоловік, сільські, шкільні бібліотекарі району, працівники районних бібліотек для дітей та методисти ведуть обговорення сучасних проблем, дискусії, опрацьовують практичні і технологічні процеси. Такий підхід до проведення професійного навчання дає можливість охопити навчанням всіх працівників бібліотек району, поставити перед усіма одночасно проблемні питання по роботі з читачами-дітьми і відшуковувати шляхи їх вирішення.
    Зростає роль дитячих бібліотек, як культурологічних та інформаційних центрів. Значно сприяє цьому проведення обласних заходів. Зокрема, в 1993-1994 р.р. проведено краєзнавчо-етнографічну експедицію “Мій рідний край, моя земля”. Метою її було активізувати краєзнавчу і пошукову роботу дитячих бібліотек області, глибше вивчити історичне минуле краю, зберегти та примножити традиції, звичаї та обряди Поділля. Пошукова робота проводилась на території області. До участі у ній залучалися бібліотеки, які обслуговують дітей, дитячі читацькі об'єднання, пошукові групи, окремі читачі. Матеріали зібрані багаті: пісні, прислів'я, легенди, рецепти народної медицини, дитячий фольклор та ін. За результатами експедиції в бібліотеках оформлені альбоми, фонотеки.
    Традиційним уже стало проведення обласних конкурсів юних дарувань “У вінок Україні”, “Кобзарики”,які сприяють налагодженню системи роботи з обдарованими і здібними дітьми, розвиткуїх творчих здібностей, прилученню до загальнолюдських цінностей, створенню умов для гармонійного розвитку особистості, змістовному дозвіллю.
    Позитивний досвід дає проведення обласних дитячих свят на базі районних дитячих бібліотек. Це “Благослови, Берегине-Мати”, “Українські Чураївни”, “Як парость виноградної лози, плекайте мову”, “Слава про нього не вмре, не поляже” та ін.
    До 50-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні проведена телерадіовікторина “Війні немає забуття”, яка також сприяла активізації пошукової роботи, вивченню історії краю. У телерадіовікторині взяли участь понад 1000 читачів-дітей області. Переможці телерадіовікторини були учасниками обласного телемарафону “Вклонімося суворим тим рокам”.
    Новинкою було проведення в усіх бібліотеках області літніх читань “Книжкова веселка-95”. Проведення цього заходу активізувало читання дітей під час літніх канікул, сприяло популяризації книги на допомогу шкільним програмам та організації дозвілля дітей.
    В ці роки широко висвітлюється досвід роботи обласної бібліотеки та бібліотек області на сторінках всесоюзної, республіканської та місцевої преси. Щорічно видаються матеріали про інноваційну їх діяльність. Заслуга в цьому редактора Тимошенко Т.В., директора Киричук О.О., заступника директора Захаренко А.М., завідуючих відділами Суховірської О.А., Євланової Г.Д., Ставіноги В.Ю.
    Організаційно-методична діяльність бібліотеки стала провідною ланкою по забезпеченню реального оновлення роботи дитячих бібліотек області, значному підвищенні їх іміджу. Киричук О.О., Захаренко А.М., Євланова Г.Д. роблять все для того, щоб зберегти і удосконалити діючу систему диференційованого обслуговування дітей.
    Окремою сторінкою в історії бібліотеки є її діяльність у ХХІ столітті. Обласна бібліотека для дітей ім. Т.Г.Шевченка стала ключовим об'єктом для розвитку інтелекту нації, і основним підґрунтям її успішної плідної діяльності є добре укомплектований фонд та запровадження в практику роботи інформаційних технологій.
    Початок нового тисячоліття приніс певні зрушення в комплектування бібліотечних фондів. З 2000 року розпочалось інтенсивне їх оновлення. Розширилась видова структура фонду, придбані CD-диски, аудіо- та відеокасети. Серед нових надходжень переважає довідкова, історична, навчальна та художня література. Поліпшенню комплектування бібліотеки в значній мірі сприяла “Обласна програма поповнення книжкових фондів бібліотек до 2005 року” та отримання книг згідно Української бібліотечної серії та програми “Про реалізацію комплексних заходів з всебічного розвитку української мови”. Згідно державних програм одержано більше 6 тисяч книг. Обласна програма поповнення фондів в повному обсязі не виконувалась. До бібліотеки надходять книги¸ видані за Програмою соціально значущих видань, яка з 2005 року має назву “Українська книга” і в рамках якої за видавничим проектом “Читаймо разом” буде видано 500 кращих українських дитячих книг тиражами, які дадуть змогу забезпечити кожну дитячу бібліотеку.Це створить “Золоте ядро”дитячої української літератури.
    Згідно обласної програми щорічно виділялось 20-25 тисяч гривень на передплату періодичних видань. У 2000-2007 р.р. бібліотека отримувала до 200 назв газет та журналів, які в повній мірі забезпечували інформаційні потреби дітей, підлітків та організаторів дитячого читання.
    Станом на 1.01.2007 року фонд бібліотеки складає 166450 примірників документів. Змінюється його мовний склад, відбувається актуалізація. Нові надходження складають 3,6-4,2% до загального фонду; 60% із них – українською мовою; 3,0% – на новітніх носіях інформації. Проводиться велика робота по збереженню документів і матеріалів.
    Бібліотека впевнено зайняла свою нішу в інформаційно-освітньому просторі. Перспективи її розвитку на даному етапі визначаються інформатизацією, яка посідає центральне місце у формуванні інформаційного суспільства як магістрального напрямку розвитку цивілізації. Тому в практику роботи активно впроваджуються нові інформаційні технології.
    Комп'ютерна база бібліотеки нараховує 16 комп'ютерів, 8 принтерів, 1 сканер, проведений канал Інтернет. Машини є у всіх відділах бібліотеки. Всі вони об'єднані в локальну комп'ютерну мережу.
    Проводиться копітка робота по створенню електронних баз даних, які допомагають дітям, педагогам, бібліотекарям орієнтуватися в потоках інформації:

–електронний каталог на всі види документів (книги, статті із збірників, періодичних видань), який нараховує 20225 записів;

–БД “Ріднокрай: історія і сьогодення” – 1050 записів;

–БД “Аудіовізуальні матеріали” – 2061 запис;

–БД “Сценарії”–1740 записів;

–БД “Бібліотеки: теорія, практика, досвід” – 615 записів.

–БД “Дитячі бібліотеки Хмельниччини”.

Ці бази даних створюють працівники відділу формування інформаційнихпотоків документів і матеріалів для дітей Ситюк Л.І., Гуменюк Р.М., Погребнова В.В. та відділу забезпечення інформаційних та бібліографічних потреб користувачів Марчук Л.В. та Суховірська О.А.
    Марчук Л.В. та Суховірська О.А. створили і виставили в мережу Інтернет на WEB-сайт бібліотеки:● інформаційний покажчик для користувачів-дітей старшого шкільного віку “За знаннями – в електронний світ”, який має 2 розділи “Сходинки до знань”(на допомогу вивченню шкільної програми) та “Це цікаво”(матеріали про цікаве та незвичайне у світі); ● електронний анотований каталог періодичних видань, які є в бібліотеці, для користувачів-учнів молодшого та середнього шкільного віку. Продовжується робота над створенням каталогу періодичних видань для користувачів-учнів старшого шкільного віку. ● БД “Дитячі бібліотеки Хмельниччини”.
    На сайті бібліотеки також розміщена інформація про бібліотеку, видання, плани проведення масових заходів на поточний місяць, гарячі новини тощо.
    В 2005 році було відкрито Інтернет-центр, що дало можливість забезпечити вільний доступ дітей і молоді до інформації, вчити користувачів орієнтуватися в безмежному інформаційному просторі, ліквідовувати прогалини в комплектуванні, оперативно виконувати фактографічні та бібліографічні довідки.
   Роботу Інтернет-центру та локальної комп'ютерної мережі забезпечують заступник директора по господарські роботі Богданова О.Г, інженер Заузолков Д.В. та бібліотекар Топоровська Л.О.
  Комп'ютер став повноправним учасником багатьох масових заходів. Читачам відділу роботи з користувачами-учнями 5-9 класів подобаються віртуальні екскурсії столицями Європи, віртуальні мандрівки творчістю письменників, слайд-презентації та бесіди-знайомства, які з успіхом готують М.Далека та О.Лучинська.
    У відділі мистецтв Дудченко Н.В., В'язовецька С.В. запровадили віртуальні мистецькі круїзи, екскурсії музеями світу, медіа-презентації творчості відомих художників тощо.
   Вивчивши досвід Тернопільської обласної бібліотеки для дітей, з ініціативи дирекції всі працівники бібліотеки проявили творчість, ініціативу і створили електронні презентації своїх відділів. Використовуючи наявні технічні засоби, за допомогою презентацій, бібліотекарі знайомлять читачів з роботою відділів бібліотеки.
    Колектив бібліотеки працює над створенням у бібліотеці комфортного інформаційного середовища. Для цього використовуються усі можливості: наочна інформація (книжково-ілюстративні виставки, перегляди книг, періодичних видань та інших носіїв інформації), електронний каталог на всі види документів, традиційні каталоги та картотеки, індивідуальне та групове інформування. У відділах створюються інформаційні зони. В читальному залі для учнів 5-9 класів розміщено “Бібліотечний кур'єр”, довідково-інформаційний центр “Дитинство”. У відділі для користувачів-дошкільників та учнів 1-4 класів розміщена інформаційна зона для батьків.
    Бібліотека надає кожній дитині доступ до книги та інформації для набуття знань, духовного збагачення або розваги. Бібліотекарі роблять все для того, щоб кожен відвідувач: і той, хто читає багато років, і той, хто прийшов вперше, не помилився у своїх сподіваннях.
    Дирекція, завідуючі відділами докладають всіх зусиль для вирішення такої важливої проблеми “Діти. Книга. Бібліотека”. У підході до її вирішення все важливо і розраховано на головну особу в бібліотеці – читача: починаючи з бібліотечного інтер'єру та манери спілкування і закінчуючи великими масовими заходами.
    Бібліотекарі обирають нестандартні підходи до наочної популяризації книги. Кожна виставка в бібліотеці – це авторська розробка працівників відділів обслуговування. Окрім традиційнихорганізовуютьсятакі, як: виставка-панорама, -діалог, -вікторина, -мандрівка, -роздум, -колекція, -персоналія, -бенефіс, -застереження, -реклама,-репортаж, -реквієм, -калейдоскоп, -сюрприз, -вернісаж тощо. Фахівці бібліотеки: Пасічник Р.В., Лучинська О.І., Дудченко Н.В., Кухар С.І., В'язовецька С.В., Мельник В.О. прагнуть представляти традиційну тематикуу незвичайній привабливій формі.
    Бібліотека постійно виступає ініціатором проведення великих інноваційних заходів: регіональний фестиваль дитячої книги “Дітям Поділля – книгу ХХІ століття”, літературна акція з гуманітарно-педагогічною академією “Українську дитячу книгу – юним хмельничанам”, бенефіс подільської книги (спільно з подільськими письменниками), круглий стіл “Діти. Книга. Бібліотека”, мультимедійні презентації, цикли зустрічей “Художники слова подільського краю”, бенефіси читачів, Дні малюка та багато-багато інших. Продовжується проведення літературно-мистецького свята “Іду з дитинства до Тараса”, свята рідної мови “Мово українська, гордосте моя”, Днів відкритих дверей.
    У справі виховання підростаючої особистості партнерами бібліотеки стали творчі спілки та громадські організації міста: обласна організація Національної Спілки письменників України, обласна організація Національної Спілки художників України, обласне відділення Дитячого Фонду України, обласний центр естетичного виховання учнівської молоді, центр соціальної допомоги молоді тощо. Спільно з ними проводяться зустрічі у літературній світлиці, мистецькій вітальні, обласні конкурси та виставки дитячих робіт,літературно-мистецькі свята.
    Важливим напрямком діяльності бібліотеки у підтримці читання дітей є співпраця з батьками. Сьогодні бібліотека надає інформаційні послуги сім'ї, консультативну допомогу батькам з проблемних питань виховання, відроджує традиції сімейного читання. В бібліотеці працює Служба інформаційного комфорту сім'ї. Головним її завданням стала інтеграція родинного та суспільного виховання, збагачення батьків інформацією про нові освітні та виховні технології, літературу для дітей.
    Створенню нового образудитячої бібліотеки сприяють цільові комплексні програми, які охоплюють найбільш важливі напрямки роботи. У 2006-2007 роках бібліотека працює по 4 комплексних програмах: “Моя мала Батьківщина” (на допомогуформуванню у дітей громадянських, патріотичних почуттів, національної свідомості, розвитку краєзнавства), “Ти у світі не один” (соціальна підтримка бездоглядних та безпритульних дітей), “Повір у себе” (соціальна підтримка дітей-інвалідів) та “Обласні бібліотеки – бібліотекам села”.
    Кожна програма дає можливість вирішити проблему цілеспрямованої концентрації ресурсів, налагодження партнерських відносин, чітко визначити кінцевий результат реалізації. Але, на жаль, програми не мають фінансового забезпечення.
    В новому тисячолітті бібліотека ще більше утвердилася як науково-дослідний, консультативний центр для бібліотек області, що обслуговують дітей, з питань дитячого читання.
    Для забезпечення ефективної діяльності бібліотек Хмельниччини з читачами-дітьми Черноус В.Ю., Захаренко А.М., Марчук Л.В. виробили цілісну концепцію методичної роботи, механізм її реалізації. Стратегічними напрямками організаційно-методичної роботизалишаються:аналітичний, навчальний (підвищення кваліфікації), консультативна допомога на місцях та видавнича діяльність. З'явились нові – прогнозуючий, соціологічний, рекламний.
    Аналізуючи діяльність бібліотек з дітьми, готуються оглядово-аналітичні матеріали. Починаючи з 2000 року, щорічно видаються аналітико-статистичні збірники “Дитячі бібліотеки Хмельниччини у… році”, довідки “Про стан роботи з користувачами-дітьми в бібліотеках області за… рік”. Осучаснюється система підвищення кваліфікації бібліотечних працівників області. Проводяться творчі лабораторії для заступників директорів ЦБС по роботі з дітьми, професійні навчання для сільських бібліотекарів, запроваджено школу керівника, творчі майстерні для працівників відділів роботи з читачами. Використовуються такі активні форми навчання, як “круглі столи”, професійні діалоги та брифінги, творчі зустрічі, конкурси, тренінги, розбір виробничих ситуацій, вивчення досвіду роботи бібліотек області та інших регіонів.У 2007 роцізавершено проведення професійних навчань сільських бібліотекарів області на тему “Діти. Книга. Бібліотека”.
    З метою розвитку та підтримки читання дітей і підлітків, з ініціативи директора Черноус В.Ю. та заступника директора Захаренко А.М. в області проведено круглий стіл “Діти. Книга. Читання”, Рік дитячого читання на Хмельниччині (2006 р.), конкурс на кращу бібліотеку Року дитячого читання, фестиваль дитячої книги “Дітям Поділля – книгу ХХІ століття”.
    Активізації роботи бібліотек області сприяють і такі заходи, як обласна радіовікторина “Пилявецька битва в історії України”, заочна читацька конференція “Безсмертний син безсмертного народу” (до 150-річчя від дня народження І.Я.Франка), телерадіовікторина “Війні немає забуття” та естафета пам'яті “Вклонімося великим тим рокам” (до 60-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні), конкурси юних дарувань “Кобзарики”, “Бібліотека у моєму житті” та багато інших.
    Продовжується проведення обласних свят: літературно-мистецького “Іду з дитинства до Тараса”, рідноїмови “Мово українська, гордосте моя”, свята дитинства “Віддамо цей світ дітям”.
    Невід'ємною складовою роботи бібліотеки стали соціологічні дослідження. Ось деякі теми досліджень останніх років: “Українська художня книга в читанні дітей-учнів 1-9 класів”, “Інформаційні потреби користувачів закладів нового типу”, “Ресурси і послуги дитячих бібліотек області”, “Читаюча дитина – цінність ХХІ століття”, “Соціальний портрет бібліотекаря”, “Я читаю сучасну книжку українською мовою”, “Комплектуванняфондів дитячих бібліотек України періодичними виданнями”. За підсумками кожного дослідження видається бюлетень соціологічної служби.
    Обласна бібліотека забезпечує активну участь бібліотек області у Всеукраїнських заходах: конкурсах “Найкращий читач року”, “Моя мала Батьківщина”, “Хочу читати”, “Нащадки пам'ять бережуть”, “О мово моя, душа голосна України” тощо. Учасники конкурсів неодноразово ставали переможцями, займали призові місця в підсумкових турах.
    В 2001-2007 роках набула широкого розвитку видавнича діяльність. Підготовлено 48 методичних та бібліографічних видань. Значно розширилась їх тематика та покращилось поліграфічне оформлення, для чого використовується комп'ютерна техніка бібліотеки. Ось деякі з них: три випуски “Фольклорна веселка подільського краю”(за матеріалами краєзнавчої експедиції), довідник юного краєзнавця “Хмельниччина – земля любові нашої” (до 70-річчя утворення Хмельницької області); набори пам'яток: “Знані і знатні мої земляки”, “Державні символи України: герб, прапор, гімн”, “Історія Поділля в іменах”,“Творці дивосвіту” (про художників Хмельниччини), “Подільські письменники – дітям”; набори закладок: “Люби і бережи природу рідного краю” (Рослини Хмельниччини. Тварини Хмельниччини);біобібліографічні покажчики: “Охоронець рідного слова” (до 85-річчя від дня народження М.Магери), “Золоті кораблі Василя Горбатюка” (до 50-річчя від дня його народження); біобібліографічні довідки “Вітрами й сонцем Богмій шлях намітив” (до 100-річчя від дня народження О.Теліги), “Зорій довіку серед нас!” (до 135-річчя від дня народження Л.Українки), “Чарівні зерна Оксани Іваненко” (до 100-річчя від дня народження);збірка “Березневі райдуги” (твори поетів-початківців – учасників Всеукраїнського літературного конкурсу “О мово моя, душа голосна України”, обласного конкурсу юних дарувань “Кобзарики”);консультативні поради: “Казковий дивосвіт Андерсена”, “Славетний гетьман України” (до 410-ї річниці від дня народження Б.Хмельницького), “Краєзнавча робота дитячих бібліотек: сучасний аспект”; матеріали з досвіду роботи: “Бізнес… І не тільки для дорослих”, “Сучасна модель книжкової виставки”; бюлетені соціологічної служби “Ресурси і послуги дитячих бібліотек області”, “Читаюча дитина – цінність ХХІ століття”; аналітико-статистичні збірники “Дитячі бібліотеки Хмельниччини у … році”; кола читання, рекламні проспекти, рекомендаційні списки та багато інших.
    Змінювалася і удосконалювалася впродовж усього існування бібліотеки її структура, зростав та зменшувався штатбібліотечних працівників. Якщо в 1970 році в структурі бібліотеки було 5 відділів і працювало 27 штатних працівників, то у 1980 році – відповідно 7 і 39, у 1990 році – 8 і 56,5.
    Відколи Україна стала незалежною, суверенною державою, пріоритетність розвитку бібліотек взагалі і обласної для дітей, як найбільшої дитячої культурноосвітньої установи регіону, зокрема, втрачається. В 1993-1995 р.р. фінансування бібліотеки було обмеженим, а в 1996 році кошти виділені лише для передплати періодичних видань та 1/3 від потреб на заробітну плату працівників бібліотеки. Штат бібліотеки потрібно фактично скоротити на 15 одиниць. І у 2001 році в бібліотеці уже працює тільки 39 штатних працівників (функціонує 7 відділів). Звичайно, це негативно впливає на організацію роботи з читачами-дітьми, формування їх національної самосвідомості. Підтримувати роботу бібліотеки в належному стані, придбати хоча б деякі дефіцитні і такі необхідні дітям книги, допомагають кошти, зароблені колективом бібліотеки за надання додаткових платних послуг.
    Бібліотека розширює щорічно асортимент додаткових платних послуг, збільшується кількість зароблених коштів. Якщо в 2000 році бібліотека надавала послуг користувачам на 11,4 тис. грн., то у 2006 році – на 43,7 тис. грн. Кошти витрачаютьсяна розвиток бібліотеки, придбання нової літератури таматеріальне заохочення працівників.
    Бібліотека підтримувала творчі зв'язки з кафедрою дитячої літератури Київського державного інституту культури, бібліотечним відділенням Кам'янець-Подільського училища культури. Вона є базою практики студентів цих учбових закладів, роводяться творчі зустрічі працівників бібліотеки з викладачами та студентами училища культури.
    Зв'язки “Бібліотека-видавництво” ще у 80-х роках були провідними у діяльності бібліотеки. Зокрема, видавництво “Веселка” постійно надавало допомогу у проведенні традиційних тижнів книги для дітей та юнацтва. А одним з найбільших заходів стало проведення на базі обласної бібліотеки для дітей тижня видавництва “Веселка”. Ділові контакти з видавництвами “Веселка”, “Теза”, “Старого Лева”, “Богдан”,“Підручники і посібники”, “Поділля”, “Евріка”встановились і на початку нового тисячоліття. Бібліотека безпосередньо у видавництвах замовляє книги. Всі ці видавництва брали участь у фестивалі дитячої книги “Дітям Поділля – книгу ХХІ століття”.
   Бібліотека стала базою для проведення ряду республіканських семінарів, науково-практичних конференцій і курсів з питань бібліотечної роботи: 1982 рік – республіканський семінар працівників обласних бібліотек для дітей з питань впровадження технічних засобів у бібліотеках; 1989 рік – науково-практична конференція працівників обласних бібліотек “Краєзнавча робота бібліотек – фактор патріотичного та інтернаціонального виховання населення”; 1993 рік – заняття республіканських курсів завідуючих відділами естетичного виховання обласних бібліотек для дітей на тему “Актуальні проблеми естетичного виховання дітей в сучасних умовах”. 2005 рік – урочисте відкриття Всеукраїнського тижня дитячої та юнацької книги.2007 рік–регіональна науково-практична конференція “Інноваційна місія дитячих бібліотек у формуванні духовного потенціалу нації”. Конференція присвячена 70-річчю з часу заснування Хмельницької обласної бібліотеки для дітей імені Т.Г.Шевченка. На конференції розглядалося широке коло питань щодо тенденцій розвитку дитячих бібліотек в контекстіісторії, їх традиційної та інноваційної діяльності, впровадження автоматизованих систем і технологій, партнерства бібліотек з іншими організаціями, фондами в процесі формування духовного потенціалу нації. До конференції підготовлено і видано тези “Інноваційна місія дитячих бібліотек у формуванні духовного потенціалу нації” (матеріали науково-практичної конференції, присвяченої 70-річчю Хмельницької обласної бібліотеки для дітей ім. Т.Г.Шевченка, 5-6 грудня 2007 р.).
    За період існування бібліотеки в ній побувало багато знаменитих відомих людей: письменників, художників, композиторів, акторів, космонавтів, вчених тощо. Юним читачам несли свої здобутки, дарували свої книги українські, російські, молдавські, туркменські, калмицькі та інших країн письменники. Серед них: О.Гончар, П.Загребельний, В.Кава, В.Забаштанський, М.Познанська, Г.Чубач, А.Потапова, С.Михалков, Ю.Коваль, Нури Байрамов, Д.Кугультинов та багато-багато інших. Багато з них залишили свої автографи на книгах, які є особливою цінністю бібліотеки.
    Винятковий інтерес і захоплення викликали у дітей зустрічі з космонавтами Б.Ляховим і Г.Береговим, які відвідали бібліотеку. З досвідом роботи бібліотеки ознайомились делегації представників більше 30 країн світу, в тому числіКанади, США, Угорщини, Німеччини, Болгарії, Румунії, Чехії, Словакії, В'єтнаму,Анголи, Індії, Сірії, Кіпру, Йємену, Франції, Данії, Нідерландів, Португалії тощо. Більшість відвідувачів залишили свої відгуки в альбомі “Слово про бібліотеку”, який на честь відкриття виготовив подільський художник-графік Ф.М. Чорнобай.
    Відзначаючи 70-річний ювілей бібліотеки, з ініціативи директора Черноус В.Ю., було відкрито музей історії бібліотеки. Оформив його художник бібліотеки, членобласноїорганізації Національної Спілки художників України Павлович Я.М. В музеї відображена історія створення і розвитку бібліотеки, директори та працівники, які творили цю історію, знамениті гості бібліотеки, її нагороди тощо.

1966 рік – стала установою відмінної роботи.
1978 рік – за активну роботу по вихованню дітей і підлітків нагороджена Почесною Грамотою Президії Верховної Ради України.
1987 рік – за естетичне виховання підростаючого покоління, організацію клубів за інтересами нагороджена Дипломом ІІІ ступеня Виставки досягнень народного господарства СРСР.
1988 рік – за розвиток технічної творчості дітей, діяльність клубу “ФОТОН” стала дипломантом Виставки досягнень народного господарства України.
1993 рік – за пропаганду творчої спадщини Великого Кобзаря, активну діяльність по національно-культурному відродженню суверенної України стала лауреатом обласної премії імені Т.Г.Шевченка.
2000 рік – за вагомий внесок у популяризацію української мови та літератури, історії, культури рідного краю удостоєна обласної премії мені М.Смотрицького.
2003 рік – за сердечну чуйність, щедрість та доброту до дітей і активну допомогу Дитячому Фонду України нагороджена кришталевим пам'ятним знаком “Серце віддаю дітям”.
    Хмельницька обласна бібліотека для дітей імені Т.Г.Шевченка (присвоєно в 1989 р.) сьогодні є загальнодоступним, науково-інформаційним, культурно-освітнім, дозвіллєвимзакладом,центроморганізаціїбібліотечно-біліографічного обслуговування дітей та підлітків (дошкільників та учнів 1-9 класів), регіональним центром національної рекомендаційної бібліографії дитячої літератури та краєзнавства, наукової методики соціологічних досліджень та удосконалення методології бібліотечної роботи здітьми. Комфорт,наявність сучасних технічних засобів, надання нових послуг роблять її привабливою для читачів не тільки міста Хмельницького, але й інших районів. Бібліотекою щорічно користується понад 15 тисяч читачів, яким видається більше 323 тисячі примірників документів. В цьому заслуга директора бібліотеки Киричук О.О., досвідченого спеціаліста, вмілого організатора, ділової людини, яка очолювала бібліотеку до лютого 2004 року та Черноус Валентини Юхимівни, яка очолила бібліотеку з травня 2004 року. Враховуючи вимоги часу, Валентина Юхимівна постійно удосконалює зміст роботи бібліотеки, втілює в практикуінноваційні підходи, нові інформаційні технології. А також злагодженого колективу висококваліфікованих, трудолюбивих працівників, ентузіастів бібліотечної справи Захаренко А.М., Богданової О.Г.,Пасічник Р.В., Суховірської О.А., Марчук Л.В., Шкробот В.Ф., Погребнової В.В.,Ситюк Л.І.,Мельник В.О., Токарєвої Н.А., Дудченко Н.В., Бернацької В.В., Сопрук Н.С., Олійчук В.В., Гуменюк Р.М., Волчинської Н.С., Косюк О.А. та багатьох інших. Більшу і кращу частину життя вони присвятили рідній бібліотеці, створюють в ній своєрідну культурну ауру, вміло враховують традиції минулого, збагачують їх сьогодні і будують майбутнє.

З ФОТОАРХІВУ БІБЛІОТЕКИ

Олександрова Т.О. – директор бібліотеки з 1967 по 1978р.

Луцюк Н.О. – директор бібліотеки з 1978 по 1983р.

Киричук О.О. – директор бібліотеки з 1983 по 2004р.

● Ларіонова Е. Перше знайомство// Культура і життя. – 1976. – 26 вересня.
●Александрова Т. Техника на службе прекрасного. Эстетическое воспитание школьников// Библиотекарь. – 1977. – № 4. – С. 19-22.
● Грищук Б. Мудрий вогонь// Літературна Україна. – 1977. – 16 серпня.
● Грищук Б., Пастушенко Л. Этот удивительный дом// Комсомольское знамя. – 1978. – 28 апреля.